Рішення № 61804994, 21.09.2016, Романівський районний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Романівський районний суд Житомирської області

290/647/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

21 вересня 2016 року смт. Романів

Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Бабича С.В., з участю секретаря судового засідання Строган Л.В., представника позивача ОСОБА_1, позивача та відповідача, розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки,-

В С Т А Н О В И В :

В липні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому зазначив, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини відповідача 13 лютого 2016 року, було пошкоджено його автомобіль НОМЕР_1. Посилаючись на те, що в результатівказаної дорожньо-транспортної пригоди він зазнав моральних страждань у зв"язку із пошкодженням майна та неможливістю його використання за призначенням, а також у зв"язку із вчиненням відповідачем дій, спрямованих на притягнення його до адміністративної відповідальності, позивач просить стягнути з ОСОБА_3 30000 грн на відшкодування моральної шкоди.

Окрім цього ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача 3000 грн витрат, пов"язаних з наданням йому правової допомоги.

В судовому засіданні представник позивача та позивач позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві, уточнивши, що витрати на правову допомогу, які просить стягнути позивач, були понесені на надання правової допомоги у справі про адміністративне правопорушення, в якій він був визнаний потерпілим.

Відповідач позов не визнав, пояснивши, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок перевищення швидкості позивачем.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до переконання про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно статті 1167 Цивільного кодексуУкраїни (далі ЦК України) моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Статтею 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Статтею 1187 ЦК України встановлено відповідальність за завдання шкоди особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом частини першої статті 1188 ЦК України шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Судом встановлено, що 13 лютого 2016 року на перехресті вулиць Менделєєва та Небесної Сотні в смт. Романів Житомирської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "ГАЗ-2402" під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Hyundai Tucson"під керуванням ОСОБА_3 Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль, яким керував позивач було пошкоджено, а відповідача притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП).

Постановою судді Апеляційного суду Житомирської області від 20 травня 2016 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, однак провадження у справі закрито у звязку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Цією ж постановою встановлено, що відповідач порушив пункти 10.1 та 16.11 Правил дорожнього руху України, не надавши перевагу в русі автомобілю під керуванням позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 61 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов"язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Виходячи з вищевказаного положення закону, суд вважає встановленим, що внаслідок протиправних дій відповідача позивачу було спричинено моральну шкоду, яка полягала у душевних стражданнях, пов"язаних із обмеженням можливості користування пошкодженим майном (автомобілем), законним володільцем якого він є.

При цьому суд вважає необгрунтованими доводи позивача щодо спричинення йому моральної шкоди внаслідок пошкодження майна як власнику, оскільки останній не довів, що саме він є власником автомобіля НОМЕР_1.

Безпідставними на переконання суду є також посилання ОСОБА_2 на протиправність дій ОСОБА_3, спрямованих на притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки зазначеними діями відповідач у законний спосіб реалізовував своє право на захист власних прав та законних інтересів, пов"язаних із наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Враховуючи зазначене та виходячи з принципу справедливості та співмірності, суд вважає, що достатньою сатисфакцією для позивача буде відшкодування йому ОСОБА_3 моральної шкоди у розмірі 2500 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_2 в частині відшкодування витрат на правову допомогу в справі про адміністративне правопорушення у розмірі 3000,00 грн не підлягають задоволенню, оскільки такі витрати не є шкодою у розумінні статей 1166,1167 ЦК України, а також не є витратами пов"язаними з розглядом даного цивільного позову.

Водночас суд відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України, частково задовольняюч позов ОСОБА_2, вважає за необхідне присудити останньому понесені ним судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, серед інших, належать витрати на правову допомогу.

При зверненні до суду позивачем сплачено 551,20 грн судового збору, що підтверджується квитанцією № 69 від 18.07.2016 року.

Окрім цого в матеріалах справи містяться квитанція до прибуткового касового ордера №8 на суму 550 грн, яка завірена адвокатом ОСОБА_1, договір про надання послуг у цивільному процесі в якості представника позивача та довідка-розрахунок витрат на правову домомогу в розмірі 551,00 грн. З вказаної довідки вбачається, що адвокат ОСОБА_1, якому позивач відповідно до квитанції сплатив 550,00 грн за надання правової допомоги, а саме за складання позовної заяви, що згідно розрахунку становить 1 год, є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання такої допомоги.

Статтею 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» затверджено граничні розміри компенсації витрат, що пов'язані з розглядом цивільних та адміністративних справ, відповідно до якої розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

За таких обставин, суд частково (пропорційно до розміру задоволених позовних вимог) присуджує з відповідача судові витрати, пов"язані зі сплатою судового збору та витрати на правову допомогу.

Керуючись статтями 23, 1167, 1187,1188 ЦК України, 10, 11, 60, 61, 79, 88, 209, 214, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 2500 (дві тисячі п"ятсот) грн на відшкодування моральної шкоди заподіяної джерелом підвищеної небезпеки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 45,93 грн судових витрат, пов"язаних зі сплатою судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 45,83 грн судових витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Житомирської області через Романівський районний суд Житомирської області в десятиденний строк з дня його проголошення.

Суддя С.В.Бабич