Рішення № 61813343, 26.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.09.2016№910/11255/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/11255/16

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Барта ЛТД», м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «Богадар», м. Запоріжжя, та

Державної служби інтелектуальної власності України, м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Квас Бевериджиз», м. Запоріжжя,

про визнання недійсними патентів України НОМЕР_1 і НОМЕР_2 на винаходи та зобов'язання вчинити певні дії,

за участю представників сторін:

позивача - Кириченко І.А. (довіреність від 31.05.2016 №б/н);

Коптіліна С.Ю. (довіреність від 31.05.2016 №б/н);

відповідача-1 - Желтобрюхова В.В. (довіреність від 07.07.2016 №б/н);

відповідача-2 - Потоцького М.Ю. (довіреність від 21.11.2014 №1-8/8565);

третьої особи - Кириченко І.А. (довіреність від 13.05.2016 №б/н);

Коптіліна С.Ю. (довіреність від 31.05.2016 №б/н).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Барта ЛТД» (далі - ТОВ «Барта ЛТД») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом (з урахуванням заяви про зміну предмета позову від 16.06.2016) про:

- визнання недійсним патенту України НОМЕР_1 на винахід «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла», власником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Богадар» (далі - ТОВ «Богадар»), з дати публікації відомостей про заявку №а200701911, тобто з 26.08.2008 (бюлетень №16);

- визнання недійсним патенту України НОМЕР_2 на винахід «Спосіб виробництва квасу», власником якого є ТОВ «Богадар», з дати публікації відомостей про заявку №а200702008, тобто з 26.08.2008 (бюлетень №16);

- зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України (далі - Служба) внести до Державного реєстру патентів України на винаходи відомості щодо визнання недійсними патентів України НОМЕР_1 на винахід «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла» та НОМЕР_2 на винахід «Спосіб виробництва квасу»;

- зобов'язання Служби опублікувати у офіційному бюлетені «Промислова власність» інформацію про визнання недійсними патентів України НОМЕР_1 на винахід «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла» та НОМЕР_2 на винахід «Спосіб виробництва квасу».

Позов мотивовано тим, що державна реєстрація винаходів та видача патентів України НОМЕР_1 та НОМЕР_2 була проведена з порушенням чинного законодавства України, оскільки винаходи не відповідають умовам патентоздатності, а саме: не є новими і не мають винахідницького рівня.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.06.2016 порушено провадження у справі та залучено до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю «Квас Бевериджиз» (далі - ТОВ «Квас Бевериджиз») як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.06.2016 задоволено заяву ТОВ «Барта ЛТД» про вжиття заходів до забезпечення позову; до вирішення спору по суті вжито заходи до забезпечення позову шляхом: заборони ТОВ «Богадар» повністю чи частково передавати права інтелектуальної власності на винаходи «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла» за патентом України НОМЕР_1 та «Спосіб виробництва квасу» за патентом України НОМЕР_2, а також відмовлятися повністю чи частково від патентів України НОМЕР_1 і НОМЕР_2 на винаходи; заборони Службі вносити зміни до Державного реєстру патентів України на винаходи щодо відчуження виключних майнових прав інтелектуальної власності на винаходи «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла» за патентом України НОМЕР_1 та «Спосіб виробництва квасу» за патентом України НОМЕР_2 та публікувати будь-які зміни, що стосуються передачі виключних майнових прав інтелектуальної власності на вказані винаходи за патентами України НОМЕР_1 і НОМЕР_2, а також відомості стосовно відмови власника від винаходів за патентами України НОМЕР_1 та НОМЕР_2 і здійснювати публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».

ТОВ «Барта ЛТД» 05.07.2016 подало суду заяву про зміну предмета позову (з урахуванням поданих 08.07.2016 уточнень до заяви), в якій просить суд:

- визнати недійсним патент України НОМЕР_1 на винахід «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла», власником якого є ТОВ «Богадар», з дати публікації відомостей про заявку №а200701911, тобто з 26.08.2008 (бюлетень №16);

- визнати недійсним патент України НОМЕР_2 на винахід «Спосіб виробництва квасу», власником якого є ТОВ «Богадар», з дати публікації відомостей про заявку №а200702008, тобто з 26.08.2008 (бюлетень №16);

- визнати недійсним патент України №12019 на корисну модель «Спосіб виробництва квасу», власником якого є ТОВ «Богадар» (заявка № u200507257) з дати публікації відомостей про видачу деклараційного патенту за заявкою № u200507257 від 21.07.2005, тобто з 16.01.2006 (бюлетень №1);

- зобов'язати Службу внести до Державного реєстру патентів України на винаходи відомості щодо визнання недійсними патентів України НОМЕР_1 на винахід «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла» та НОМЕР_2 на винахід «Спосіб виробництва квасу»;

- зобов'язати Службу опублікувати у офіційному бюлетені «Промислова власність» інформацію про визнання недійсними патенту України №12019 на корисну модель "Спосіб виробництва квасу», власником якого є ТОВ «Богадар» (заявка № u200507257) з дати публікації відомостей про видачу деклараційного патенту за заявкою № u200507257 від 21.07.2005, тобто з 16.01.2006 (бюлетень №1).

Крім того, у вказаній заяві позивач зазначив, що Службою було порушено правила розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель і видано патент №12019 на корисну модель «Спосіб виробництва квасу», який не відповідає умові патентоздатності «новизна».

Суд, перевіривши дотримання позивачем вимог статті 22 ГПК України, прийняв зазначену заяву до розгляду.

ТОВ «Квас Бевериджиз» 08.07.2016 подало суду заяву, в якій повідомило суд про зміну адреси третьої особи на: 01042, м. Київ, провулок Новопечерський, буд. 5.

Служба 11.07.2016 подала суду клопотання про долучення до матеріалів справи копій матеріалів заявок за патентами України НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на винаходи та витяг з Державного реєстру патентів України на винаходи стосовно вказаних патентів.

01.08.2016 Служба подала суду відзив на позовну заяву, в якому заперечила проти задоволення позовних вимог та вказала таке:

- 23.02.2007 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 була подана заявка № а200701911 про видачу патенту України на винахід «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла»;

- 26.02.2007 ОСОБА_5 та ОСОБА_6 була подана заявка № а200702008 про видачу патенту України на винахід «Спосіб виробництва квасу»;

- 28.03.2007 за заявкою №а200702008 та 02.03.2007 за заявкою №а200701911 були прийняті рішення про встановлення дат подання заявок;

- 10.04.2007 за заявкою № а200702008 та 23.04.2007 за заявкою № а200701911 було завершено формальні експертизи, а заявникам направлено відповідні повідомлення;

- 28.12.2009 за заявкою № а200702008 та 12.05.2008 за заявкою № а200701911 до закладу експертизи надійшли від заявників клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи заявлених винаходів;

- 23.09.2010 за заявкою №а200702008 та 23.09.2010 за заявкою № а200701911 закладом експертизи було складено висновок про відповідність винаходу умовам патентоздатності за результатами кваліфікаційної експертизи, та в установленому Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі - Закон) порядку прийнято рішення про видачу патентів України на винаходи;

- що ж до корисної моделі «Спосіб виробництва квасу» за патентом України № 12019, то заявка № u200507257 була подана ОСОБА_5 та ОСОБА_6 21.07.2005; за результатами проведення формальної експертизи в установленому Законом порядку заявникам було направлено рішення про видачу патенту на корисну модель;

- твердження позивача про те, що під час видачі патентів України №№ НОМЕР_2, НОМЕР_1 на винаходи та патенту України № 12019 на корисну модель відповідачем-2 було порушено вимоги чинного законодавства України не відповідають дійсності.

01.08.2016 відповідач-1 подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме: висновку експертів від 24.03.2015 № 5309/14-53; рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06.07.2015 зі справи № 2-930/12; ухвали Апеляційного суду міста Києва від 15.09.2015 зі справи № 2-930/12.

05.09.2016 ТОВ «Барта ЛТД» подало суду клопотання про призначення судової експертизи, в якому просило поставити на вирішення експерту такі питання:

«Чи стала загальнодоступною в світі сукупність суттєвих ознак винаходу «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла» за патентом України № НОМЕР_1 від 10 листопада 2010 року або ознак, еквівалентних їм, до дати заявленого пріоритету за заявкою № а200701911 від 23.02.2007 року або ж до дати подання цієї заявки (23.02.2007 року)?»;

«Чи стала очевидною для фахівця (тобто випливала явно з рівня техніки) сукупність суттєвих ознак винаходу «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла» за патентом України № НОМЕР_1 від 10 листопада 2010 року до дати заявленого пріоритету за заявкою а200701911 від 23.02.2007?»;

«Чи стала загальнодоступною в світі сукупність суттєвих ознак винаходу «Спосіб виробництва квасу» за патентом України № НОМЕР_2 від 10 листопада 2010 року або ознак, еквівалентних їм, до дати заявленого пріоритету за заявкою № а200702008 від 26.02.2007 року або ж до дати подання цієї заявки (26.02.2007 року)?»;

«Чи стала очевидною для фахівця (тобто випливала явно з рівня техніки) сукупність суттєвих ознак винаходу «Спосіб виробництва квасу» за патентом України № НОМЕР_2 від 10 листопада 2010 року до дати заявленого пріоритету за заявкою № а200702008 від 26.02.2007 року?»;

«Чи стала загальнодоступною в світі сукупність суттєвих ознак винаходу «Спосіб виробництва квасу» за патентом України № 12019 від 16 січня 2006 року або ознак, еквівалентних їм, до дати заявленого пріоритету за заявкою № u200507257 від 21.07.2005 року або ж до дати подання цієї заявки (21.07.2005 року)?».

05.09.2016 відповідач-1 подав суду:

клопотання про: залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_6 та ОСОБА_5; відкладення розгляду справи; зобов'язання позивача надіслати копію позовної заяви з додатками вказаним фізичним особам;

клопотання про витребування у ТОВ «Квас Бевериджиз»: копії технічних інструкцій щодо виробництва концентрату квасного сусла, що використовувались в період з 2008 року по теперішній час; копію технологічного процесу щодо виробництва концентрату квасного сусла, що використовувався в період з 2008 року по теперішній час; перелік технологічного обладнання, що використовувалося для виробництва квасу та концентрату квасного сусла в період з 2008 року по теперішній час;

відзив на позовну заяву, в якому ТОВ «Богадар» заперечило проти задоволення позовних вимог, посилаючись на таке: ТОВ «Барта ЛТД» не є належним позивачем у даній справі, оскільки його права та інтереси не порушені; відповідно до рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 06.07.2015 зі справи №2-930/12 за позовом публічного акціонерного товариства «БАН» (далі - ПАТ «БАН») до Служби, ТОВ «Богадар», ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа з самостійними вимогами «Квас Бевериджиз», про визнання недійсним патенту України на № НОМЕР_1 «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла», було відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Квас Бевериджиз» та ПАТ «БАН»; судом у вказаному рішенні було встановлено відповідність патенту умовам патентоздатності, новизни та промислової придатності; рішення від 06.07.2015 зі справи № 2-930/12 було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 15.09.2015 (провадження №22-ц/796/11163/2015) та від 23.12.2015 (апеляційне провадження №22-ц/796/14811/2015), а у відкритті касаційного провадження було відмовлено ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 08.10.2015 (касаційне провадження №6-30405СК15) та від 13.02.2016 (касаційне провадження №6-1253ск15); отже, ТОВ «Богадар» та Служба звільнені від доказування дійсності патенту України № НОМЕР_1 на винахід «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла»; також за даним патентом у суду відсутні підстави й для призначення судових експертиз в частині визначення патентоздатності зазначеного винаходу, оскільки суди не повинні призначати судову експертизу для з'ясування документованих або публічно оголошених в установленому порядку відомостей про об'єкти, події та явища, що пов'язані з результатами інтелектуальної, творчої діяльності; для з'ясування такої інформації не потрібні спеціальні знання фахівців з відповідної галузі знань, оскільки суд може одержати або витребувати ці відомості від сторін спору чи інших учасників судового процесу (пункт 1.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 5 «Про деякі практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов'язаних із захистом права інтелектуальної власності»).

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотань відповідача-1 про залучення до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів і про витребування доказів, виходячи з такого.

Відповідно до частини першої статті 27 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. У справах щодо майна господарських організацій, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, господарський суд залучає орган державної влади, що здійснює управління корпоративними правами, до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Клопотання про залучення до участі у справі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 мотивоване тим, що вказані фізичні особи є винахідниками за спірними патентами та учасниками цивільних справ.

Слід зазначити, що вказані фізичні особи є дійсно авторами винаходів, щодо яких було видано оспорювані патенти.

Відповідно до статті 1 Закону винахідник - це людина, інтелектуальною, творчою діяльністю якої створено винахід (корисну модель).

Разом з тим, рішення з даного господарського спору безпосередньо впливає на права та обов'язки особи, що є володільцем патентів, а не авторів винаходів.

Заявник документально не підтвердив, що рішення з даного господарського спору може вплинути на права та обов'язки ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Що ж до клопотання про витребування доказів у третьої особи, то слід вказати таке

Відповідно до частин першої та другої статті 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Заявник не довів необхідності вказаних у клопотанні документів як доказів у даній справі, оскільки предметом позову є визнання недійсними патентів на винаходи, а не встановлення процесів виробництва продукції у ТОВ «Квас Бевериджиз».

26.09.2016 позивач подав суду:

клопотання про призначення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, в якому просив поставити на вирішення питання, аналогічні тим, що були викладені у клопотанні від 05.09.2016;

клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» (далі - Інститут).

26.09.2016 ТОВ «Квас Бевериджиз» подало суду:

- клопотання про колегіальний розгляд справи;

- заяву, в якій третя особа підтримала клопотання позивача від 05.09.2016 про призначення судової експертизи.

26.09.2016 Служба подала суду:

клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Інституту;

клопотання про призначення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, в якому просила поставити на вирішення експерта такі питання:

- «Чи стала загальнодоступною в світі сукупність суттєвих ознак винаходу «Спосіб виробництва квасу» за патентом України № НОМЕР_2 від 10.11.2010 до дати заявленого пріоритету за заявкою № а200702008 від 26.02.2007 або ж до дати подання цієї заявки (26.02.2007)?»;

- «Чи була очевидною для фахівця сукупність суттєвих ознак винаходу «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла» за патентом України № НОМЕР_1 від 10.11.2010 до дати заявленого пріоритету за заявкою а200701911 від 23.02.2007?»;

- «Чи стала загальнодоступною в світі сукупність суттєвих ознак винаходу «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла» за патентом України № НОМЕР_1 від 10.11.2010 до дати заявленого пріоритету за заявкою № а200701911 від 23.02.2007 або ж до дати подання цієї заявки (23.02.2007)?»;

- «Чи була очевидною для фахівця сукупність суттєвих ознак винаходу «Спосіб виробництва квасу» за патентом України № НОМЕР_2 від 10.11.2010 до дати заявленого пріоритету за заявкою № а200702008 від 26.02.2007?»;

- «Чи стала загальнодоступною в світі сукупність суттєвих ознак корисної моделі «Спосіб виробництва квасу» за патентом України № 12019 від 16.01.2006 до дати заявленого пріоритету за заявкою № u 200507257 від 21.07.2005 або ж до дати подання цієї заявки (21.07.2005)?».

Представники позивача та відповідача-2 у судовому засіданні 26.09.2016 підтримали клопотання про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Інституту, які мотивовані тим, що рішення з даного господарського спору може вплинути на права та обов'язки вказаної юридичної особи, яка проводила експертизи в процесі реєстрації винаходів.

Суд відмовив у задоволенні клопотань про залучення до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Інституту з огляду на таке.

Інститут є уповноваженою установою закладом експертизи у розумінні Закону, який здійснює попередню та формальну експертизи.

Предметом позову є визнання недійсними патентів на винаходи та корисну модель, з обґрунтуванням вимог обставинами, які не встановлювалися під час проведення попередньої та формальної експертиз.

Отже, рішення з даного господарського спору не впливає на права та обов'язки Інституту.

Крім того, не дивлячись на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2016 № 585 «Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності» вирішено ліквідувати Службу, відповідна юридична особа ще не ліквідована (відсутній необхідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців).

Що ж до клопотань про призначення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, то слід вказати таке.

Відповідно до частини першої 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

До матеріалів справи долучено копію судової експертизи, яка проводилася під час розгляду цивільної справи і якою були вирішені питання, які просить з'ясувати позивач у даній справі.

Таким чином, питання, які просить вирішити ТОВ «Барта ЛТД», уже з'ясовані та підлягають вирішенню в процесі судового розгляду спору по суті на основі наявних у справі доказів.

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Отже, призначення судової експертизи є недоцільним і таким, що суперечить принципу розумності строку вирішення спору.

Що ж до клопотання про призначення розгляду справи у складі трьох суддів, то суд відмовив у його задоволенні, виходячи з такого.

Частиною першою статті 46 ГПК України передбачено, що справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Заявник документально не підтвердив складність даної справи та необхідність її розгляду колегіально у складі трьох суддів.

Представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі; проте зазначив про те, що у справі необхідно призначити судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності.

Представник відповідача-1 підтримав доводи відзиву, долученого до матеріалів справи, проти задоволення позовних вимог заперечив.

Представник відповідача-2 підтримав доводи відзиву, долученого до матеріалів справи, проти задоволення позовних вимог заперечив.

Представник третьої особи надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників ТОВ «Барта ЛТД», ТОВ «Богадар», Служби та ТОВ «Квас Бевериджиз», господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Частинами першою і третьою статті 418 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦК України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

До об'єктів права інтелектуальної власності відповідно до частини першої статті 155 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та частини першої статті 420 ЦК України належать, зокрема, винаходи та корисні моделі.

Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології (частина друга статті 459 ЦК України).

У свою чергу, об'єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології (частина друга статті 460 ЦК України).

Відповідно до статті 462 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на винахід і корисну модель засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель є: винахідник; інші особи, які набули прав на винахід, за договором чи законом (стаття 463 ЦК України).

За приписами статті 464 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель є: право на використання винаходу, корисної моделі; виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі (видавати ліцензії); виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, в тому числі забороняти таке використання; інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.

ТОВ «Богадар» 10.11.2010 отримано патент України № НОМЕР_2 на винахід «Спосіб виробництва квасу»; заявка від 26.02.2007 № а200702008; дата набрання чинності патентом - 10.11.2010.

Формула винаходу за патентом України № НОМЕР_2 має такий зміст:

« 1. Спосіб виробництва квасу, що включає приготування квасного сусла з концентрату квасного сусла, змішування квасного сусла з цукровим сиропом і водою, приготування дріжджової суспензії, зброджування квасного сусла з дріжджовою суспензією, охолодження квасу для осаджування дріжджів, освітлення з подальшим отриманням готового напою, який відрізняється тим, що цукровий сироп частково замінюють мальтозною патокою, а в охолоджений квас додають принаймні один коагулянт.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що переважно 20-30 % цукрового сиропу замінюють мальтозною патокою.

3. Спосіб за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що як коагулянт використовують переважно бекасорб та/або люсилайт.

4. Спосіб за пп. 1-3, який відрізняється тим, що при зброджуванні квасного сусла з дріжджовою суспензією додають фермент амігаза.».

10.11.2010 відповідачем-2 отримано патент України № НОМЕР_1 на винахід «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла»; заявка від 23.02.2007 № a200701911; дата набрання чинності патентом - 10.11.2010.

Формула винаходу за патентом України № НОМЕР_1 має такий зміст:

«1. Спосіб виробництва концентрату квасного сусла, що включає розварювання несолодженої сировини, переважно кукурудзяного борошна, з ферментним препаратом, приготування затору з розвареної маси, солодженої сировини і ферментного препарату, оцукрювання затору, фільтрування з отриманням сусла і його концентрування, який відрізняється тим, що розварену масу нагрівають до температури 110-120 °С, при приготуванні затору розварену масу спочатку охолоджують до 78-82 °С і додають ферментний препарат, після цього охолоджують до 47-50 °С і додають солоджену сировину, при цьому як солоджену сировину використовують житній і ячмінний ферментовані солоди або житній ферментований солод і ферментний препарат.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що здійснюють повне оцукрювання шляхом додавання ферментного препарату.

3. Спосіб за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що готовий концентрат квасного сусла піддають термообробці.».

ТОВ «Богадар» отримано деклараційний патент України № 12019 на корисну модель «Спосіб виробництва квасу»; заявка від 21.07.2005 № u200507257; дата набрання чинності патентом - 16.01.2006.

Формула винаходу за патентом України № 12019 має такий зміст:

«1. Спосіб виробництва квасу, що включає приготування квасного сусла з розведеного відфільтрованою водою і пропастеризованого концентрату квасного сусла, змішування квасного сусла з цукровим сиропом і відфільтрованою водою, приготування дріжджової суспензії змішуванням хлібопекарських дріжджів з відфільтрованою водою і розчином 40% молочної кислоти, змішування дріжджової суспензії з п'ятикратним об'ємом цукрового сиропу і її розбродіння, зброджування квасного сусла з дріжджовою суспензією, освітлення охолодженого квасу, купажування з рецептурними інгредієнтами, фільтрування, пастеризування і насичення двоокисом вуглецю, який відрізняється тим, що відфільтровану воду перед застосуванням додатково пом'якшують і дезінфікують, концентрат квасного сусла попередньо стерилізують при температурі не нижче 126 °С, а хлібопекарські дріжджі використовують тільки сухі.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що відфільтровану воду дезінфікують ультрафіолетовим випромінюванням.

3. Спосіб за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що фільтрацію води здійснюють шляхом грубої фільтрації крізь пісковий фільтр, тонкої фільтрації крізь пісковий фільтр і катіоніт, абсорбційного очищення активним вугіллям і тонкодисперсного очищення крізь поліпропіленовий фільтр з коміркою 0,5 - 2 мкм.

4. Спосіб за пп. 1-3, який відрізняється тим, що перед початком бродіння додають кисень.».

На думку ТОВ «Барта ЛТД», державна реєстрація винаходів, корисної моделі та видача патентів України були проведені з порушенням чинного законодавства України, оскільки винаходи та корисна модель не відповідають умовам патентоздатності, а саме: не є новими, не мають винахідницького рівня.

Позивач обґрунтовує пред'явлення даного позову та порушення своїх прав тим, що:

- 13.05.2016 ТОВ «Барта ЛТД» (дистриб'ютор) і ТОВ «Квас Бевериджиз» (компанія) було укладено дистриб'юторський договір (далі - Договір), за умовами якого:

компанія призначає дистриб'ютора на строк дії Договору виступати уповноваженим дистриб'ютором товару (продукція компанії із знаками для товарів і послуг «Ярило») на території (Україна), а дистриб'ютор приймає таке призначення (пункт 2.1 Договору);

компанія зобов'язується поставляти та передавати у власність дистриб'ютора товар у строк та відповідно до інших умов, передбачених Договором, а дистриб'ютор зобов'язується приймати та оплачувати товар відповідно до умов Договору, здійснювати зберігання та дистрибуцію товару власною торговою командою, а також надавати компанії інші, окремо узгоджені сторонами послуги на території, та виконувати інші зобов'язання за Договором (пункт 2.2 Договору);

дистриб'ютор зобов'язується придбавати товар лише у компанії. Будь-які винятки стосовно цієї умови погоджуються компанією письмово (пункт 3.1 Договору);

замовлення на поставку певної партії товару із зазначенням об'єму поставок на наступний тиждень та місця поставки складається дистриб'ютором за формою, що міститься у додатку № 3 до Договору, й не пізніше 14:00 години четверга поточного тижня надається компанії персонально через уповноваженого представника компанії або направляється компанії засобами факсимільного зв'язку або електронної пошти за реквізитами, зазначеними у пункті 16.2 Договору (пункт 4.2 Договору);

протягом 3 робочих днів після дати отримання замовлення компанія зобов'язана (і) прийняти замовлення до виконання або (іі) відмовити в прийнятті замовлення до виконання шляхом надання дистриб'ютору повідомлення про це у випадку обґрунтованої неможливості виконання замовлення дистриб'ютора у встановлений строк та/або у необхідній кількості. У випадку прийняття замовлення до виконання компанія повідомляє про це дистриб'ютору персонально через уповноваженого представника дистриб'ютора або направляє дистриб'ютору повідомлення засобами факсимільного зв'язку або електронної пошти за реквізитами, зазначеними у пункті 16.1 Договору. Поставка товару здійснюється після підтвердження компанією замовлення виконання (пункт 4.3 Договору);

компанія зобов'язана поставити замовлену дистриб'ютором партію товару у термін, визначений у прийнятому до виконання замовленні (як це передбачено у пункті 4.3 Договору). За окремою домовленістю сторін доставка товару дистриб'ютору може здійснюватися у інший строк, погоджений сторонами (пункт 4.5 Договору);

дистриб'ютор зобов'язується за погодженням з компанією за власні кошти організовувати та проводити у торговельних точках на території різноманітні акції, спрямовані на поширення, популяризацію та збільшення обсягів продажу товару компанії (підпункт 6.1.12 пункту 6.1 Договору);

договір набуває чинності з дати його укладення та залишається чинним по 31.12.2016, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами зобов'язань за Договором (пункт 13.1 Договору);

- ТОВ «Барта ЛТД» 16.05.2016 надало ТОВ «Квас Бевериджиз» замовлення на поставку 23.05.2016 партії товару;

- 16.05.2016 третя особа на виконання пункту 4.3 Договору прийняла замовлення до виконання шляхом його погодження;

- 23.05.2016 позивач, керуючись підпунктом 6.1.12 пункту 6.1 Договору, звернувся до ТОВ «Квас Бевериджиз» з листом, в якому просив: погодити проведення в період з 05.06.2016 по 10.06.2016 у торговельних точках на території акцію, спрямовану на поширення, популяризацію та збільшення обсягів продажу товару компанії, зокрема продукції під торговельною маркою «Ярило»; для запобігання ризиків настання відповідальності сторін за неналежне виконання умов Договору та мінімізації небезпеки нецільових та непередбачених витрат, пов'язаних із можливими претензіями третіх осіб щодо продукції під торговельною маркою «Ярило», підтвердити чинність державної реєстрації знака для товарів і послуг «Ярило» та гарантувати, що на даний час компанії невідомі факти порушення прав інтелектуальної власності та/або будь-які претензії третіх осіб на продукцію компанії під торговельною маркою «Ярило»;

- 27.05.2016 ТОВ «Квас Бевериджиз» листом № 192/1 повідомило ТОВ «Барта ЛТД» про те, що: третя особа не може виконати замовлення у зв'язку з отриманням судових рішень Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя у справах № 335/3644/16-ц, № 2-161/2011, № 2-3659/11 (2/335/85/2013) за позовами ОСОБА_6 до ТОВ «Квас Бевериджиз», третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_5, про стягнення сум за порушення авторського права на корисну модель «Спосіб виробництва квасу» за деклараційним патентом України № 37676, на винахід «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла» за патентом України № НОМЕР_1, на винахід «Спосіб виробництва квасу» за патентом України НОМЕР_2 та № 12019 на корисну модель «Спосіб виробництва квасу», що охороняють технології, які використовуються у виробництві квасу; ТОВ «Квас Бевериджиз» подало апеляційні скарги на вказані рішення та оскаржує законність видачі відповідних охоронних документів; третя особа не має можливості поставити позивачу зазначену у замовленні партію товару у визначений у замовленні термін, але не відмовляється від виконання своїх зобов'язань за Договором після вирішення конфліктних питань у судовому порядку;

- на даний час позивач не може реалізувати свої комерційні інтереси, оскільки теж не хоче стати учасником судових справ про «порушення авторських прав на винаходи»;

- отже, ТОВ «Барта ЛТД» не має прав використання продуктів квасу під торговельною маркою «Ярило» і всі комерційні плани та заходи позивача, вчинені на їх реалізацію, щодо ексклюзивної дистриб'юції кваса «Ярило», наразі порушені.

Відповідачі, заперечуючи проти задоволення позовних вимог посилались, на те, що: винаходи та корисна модель відповідають умовам патентоздатності; державна реєстрація та видача патентів були проведені відповідно до норм чинного законодавства України; права та законні інтереси позивача жодним чином не порушені.

Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Таким чином, передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 поняття «охоронюваний законом інтерес», що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права», треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Зі змісту Договору вбачається, що між позивачем і третьою особою виникли відносини щодо дистриб'юції товару, який виробляє ТОВ «Квас Бевериджис».

Разом з тим, укладаючи вказаний правочин 13.05.2016, третя особа була обізнана про існування цивільних спорів, які стосуються виробництва квасу «Ярило» та порушення ТОВ «Квас Бевериджис» прав інтелектуальної власності, які випливають із оспорюваних патентів.

Таким чином, ТОВ «Барта ЛТД», подаючи даний позов, необґрунтовано не бере до уваги факт обізнаності третьої особи та невиконання саме ТОВ «Квас Бевериджиз» своїх договірних зобов'язань.

Також слід зазначити, що позивач мотивує подання позову саме тим, що порушуються його права як дистриб'ютора і пов'язує визнання недійсним патентів із можливою забороною використання торговельної марки «Ярило», що по суті є зовсім іншим об'єктом інтелектуальної власності.

ТОВ «Барта ЛТД» документально не підтвердило, у чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів відповідачами.

Що ж до відповідності винаходів і корисної моделі умовам патентоздатності, зокрема винаходу «Спосіб виробництва концентрованого квасного сусла» то слід вказати таке.

У провадженні Солом'янського районного суду м. Києва перебувала справа № 2-930/12 за позовом ПАТ «БАН» до Служби, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ТОВ «Богадар», за участі третьої особи з самостійними вимогами ТОВ «Квас Бевериджис», про визнання патенту України № НОМЕР_1 недійсним.

Відповідно до частини третьої статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04.04.2014 зі справи № 2-930/12 було призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - КНДІСЕ).

На вирішення судовому експерту поставлені такі питання:

«1.До якою типу відноситься хімічні реакції при розварюванні сировини та оцукрювання затору за описом винаходу до патенту 92466?»;

«2.До яких класів Міжнародної класифікації (запропонованої Міжнародним союзом біохімії і молекулярної біології) відносяться ферменти, які можуть використовувати при розварюванні сировини оцукрювання затору за описом патенту?»;

«3. Для яких ферментів температура 78-82 градусів Цельсія є оптимальною за чи є ця температура залежною від значення кислотності рН для реалізації способу виробництва концентрату квасного сусла за описом патенту №92466?»;

« 4. Чи мають ідентифікацію для спеціаліста назви «Термаміл» та «Промозім» наведені у описі винаходу за патентом НОМЕР_1 достатню для визначення температурного діапазону їх використання?»;

« 5. Чи були відомі до дати подання заявки на винахід за патентом № НОМЕР_1 температурні режими (які зазначені як суттєві ознаки формули винаходу) для розварювання сировини та для застосування ферментних препаратів для способу виробництва концентрату квасного сусла, наведеного в описі винаходу за патентом № 92466?»;

« 6. Чи має ідентифікацію термін «ферментний препарат» у формулі винаходу за патентом № НОМЕР_1 у описі винаходу зазначеного патенту?»;

« 7. Чи відповідає винахід за формулою патенту НОМЕР_1 умові патентоздадності «промислова придатність»?;

« 8. Чи відповідає формула винаходу за патентом № НОМЕР_1 опису винаходу наведеному в матеріалах заявки на патент № 92466?»;

« 9. Чи відповідає винахід за патентом НОМЕР_1 умові патентоздадності «винахідницький рівень» на дату подання заявки на зазначений винахід відповідно до матеріалів справи?»;

« 10. Чи наведено показники технічного результату в описі винаходу по патенту № НОМЕР_1, за якими можливо встановити досягнутий технічний результат за винаходом?»;

« 11. Чи необхідно було в формулі винаходу за патентом № НОМЕР_1 також зазначити інші суттєві ознаки, необхідні для реалізації способу виробництва концентрату квасного сусла за патентом НОМЕР_1, зокрема активність ферментів, дозування, кислотність pH, значення температури інактивації ферментів?».

КНДІСЕ було складено висновок експертів від 24.03.2015 № 5309/14-53, в якому зазначено, що:

- під час розварювання та оцукрення замісу за описом винаходу по патенту № НОМЕР_1 відбуваються реакції ферментативного гідролізу полісахаридів до оліго-, ди- та моносахаридів; білків - до амінокислот; геміцелюлоз - до розчинних гумі-речовин;

- ферменти, які використовуються при розварюванні сировини та оцукрення затору відносяться до класу «гідролаз» в основному аімлолітичні, протеолітичні, цитолітичні ферменти, які знаходяться у комплексних ферментних препаратах термамілі, промозімі, амігазі та солоді злаків за описом патенту;

- температура 78~82°С с оптимальною для термостабільної б-амілази бактеріального походження, яка входить до складу комплексного ферментного препарату «Термаміл». На оптимальну температуру дії термамілу має вплив знижена кислотність субстрату - pH менше 5,0. Ближче до нейтральних значень рН=5,0-6,0, яка відповідає кислотності pH замісу, температурний оптимум дії Термамілу 78-82°С не є залежним від значень pH в межах 5,0-6,0;

- температурний інтервал дії ферментних препаратів наведений у технічній характеристиці фірм-постачальників і наданий в широкому діапазоні. Для визначення температурного оптимуму для конкретного виробництва, зокрема при виробництві концентрату квасного сусла, необхідна додаткова інформація, а саме температура та експозиція (термін продовження окремої технологічної стадії). Ця інформація наведена в розділі реалізації способу та прикладах 1 та 2;

- до дати подачі заявки 23.02.2007 розварювання замісу (суміш несолодженої зернової сировини та води) відбувалось при температурі кипіння, тобто 103-105 С. Відомий спосіб розварювання при підвищеному тиску - 0,3-0,4 мПа, тобто при температурі 130-140°С. Така суттєва ознака формули винаходу за патентом № НОМЕР_1 як нагрів вже розвареної маси при атмосферному тиску до температури 110-120 °С не був відомий;

- термін «ферментний препарат» у формулі винаходу за патентом № НОМЕР_1 має ідентифікацію в описі винаходу за зазначеним патентом;

- винахід за патентом України № НОМЕР_1 «Спосіб виробництва концетрату квасного сусла» від 10.11.2010, відповідає умові патентоздатносгі «промислова придатність»;

- формула винаходу за патентом № НОМЕР_1 відповідає опису винаходу, наведеному в матеріалах заявки на патент НОМЕР_1;

- винахід за формулою патенту № НОМЕР_1 відповідає умові патентоздатності «винахідницький рівень» на дату подання заявки на зазначений винахід відповідно до матеріалів справи;

- законодавство не вимагає наведення в описі винаходу будь-яких показників (значень), за якими можна встановити досягнення технічного результату при здійсненні винаходу, оскільки для більшості винаходів це неможливо;

- в описі винаходу за патентом № НОМЕР_1 міститься як сформульований винахідниками технічний результат (підвищення вміст сухих речовин і органолептичних властивостей концентрату квасного сусла, економія зерно продуктів), так і зазначений про його досягнення при здійсненні винаходу (у розділі «Приклади»), зокрема - щодо економії сировини;

- для тримання правової охорона на спосіб виробництва концентрату квасною сусла за патентом на винахід № НОМЕР_1 не було необхідності включати до формули винаходу додаткові ознаки. Включення таких ознак призводить до звуження обсягу правової охорони, що надається патентом на винахід.

Таким чином, судовими експертами було підтверджено те, що винахід відповідає умовам патентоздатності, а саме: має винахідницький рівень і є промислово придатним.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 06.07.2015 зі справи № 2-930/12, яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 15.09.2015, у задоволенні позову було відмовлено та встановлено таке:

- на підставі поданої ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від 23.02.2007 заявки №а2007001911 Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти та науки (правонаступник - Служба) було зареєстровано на їх ім'я винахід «Спосіб виробництва квасного сусла» і видано на нього патент України № НОМЕР_1;

- висновком судового експерта Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності №78/13 за результатами судової експертизи від 25.07.2013 було підтверджено, що відповідно до матеріалів цивільної справи винахід за патентом № НОМЕР_1 «Спосіб виробництва квасного сусла» можна вважати таким, що має винахідницький рівень на дату подання заявки;

- 24.03.2015 за результатами проведеного експертного дослідження був складений сисновок №5309/14-53, згідно з яким винахід за патентом України НОМЕР_1 «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла» від 10.11.2010 відповідає умовам патентоздатності «винахідницький рівень» та «промислова придатність»;

- крім того, зазначеним висновком спростовуються додаткові підстави для визнання патенту недійсним, заявлені ПАТ «БАН» у додатковим письмових поясненнях від 19.11.2013 та 10.02.2014;

- так, за результатами експертизи експертами встановлено, що термін «ферментний препарат» у формулі винаходу за патентом НОМЕР_1 має ідентифікацію в описі винаходу за зазначеним патентом; що формула винаходу за патентом НОМЕР_1 відповідає опису винаходу, наведеному в матеріалах заявки на патент НОМЕР_1; що така суттєва ознака формули винаходу за патентом НОМЕР_1 як нагрів вже розвареної маси при атмосферному тиску до температури 110-120 градусів за Цельсієм не була відома до дати подачі заявки 23.02.2007;

- крім того, експерт звернув увагу на те, що законодавство не вимагає наведення в описі винаходу будь-яких показників (значень), за якими можна встановити досягнення технічного результату при здійсненні винаходу, оскільки для більшості винаходів це неможливо. В описі винаходу за патентом НОМЕР_1 міститься як сформульований винахідниками технічний результат (підвищення вмісту сухих речовин і органолептичних властивостей концентрату квасного сусла, економія зернопродуктів), так і значення про його досягнення при здійсненні винаходу (у розділі «Приклади»), зокрема - щодо економії сировини;

- таким чином, результатами проведених у справі судово-експертних досліджень спростовуються підстави заявлених ПАТ «БАН» та ТОВ «Квас Бевериджис» позовних вимог про визнання патенту НОМЕР_1 на винахід недійсним;

- безспірно встановлено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 протягом тривалого періоду працювали у закритому акціонерному товаристві «БАН» і мали доступ до технологій виробництва, використання обладнання. Разом з тим, будь-яких доказів того, що винахід зазначеними відповідачами створений саме з використанням секретів виробництва і обладнання роботодавця, матеріали справи не містять. Натомість, в порядку заперечень проти позову відповідачами надано копії договорів про організацію досліджень та експериментів від 08.04.2004 та від 19.07.2006, укладених з Державним закладом «Орджонікідзевська районна санітарно-епідеміологічна станція», згідно з якими підприємством було надано ОСОБА_5 та ОСОБА_6 можливість проводити дослідні спостереження відповідно до їх фаху з використанням обладнання підприємства;

- таким чином, ПАТ «БАН» не навів доказів своїх пояснень, а крім того, не спростував заперечень відповідачів у цій частині, а тому суд не може вважати позов ПАТ «БАН» обґрунтованим з цих підстав.

Отже, Солом'янським районним судом м. Києва було проведено судову експертизу; встановлено, що патент України № НОМЕР_1 на винахід «Спосіб виробництва концентрату квасного сусла» відповідає умова патнтоздатності.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоздатності.

Частинами першою, третьою - восьмою статті 7 Закону передбачено, що винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.

Рівень техніки включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет, то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи після цієї дати.

На визнання винаходу (корисної моделі) патентоздатним не впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою, яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на особу, заінтересовану у застосуванні цієї частини.

Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. При оцінці винахідницького рівня зміст заявок, зазначених у частині п'ятій цієї статті, до уваги не береться.

Отже, ТОВ «Барта ЛТД» документально не підтверджено: невідповідність винаходів та корисної моделі умовам патентоздатності; у чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів відповідачами.

Таким чином, у задоволенні позову в частині визнання патентів недійсними в порядку статті 33 Закону слід відмовити, оскільки ТОВ «Барта ЛТД» не підтверджено та спростовано матеріалами справи посилання на невідповідність винаходів і корисної моделі умовам патентоздатності; документально не доведено, що відповідачами порушені права та законні інтереси позивача.

Що ж до вимог про зобов'язання Служби внести відомості до реєстру та здійснити відповідну публікацію, то вони як похідні від вимог про визнання патентів недійсним не підлягають задоволенню.

Саме на позивачеві лежить тягар доказування тих обставин, на які він посилається, заявляючи позовні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово (частина друга статті 32 ГПК України).

Позивач не надав суду доказів, в розумінні статті 32 ГПК України, які б підтверджували наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи покладаються на позивача.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.10.2016.

Суддя О. Марченко