Постанова № 61814534, 03.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2016 року Справа № 876/5649/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 року у справі №813/1462/16 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобовязання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1, ОСОБА_2 28.04.2016 року звернулися в суд з позовною заявою в подальшому уточнивши її до ОСОБА_3 охорони здоровя Львівської обласної державної адміністрації, в якій просять визнати дії та бездіяльність відповідача в перевірці скарги, надання завідомо неправдивих відомостей, ненадання повної та об'єктивної відповіді на скаргу до Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю неправомірними, зобов'язати відповідача видати: рішення Личаківської міжрайонної МСЕК від 19.10.1995 року про відмову в визнанні ОСОБА_2 інвалідом, рішення обласної МСЕК № 3 від 30.11.1995 року про відмову в визнанні ОСОБА_2 інвалідом, довідку від 05.02.1995 року обласної МСЕК №3, яка на підставі висновку Вінницького НДІ РІ встановила ОСОБА_2 третю групу інвалідності з дитинства, акт №83 Личаківської міжрайонної МСЕК від 05.02.1996 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ОСОБА_3 охорони здоровя Львівської обласної державної адміністрації по розгляду скарги ОСОБА_2, ОСОБА_1 від 08.09.2015, адресованої Уповноваженому Президента України з прав інвалідів. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України 275 (двісті сімдесят пять) грн. 60 коп. судового збору за платіжними реквізитами: одержувач УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; ЄДРПОУ 38007594; банк одержувача ГУ ДКСУ у Львівській області; МФО 825014; рахунок 31217206784003; Код класифікації доходів бюджету 22030001; призначення платежу: судовий збір за подання позову до (вказати найменування суду). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України 275 (двісті сімдесят пять) грн. 60 коп. судового збору за платіжними реквізитами: одержувач УДКСУ у Залізничному районі м. Львова; ЄДРПОУ 38007594; банк одержувача ГУ ДКСУ у Львівській області; МФО 825014; рахунок 31217206784003; Код класифікації доходів бюджету 22030001; призначення платежу: судовий збір за подання позову до (вказати найменування суду).

ОСОБА_2, ОСОБА_1 подали апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції просили її змінити, або прийняти нову постанову, якою задовольнити уточнені позовні вимоги повністю, мотивувавши тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 08.09.2015 року позивачами була надіслана скарга Уповноваженому Президента України з прав людей з інвалідністю ОСОБА_4, яка листом №9 36-01/410 від 21.09.2015 року була направлена на розгляд до Міністерства юстиції України та Львівської обласної державної адміністрації.

У скарзі до Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю ОСОБА_4 позивачі просили: вжити заходів щодо забезпечення їхніх конституційних прав, свобод; зобов'язати ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконати виконавчий лист №813/1604/14 Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2014р., яким зобов'язано ОСОБА_3 охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації перевірити повторно скаргу від 15.08.2013р.; зобов'язати ОСОБА_3 державної виконавчої служби Міністерства юстиції України за невиконання судового рішення внести подання правоохоронним органам для притягнення посадових осіб боржника ОСОБА_3 охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації до відповідальності згідно із законом; до часу поки не буде виконано виконавчий лист №813/1604/14 Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2014р. та не буде завершено досудове розслідування у кримінальному провадженні №120131500130001339 надавати позивачам щомісячно матеріальну допомогу; виділити позивачам матеріальну допомогу в сумі 3000 грн.

Вказане звернення позивача було розглянуто відповідачем 22.10.2015 року та надано відповідь за № 01-12-11/2960/02/09/15.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 року №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Зокрема, скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Згідно з ч.3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян» у разі, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.

Згідно ст. 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; відміняти або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам; особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.

Зі змісту наведених норм вбачається, що звернення мають розглядати ті органи, до компетенції яких належать порушені в них питання.

Як вбачається зі звернення позивачів вони просили органи державної виконавчої служби забезпечити виконання Львівського окружного адміністративного суду від 23.06.2014 року в силу вимог Закону України «Про виконавче провадження» та надати їм матеріальну допомогу.

З огляду на зазначені вимоги законодавства звернення позивача повинно було бути розглянуто органом до компетенції якого належали порушені у ньому питання.

Не зважаючи на це відповідач, без належного про це повідомлення позивача, як того вимагає Закон, не передав його звернення для розгляду та надання відповіді іншому органу, до компетенції якого належало вирішення вказаних у зверненні питань .

Зіставивши звернення позивачів і відповідь на нього, вбачається, що таку надав не той суб'єкт до якого воно адресоване та до компетенції якого належали порушені у ньому питання та не надано повної відповіді на порушені заявниками питання, в тому числі не роз'яснено порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Положенням Про ОСОБА_3 охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Львівської обласної державної адміністрації від 24.12.2012 року №914/0/5-12, встановлено, що ОСОБА_3 відповідно до визначених повноважень виконує завдання, згідно п.п. 5.42. забезпечує у визначений законом строк розгляд звернення громадян та їх обєднань, вживає заходів до усунення причин, що породжують скарги громадян про порушення їх прав і законних інтересів, здійснює контроль за цією роботою у закладах охорони здоровя. Згідно п.п. 5.50. організовує роботу укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів

Колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_3 охорони здоровя Львівської обласної державної адміністрації не повідомив позивачів про отримання вказаного звернення, відповідь була надана не тим суб'єктом до якого воно було адресоване, не надано повної відповіді на порушені заявниками питання, в тому числі не роз'яснено порядок оскарження, а тому відповідач діяв з порушенням Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до ч.1 ст. 137 КАС України позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. Заява про зміну позовних вимог повинна відповідати вимогам, які встановлені цим Кодексом для позовних заяв. У разі невідповідності такої заяви вимогам статті 106 цього Кодексу суд своєю ухвалою повертає її позивачу. Ухвала суду, прийнята за результатами розгляду питання про прийняття заяви про зміну позовних вимог, окремо не оскаржується.

Щодо позовної вимоги, про видачу документів, саме як позовної вимоги, а не клопотання, суд першої інстанції не розглянув даної позовної вимоги, яка подана до Львівського окружного адміністративного суду 21.06.2016 року, а тому судом відмовлено безпідставно щодо отримання рішення Личаківської міжрайонної МСЕК від 19.10.1995 року про відмову в визнанні ОСОБА_2 інвалідом, рішення обласної МСЕК № 3 від 30.11.1995 року про відмову в визнанні ОСОБА_2 інвалідом, довідку від 05.02.1995 року обласної МСЕК №3.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення;

2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії;

3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій;

4) стягнення з відповідача коштів;

5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;

6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;

7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів дійшла висновку, що для повного захисту прав позивачів слід вийти за межі доводів апеляційної скарги та зобовязати ОСОБА_3 охорони здоровя Львівської обласної державної адміністрації вирішити питання щодо видачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 рішення Личаківської міжрайонної МСЕК від 19.10.1995 року про відмову в визнанні ОСОБА_2 інвалідом, рішення обласної МСЕК № 3 від 30.11.1995 року про відмову в визнанні ОСОБА_2 інвалідом, довідку від 05.02.1995 року обласної МСЕК №3, якщо такі наявні в нього, або надати вичерпну відповідь де позивачі можуть їх отримати.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме визнати протиправними дії ОСОБА_3 охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації по розгляду скарги ОСОБА_2, ОСОБА_1 від 08.09.2015 року адресованої Уповноваженому Президента України з прав інвалідів. Вимоги позивачів про визнання бездіяльності відповідача в перевірці скарги, надання неправдивих відомостей, ненадання повної та обєктивної відповіді на скаргу до Уповноваженого Президента України з прав людей з інвалідністю не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи, оскільки відповідь надана позивачам із зазначенням часткової інформації.

Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01.07.2016 року у справі №813/1462/16 скасувати та позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобовязання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ОСОБА_3 охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації по розгляду скарги ОСОБА_2, ОСОБА_1 від 08.09.2015 року адресованої Уповноваженому Президента України з прав інвалідів.

Зобов'язати ОСОБА_3 охорони здоров'я Львівської обласної державної адміністрації вирішити питання щодо видачі ОСОБА_1, ОСОБА_2: - рішення Личаківської міжрайонної МСЕК від 19.10.1995 року про відмову в визнанні ОСОБА_2 інвалідом; - рішення обласної МСЕК № 3 від 30.11.1995 року про відмову в визнанні ОСОБА_2 інвалідом; - довідки від 05.02.1995 року обласної МСЕК №3, яка на підставі висновку Вінницького НДІ РІ встановила ОСОБА_2 третю групу інвалідності з дитинства; - акт №83 Личаківської міжрайонної МСЕК від 05.02.1996 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

ОСОБА_5

Повний текст постанови виготовлено 05.10.2016 року