Ухвала суду № 61814198, 03.10.2016, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 734/1615/16-ц Провадження № 22-ц/795/1896/2016 Категорія - цивільна Головуючий у I інстанції - Бригинець М.М.

У Х В А Л А

3 жовтня 2016 року м. Чернігів

А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області у складі:

головуючої - судді Шитченко Н.В.

суддів: Мамонової О.Є., Острянського В.І.,

із секретарем Зіньковець О.О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Козелецького районного суду від 23 серпня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Д-4» про стягнення невиплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку та зобовязання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалу Козелецького районного суду від 23 серпня 2016 року, якою залишено без розгляду позов ОСОБА_2 до ПП «Д-4» про стягнення невиплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку та зобовязання вчинити дії, а справу передати до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права. Представник заявника зазначає, що суд першої інстанції, пославшись на ч. 3 ст. 169 ЦПК України, безпідставно зробив висновок про повторну неявку позивача без поважних причин в судове засідання та не звернув належної уваги на наявність заяви сторони позивача про розгляд справи без її участі.

Вислухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Залишаючи позов ОСОБА_2 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач та його представник повторно не зявились в судове засідання, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи та не надали суду письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності, хоча явка позивача була визнана судом обовязковою.

Однак, з таким висновком районного суду не може погодитись суд апеляційної інстанції через порушення норм процесуального права.

У справі встановлено, що 06 травня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Козелецького районного суду з позовом до ПП «Д-4» про стягнення невиплаченої заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку та зобовязання вчинити дії (а.с. 1-10).

Ухвалою про відкриття провадження від 19 травня 2016 року справу було призначено до розгляду на 09 червня 2016 року (а.с. 14). 06 червня 2016 року на адресу суду представником ОСОБА_1 поштовим листом була надіслана заява про розгляд справи без участі позивача (а.с. 23-24), яка була отримана Козелецьким районним судом 09 червня 2016 року (згідно відбитку штампу вхідної кореспонденції).

В подальшому, після усунення позивачем виявлених в позовній заяві недоліків, справу було призначено до розгляду на 08 серпня 2016 року (а.с. 40).

В звязку з неявкою в судове засідання ОСОБА_2 та його представника, ухвалою суду від 08 серпня 2016 року явку позивача було визнано обовязковою, в звязку з чим розгляд справи було відкладено на 23 серпня 2016 року (а.с. 55).

Суд першої інстанції, залишаючи у відповідності до приписів п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України наведений позов без розгляду, послався на належність повідомлення позивача про час і місце судового засідання 23 серпня 2016 року та відсутність письмової заяви від нього про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд залишає позов без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не зявився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Вказані підстави залишення позову без розгляду передбачені також ч. 3 ст. 169 ЦПК України.

Разом з тим, суд не звернув увагу на те, що положення ч. 4 ст. 169 ЦПК України, які визначають для суду можливість визнати явку сторони для дачі особистих пояснень, регулюють питання відкладення розгляду справи у звязку з цим, а не залишення позову без розгляду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, зясувавши 23 серпня 2016 року, що позивач та його представник в судове засідання не зявились після винесення ухвали про визнання явки сторони обов'язковою та за наявності в матеріалах справи заяви про розгляд справи без участі ОСОБА_2, мав вирішувати справу на підставі наявних в ній доказів, а не залишати заяву позивача без розгляду.

Приймаючи до уваги вищенаведені норми та наявні матеріали справи, колегія суддів вважає необґрунтованим та передчасним висновок районного суду про необхідність залишення позову ОСОБА_2 без розгляду з підстав, визначених п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, оскільки суд не звернув належної уваги на наявність в матеріалах справи заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, отже вважати неявку позивача повторною у районного суду не було жодних підстав.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції суперечить нормам процесуального закону, а тому, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, підлягає скасуванню з направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Ухвалу Козелецького районного суду від 23 серпня 2016 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді: