Постанова № 61812627, 28.09.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 року м. Житомир справа № 806/432/16

категорія 11.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М.,

секретар судового засідання Коваль О.В.,

представник позивача та представник відповідача у судове засідання не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови

встановив:

15 серпня 2016 року до Житомирського окружного адміністративного суду надійшла справа №806/432/16 та після проведення автоматичного розподілу, у зв'язку із перебуванням судді Шимоновича Р.М. у відпустці, передана на розгляд судді Гуріну Д.М.

У позовній заяві ГУДК у Житомирській області зазначило, що 14 березня 2016 року на адресу позивача від ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області надійшла постанова від 10 березня 2016 року ВП №50232314 про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 2040 грн 00 коп. за невиконання у добровільному порядку постанови від 19 лютого 2016 року у звязку із тим, що боржник самостійно не виконав рішення суду у встановлений для самостійного виконання строк. В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що вважає вказану постанову протиправною, оскільки ГУДК у Житомирській області повністю та у добровільному порядку виконало постанову від 19 лютого 2016 року ВП №50232314, а державним виконавцем не було проведено жодних заходів з примусового виконання рішення суду, тож і не було підстав для прийняття оскаржуваної постанови. Просить визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Голубович Н.П. та скасувати постанову від 10 березня 2016 року ВП №50232314 про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 2040 грн 00 коп.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.171). 28 вересня 2016 року через канцелярію Житомирського окружного адміністративного суду подав заяву про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження (а.с.196).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки у судове засідання не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.170).

Справа розглядається судом за наявними у ній доказами на підставі положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд, зясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області перебувало виконавче провадження ВП №50232314 з виконання виконавчого листа №806/5021/15, виданого 16 лютого 2016 року Житомирським окружним адміністративним судом про зобовязання ГУДК у Житомирській області повторно розглянути заяви ОСОБА_1 від 23 липня 2015 року про надання дозволів на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для ведення фермерського господарства на території Іванківської сільської ради Бердичівського району та надати відповідні дозволи.

19 лютого 2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №50232314 з примусового виконання вказаного виконавчого листа та направлено її для виконання боржнику та до відома стягувачу.

При відкритті виконавчого провадження постановою від 19 лютого 2016 року боржнику надано строк для виконання рішення суду у добровільному порядку.

26 лютого 2016 року, на виконання вищевказаного судового рішення, ГУДК у Житомирській області у добровільному порядку, після повторного розгляду звернення ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду площею 25,2161, 18,7413, 6,0433, 65,663 га, для ведення фермерського господарства, які знаходяться на території Іванківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, повідомило стягувача ОСОБА_1 листом за вихідним №11-6-7777.12-35002/16 про результати розгляду його заяви (а.с.179-180).

На думку позивача, строк на добровільне виконання рішення суду не сплив, оскільки згідно статті 25 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-ХІV "Про виконавче провадження" (далі - Закон України №606-ХІV) на самостійне виконання рішення суду дається до семи днів з моменту винесення постанови. Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 19 лютого 2016 року, а 26 лютого 2016 року стягувача ОСОБА_1 повідомлено листом за вихідним №11-6-7777.12-35002/16 про результати розгляду його заяви.

Зважаючи на характер спору та суть позовних вимог ОСОБА_1, позивач вважає, що постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року у справі №806/5021/15 виконана.

Проте, оскільки резолютивна частина рішення містила зобовязання «надати дозволи...», 2 березня 2016 року ГУДК у Житомирській області до Житомирського окружного адміністративного суду було направлено заяву про встановлення способу і порядку виконання рішення суду, про розяснення абзацу другого резолютивної частини рішення (а.с.181-182) та клопотання про відстрочення виконання рішення суду (а.с.183). Рішення за результатами розгляду клопотань станом на 17 березня 2016 року не були прийняті.

Однак, 10 березня 2016 року старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області Голубович Н.П. винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 2040 грн 00 коп. (а.с.178).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України №606-ХІV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2 статті 25 Закону України №606-XIV, у редакції, що діяла на час відкриття виконавчого провадження, було визначено, що Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Отже, виконавчий збір - це санкція за невиконання рішення у добровільному порядку, аналогічної думки притримується і Пленум Вищого адміністративного суду України (пункт 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби").

При цьому застосування такої санкції як стягнення виконавчого збору можливе за наявності для цього визначених законом підстав.

Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 28 січня 2015 року у справі №3-217гс14 та від 6 липня 2015 року у справі №6-785цс15.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України №606-ХІV заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

У матеріалах справи відсутні докази того, що старшим державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Житомирській області у межах виконавчого провадження ВП №50232314 вчинялись заходи примусового виконання рішення.

Таким чином, оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору винесена державним виконавцем всупереч положень частини 2 статті 25 Закону України №606-XIV, оскільки судове рішення боржником було виконане у добровільному порядку, ніяких виконавчих дій з примусового виконання рішення, державний виконавець не вчиняв, тому за таких умов державний виконавець не повинен був приймати оскаржувану постанову.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 10 березня 2016 року про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 2040 грн 00 коп., прийняту у виконавчому провадженні ВП №50232314.

Стягнути на користь Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області 2756 грн 00 коп. на відшкодування витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області.

Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.М. Гурін

Повний текст постанови виготовлено: 03 жовтня 2016 р.присуджено до стягнення < сума > грн.