Рішення № 61811890, 03.10.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/9521/16-ц

Провадження № 2/522/5749/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2016 року Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого - судді Чернявської Л.М.

при секретарі - Прусс О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ОДЕСЬКА КІНОСТУДІЯ» про стягнення заборгованості по договору про надання поворотної фінансової допомоги

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «ОДЕСЬКА КІНОСТУДІЯ» про стягнення заборгованості по договору по договору про надання поворотної фінансової допомоги. Мотивує вимоги тим, що 01.12.2009 р. між ним та відповідачем було укладено Договір № 20/1 про надання поворотної фінансової допомоги в розмірі 2151000 грн. 27.05.2010 р. було укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 20/1 про надання поворотної фінансової допомоги, згідно якої розмір фінансової допомоги становив 2150000 грн. Перерахування фінансової допомоги підтверджується платіжним дорученням. Відповідно до умов Договору, з врахуванням положень Додаткової угоди № 1, отримані відповідачем у якості фінансової допомоги кошти, відповідач повинен був повернути позивачу не пізніше 30.12.2010 р. Таким чином, з 31.12.2010 р. у відповідача існує зобов'язання сплатити заборгованість. Відповідач листом від 19.12.2013 р. за № 339/1 звернувся до позивача з визнанням свого боргу та пропозицією сплатити заборгованість до 31.12.2015 р. Позивач не надав згоди на відстрочення сплати заборгованості. Листом від 30.09.2015р. за № 451 відповідач звернувся до позивача з визнанням свого боргу та пропозицією сплатити заборгованість вже до 01.10.2016 р. Позивач не надав згоди на відстрочення сплати заборгованості. Заборгованість та її розмір підтверджується також Актом звірки взаєморозрахунків від 28.09.2015 р.

Проте, до теперішнього часу та в порушення умов договору відповідач не повернув грошові кошти, в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 10540203,39 грн. що складається з: 2150000,00 гривень - основного боргу; 2831579,44 грн. - пені; 3474164,38 грн. - 30% річних; 2084459,57грн. - інфляційне збільшення

та судові витрати в розмірі 6890,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити задоволенні позову, посилаючись на пропущені строки для звернення до суду та не погоджуючись з сумою стягнення. Пояснили, що виконання зобов'язання по сплаті заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 01.12.2009 р. було неможливим у зв'язку з відсутністю коштів та закінченням встановлених законодавством строків стягнення заборгованості.

Представником відповідача було подано заяву про застосування строків позовної давності.

Представник позивача заперечував проти застосування строків позовної давності, та пояснив, що направлення Відповідачем Позивачу листів, зокрема, листа від 19.12.2013 р. за № 339/1, який було відправлено до закінчення трирічного строку від дати виникнення зобов'язання по сплаті коштів за Договором № 20/1 від 01.12.2009 р. про надання поворотної фінансової допомоги, в яких визнається наявність боргу та обов'язку сплатити суму заборгованості, свідчить про переривання перебігу строку позовної давності.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 01 грудня 2009 року між ОСОБА_1 та Приватним акціонерним товариством «ОДЕСЬКА КІНОСТУДІЯ» (на той час - Закритим акціонерним товариством «ОДЕСЬКА КІНОСТУДІЯ») було укладено Договір № 20/1 про надання поворотної фінансової допомоги, згідно якого позивач надавав відповідачу фінансову допомогу у вигляді грошових коштів в розмірі 2151000 грн., а відповідач зобов'язувався повернути кошти у строк на умовах, визначених договором.

27.05.2010 р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до Договору № 20/1 про надання поворотної фінансової допомоги, згідно якої розмір фінансової допомоги становив 2150000 (два мільйони сто п'ятдесят тисяч) гривень, а строк повернення коштів - не пізніше 30 грудня 2010 року (а.с.13).

Перерахування позивачем відповідачу фінансової допомоги підтверджується платіжним дорученням № 1454868229 від 01.12.2009 р. на суму 2000000 грн. та платіжним дорученням № 1557217985 від 27.05.2010р. на суму 150000 грн. (а.с.14-15).

Відповідно до умов Договору, з врахуванням положень Додаткової угоди № 1, кошти, які були отримані відповідачем у якості фінансової допомоги, відповідач повинен був повернути позивачу не пізніше 30.12.2010 року. Таким чином, з 31.12.2010 року у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 2150000 грн., що підтверджується також листом відповідача від 19.12.2013 р. за № 339/1, листом відповідача від 30.09.2015 р. за № 451, актом звірки взаєморозрахунків від 28.09.2015 р.

Однак до теперішнього часу відповідач не повернув позивачу суму боргу.

Спірні правовідносини регулюються ст.1046 ЦК України, відповідно якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики). Договір є укладеним з моменту передання грошей.

Отже, договір про надання поворотної фінансової допомоги є реальним правочином і вважається укладеним з моменту передання грошей, що виступають предметом зазначеного договору. Наданий суду договір від 01.12.2009 р. року є належним доказом, що свідчить про укладення сторонами договору про надання поворотної фінансової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

В порядку ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що буле передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 1051 Цивільного кодексу України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

Факт отримання відповідачем ПрАТ «ОДЕСЬКА КІНОСТУДІЯ» зазначених коштів в сумі 2150000 гривень, не спростований та не заперечується, що в силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доведенню.

Відповідно до передбаченого ст. 11 ЦПК України принципу диспозитивності цивільного судочинства суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1 ст.60 ЦПК України).

Відповідач звернувся до суду із заявою про застосування наслідків спливу строку позовної давності по Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 01.12.2009 р., в зв'язку з чим суд виходить з наступного.

Згідно з положеннями ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

До спірних правовідносин застосовується загальний строк - три роки.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що з урахуванням особливостей конкретних правовідносин, початок перебігу позовної давності пов'язаний з певними юридичними фактами.

Так, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання такого зобов'язання.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови у позові.

Судом встановлено, що строк виконання зобов'язання за вищезгаданим Договором про надання поворотної фінансової допомоги від 01.12.2009 р. зазначено сторонами договору не пізніше 30.12.2010 року.

Суд не погоджується з доводами відповідача щодо закінчення строку позовної давності по заявленим позивачем вимогам, оскільки відповідно до ч. 1, 3 ст. 264 Цивільного Кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

До закінчення строку позовної давності, а саме до 30.12.2010 року, відповідач направив позивачу лист від 19.12.2013 р. за № 339/1, в якому визнав наявність заборгованості та звернувся до позивача з пропозицією сплатити заборгованість до 31.12.2015 року (а.с.16)

Суд встановив, що строк позовної давності по спірним правовідносинам було перервано та перебіг строк позовної давності почався заново.

На час подання позовної заяви новий трирічний строк не закінчився, а отже, позовну заяву було подано позивачем в межах строку позовної давності.

Згідно ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу, тобто з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Відповідно п. 6.1 Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 01.12.2009 р. у випадку прострочення сплати заборгованості відповідач повинен сплатити позивачу 30% від простроченої суми.

Враховуючи, що сума заборгованості становить 2150000 гривень, суд приходить до висновку, що 30% річних від простроченої суми складає 3474164,38 грн. (три мільйони чотириста сімдесят чотири тисячі сто шістдесят чотири грн. 38 коп.) та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З розрахунку заборгованості, що підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку, що сума інфляційного збільшення розрахованого відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України та п. 6.1. Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 01.12.2009 р. складає 2084459,57 грн. (два мільйони вісімдесят чотири тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять грн. 57 коп.) та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 6.1 Договору про надання поворотної фінансової допомоги від 01.12.2009 р. передбачено, що за порушення строків повернення фінансової допомоги відповідач зобов'язується сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за час прострочення повернення заборгованості, тобто з 31.12.2010 р. по 18.05.2016 р. в розмірі 2831579,44 грн. (два мільйони вісімсот тридцять одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять грн. 44 коп.). Суд вважає, що дані позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи, що до теперішнього часу відповідач не повернув Позикодавцю суму боргу за Договором № 20/1 про надання поворотної фінансової допомоги , тому підлягають задоволенню вимоги про стягнення боргу з урахуванням передбачених п.6.1 зазначеного договору неустойки (пені), інфляції та процентів в загальній сумі 10540203 (десять мільйонів п'ятсот сорок тисяч двісті три) гривень 39 копійок.

Крім того, відповідно статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6890 грн.

Керуючись ст.ст. 264, 526, 530, 549, 610, 625, 1046, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 11, 88, 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ОДЕСЬКА КІНОСТУДІЯ» (ідентифікаційний код 33932816), що знаходиться за адресою: 65044, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 33, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3), що проживає за адресою: 01001, Україна, АДРЕСА_1, заборгованість по договору про надання поворотної фінансової допомоги у розмірі 10540203 (десять мільйонів п'ятсот сорок тисяч двісті три) гривень 39 копійок, яка складається з:

- 2150000 (два мільйони сто п'ятдесят тисяч) гривень - основного боргу;

- 2831579 (два мільйони вісімсот тридцять одна тисяча п'ятсот сімдесят дев'ять ) гривень 44 коп. - пені;

- 3474164 (три мільйони чотириста сімдесят чотири тисячі сто шістдесят чотири) гривень 38 коп. - 30% річних;

- 2084459 (два мільйони вісімдесят чотири тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) гривень 57 коп. - інфляційне збільшення.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «ОДЕСЬКА КІНОСТУДІЯ» (ідентифікаційний код 33932816), що знаходиться за адресою: 65044, Україна, м. Одеса, Французький бульвар, 33, на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) судові витрати у розмірі 6890 (шість тисяч вісімсот дев'яносто) гривень.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області, через Приморський районний суд міста Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.М.Чернявська

03.10.2016