Постанова № 61812574, 21.07.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 р. Справа № 804/2383/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: судді Борисенко П.О., при секретарі судового засідання Сергієнко В.Ю., за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_3

до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного

управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -

рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа підприємець ОСОБА_3 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 19.08.2009 року № 0001081720/0/35390, № 0001071720/0/35391.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2011 року позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2011 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено повністю.

05.04.2016 року ухвалою Вищого адміністративного суду України постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року скасовано та направлено справу на розгляд до суду першої інстанції.

26.04.2016 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду дану справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що посадовими особами відповідача була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, за наслідками якої складено акт перевірки № 1295/172.2018008705 від 06.08.2009 року. На підставі акту перевірки податковим органом були винесені оскаржувані податкові повідомлення рішення, які позивач вважає протиправними та таким, що підлягають скасуванню, оскільки вони були прийняті всупереч нормам діючого законодавства. Крім того, позивач зазначає, що висновки, зазначені у акті перевірки є субєктивною думкою податкового органу і не ґрунтуються на вимогах закону. З огляду на вищевикладене, позивач просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись при цьому на обставини, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись при цьому на письмові заперечення, у яких зазначено, що висновки перевірки відповідають фактичним обставинам справи, акт перевірки складений правомірно, згідно із діючим законодавством, висновки за результатами акту перевірки є цілком обґрунтованими, а тому винесені податкові повідомлення рішення є такими, що відповідають вимогам діючого законодавства, а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 21.07.2009 року по 03.08.2009 року відповідачем була проведена планова виїзна документальна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, про що складений акт № 1295/172.2018008705 від 06.08.2009 року та винесені податкові повідомлення-рішення від 19.08.2009 року №0001081720/0/35390 з податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності на суму 13070,63 грн. та № 0001071720/0/35391 з податку на додану вартість на суму 26141,25 грн.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

У відповідності до ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

Оподаткованим доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документального підтвердженими витратами, безпосередньо повязаними з одержанням доходу. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вищевказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари і послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що у період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, позивач здійснювала підприємницьку діяльність по придбанню щебеню та відсіву для його подальшої реалізації іншим суб'єктам господарювання.

При цьому, подальша реалізація продукції здійснювалася на адресу ВАТ «Нікопольський завод залізобетонних конструкцій», ТОВ «Дніпроспецобладнання», ЗАТ «Пласт», ТОВ «Фієста» та ін.

На підставі того, що гранітна каменещебнева продукція поставлялася на адресу позивача залізничним транспортом, позивачем були укладені господарські договори з ТОВ «Будкомплекс V» (договір № 16 від 08.06.2007 року, договір № 7 від 28.03.2008 року), ТОВ «Стройсистема» (договір № 08/1 від 28.05.2008 року), ТОВ «Славутич-Сігма Н» (договір № 12 від 03.09.2008 рок) на отримання послуг щодо забезпечення своєчасної подачі вагонів під навантажування щебню; очистки поданих вагонів від сміття і ущільнення шпарин; забезпечення контролю за якістю відвантаженого щебню; контролю відповідності ваги в навантажених вагонах; контролю своєчасного прибирання вагонів з кар'єра на станцію.

Отримання вказаних послуг підтверджується актами виконаних робіт: від 30.10.2007 року на суму 13835 грн. без ПДВ - з ТОВ «Будкомплекс V»; від 30.11.2007 року на суму 16085 грн. без ПДВ - з ТОВ «Будкомплекс V»; від 25.12.2007 року на суму 11750 грн. без ПДВ - з ТОВ «Будкомплекс V»; від 21.04.2008 року на суму 6267,50 грн. без ПДВ - з ТОВ «Будкомплекс V»; від 29.05.2008 року на суму 7265 грн. без ПДВ - з ТОВ «Будкомплекс V»; від 27.06.2008 року на суму 3080 грн. без ПДВ - з ТОВ «Стройсистема»; від 31.07.2008 року на суму 19270 грн. без ПДВ - з ТОВ «Стройсистема»; від 29.09.2008 року на суму 2500 грн. без ПДВ - з ТОВ «Славутич-Сігма Н»; від 31.10.2008 року на суму 7085 грн. без ПДВ - з ТОВ «Славутич-Сігма Н».

Крім того, отримання вказаних послуг підтверджується наступними первинними документами, зокрема, копіями видаткових накладних: № 3-00006688 від 20.10.2007 року, № 3-00006935 від 26.10.2007 року, № 3-00006937 від 27.10.2007 року, № 3-00007004 від 31.10.2007 року, № 3-00007220 від 05.11.2007 року, № 3-00007241 від 08.11.2007 року, № 3-00007360 від 18.11.2007 року, № 3-00007418 від 20.11.2007 року, № 3-00007491 від 23.11.2007 року, № 3-00007534 від 26.11.2007 року, № 3-00007589 від 30.11.2007 року, № 3-00007832 від 08.12.2007року, № 3-00007833 від 08.12.2007 року, № 3-00007843 від 08.12.2007 року, № 3-00007980 від 22.12.2007 року, № 3-00007985 від 25.12.2007 року, № 3-0002008 від 28.03.2008 року, № 3-0002641 від 03.04.2008 року, № 3-0003135 від 07.04.2008 року, № 3-0003578 від 09.04.2008 року, № 3-0003581 від 12.04.2008 року, № 3-0003582 від 15.04.2008 року, № 3-0003586 від 21.04.2008 року, № 3-0003644 від 29.04.2008 року, № 3-0004063 від 11.05.2008 року, № 3-0004937 від 18.05.2008 року, № 3-002339 від 02.06.2008 року, № 3-002340 від 17.06.2008 року, № 8119 від 03.07.2008 року, № 3-003678 від 09.07.2008 року, № 8479 від 12.07.2008 року, № 8550 від 13.07.2008 року, № 1015 від 13.07.2008 року, № 3-003966 від 17.07.2008 року, № 3-004455 від 19.07.2008 року, № 3-005260 від 19.07.2008 року, № 1247 від 10.08.2008 року, № 1273 від 11.08.2008 року, № 3-007602 від 06.09.2008 року, № 3-006877 від 06.09.2008 року, № 3-007227 від 16.09.2008 року, № 3-007542 від 20.09.2008 року, № 3-008500 від 02.10.2008 року, № 3-008501 від 02.10.2008 року, № 3-008508 від 03.10.2008 року, № 2527 від 12.10.2008 року, № 1775 від 16.10.2008 року податкової накладної від 30.10.2007 року № 89; платіжного доручення від 30.10.2007 року № 89, від 08.11.2007 року № 95, податкової накладної від 30.11.2007 року № 95, платіжного доручення від 30.11.2007 року № 104, платіжного доручення від 06.12.2007 року № 107, податкової накладної від 25.12.2007 року № 102, платіжного доручення від 25.12.2007 року № 114, податкової накладної від 21.04.2008 року № 12, платіжного доручення від 21.04.2008 року № 24, платіжного доручення від 08.05.2008 року, податкової накладної від 29.05.2008 року № 22, платіжного доручення від 29.05.2008 року № 39, платіжного доручення від 16.06.2008 року № 42, податкової накладної від 27.06.2008 року № 27/06/2, платіжного доручення від 03.07.2008 року № 52,к податкової накладної від 04.07.2008 року № 04/07/1, податкової накладної від 31.07.2008 року № 31/07/2, платіжного доручення від 31.07.2008 року № 69, платіжного доручення від 12.08.2008 року № 72, податкової накладної від 29.09.2008 року № 29/09/1, платіжного доручення від 29.09.2008 року № 83, податкової накладної від 22.10.2008 року № 22/10/2, платіжного доручення від 21.10.2008 року № 90.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом встановлено, що гранітна каменещебенева продукція була реалізована позивачем на адресу інших субєктів господарської діяльності, і від здійснення підприємницької діяльності по цим операціям позивачем отриманий прибуток.

Отже, витрати на оплату вартості послуг ТОВ «Будкомплекс V», ТОВ «Стройсистема», ТОВ «Славутич-Сігма Н» мають безпосереднє відношення до здійснення підприємцем підприємницької діяльності і отримання прибутку.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що вищевказані витрати позивачем правомірно віднесені до складу валових витрат виробництва (обігу), а суми ПДВ по цим операціям - до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Вищий адміністративний суд в ухвалі № К/800/61570/14 від 05 квітня 2016 року зазначив, що при розгляді справи суди попередніх інстанцій не дослідили та не встановили обставини фактичного здійснення спірних операцій позивача, що, з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору. Також судом касаційної інстанції зазначено про необхідність підтвердження факту придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, що має бути підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Для дослідження питання реальність господарської операції (використання їх в господарській діяльності позивача) судом були досліджені вищезазначені первинні документи щодо придбання та подальшої реалізації позивачем товарів, документи щодо витрат на оплату послуг контрагентів, що дало підстави суду зробити висновки щодо реальності господарських операцій.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області від 19.08.2009 року №0001081720/0/35390, №0001071720/0/35391.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складений 25.07.2016р.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 25.07.2016р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_4 ОСОБА_4 ОСОБА_5