Постанова № 61803435, 05.10.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3575/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кравченка М.М.,

розглянувши в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області, в якому просив суд: визнати протиправними дії щодо прийняття рішення від 17.04.2015 року про скасування рішення про набуття громадянства України за територіальним походженням; скасувати рішення від 17.04.2015 року про скасування рішення про набуття громадянства України за територіальним походженням.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

ОСОБА_1 з 24.03.2010 року є громадянином України, що підтверджується довідкою № 4693 від 24.03.2010 року, виданою начальником ВГІРФО УМВС України а Миколаївській області.

17.04.2015 року Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області прийняло рішення про скасування рішення про набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням.

Позивач вважає, що дії відповідача щодо прийняття рішення від 17.04.2015 року є протиправними та просить суд скасувати рішення від 17.04.2015 року.

Оскільки в судовому засіданні, що було призначене на 28.09.2016 року, представник позивача не заявляв клопотань про витребування додаткових письмових доказів, допиту свідків чи експертів, представник відповідача до судового засідання не зявився, 23.09.2016 року через канцелярію суд подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд на підставі ст.122 та ст.128 КАС України вирішив розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 народився 12.01.1978 року у м. Бендери Республіка Молдова відповідно до копії паспорту серії ЕР 398593, виданого Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 26.11.2010 року.

У березні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до СГІРФО Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням та надав в підтвердження народження одного із батьків на території України до 24.08.1991 року свідоцтво про народження батька ОСОБА_2 серії ЯИ № 445166.

За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 УДМС в Миколаївській області 24.03.2010 року прийняло рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України» (народження одного із батьків на території України до 24.08.1991 року) та видана довідка № 4693 про реєстрацію особи громадянином України.

10.04.2015 року на адресу УДМС в Миколаївській області від прокуратури Центрального району м. Миколаєва надійшов лист з інформацією про те, що слідчім відділом Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 120141604700009931 від 12.12.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 Кримінального кодексу України, оскільки при перевірці достовірності свідоцтва серії ЯИ № 445166 про народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлена його недостовірність, зокрема згідно даних відділу ДРАЦС РС по місту Котовську та Котовському району Котовського управління юстиції в Одеській області свідоцтво про народження серії ЯИ № 445166 видане на імя ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.

На підставі отриманої інформації про відсутність у ОСОБА_1 законних підстав для набуття громадянства України начальником Центрального РВ у м. Миколаєві УДМС України в Миколаївській області 15.04.2015 року підготовлено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства з зазначених підстав.

За результатами розгляду подання Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області 17.04.2015 року прийняло рішення про скасування рішення від 24.03.2010 року про набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши законність дій та рішень відповідача, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не належать до задоволення.

Свій висновок суд вмотивовує наступним чином.

Законом України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року № 2235-III (далі - Закон № 2235-III) передбачено, що цей Закон відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України відповідно до Закону № 2235-III визначає Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого 27.03.2001 року Указом Президента України № 215 (далі Порядок).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України» особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу ІНФОРМАЦІЯ_2, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.

Відповідно до положень п.26 «Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень», затвердженого 27.03.2001 року Указом Президента України № 215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням (народження одного із батьків на території України до 24.08.1991 року) особа надає, зокрема, документ, який підтверджує факт народження батька чи матері заявника на території, яка стала територією України.

Згідно з положеннями ст.21, п.5 ч.1 ст.24 Закону України «Про громадянство України» рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.

Відповідно до п.88 «Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень», затвердженого 27.03.2001 року Указом Президента України № 215, для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відповідно до ст.21 Закону України «Про громадянство України» органами міграційної служби готується подання та документи які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України.

Факт надання позивачем при зверненні до СГІРФО Центрального РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області разом із заявою про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням недостовірних даних підтверджується матеріалами справи.

Так, відповідно до інформації слідчих органів та органів прокуратури, а також даних відділу ДРАЦС РС по місту Котовську та Котовському району Котовського управління юстиції в Одеській області суд встановив, що свідоцтво про народження серії ЯИ № 445166 видане як первинне внаслідок проведення державної реєстрації народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до актового запису про народження № 13 від 19.05.1954 року складеного у виконавчому комітеті Новоселівської сільської ради Котовського району Одеської області, а не ОСОБА_2.

Також, суд вважає, що лист прокуратури Центрального району міста Миколаєва від 08.04.2015 року № (15-02)2560вих-15 не є документом, що підтверджує факт підроблення свідоцтва про народження батька позивача, але є джерелом інформації про приховування суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону України «Про громадянство України».

Тобто, з урахуванням зазначеного, вказані вище обставини є достатніми підставами відповідно до ст.21 Закону України «Про громадянство України» для прийняття рішення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо протиправності прийняття оскаржуваного рішення лише на підставі наявності кримінального провадження без вироку суду, що набрав законної сили, оскільки отримана відповідачем інформація є достатньою в розумінні Закону України «Про громадянство України» для прийняття такого рішення.

Суд не погоджується з доводами позивача, що Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області не мало права приймати рішення про скасування рішення про набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до ст.17 Закону України «Про громадянство України», яка передбачає перелік підстав припинення громадянства, оскільки положення ст.21 Закону України «Про громадянство України» надає відповідачу право приймати таке рішення в даному випадку.

Також, суд не приймає до уваги посилання позивача на п.87 «Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень», затвердженого 27.03.2001 року Указом Президента України № 215, оскільки він регулює порядок припинення громадянства в разі його втрати, а скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відповідно до ст.21 Закону України «Про громадянство України» регулюється п.88 вказаного Порядку.

Що стосується посилань позивача про скасування відповідачем неіснуючого рішення, як на підставу скасування рішення від 17.04.2015 року, то суд також не приймає їх до уваги, оскільки зазначення в рішенні дати набуття громадянства України 24.03.2015 року замість 24.03.2010 року є технічною помилкою.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд встановив, що рішення Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області від 17.04.2015 року про скасування рішення від 24.03.2010 року про набуття ОСОБА_1 громадянства України за територіальним походженням є обґрунтованим та законним.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи позивача, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже, відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами з посиланням на відповідні положення законодавства про необґрунтованість позовних вимог позивача.

Відповідно до ч.2 чт.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки суд по справі свідків не залучав та не призначав проведення судових експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 7, 8, 9, 11, 27, 69-71, 86, 94, 122, 128, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст.185, 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.254 КАС України.

СуддяМ.М. Кравченко