Рішення № 61804459, 04.10.2016, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/1344/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

04 жовтня 2016 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Невмержицького С. С.

з секретарем Аврамчук Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за заявою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою і просить стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за кредитним договором №DZHCAK00757158 від 28.04.2006 року в розмірі 42675,37 грн., та судові витрати в сумі 1378,00 грн., мотивуючи тим, що 28.04.2006 року позивач надав відповідачу кредитні кошти шляхом перерахування коштів на строк до 27.04.2013 року включно, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 73246,76 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,32 % на місяць на суму заборгованості за Кредитом. Взяті на себе зобовязання відповідач не виконує і тому заборгованість по кредиту станом на 25.03.2016 року становить 42675,37 грн.

Для забезпечення виконання кредитного договору між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки від 28.04.2006 року, згідно з яким поручитель взяв на себе перед кредитором солідарну з позичальником відповідальність за невиконання або неналежного невиконання ним умов кредитного договору.

В судове засідання представник позивача не зявився, але просить справу розглянути без участі представника банку, не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання не з»явився, незважаючи на його відсутність за зареєстрованим місцем проживання, відповідач вважається повідомленим належним чином, згідно ч.5 ст.74 ЦПК України, про причини неявки не повідомив, своїх заперечень щодо позовних вимог не надав.

У зв'язку з чим, за письмовою згодою представника позивача, згідно до ст.224-225 ЦПК України, суд розглянув справу на підставі наявних у ній доказів та постановив заочне рішення.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, та проаналізувавши їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволення виходячи з такого.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому зазначеним кодексом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 10 ЦПК України передбачено, що кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд сприяє всебічному і повному зясуванню всіх обставин справи: роз»яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених кодексом.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін на інших осіб, які беруть участь у справі.

А відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засіданні встановлено, що 28.04.2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 , був укладений кредитний договір №DZHCAK00757158, згідно якого відповідач отримав кредит у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 73246,76 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,32 % на місяць на суму заборгованості за Кредитом, на термін до 27.04.2013 року (а.с.10-11).

28.04.2006 року для забезпечення виконання кредитного договору між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 було укладено договір поруки б/н, згідно з яким поручитель взяв на себе перед кредитором солідарну з позичальником відповідальність за невиконання або неналежного невиконання ним умов кредитного договору (а.с.12).

Відповідач зобов'язувався повертати кредит, сплачувати проценти за користування ним та всі комісійні платежі у передбачені кредитним договором строки, але свої зобовязання не виконав, внаслідок чого станом на 25.03.2016 року виникла заборгованість у розмірі 42675,37 грн., яка складається з наступного:

- 42675,37 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань зо договором ( а.с.3-6).

Позичальник та поручитель повідомлялись про наявність заборгованості за кредитним договором споживчого кредиту (а.с.7).

Вказана сума відповідачем не оспорена, матеріалами справи не спростована.

Згідно з п.2.2.2 Умов та правил надання банківських послуг, позичальник зобовязується сплачувати відсотки за користування Кредитом відповідно до п.1.1, 3.1, 3.2 даного Договору. Повну сплату відсотків за користування Кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення Кредиту.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Визначення поняття зобов'язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов'язання це право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов'язання" (статті 530, 631 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до статей 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну ) відповідальність поручителя.

Солідарна відповідальність ОСОБА_2 перед ПАТ КБ «ПриватБанк» за виконання ОСОБА_1 зобов'язань передбачена договором поруки Б/Н від 28.04.2006 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 88 ЦПК України суд вважає також за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача документально - підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378 грн. 00 коп., у рівних частках з кожного.

Керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 212-215, 218, 224-225 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 536, 549, 550, 610, 611, 612, 625, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (р/р №29092829003111, МФО 305299, код 14360570) заборгованість за кредитним договором №DZHCAK00757158 від 28.04.2006 року в сумі 42675 (сорок дві тисячі шістсот сімдесят п»ять) гривень 37 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (р/р №29092829003111, МФО 305299, код 14360570) понесені судові витрати повязані зі сплатою судового збору в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень в рівних частках, по 689 (шістсот вісімдесят девять) гривень з кожного.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Овруцький районний суд в апеляційний суд Житомирської області позивачем протягом 10 днів з дня його проголошення, відповідачем - в цей же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення (крім відповідача), можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_3