ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2016 року Справа № 876/5320/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
з участю секретаря Кіри Н.В.,
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Техно-Дизайн» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Техно-Дизайн» до Державної податкової інспекції в Сихівському районі Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень - рішень,-
в с т а н о в и в :
ТзОВ «Компанія Техно-Дизайн» звернулася в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Сихівському районі Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень рішень.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ТзОВ «Компанія Техно-Дизайн» оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову, оскільки господарські операції позивача з ТзОВ "Металбуд центр" та ПП "Вікторія Галкомсервіс" по проведенню підрядних робіт та купівлі-продажу будівельних товарів носять реальний характер, підтверджуються належним чином складеними первинними документами, зміст яких не суперечить вимогам закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а зміст господарських операцій однозначно свідчить про їх безпосередню повязаність із господарською діяльністю позивача. Крім цього, на думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що на час укладення та виконання договорів контрагенти позивача мали всі необхідні для здійснення господарських операцій підтверджуючі документи та обсяг відповідних повноважень; в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження невідповідності договорів позивача із контрагентами дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обовязків а також, що позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання податкових зобовязань іншими платниками податків.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою їхній адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечила, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ТзОВ «Компанія Техно-Дизайн» підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Постановляючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що оскільки фактичного здійснення господарських операцій не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх помилковими з огляду на наступне.
Судом встановлено, що в період з 06.03.2012р. по 14.03.2012р., ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ "Компанія "Техно-дизайн" з питань правильності обчислення та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток при здійсненні взаєморозрахунків з ТзОВ "Металбуд центр" за період з 01.09.2011р. по 31.12.2011р. та ПП "Вікторія Галкомсервіс" за період 01.05.2011р. по 30.09.2011р.
В ході перевірки встановлено порушення ТзОВ "Компанія Техно-дизайн": п.п.138.1.1, п.138.2, п.138.4, п.138.8, п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 17109,00грн., а саме за 2-3 квартали 2011р. в сумі 6086,00грн. та за 2-4 квартали 2011р. в сумі 17109,00грн., та п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6ст.198 ПК України від 02.12.2010р. №2755-VІ із змінами і доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 23950,00грн, а саме за червень 2011р. на 9783,00грн та за вересень 2011р. на 14167,00грн.
За результатами перевірки складений ОСОБА_1 №92/23-209/33805728 від 21.03.2012р.
На підставі вказаного ОСОБА_1 перевірки, ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС винесено податкові повідомлення - рішення №0001292321 та №0001282321 від 09.04.2012р.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про законність вищевказаних податкових повідомлень-рішень з наступних підстав, а саме.
Як визначено п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Як визначено п. 138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг (п. 138.4 ст. 138).
Згідно п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Як визначено ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Отже, положеннями ПК України передбачено, що право на нарахування податкового кредиту обумовлюється наявністю факту придбання платником податків товарів, робіт, послуг, основних фондів, нематеріальних активів, в ціні яких платником податку - покупцем сплачено (нараховано) ПДВ та які призначені для використання у господарській діяльності покупця, тобто мають на меті досягнення економічних результатів та одержання прибутку.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 цього Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до пп. а) п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Як вбачається з п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ст.9 названого Закону).
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Колегія суддів встановила, що суду першої інстанції надано на підтвердження спірних господарських операцій усі необхідні первинні документи, що підтверджують реальність спірних господарських операцій.
Так, з матеріалів справи судом встановлено укладення 27.05.2011р. ТзОВ "Компанія Техно-дизайн"з ПП "Вікторія Галкомсервіс" договору про виконання робіт №17.
Згідно з умовами договору, ТзОВ "Компанія Техно-дизайн" (Замовник) доручає, ПП "Вікторія Галкомсервіс"(Виконавець) приймає на себе виконання ремонтно- будівельних робіт на об'єктах Замовника.
За 2011р. ПП "ОСОБА_3 будівельних робіт ТзОВ "Компанія Техно-дизайн"на загальну суму 58700,00грн. (в т.ч. ПДВ 9783,33грн). Суму ПДВ - 9783,33грн. включено до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ за червень 2011р. Вартість послуг без ПДВ до складу витрат включено в декларації з податку на прибуток підприємств за 2-3 квартали 2011р. в сумі 26458,64грн. (вартість послуг на суму 22458грн. до складу витрат не включена).
Оплата за товар проводилася в безготівковій формі згідно платіжних доручень: №155 від 21.07.2011р. на суму 15000,00грн; №201 від 12.09.2011р. на суму 5000,00грн; №202 від 15.09.2011р. на суму 5000,00грн; №204 від 16.09.2011р. на суму 25000,00грн; №208 від 20.09.2011р. на суму 5000,00грн; №217 від 23.09.2011р. на суму 3700,00грн;
До перевірки надано акт виконаних робіт КБ-2В, КБ-3 № 6-27004 за червень 2011р. та податкову накладну №15 від 27.06.2011р.
В податковому обліку отримані будівельні роботи від ПП "Вікторія Галкомсервіс" відображено в рядку 06.1 Декларації "загальновиробничі витрати" за 2-3 квартали 2011р. в сумі 26458,64грн.
В ході проведення перевірки встановлено, що ТзОВ "Компанія Техно-дизайн" відобразило у бухгалтерському обліку господарські операції, щодо придбання будівельних робіт у ПП "Вікторія Галкомсервіс" на загальну суму 58700,00грн. Згідно з актом КБ-2В роботи виконувались ПП "ОСОБА_4 власних матеріалів, власними силами, обладнанням із залученням власних машин, механізмів, транспорту, працівників в кількості, необхідній для своєчасного і якісного виконання робіт з дотриманням усіх будівельно-монтажних норм.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.02.2012р. по справі №2а-14039/11/1370, визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Львова по проведенню позапланової документальної виїзної перевірки ПП Вікторія-Галкомсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податок на прибуток та з податку на додану вартість за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р. Вищевказана постанова вступила в законну силу.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.09.2011р. ТзОВ "Компанія Техно-дизайн" укладено з ТзОВ "Металбуд центр" договір купівлі - продажу №110905.
Згідно із умовами такого договору ТзОВ "Металбуд центр" (Продавець) зобов'язується поставити та передати у власність ТзОВ "Компанія Техно-дизайн" (Покупця) будівельні матеріали, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору. З моменту підписання документу на отримання товару (робіт, послуг) власником товару стає покупець, який несе повну відповідальність при його транспортуванні.
За 2011р. ТзОВ "Металбуд центр" реалізовано ТзОВ "Компанія Техно-дизайн" будівельних матеріалів на загальну суму 85000грн (в т.ч. ПДВ 14166,67грн).
Суму ПДВ - 14166,67грн. включено до складу податкового кредиту у декларації з ПДВ за вересень 2011р. Вартість товарів без ПДВ до складу витрат включено в декларації з податку на прибуток підприємств за 2-4 квартали 2011р. в сумі 47930,00грн.
Оплата за товар здійснювалась на підставі платіжних доручень: №251 від 28.10.2011р. на суму 45000,00грн; №253 від 31.10.2011р. на суму 40000,00грн.
При дослідженні взаємовідносин ТзОВ "Компанія Техно-дизайн" та ТзОВ "Металбуд центр" для перевірки надано видаткову накладну № 1300008 від 13.09.2011р. та податкову накладну № 37 від 13.09.2011р.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.02.2012р. по справі №2а-13818/11/1370, визнано протиправними дії ДПІ у Пустомитівському районі Львівської області по проведенню позапланової документальної невиїзної перевірки ТзОВ "Металбуд центр" з питань правомірності формування податкових зобовязань та податкового кредиту по деклараціях за період 01.07.2010р. по 30.09.2011р. Постанова визнана нечинною, а провадження у справі закрито.
Судом апеляційної інстанції достовірно встановлено, що ТзОВ «Металбуд Центр» на час продажу позивачу будівельних матеріалів і основних засобів та ПП «Вікторія-Галкомсервіс» на час виконання ремонтних робіт були зареєстровані та перебували в стані платників податку на додану вартість, що надавало їм право видавати податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту позивачем.
Колегія суддів зазначає, що виконані ПП «Вікторія-Галкомсервіс» ремонтні роботи суд першої інстанції помилково кваліфікував як роботи з благоустрою території, оскільки в акті № 6-27004 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) за червень 2011р. чітко визначено, що підрядником виконувались наступні роботи: перемощування бруківки; перекладання окремих листів покриття даху; закріплення проблистів на огорожі; ремонт сітки огорожі; розбирання деревяних парканів. Перелічені ремонтні роботи виконувались з матеріалів замовника. При цьому жодного благоустрою території, в розумінні вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів» не проводилось, оскільки у позивача відсутній обєкт благоустрою.
Крім того, колегія суддів зазначає, що видаткова накладна № РН9-1300008 від 13.09.2011р. оформлена належним чином, відповідно до вимог встановлених для первинних документів, зокрема, накладних. Вона містить найменування постачальника та одержувача товару, підписи осіб, які відвантажили та отримали товар, мокрі відтиски печаток підприємства-продавця та підприємства-покупця товару. У вказаній видатковій накладній в графі Замовлення зазначено Угода. Також підтвердженням того, що ця видаткова накладна складена саме на виконання договору купівлі-продажу № 110905 від 05.09.2011р. є виписана продавцем (ТзОВ «Металбуд Центр») того ж дня (13.09.2011р.) податкова накладна № 37 з тими ж найменуваннями, кількістю та вартістю товарів, що і в зазначеній видатковій накладній. У графі Вид цивільно-правового договору податкової накладної № 37 від 13.09.2011р. зазначено Договір купівлі-продажу від 05.09.2011р. № 110905.
Щодо документів про транспортування товару, про відсутність яких наголошував суд першої інстанції в оскаржуваній постанові, то колегія суддів зазначає, що в матеріалах адміністративної справи знаходиться товарно-транспортна накладна та подорожній лист вантажного автомобіля, виписані 14.09.2011р. Товар забирався покупцем на умовах само вивозу зі складу продавця, який знаходився по вул. Глинській, 32 в м. Пустомитах Львівської області. Факт оренди продавцем (ТзОВ «Металбуд Центр») складу за вказаною адресою підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 30.04.2011р., який також є в матеріалах справи.
З урахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про безтоварний характер спірних операцій з поставки позивачеві товарів та виконання робіт ґрунтується на неправильній юридичній оцінці обставин справи, а відтак не може бути визнаний об'єктивним.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 195,198,202,205,206,254 КАС України, суд, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Техно-Дизайн» задовольнити повністю.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23 червня 2016 року у справі № 2а-5879/12/1370 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Техно-Дизайн» задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції в Сихівському районі Головного управління ДФС у Львівській області №0001292321, № НОМЕР_1 від 09.04.2012 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
ГоловуючийА.Р.Курилець
СуддіМ.П.Кушнерик
ОСОБА_5
Повний текст постанови виготовлений 03 жовтня 2016 року.
Судове рішення № 61814679, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-5879/12/1370. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: