Постанова № 61814279, 27.09.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2016 року Справа № 904/3136/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

судді: Дармін М.О., Широбокова Л.П.

Секретар судового засідання Логвіненко І.Г.

Представники сторін не з`явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2016 року у справі № 904/3136/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ Компані", м. Кривий Ріг

до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг

про стягнення 14 233,26 грн. заборгованості за поставлений товар, 1 260,24 грн. інфляційних втрат, 352,15 грн. 3% річних, 1 990,18 грн. пені , -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2016 року у справі № 904/3136/16 (суддя Бондарєв Е.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "МЛ Компані" основний борг у сумі 14 233,26 грн., 3% річних у сумі 352,15 грн., інфляційні втрати у сумі 1 260,24 грн., судовий збір у сумі 1 224,24 грн. У решті позову відмовлено.

Рішення господарського суду обґрунтовано тим, що підписання сторонами договору, специфікації до нього та видаткової накладної на узгоджену суму свідчить про виникнення у відповідача обов’язку щодо оплати вартості поставленої продукції відповідно до встановлених умов та правил, які дозволяли відповідачеві самостійно визначити суму доплати і перерахувати її на банківський рахунок позивача, вказаний у розділі 11 договору.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення сум основного боргу, річних, інфляційні втрати та судового збору, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Вважає рішення прийняте з порушенням господарським судом норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі заявник посилаючись на те, що в порушення умов договору, позивачем не направлялись на адресу відповідача коригувальні рахунки, доказів зворотного позивач суду не надав. Так як позивач належним чином не виконав умови договору та специфікацій до нього, у відповідача не виникло обов'язку по здійсненню відповідних доплат. Більш того, з положень п.3.6 договору вбачається, що у випадку прострочення оплати з причини неналежного оформлення рахунку, покупець звільняється від відповідальності за прострочення платежу. У зв'язку з відсутністю прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором, на думку відповідача, позовні вимоги щодо сплати 3% річних від простроченої суми та інфляційних втрат на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України є необґрунтованими та безпідставними.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду - без змін.

Сторонами явку повноважних представників в судове засідання не забезпечено.

27.09.2016р. від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника останнього.

27.09.2016р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у в’язку з відрядженням уповноваженого представника та неможливість направлення іншого представника відповідача для участі у судовому засіданні, призначеного на 27.09.16р.

Відповідно до п.3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” №18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Враховуючи вищевказане, а також з огляду на те, що наявних матеріалів достатньо для вирішення спору по суті, апеляційний суд дійшов висновку про можливість залишити без задоволення клопотання відповідача та розглянути справу за наявними доказами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.01.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "МЛ Компані" (далі - позивач, продавець) та публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі - відповідач, покупець) укладено договір SAP №4600051191/596 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язався поставити та передати у власність покупця продукцію відповідно до Специфікації(цій), узгодженої(них) до договору, а покупець прийняти продукцію та оплатити її на умовах даного договору.

Пунктами 2.1, 2.2 договору передбачено, що загальна вартість продукції за договором складається з суми вартості всіх партій продукції, узгоджених по всім Специфікаціям до даного договору. Ціна продукції, що поставляється покупцю, договірна, і вказується для кожної позиції в Специфікації (ціях), що є невід’ємною частиною договору.

Ціна та загальна вартість продукції договірна, змінна щодо курсу гривні до євро, показана на умовах СРТ склад покупця (Правила Інкотермс, редакція 2000 року), відображається у специфікації в гривнях і включає вартість упаковки, тари, маркування, навантаження, транспортування до пункту призначення, а також нормативно-технічної (експлуатаційної) документації, програмних продуктів, їх носіїв, плату за права використання програмних продуктів, коли такі поставляються разом з продукцією, якщо інший базис ціни (поставки) не буде передбачених специфікацією (п. 2.3 договору).

Враховуючи, що ціна продукції, що поставляються, включає імпортну складову, керуючись статтями 524, 533 Цивільного кодексу України, сторони домовилися при оформленні специфікації у гривні визначати грошовий еквівалент зобов'язання (ціни та загальної вартості продукції) за договором (специфікацією) в іноземній валюті, а саме в євро (EUR), по курсу Міжбанку на дату реєстрації специфікації у покупця (п.2.4 договору).

Згідно з п.3.3 договору датою поставки та переходу ризиків вважається дата передачі продукції від продавця до покупця (перевізника), згідно умов поставки, узгоджених у відповідній(них) Специфікації(ціях), зазначена у накладній (видатковій, товарно-транспортній накладній (далі - ТТН), залізнична накладна, кур'єрської служби). При поставці продукції на умовах поставки СРТ датою поставки та переходу ризиків вважається дата передачі продукції від продавця до покупця, що зазначена у накладній (видатковій, товарно-транспортній накладній (далі - ТТН), залізнична накладна, кур'єрської служби).

Відповідно до п.п. 3.4, 3.6 договору поставка вважається виконаною продавцем за умови точної відповідності поставленої продукції замовленню на поставку покупця за строками, номенклатурі й обсягами, після надання продавцем всіх супроводжувальних документів: рахунок-фактура; накладна (видаткова, ТТН, залізнична накладна, кур'єрської служби), в якій вказані номери договору та замовлення на поставку в системі SAP/R3; податкова накладна, відповідно до вимог ДПІ; оригінал або копію документу, що підтверджує якість продукції (сертифікат якості та/або відповідності, виданий на одиницю або партію продукції, що постачається за договором, або паспорт виробу, або інструкція (керівництво) з технічної експлуатації або гарантійний талон/лист, за його наявності).

Згідно з п. 4.1 договору датою оплати вважається дата списання коштів з рахунка покупця на користь продавця. Оплата продукції покупцем здійснюється в національній валюті України по банківських реквізитах продавця, зазначених у договорі в наступному порядку:

- оплата продукції, поставленої на склад покупця, здійснюється після надання відповідного оригіналу рахунку покупцеві у терміни, узгоджені відповідними специфікаціями.

Додатковою угодою №2 від 26.02.2015 року сторони виклали пункт 4.2 договору в наступній редакції: Сторони, керуючись положеннями статей 524, 533 Цивільного кодексу України, можуть встановити у специфікаціях до договору (відповідних доповненнях) еквівалент ціни продукції без ПДВ у іноземній валюті євро та обмінний курс НБУ гривні до іноземній валюти євро та дату, на яку він встановлений. Сторони узгодили, що у разі зміни поточного обмінного курсу НБУ гривні до іноземної валюти євро на дату:

- рахунку-фактури продавця (більше ніж на 3%) по відношенню до курсу євро ціна продукції та сума відповідної специфікації підлягають пропорційній зміні. Така пропорційна зміна буде відбуватися без додаткового узгодження сторін і буде обов'язковою для сторін (у тому числі для оплати покупцем).

Також сторони погодили пункт 10.4 договору читати в наступній редакції: "Даний договір вступає в дію з 20.01.2014 року і діє по 31.05.2015 року або до належного виконання сторонами своїх зобов'язань по даному договору, в залежності від того, яка з вказаних подій настане раніше".

У Специфікації №8 від 08.1.2014 року до договору сторони дійшли згоди щодо поставки назви продукції, кількості продукції, загальною вартістю 11 506,69 грн., з ПДВ, умови оплати – оплата продукції, поставленої на склад покупця, здійснюється в розмірі 100% від вартості такої продукції протягом 20 днів з дати надання відповідного оригіналу рахунку покупцеві. При цьому, сторони, керуючись положеннями ст.ст. 524, 533 Цивільного кодексу України встановили еквівалент загальної суми цієї специфікації з ПДВ в іноземній валюті євро у сумі 615,50 євро, розрахований по курсу НБУ у розмірі 18,708518 грн. / 1 євро, встановленому на дату 24.11.2014 року. Сторони узгодили, що у разі зміни поточного обмінного курсу НБУ гривні до євро на дату оплати (більше ніж на 3%) по відношенню до курсу євро зазначеного у даних специфікаціях, ціна продукції та сума даних специфікації підлягає пропорційній зміні. Така пропорційна зміна буде відбуватися без додаткового узгодження сторін і буде обов’язковою для сторін (у тому числі для оплати покупцем). Сторони в такому разі проводять такий перерахунок ціни/вартості продукції та суми даних специфікацій за формулою: Ц1= Ц0*К1/К0, де Ц1 – ціна продукції у гривнях, що підлягає сплаті; Ц0 – ціна продукції у відповідній специфікації; К0 - курс євро до гривні зазначений у відповідній специфікації; К1 – курс євро до гривні у робочий день, передуючий дню оплати. Сторони узгодили, що оплата здійснюється наступним чином, зокрема: - при збільшенні курсу, встановленого НБУ в останній робочий день, що передує дню оплати, у порівнянні із курсом, встановленим у відповідній специфікації, оплата здійснюється без перерахунку зміни вартості продукції з подальшою доплатою на підставі коригувального рахунку протягом 15 календарних днів з дати отримання покупцем коригувального рахунку, після проведення 100% оплати згідно специфікацій.

У Специфікації №9 від 26.01.2015 року до договору сторони дійшли згоди щодо поставки назви продукції, кількості продукції, загальною вартістю 26 253,60 грн., з ПДВ, умови оплати – оплата продукції, поставленої на склад покупця, здійснюється в розмірі 100% від вартості такої продукції протягом 20 днів з дати надання відповідного оригіналу рахунку покупцеві. При цьому, сторони, керуючись положеннями ст.ст. 524, 533 Цивільного кодексу України встановили еквівалент загальної суми цієї специфікації з ПДВ в іноземній валюті євро у сумі 1 362,55 євро, розрахований по курсу НБУ у розмірі 19,267976 грн. / 1 євро, встановленому на 26.12.2014 року. Сторони узгодили, що у разі зміни поточного обмінного курсу НБУ гривні до євро на дату оплати (більше ніж на 3%) по відношенню до курсу євро зазначеного у даних специфікаціях, ціна продукції та сума даних специфікації підлягає пропорційній зміні. Така пропорційна зміна буде відбуватися без додаткового узгодження сторін і буде обов’язковою для сторін (у тому числі для оплати покупцем). Сторони в такому разі проводять такий перерахунок ціни/вартості продукції та суми даних специфікацій за формулою: Ц1= Ц0*К1/К0, де Ц1 – ціна продукції у гривнях, що підлягає сплаті; Ц0 – ціна продукції у відповідній специфікації; К0 - курс євро до гривні зазначений у відповідній специфікації; К1 – курс євро до гривні у робочий день, передуючий дню оплати. Сторони узгодили, що оплата здійснюється наступним чином, зокрема: - при збільшенні курсу, встановленого НБУ в останній робочий день, що передує дню оплати, у порівнянні із курсом, встановленим у відповідній специфікації, оплата здійснюється без перерахунку зміни вартості продукції з подальшою доплатою на підставі коригувального рахунку протягом 15 календарних днів з дати отримання покупцем коригувального рахунку, після проведення 100% оплати згідно специфікацій.

У Специфікації №10 від 26.02.2015 року до договору сторони дійшли згоди щодо поставки назви продукції, кількості продукції, загальною вартістю 17 556,00 грн., з ПДВ, умови оплати – оплата продукції, поставленої на склад покупця, здійснюється в розмірі 100% від вартості такої продукції протягом 20 днів з дати надання відповідного оригіналу рахунку покупцеві. При цьому, сторони, керуючись положеннями ст.ст. 524, 533 Цивільного кодексу України встановили еквівалент загальної суми цієї специфікації з ПДВ в іноземній валюті євро у сумі 978,48 євро, розрахований по курсу НБУ у розмірі 17,941995грн. / 1 євро, встановленому на 28.01.2015 року. Сторони узгодили, що у разі зміни поточного обмінного курсу НБУ гривні до євро на дату рахунку-фактури продавця (більше ніж на 3%) по відношенню до курсу євро ціна продукції та сума відповідної специфікації підлягають пропорційній зміні. Така пропорційна зміна буде відбуватися без додаткового узгодження сторін і буде обов’язковою для сторін (у тому числі для оплати покупцем). Сторони в такому разі проводять такий перерахунок ціни продукції та суми відповідної специфікації за формулою: Ц1= ((0.9*Ц0)*(К1/К0)) + (Ц0*0.1), де Ц1 – ціна продукції у гривнях, що підлягає сплаті; Ц0 – ціна продукції у відповідній специфікації; К0 - курс гривні до євро зазначений у відповідній специфікації; К1 – курс гривні до євро на дату рахунку-фактури продавця.

Позивачем було поставлено відповідачу погоджену специфікаціями до договору продукцію на загальну суму 55 316,29 грн., що підтверджується видатковим накладними: №26 від 23.01.2015 року на суму 11 506,69 грн.; № 91 від 12.03.2015 року на суму 17 556,00 грн.; № 90 від 12.03.2015 року на суму 26 253,60 грн.

Відповідачем оплату за поставлений товар здійснено 19.03.2015 року та 23.04.2015 року на загальну суму 55 316,29 грн.

У зв’язку зі зміною курсу гривні до євро на дату оплати більше ніж на 3% по відношенню до курсу гривні до євро, зазначеного у специфікаціях, ціна за поставлений товар склала 14233,26 грн. за видатковими накладними: № 96 від 19.03.2015 року на суму 3 731,84 грн.; №133 від 23.04.2015 року на суму 6 223,48 грн.; № 134 від 23.04.2015 року на суму 4 277,94 грн.

У зв’язку з несплатою відповідачем вказаної заборгованості, позивач завернувся до суду з позовною заявою.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.ст.526,629 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов’язання не допускається; договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Сторонами погоджено (п.4.2 договору), що у разі зміни поточного обмінного курсу НБУ гривні до євро, ціна продукції та сума даних специфікацій підлягає пропорційній зміні, така зміна буде відбуватися автоматично і не потребує додаткового узгодження сторін.

Відповідно до п.4 наказу Міністерства фінансів України №193 від 10.08.2000р. "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку " Вплив змін валютних курсів" курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах, а саме встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Слід зазначити, що положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України).

Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором. При цьому, сторони обумовили в Договорі зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина) (п. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України).

Пунктом 8.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань"№14 від 17.12.2013 року визначено, що згідно з частиною другою статті 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Тобто, здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни Національним банком України курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти на день оплати та оплата товару покупцем за цінами, зміненими пропорційно зміни курсу - є обумовленим в договорі способом погодження умов про ціну та виконання зобов'язання щодо оплати товару за зміненими цінами.

Таким чином, курсова різниця ціни товару за Договором становить 14 233,26 грн., вірно розрахована Позивачем та правомірно стягнута судом першої інстанції.

Крім того, колегія судді погоджується з висновками суду першої інстанції, що для здійснення оплати товару відсутність коригувального рахунку, на що посилався відповідач, не є перешкодою, оскільки, в силу приписів Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти, і ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою в розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної повної оплати отриманого товару, а також те, що право позивача щодо стягнення з відповідача річних, передбачене чинним законодавством України та умовами укладеного між сторонами договору поставки, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 352,15 грн. за загальний період прострочення з 09.04.2015 року по 29.02.2016 року, а також інфляційних втрат в сумі 1 260,24 грн. за загальний період прострочення з квітня 2015 року по лютий 2016 року включно, з посиланням на положення, викладені у п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 14 від 17.12.2013 року.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Правомірним є відмова місцевого суду у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми пені, оскільки умовами укладеного між сторонами договору та законом за неналежне виконання відповідачем грошових зобов’язань у спірних правовідносинах стягнення пені не передбачено.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, за приписом ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов»язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Як роз'яснено в п.п.8.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", якщо за умовами договору сума платежу, що визначена в іноземній валюті, на день виникнення у відповідача грошового зобов'язання перераховується у гривню і в подальшому на день фактичної сплати коштів згідно з таким перерахунком не змінюється, тобто залишається гривневим, то з моменту перерахунку боржник відповідно до частини другої статті 625 ЦК України зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання даного зобов'язання.

З огляду на викладене, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються наявними у справі матеріалами і не відповідають вимогам діючого законодавства, що регулює дані правовідносини. Тому, суд вважає, що оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2016 року у справі № 904/3136/16 залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова складена в повному обсязі 03.10.2016р.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя М.О. Дармін

Суддя Л.П. Широбокова