Постанова № 61812418, 29.09.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року Справа № 803/1373/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Гринчук Я.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП» до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СМП» звернулося з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.06.2016 року № НОМЕР_1, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 5 685грн.94коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- дата оформлення вантажно-митної декларації не збігається з датою фактичного перетину митного кордону України, оскільки сама вантажно-митна декларація є лише документом, що підтверджує права особи на розміщення товарів у заявленому митному режимі, дата оформлення ВМД це дата випуску товару у заявлений митний режим, а не дата фактичного перетину митного кордону і, як наслідок, не дата експорту товару, відповідно висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме щодо прострочення граничних термінів розрахунків по експортних операціях, є необґрунтованими;

- датою надходження валютної виручки в Україну є її надходження на розподільчий рахунок товариства, а не на поточний.

В судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях від 28.09.2016 року (а.с.57), просили їх задовольнити, додатково зазначивши наступне:

- ні акт перевірки, ні оскаржуване податкове повідомлення-рішення не містять посилань на інші нормативно-правові акти, якими передбачено інші строки надходження валютної виручки, окрім ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яка, в свою чергу визначає 180-денний строк для зарахування виручки резидентів у іноземній валюті на їх валютні рахунки в уповноважених банках, а відтак валютна виручка за вказаними в акті перевірки контрактами надійшла у визначений законодавством строк, відповідно підстави для нарахування пені в сфері ЗЕД відсутні;

- ототожнення податковим органом зняття з контролю банком експортної операції резидента з моментом надходження валютної виручки від продажу товарів за зовнішньоекономічними контрактами є безпідставним і не може прийматись до уваги.

Представник відповідача в судових засіданнях та в поданих суду письмових запереченнях від 23.09.2016 року (а.с.44-45) позовних вимог не визнав, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні перевірки, вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 року № НОМЕР_1 винесене відповідно до вимог чинного законодавства, у звязку з чим просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в період з 13.05.2016 року по 26.05.2016 року посадовою особою ГУ ДФС у Волинській області на підставі направлення від 12.05.2016 року № 000511, згідно із п.75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ГУ ДФС у Волинській області від 12.05.2016 року №543 проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ «СМП» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій згідно інформації ПАТ КБ «Правекс-Банк» від 07.04.2016 року за №2537/12-01-7БТ (вх. №5507/10 від 11.04.2016 року) по контракту №07/08/15/2 від 07.08.2015 року та по контракту №28/07/15/1 від 28.07.2015 року, згідно інформації ПАТ КБ «Промінвестбанк» від 09.03.2016 року № 20-9/10/2016/496 (вх. № 3851/10 від 14.03.2016 року) по контракту №40-ЕХ від 12.01.2015 року,згідно інформації ПАТ КБ «Приватбанк» від 02.03.2016 року за №Г-31.0.0.0/1-1436 (вх.№3843/10 від 14.03.2016 року) по контракту №28/07/15/1 від 28.07.2015 року, згідно інформації ПАТ КБ «Правекс-Банк» від 04.03.2016 року за №15-46/12-01-7БТ (вх.№3523/10 від 09.03.2016 року) по контракту №27/03/15/1 від 27.03.2015 року, за період з 12.01.2015 року по 26.05.2016 року.

За результатами перевірки складено акт від 01.06.2016 року №177/03-20-14-02/31401373, яким встановлено порушення вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме:

- за експортним контрактом від 28.07.2015 року № 28/07/15/1, укладеним між ТзОВ «СМП» та ООО «BIG TARGET BUSINESS» (м.Ташкент, Узбекистан), валютні кошти по вищезазначеному контракту в сумі 929,54 дол. США (еквів. 24 370грн.88коп.) на валютний рахунок ТзОВ «СМП» фактично надійшли 01.04.2016 року, хоча граничний термін надходження валютної виручки закінчився 20.03.2016 року;

- за експортним контрактом від 12.01.2015 № 40-ЕХ, укладеним між ТзОВ «СМП» та ТзОВ «АРС» (м.Москва, Російська Федерація), валютні кошти по вищезазначеному контракту в сумі 2 430 000 рос. руб. (еквів. 926 073грн.) на валютний рахунок ТзОВ «СМП» не надійшли, граничний термін надходження валютної виручки на суму 2 430 000 рос. руб. закінчився 09.02.2016 року.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки від 01.06.2016 року №177/03-20-14-02/31401373, позивачем було подано заперечення від 06.06.2016 року до ГУ ДФС у Волинській області, однак листом від 13.06.2016 року №2980/10/03-20-14-02-09 ГУ ДФС у Волинській області повідомило позивача про те, що визначення контролюючим органом пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД є правомірним, висновок акта перевірки від 01.06.2016 року №177/03-20-14-02/31401373 відповідає вимогам чинного законодавства, відтак підстави для задоволення вимог, викладених у запереченнях, відсутні.

На підставі акту перевірки від 01.06.2016 року №177/03-20-14-02/31401373 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 року №0002461402, яким позивачу нараховано суму грошового зобовязання за платежем «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобовязань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» в розмірі 5 685грн.94коп.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивачем було подано скаргу (вх. №15589/6 від 21.06.2016 року) до Державної фіскальної служби України, однак рішенням від 16.08.2016 року №17739/6/99-99-11-01-02-25 Державна фіскальна служба України податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 року №0002461402 залишила без змін, а скаргу без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Постановами Правління Національного Банку України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» від 03.09.2015 року № 581 (набрала чинності з 04 вересня 2015 року і діяла до 04 грудня 2015 року включно), від 04.12.2015 року №863 (набрала чинності з 05 грудня 2015 року і діє до 04 березня 2016 року включно), від 03.03.2016 року №140 (набирала чинності з 05 березня 2016 року і діяла до 08 червня 2016 року включно) установлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Таким чином, проведення розрахунків у іноземній валюті підлягає зарахуванню на валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами, крім субєктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством України строків розрахунків за експортними, імпортними операціями визначено Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року № 136.

Пунктом 5.9 даної Інструкції передбачено, що банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів по зовнішньоекономічних контрактах.

З системного аналізу наведених норм слідує, що в разі укладення зовнішньоекономічного контракту, на резидента покладено обовязок дотримуватись строків надходження на валютні рахунки виручки в іноземній валюті. Порушення цих строків можливе лише за умови отримання спеціального дозволу, інакше воно тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

При цьому, суд вважає необґрунтованою позицію позивача щодо наявності у товариства 180 календарних днів для надходження валютної виручки, а не 90 календарних днів з огляду на відсутність в акті перевірки чи оскаржуваному рішенні посилань на порушення товариством інших нормативно-правових актів, якими передбачено інші строки надходження валютної виручки, окрім ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки дана норма містить пряме посилання на право Національного Банку України запроваджувати інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті, а відтак не зазначення податковим органом в акті перевірки від 01.06.2016 року та податковому повідомленні-рішенні від 15.06.2016 року постанов Правління НБУ не звільняє позивача від обовязку забезпечити надходження валютної виручки за зовнішньоекономічними контрактами у строки, визначені в таких постановах.

Відповідно до частин другої пятої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Судом встановлено, що 12.01.2015 року між позивачем (продавець) та ТзОВ «АРС» (покупець) укладено договір № 40-ЕХ, відповідно до умов якого продавець зобовязався поставляти покупцю мясну продукцію (далі - продукція), а покупець зобовязався купувати продукцію для подальшого її продажу продавцям. Відповідно до пункту 7.2 даного договору оплата продукції здійснюється на умовах 100% передплати протягом 7 днів з моменту отримання інвойсу (рахунку) (а.с.60).

На виконання умов вищезазначеного договору в період з 12.01.2015 року по 26.05.2016 року позивачем було відвантажено продукції на користь ТзОВ «АРС» у загальній сумі 415 919 417,48 рос. руб. (екв. 165 610 098грн.20коп.), в тому числі продукцію вагою 20 т на загальну суму 2 560 000 рос.руб., яка була заявлена до митного оформлення у митному режимі «експорт» згідно вантажно-митної декларації від 11.11.2015 року №205120000/2015/009746.

З листа м/п «Володимир-Волинський» Волинської митниці ДФС від 29.03.2016 року вбачається, що згідно інформації бази даних ЄАІС ДФС фактичне вивезення вантажу за митною декларацією від 11.11.2015 року №205120000/2015/009746 товару «шпик свинний хребтовий в шкірі, заморожений…», що переміщувався в адресу ТзОВ «АРС» (Російська Федерація), здійснено 13.11.2015 року о 10год.29хв. (а.с. 23).

З матеріалів справи вбачається, що продукція, відвантажена 11.11.2015 року на користь ТзОВ «АРС», була частково оплачена останнім і заборгованість даного нерезидента перед позивачем складає 2 430 000 рос. руб.

Як встановлено судом, 12.02.2016 року ТзОВ «СМП» подано до Господарського суду Волинської області позовну заяву про стягнення з ТзОВ «АРС» суми заборгованості за проданий товар у розмірі 2 430 000 рос. руб. (екв. 801 171грн.). Ухвалою судді Господарського суду Волинської області від 15.02.2016 року позовну заяву ТзОВ «СМП» прийнято до розгляду та порушено провадження у справі (а.с. 58-74), а 22.03.2016 року Господарським судом Волинської області прийнято рішення у справі №903/78/16 про задоволення даного позову ТзОВ «СМП» (а.с. 75-76).

Крім того, 28.07.2015 року між ТзОВ «СМП» (продавець) та ООО «BIG TARGET BUSINESS» (Узбекистан, покупець) укладено контракт №28/07/15/1, відповідно до умов якого продавець зобовязався передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити тушки курчат-бройлерів, напівфабрикати, субпродукти заморожені (товар).

На виконання умов вищезазначеного договору 28.09.2015 року позивачем як продавцем було заявлено товар «мясо та їстівні субпродукти свійської птиці, морожені, вагою 18 928 кг» на користь ООО «BIG TARGET BUSINESS» у загальній сумі 15 710,24 доларів США до митного оформлення у митному режимі «експорт» згідно вантажно-митної декларації від 21.12.2015 року № 205070000/2015/029133 (а.с. 24).

З листа м/п «Луцьк» Волинської митниці ДФС від 26.04.2016 року вбачається, що згідно інформації бази даних ЄАІС ДФС фактичне вивезення вантажу за митною декларацією від 21.12.2015 року № 205070000/2015/029133 товару мясо птиці заморожене» здійснено 22.12.2015 року (а.с. 25).

Згідно довідки відділення «Волинська обласна дирекція» ПАТ КБ «Правекс-Банк» від 07.06.2016 року №115/2263 та додатків до неї (а.с.26-28) кошти в сумі 929,54 долари США за контрактом №28/07/15/1 від 28.07.2015 року надійшли на розподільчий рахунок ТзОВ «СМП» 31.03.2016 року.

Приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган виходив з того, що граничним терміном надходження валютної виручки від контрагентів-нерезидентів є: 1) по ТзОВ «АРС» - 09.02.2016 року, 2) по ООО «BIG TARGET BUSINESS» - 20.03.2016 року, а моментом експорту слід вважати дату виписки вивізної вантажної митної декларації. З урахуванням наведеного контролюючий орган прийшов до висновку, що виручка резидента - ТзОВ «СМП» у іноземній валюті не була зарахована на валютні рахунки останнього в уповноважених банках у строки, встановлені постановою Національного банку України, що потягнуло за собою нарахування пені у розмірі 5 685грн.94коп.

Проте, з такими доводами, а відповідно і з розрахунками, суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу десятого статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та абзацу третього пункту 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року № 136, експорт (експорт товарів) - продаж товарів українськими субєктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним субєктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів.

Абзацом тридцять восьмим статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначено, що момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Для застосування статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» моментом вчинення експортної операції, зокрема, моментом поставки товару за такою операцією, у випадку, коли перехід права власності на товар відбувається за межами митної території України, є момент фактичного перетину експортованим товаром митного кордону України.

Дата оформлення вантажної митної декларації не завжди збігається з датою фактичного перетину митного кордону України, оскільки сама вантажна митна декларація є документом, що підтверджує права особи на розміщення товарів у заявленому митному режимі і права та обовязки зазначених у ній осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

Згідно листів митних постів «Володимир-Волинський» та «Луцьк» Волинської митниці ДФС від 29.03.2016 року та від 26.04.2016 року фактичне вивезення вантажу за митними деклараціями від 11.11.2015 року №205120000/2015/009746 здійснено 13.11.2015 року, а від 21.12.2015 року № 205070000/2015/029133 здійснено 22.12.2015 року.

Отже, висновки контролюючого органу про те, що датою перетину експортованими товарами митного кордону будуть відповідно 11.11.2015 року та 21.12.2015 року є помилковими, оскільки відповідач необґрунтовано ототожнює фактичний перетин митного кордону із заявленням відповідних товарів до митного оформлення.

З вищенаведеного слідує, що граничним строком для надходження валютної виручки від контрагентів-нерезедентів є: 1) по ТзОВ «АРС» - 11.02.2016 року, 2) по ООО «BIG TARGET BUSINESS» - 21.03.2016 року, а першим днем, з якого починає нараховуватись пеня у порядку статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» є: 1) по ТзОВ «АРС» - 12.02.2016 року, 2) по ООО «BIG TARGET BUSINESS» - 22.03.2016 року.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст.4 Закону у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується; у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Таким чином, нарахування контролюючим органом пені за порушення платником податків строків здійснення розрахунків в іноземній валюті за зовнішньоекономічним контрактом із ТзОВ «АРС» є неправомірним, оскільки граничним строком для находження валютної виручки за таким контрактом є 11.02.2016 року, а з 12.02.2016 року пеня не сплачується з огляду на прийняття Господарським судом Волинської області позовної заяви ТзОВ «СМП» до ТзОВ «АРС» про стягнення заборгованості.

Водночас, сума пені що розрахована відповідачем по взаємовідносинах з ООО «BIG TARGET BUSINESS» є необґрунтованою і повинна становити 731грн.81коп., з огляду на наступне.

Як зазначалось вище, 31.03.2016 року від ООО «BIG TARGET BUSINESS» на розподільчий рахунок ТзОВ «СМП» надійшов залишок несплачених за контрактом №28/07/15/1 від 28.07.2015 коштів в розмірі 929,54 доларів США, в той час, як вже було встановлено судом, граничний строк для находження валютної виручки за даним контрактом закінчився 21.03.2016 року.

Таким чином, період, за який позивачу повинна бути нарахована пеня за порушення термінів розрахунків за вищезазначеною експортною операцією, становить 10 календарних днів, а саме: з 22.03.2016 року (перший день з якого починає нараховуватись пеня) по 31.03.2016 року включно (день надходження коштів на розподільчий рахунок позивача), а отже сума пені за вказаний період становить 731грн.81коп. (929,54 дол.США х 0,3% = 2,78862 дол.США; 2,78862 дол.США х 10 днів = 27,8862 дол.США; 27,8862 дол.США х 26,242902 (курс НБУ) = 731грн.81коп.).

При цьому, суд не погоджується з твердженням відповідача, що датою надходження виручки в іноземній валюті від здійснення експортної операції є дата надходження іноземної валюти на його поточний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, а не на розподільчий, відповідно датою надходження валютної виручки по зовнішньоекономічному контракту з ООО «BIG TARGET BUSINESS» слід вважати не 31.03.2016 року, а 01.04.2016 року, з огляду на наступне.

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 року за №280, встановлено, що розподільчі рахунки є рахунками виключно суб'єктів господарювання, на яких знаходяться кошти таких суб'єктів - клієнтів банку (Клас 2 - Операції за розрахунками, наданими кредитами та залученими вкладами (депозитами), підклас 26 «Кошти клієнтів банку», підклас 2603 «Розподільчі рахунки суб'єктів господарювання»).

В підтвердження вказаного в матеріалах справи є копії виписок про рух коштів саме по розподільчому рахунку позивача, який зі слів представника відповідача до розрахунку спірної пені не брався (а.с.26-28).

Факт надходження валютної виручки на розподільчий рахунок позивача відповідачем не перевірявся, а тому, на думку суду, вказана обставина не утворює складу правопорушення позивачем вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» станом на 01.04.2016 року, оскільки складом порушення вимог цього ж Закону є саме порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього ж Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, яке тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, а не рух коштів з розподільчого рахунку на поточний валютний рахунок одного і того ж платника, відтак вказаний вище висновок відповідача не ґрунтується на суті і нормах Закону і застосування пені в сфері ЗЕД за період з 22.03.2016 року по 01.04.2016 року включно, а не з 22.03.2016 року по 31.03.2016 року включно, є протиправним.

За вказаних обставин адміністративний позов підлягає частковому задоволенню шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Волинській області від 15.06.2016 року № НОМЕР_1 в частині нарахування пені в сфері ЗЕД у розмірі 4 954 грн. 13коп.

Згідно із частинами першою, третьою статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи те, що судом визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.06.2016 року № НОМЕР_1 в частині нарахування пені у розмірі 4 954 грн. 13коп., тому на користь позивача слід присудити судовий збір у розмірі 1 200грн.65коп.

Керуючись статтями 2, 69-72, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 15 червня 2016 року № НОМЕР_1 в частині нарахування суми грошового зобовязання у розмірі 4 954 (чотири тисячі девятсот пятдесят чотири) гривні 13 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 2, ідентифікаційний код 31401373) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код 39400859) судовий збір в розмірі 1 200 (одна тисяча двісті) гривень 65 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде складено 04 жовтня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

СуддяВ.В.Дмитрук