Постанова № 61812530, 09.08.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2016 р. Справа № 804/4143/16

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сидоренко Д.В., судді Кононенко О.В., судді Степаненко В.В., при секретарі Пасічник Т.В., розглянувши за участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідачів ОСОБА_3

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1,

до відповідачів:

ОСОБА_4 внутрішніх справ України,

Голова ліквідаційної комісії ОСОБА_5 ОСОБА_4 внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці,

про визнання протиправним і скасування наказу та зобовязання вчинити певні дії.

Обставини справи: ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про:

§визнання протиправним та скасування наказу голови ліквідаційної комісії з ліквідації т.в.о. начальника ОСОБА_5 МВС України на Придніпровській залізниці №1о/с від 31.05.2016р. в частині звільнення згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, відповідно до п.п. 10, 11 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» старшого інспектора сектору кадрового забезпечення лінійного відділу на станції Дніпропетровськ капітана міліції ОСОБА_1 (М 148318) у запас Збройних Сил (з поставленням на військовий облік) за п.64 «г» (через скорочення штатів) з 06.11.2015р.;

§зобовязання МВС України працевлаштувати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), з урахуванням рівня освіти позивача та професійного досвіду, на посаду у субєктів, що належать до сфери управління МВС (територіальному органі, закладі, установі або організації) та знаходиться на території м.Дніпро.

Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуваний наказ винесено неправомірно, він є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки на момент його прийняття, позивач знаходилася у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та перебувала на восьмому місяці вагітності. Крім того, в адміністративному позові позивач зазначила, що відповідачами не запропоновано будь-якої роботи, у звязку з чим порушенні трудові права, а також посилається на відсутність обєктивної можливості реалізувати права бути прийнятою на службу до поліції, у звязку з прийняттям неправомірного наказу №80 о/с від 21.08.2015р.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали адміністративний позов в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5 ОСОБА_4 внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці проти задоволення адміністративного позову заперечував. У запереченнях на адміністративний позов зазначив зокрема, що на виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2016р. було видано наказ від 31.05.2016р. №1 о/с яким поновлено позивача на попередній посаді з 31.08.2015р. та на підставі п. 10 та 11 розділу «Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних сил за п.64 «г» (через скорочення штатів). Позивач належним чином не скористалася наданим їй правом на подачу заяви про прийняття на службу в поліцію та перебування працівника міліції у відпустці не є перешкодою його звільнення.

Відповідач ОСОБА_4 внутрішніх справ України залізниці проти задоволення адміністративного позову заперечував. У запереченнях на адміністративний позов зазначив зокрема, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію», позивач вважається таким, що попереджена про можливе звільнення через скорочення штатів, та перебування працівника міліції у відпустці не є перешкодою його звільнення. Позивач не скористалася наданим їй правом на подачу заяви про прийняття на службу в поліцію, а також зазначає, що позивач не перебувала в безпосередніх трудових відносинах з міністерством, а проходила службу в ОСОБА_5 МВС України на Придніпровській залізниці.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Пунктом 15 ч.1 ст.3 КАС України передбачено, що публічна служба це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

До публічної служби у встановлених випадках відноситься державна служба. Так, за змістом ст. 1 Закону України «Про державну службу» державна служба - це професійна діяльність осіб, що займають посади в державних органах та їх апараті з метою практичного виконання завдань і функцій держави та одержують зарплату за рахунок державних коштів.

Віднесення служби до державної, тобто публічної, можливе, якщо це: професійна діяльність осіб, які її обіймають, здійснюється на основі Конституції, законів та інших нормативно-правових актів, за змістом полягає у виконанні завдань та і функцій держави, оплачується з державних коштів.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про міліцію» (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.

ОСОБА_1 обіймала посаду старшого інспектора сектору кадрового забезпечення лінійного відділу на станції Дніпропетровськ.

Відповідно до наказу МВС від 14 квітня 2015 року №431 «Про заходи щодо реформування органів внутрішніх справ», з метою оптимізації структури та штатної чисельності органів внутрішніх справ було видано наказ ОСОБА_4 внутрішніх справ України від 22.06.2015 року №741 «Про організаційно-штатні зміни в підрозділах транспортної міліції», яким скорочено в ОСОБА_5 МВС України на Придніпровській залізниці 865 посад, тобто скорочено всі існуючі посади, окрім посад членів комісії з ліквідації ОСОБА_5 МВС України на Придніпровській залізниці.

З метою реалізації вищезазначеного наказу ОСОБА_4 внутрішніх справ України ОСОБА_5 МВС України на Придніпровській залізниці було видано наказ від 30.06.2015 року №138 «Про організаційно-штатні зміни в УМВС».

Наказом голови комісії з ліквідації лінійного відділу ОСОБА_5 МВС України на Придніпровській залізниці №80 о/с від 21.08.2015р. позивача звільнено з ОВС України за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) з 31.08.2015р.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2016р. у справі №804/16330/15 визнано протиправним та скасовано наказ Комісії з ліквідації лінійного відділу на станції Дніпропетровськ УМВС України на Придніпровській залізниці від 21 серпня 2015 року № 80 о/с «по особовому складу» в частині звільнення в запас з постановкою на військовий облік за п. 64 «г» (через скорочення штатів) капітана міліції ОСОБА_1 з 21 серпня 2015 року та зобов'язано ОСОБА_4 внутрішніх справ України поновити капітана міліції ОСОБА_1 на службі в органах ОСОБА_4 внутрішніх справ України з 21 серпня 2015 року.

Серед іншого у вищезазначеній постанові вказано, що відповідно до поданих позивачем рапортів від 27.02.2014 року та від 17.06.2014 року, начальником управління МВС України на Придніпровській залізниці 27 червня 2014 року на підставі ст.18 Закону України «Про відпустки» було видано наказ №54 о/с про надання ОСОБА_1 відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 30 червня 2014 року по 14 травня 2017 року.

На підставі вищезазначеної постанови суду та листа Департаменту юридичного забезпечення МВС України від 11.05.2016р. №12/6-К-384, наказом Голови ліквідаційної комісії ОСОБА_5 ОСОБА_4 внутрішніх справ України на Придніпровській залізниці №1 о/с від 31.05.2016р. «По особовому складу» внесено зміни до наказу: пункт наказу УМВС від 21.08.2015р. №80 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ за п.64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_1 старшого інспектора сектору кадрового забезпечення лінійного відділу на станції Дніпропетровськ, відмінити, вважати її працюючою на попередній посаді з 31.08.2015р.

Згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», відповідно до пунктів 10 та 1 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію»: звільнено у запас Збройних сил (з поставленням на військовий облік) за п.64 «г» (через скорочення штатів) капітана міліції ОСОБА_1, старшого інспектора сектору кадрового забезпечення лінійного відділу на станції Дніпропетровськ, з 06.11.2015р.

Постановою ОСОБА_6 Міністрів України №730 від 16 вересня 2015 року «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів ОСОБА_4 внутрішніх справ» було ліквідовано як юридичну особу Головне ОСОБА_5 ОСОБА_4 внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.

Наказом МВС України №1388 від 06.11.2015р. «Про організаційно-штатні питання», відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» та постанов КМ України від 16.09.2015р. №730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів ОСОБА_4 внутрішніх справ», від 23.09.2015р. №751 «Про ліквідацію територіального органу ОСОБА_4 внутрішніх справ» та від 13.10.2015р. №834 «Питання функціонування органів поліції охорони як територіальних органів Національної поліції та ліквідації деяких територіальних органів ОСОБА_4 внутрішніх справ» наказано, уважати такими, що втратили чинність, штати органів, підрозділів, закладів, установ та підприємств МВС України згідно з Переліком змін у штатах МВС, зокрема у ГУ МВС України в Дніпропетровській області скасовуються всі штати та скорочуються всі посади.

Приписами пунктів 9,10,11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

Працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.

Перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до «Прикінцевих та перехідних положень» цього Закону.

Враховуючи, те що наказом голови комісії з ліквідації лінійного відділу ОСОБА_5 МВС України на Придніпровській залізниці №80 о/с від 21.08.2015р. позивача було звільнено з ОВС України за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) з 31.08.2015р., протиправність якого в подальшому встановлена постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №804/16330/15 від 16.03.2016р., суд приходить до висновку про те, що позивач була позбавлена можливості реалізувати надане Законом України «Про Національну поліцію» право упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою.

Крім того, підпунктом «є» п. 49 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою ОСОБА_6 Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року №114 (далі Положення №114), визначено, що особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ надаються додаткові та соціальні (по вагітності, родах і догляду за дитиною), творчі, у зв'язку з навчанням відпустки. Крім того, п.61 Положення №114 встановлено, що додаткові і соціальні відпустки особам рядового начальницького складу надаються відповідно до законодавства.

Відповідно до п.17 Положення №114 вагітні жінки і матері з числа осіб рядового і начальницького складу користуються всіма правами і пільгами, встановленими законодавством.

Відповідно до ст.1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) останній регулює трудові відносини всіх працівників.

Відповідно до ст.179 КЗпП України Кодекс законів про працю України за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП, звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору.

На момент видання спірного наказу 31.05.2016 року позивач виховувала дитину ІНФОРМАЦІЯ_1 та згідно довідки №60 від 30.06.2016р. Дніпропетровської клінічної лікарні на залізничному транспорті перебувала під наглядом дорожньої жіночої консультації у звязку з вагітністю - строк 34-35 тижнів.

У розділі IV Положення №144 викладено умови призначення на посади, переміщення та просування по службі осіб начальницького складу органів внутрішніх справ, у тому числі передбачена можливість переміщення цих осіб по службі при скороченні штатів, але значення терміну "скорочення штатів" не розкрито, у зв'язку із чим при встановленні наявності такого скорочення і правомірності його проведення необхідно керуватися нормами трудового законодавства.

Підпунктом «г» п. 64 Положення № 114 передбачено, що особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Процедура звільнення зі служби через скорочення штатів Положенням детально не визначена.

Оскільки спеціальним нормативним актом не можуть бути звужені права працівника, порівняно із правами, передбаченими КЗпП України, в частині процедури звільнення працівника з підстав скорочення штату підлягають застосуванню норми КЗпП України.

Так, згідно статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у звязку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим, відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

З викладеного вбачається, що роботодавець зобов'язаний запропонувати працівнику, який вивільняється, всі наявні вакансії, які відповідають його кваліфікації, досвіду роботи та стану здоров'я і які може виконувати працівник, і не лише за місцем його роботи в певному структурному підрозділі, а всі вакансії, які є в юридичної особи.

Звільнення зі служби через скорочення штатів відповідно до Розділу VII Положення №114 допускається при відсутності можливості подальшого використання на службі.

Відповідно до ч.3 ст.40 КЗпП України, не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Згідно наказу МВС України №741 від 22.06.2015 року «Про організаційно-штатні зміни в підрозділах транспортної міліції» лінійний відділ на станції Дніпропетровськ ОСОБА_5 МВС України на Придніпровській залізниці не ліквідовувався, а реорганізовувався, тобто скорочені штатні посади були додані до інших підрозділів внутрішніх справ та ці посади були запропоновані працівникам, які вивільняються.

Однак, позивачу, не зважаючи на те, що на той час остання знаходилась у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та була вагітною, не було запропоновано іншу роботу, яка відповідає її кваліфікації.

Разом з тим, оскаржуваним наказом від 31.05.2016р. позивача звільнено з 06.11.2015р., що також є неприпустимим, оскільки припинення проходження служби, як і припинення (розірвання) трудового договору не можливо раніше дати відповідного розпорядчого документа.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 було звільнено із органів внутрішніх справ із порушенням чинного законодавства. У зв'язку з цим оскаржуваний наказ в частині звільнення позивача є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобовязання МВС України працевлаштувати ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), з урахуванням рівня освіти позивача та професійного досвіду, на посаду у субєктів, що належать до сфери управління МВС (територіальному органі, закладі, установі або організації) та знаходиться на території м.Дніпро, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст.235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до частини другої статті 81 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. Частиною третьою вказаної статті передбачено, що порядок утворення та правовий статус юридичних осіб публічного права встановлюються Конституцією України та законом.

Згідно п.24 Положення №114 , у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обовязків, але не більш як за один рік.

Порядок утворення, реорганізації та ліквідації міністерств та інших центральних органів виконавчої влади врегульовано статтею 5 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади».

Згідно положень частин 3, 4, 5, 7, 8, 9 вищенаведеної статті Закону встановлено, що у утворення, реорганізація та ліквідація міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади здійснюються з урахуванням завдань ОСОБА_6 Міністрів України, а також з урахуванням необхідності забезпечення здійснення повноважень органів виконавчої влади і недопущення дублювання повноважень. ОСОБА_4, інший центральний орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох центральних органів виконавчої влади. ОСОБА_4, інший центральний орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. ОСОБА_4, інші центральні органи виконавчої влади, щодо яких набрав чинності акт ОСОБА_6 Міністрів України про їх припинення, продовжують здійснювати повноваження та функції у визначених сферах компетенції до завершення здійснення заходів з утворення міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, до якого переходять повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що припиняється, та можливості забезпечення здійснення ним цих функцій і повноважень, про що видається відповідний акт ОСОБА_6 Міністрів України. ОСОБА_6 Міністрів України про ліквідацію міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади визначається орган виконавчої влади, якому передаються повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що ліквідується. Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією чи ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, визначається ОСОБА_6 Міністрів України.

20.10.2011 року ОСОБА_6 Міністрів України прийняв постанову №1074, якою затвердив Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок №1074), що визначає механізм здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та їх територіальних органів.

За приписами пунктів 4-6 Порядку №1074, орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади.

Орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Права та обов'язки органів виконавчої влади переходять у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом ОСОБА_6 Міністрів України.

Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що порядок утворення та припинення юридичних осіб публічного права є відмінним від порядку утворення та припинення юридичних осіб приватного права. Тобто, у разі ліквідації органу виконавчої влади, держава відповідним актом ОСОБА_6 Міністрів України передає його завдання та функції новоствореному центральному органу виконавчої влади, забезпечуючи у такий спосіб безперервне виконання функцій держави. Таким чином, територіальні органи міністерств не можуть діяти інакше, ніж це передбачено актами Президента України чи ОСОБА_6 Міністрів України, виданими для забезпечення виконання відповідними міністерствами своїх функцій.

Також, відповідно до статті 13 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» територіальні органи міністерства припиняються як юридичні особи з дня внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про державну реєстрацію їх припинення.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи (ч.9. ст.36 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»).

Таким чином, законодавством встановлена можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи.

Цей висновок суду аналогічний з висновками Верховного Суду України в рішеннях у справі №21-237а11 від 17 жовтня 2011 року, у справі №21-267а12 від 16 жовтня 2012 року.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до п.п.2 п.5 та 7 Положення про ОСОБА_4 внутрішніх справ України, затверджене постановою ОСОБА_6 Міністрів України №878 від 28.10.2015р., МВС з метою організації своєї діяльності здійснює добір кадрів в апарат МВС, територіальні органи, заклади, установи і на підприємства, що належать до сфери управління МВС, організовує роботу з підготовки та професійного навчання працівників МВС, поліцейських та військовослужбовців Національної гвардії. МВС здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи, а також заклади та установи.

Отже, враховуючи наявність повноважень у МВС України спрямованих на організації своєї діяльності та обставини перебування ОСОБА_5 МВС України на Придніпровській залізниці у стані ліквідації, суд приходить до висновку про те, що з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, правомірним буде покладення обовязку на МВС України щодо працевлаштування позивача в органах внутрішніх справ.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено у судовому засіданні 09.08.2016р.

У повному обсязі постанову складено 11.08.2016р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ ОСОБА_5 МВС на Придніпровській залізниці від 31.05.2016р. №1о/с «По особовому складу» в частині звільнення у запас Збройних сил (з поставленням на військовий облік) капітана міліції ОСОБА_1, старшого інспектора сектору кадрового забезпечення лінійного відділу на станції Дніпропетровськ, з 06.11.2015р.

Зобовязати МВС України працевлаштувати ОСОБА_1 на посаду в органах внутрішніх справ.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Суддя Суддя ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9