Постанова № 61803361, 28.09.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2016 року справа № 813/2638/15

12 год. 04хв.зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Жовковська Ю.В.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ритейлінгова компанія «Євротек» до Залізничної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

приватне акціонерне товариство «Ритейлінгова компанія «Євротек» звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000602202/6396 від 07.05.2015.

Ухвалою судді від 22.05.2015 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У звязку з відпусткою судді Львівського окружного адміністративного суду Карпґяк О.О. після автоматизованого розподілу для розгляду справи визначено суддю Гулика А.Г.

Ухвалою від 06.09.2016 на підставі ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд допустив заміну відповідача у справі Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області його правонаступником Залізничною обєднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Львівській області ( надалі Залізнична ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області).

Ухвалою від 28.09.2016 на підставі ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд допустив заміну позивача у справі приватного акціонерного товариства «Ритейлінгова компанія «Євротек» його правонаступником товариство з обмеженою відповідальністю «Ритейлінгова компанія «Євротек» ( надалі ТзОВ «Ритейлінгова компанія «Євротек»).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків відповідача про нереальність господарських операцій з контрагентами ТОВ«Нектар», ТОВ «Стек-компютер», ПП «Верона», ПП «Олді-Н», ПП «Лон і Компані», ПП «Тера Прайм», ТОВ «Логістика дистрибуція сервіс», ТОВ «Смачне здоровя», ТОВ «Мірель Компані», ТОВ «Міжнародна компанія «Софі», ТОВ «Николаев Шампиньон», ТОВ «Текстоніка», ПП «Стофія Тойс-Плюс», ТОВ «КПІ-ТРЕЙДІНГ», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ПП «Компанія Епізод», ПП «Торговий дім «Джерела». Також позивач зазначає про наявність всіх передбачених законодавством первинних документів, які дають право на формування валових витрат з урахуванням здійснених операцій та віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, а висновок відповідача про порушення позивачем приписів ОСОБА_5 кодексу України базується виключно на припущеннях. Крім того, зазначає, що не може нести юридичну відповідальність за можливе недотримання контрагентами податкового законодавства, оскільки така відповідальність носить індивідуальних характер. Долучені до матеріалів справи докази, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача, а тому прийняте оскаржене податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.

Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву. Заперечення обґрунтовані тим, що під час проведення перевірки встановлено відсутність фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Нектар», ТОВ «Стек-компютер», ПП «Верона», ПП «Олді-Н», ПП «Лон і Компані», ПП «Тера Прайм», ТОВ «Логістика дистрибуція сервіс», ТОВ «Смачне здоровя», ТОВ «Мірель Компані», ТОВ «Міжнародна компанія «Софі», ТОВ «Николаев Шампиньон», ТОВ «Текстоніка», ПП «Стофія Тойс-Плюс», ТОВ «КПІ-ТРЕЙДІНГ», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ПП «Компанія Епізод» та ПП «Торговий дім «Джерела», оскільки наявна податкова інформація свідчить про незаконне формування податкового кредиту ТОВ «Ритейлінгова компанія «Євротек» шляхом документального оформлення придбання товарно-матеріальних цінностей та проведення безтоварних операцій. При проведенні аналізу наданих до перевірки документів, податкової звітності, зареєстрованих податкових накладних, інформацію ІАС «ОСОБА_5 блок» встановлено відсутність всіх належним чином заповнених первинних документів. Позивачем не підтверджено реального здійснення операцій з вказаними постачальниками, в зв'язку з неподанням до перевірки товарно-транспортних накладних на кожну поставку товарів, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей на кожну передачу ТМЦ, документів, що засвідчують якість товару, документів, що засвідчують оприбуткування товарів на складах позивача тощо.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву. Просив суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступних підстав.

ПрАТ ««Ритейлінгова компанія «Євротек»» зареєстроване 30.11.2006 Соломянською районною державною адміністрацією м.Києва, реєстраційний номер 10731020000011730, код ЄДРПОУ:34771370.

Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 30.11.2006, станом на 05.03.2015 перебуває на обліку в ДПІ у Залізничному районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області.

У період, який перевірявся, субєкт господарювання був платником: податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, єдиного соціального внеску, земельного податку з юридичних осіб, збору за паркування автотранспорту.

Суд встановив, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено планову виїзну документальну перевірку ПАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» (ЄДРПОУ 34771370) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів), дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014. За результатами проведеної перевірки складено акт № 732/13-03-22-01-10/34771370 від 24.04.2015 (надалі - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено, що позивач, на думку відповідача, порушив п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 ОСОБА_5 кодексу України внаслідок чого встановлено завищено податковий кредит: за квітень 2012р. в сумі 74630,45грн., за травень 2012р. в сумі 135873,52грн., за червень 2012р. в сумі 97809,04грн., за липень 2012р. в сумі 65582,05грн., за серпень 2012р. в сумі 22252, 04грн., за вересень 2012р. в сумі 13828,04грн., та за січень 2012р. в сумі 6984,00грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення форми «Р» від 07.05.2015 № 0000602202/6396, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем з податку на додану вартість у сумі 625438, 50грн., з них основний платіж 416 959, 00грн. та штрафна санкція 208479, 50грн.

При вирішенні спору по суті суд виходить з наступного.

Щодо фінансово - господарських відносин між ПАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» та ТОВ «Нектар», суд встановив наступне.

Між позивачем (покупець) і ТОВ «Нектар» (постачальник) укладено договір поставки №Т0327/12 від 02.07.2012. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію (том 1, а.с.115-121).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав:

- логістичну специфікацію на товар до договору поставки № ТО327/12 від 02.07.2012 (том 1, а.с.122);

- довідку з переліком податкових накладних, отриманих від ТОВ «Нектар» за період з 01.04.2012 по 31.08.2012 (том 1, а.с.123);

- податкові накладні від 23.04.2012 №38 на загальну суму 2178,82 грн., від 27.04.2012 №61 на загальну суму 26670,46грн., від 11.05.2012 №6 на загальну суму 305345грн., від 15.05.2012 №17 на загальну суму 19823,11грн., від 23.05.2012 №30 на загальну суму 1103,00грн., від 23.05.2012 №29 на загальну суму 1619,38грн.,, від 05.06.2012 №7 на загальну суму 1667,62грн., від 07.06.2012 №17 на загальну суму 2014,06грн., від 22.06.2012 №30 на загальну суму 2948,88грн., від 02.07.2012 №1 на загальну суму 2414,44грн., від 02.07.2012 №2 на загальну суму 2236,70 грн., від 06.07.2012 №17 на загальну суму 11142,10грн., від 09.07.2012 №19 на загальну суму 511,20грн., від 09.07.2012 №20 на загальну суму 3245,76грн., від 06.07.2012 №10 на загальну суму 2732,59грн., від 24.07.2012 №52 на загальну суму 4636,80грн., від 24.07.2012 №51 загальну суму 5626,10грн., від 03.08.2012 №1 на загальну суму 3867,91 грн., від 07.08.2012 №10 на загальну суму 212,76грн., від 07.08.2012 №9 на загальну суму 211152,36грн., від 08.08.2012 №13 на загальну суму 2318,40грн., від 08.08.2012 №12 на загальну суму 2582,38грн. (том 1, а.с.124-147);

- видаткові накладні № 610412 від 27.04.2012 на загальну суму 26670,46грн., №070612 від 05.06.2012 на загальну суму 1667,62грн; №100812 від 07.08.2012 на загальну суму 212,76грн.; №090812 від 07.08.2012 на загальну суму 1152,36грн.; №010712 від 02.07.2012 на загальну суму 2414,44грн., №040312 від 01.03.2012, №290312 від 16.03.2012, №380412від 23.04.2012, №060512 від 11.05.2012,№300512 від 23.05.2012, №020712 від 02.07.2012, №200712 від 09.07.2012, №190712 від 09.07.2012, №510712 від 24.07.2012, №520712 від 24.07.2012, №120812 від 08.08.2012, №130812 від 08.08.2012, №010812 від 03.08.2012, №100712 від 06.07.2012, №170612 від 07.06.2012, №290512 від 23.05.2012, №300612 від 22.06.2012, (том 1, а.с.148-149, 164, 165, 166; том 4, а.с.117-142);

- ветеринарне свідоцтво від 27.04.2012 за ЕГ-04№ 728358(том 1, а.с.150);

- сертифікати відповідності(том 1, а.с.151-152, 158-159);

- висновок державної санітарно епідеміологічної експертизи, посвідчення якості від 27.04.2012(том 1, а.с.153-154, 160-161,);

- посвідчення якості №11 від 27.04.2012(том 1, а.с.155,162);

- протокол випробувань зразків (проб) від 12.01.2012 № 0045(том 1, а.с.156-157);

- ветеринарне свідоцтво (том 1, а.с.163);

- графік поставок товару №ТО327/12 від 03.07.2012(том 5, а.с.90);

- додаткову угоду про особливі умови поставки і повернення товару до договору поставки №ТО327/12 від 02.07.2012(том 5, а.с.91).

Щодо фінансово - господарських відносин між ПАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» та ТзОВ ««Стек Компютер», суд встановив наступне.

На підтвердження виконання господарських операцій з ТзОВ ««Стек Компютер», позивачем надано:

- рахунок фактуру № С- 00010962 від 13.04.2012 на загальну суму 3897,00грн. (том 1, а.с.167);

- видаткову накладну № С-00113528 від 31.05.2012 на загальну суму 3897,00грн.,(том 1, а.с.168);

- довідку з переліком отриманих податкових накладних від ТОВ «Стек Компютер» у вересні 2012 (том 1, а.с.169);

- податкові накладні від 26.07.2012 №2083 на загальну суму 19791,07грн., від 26.07.2012 №2082 на загальну суму 21902,68грн., від 26.07.2012 №2094 на загальну суму 9664,17грн., від 26.07.2012 № 2108 на загальну суму 8439,06грн., від 26.07.2012 №2105 на загальну суму 11809,76грн., від 26.07.2012 №2109 на загальну суму 11361,49грн. (том 1, а.с.170-178);

- видаткові накладні та акти здачі прийняття робіт (надання послуг) (том 4, а.с. 151- 164).

Щодо фінансово - господарських відносин між ПАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» та ПП «Верона», суд встановив наступне.

Між позивачем (покупець) і ПП «Верона» (постачальник) укладено договір поставки №1011В10 (бакалія і продовольчі товари) від 31.12.2010. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію (том 1, а.с.179-184).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав:

- додаткові угоди до договору поставки № 1011В10 від 31.12.2010, від 24.12.2012, від 14.03.2013, від 22.05.2013, від 27.06.2013, від 31.12.2012 (том 1, а.с.185-187; том 5, а.с.92);

- протокол узгодження розбіжностей до договору поставки № 1011 В10 від 10.11.2010 (том 1, а.с.188);

- довідку з переліком отриманих податкових накладних від ПП «Верона» у квітні серпні 2012 (том 1, а.с.189);

- податкові накладні від 30.04.2012 № 74 на загальну суму 9447,15грн., від 31.05.2012 № 181 на загальну суму 6214,01грн., № 110 від 30.06.2012 на загальну суму 3607,79грн., № 91 від 31.07.2012 на загальну суму 6561,93грн., № 82 від 31.08.2012 на загальну суму 1728,24грн., № 13123 від 26.04.2012 на загальну суму 2455,18грн., (том 1, а.с.190-191, 193-194,197-198, 200-201, 203-204);

- розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 2 від 30.04.2012, №12 від 31.05.2012, №13 від 31.05.2012, № від 30.06.2012, №4 від 31.07.2012 (том 1, а.с.192, 195-196 198-199, 202);

- акт №МО13-НП40473 від 26.04.2012 (том 1, а.с.205);

- графік поставок товару №ТО346/11 від 31.12.2010(том 5, а.с.93);

- комерційні специфікації товару від 03.02.2011 (том 5, а.с. 94-98).

Щодо фінансово - господарських відносин між ПАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» та ПП «Леон і Компані», суд встановив наступне.

Між позивачем (покупець) і ПП «Леон і Компані» (постачальник) укладено договір поставки №1011ОН10 (бакалія і продовольчі товари) від 31.12.2010. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію (том 1, а.с.206-211).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав:

- додаткові угоди до договору поставки № 1011НО10 від 10.11.2010, від 31.12.2010 (том 1, а.с.212-214);

- комерційні специфікації на товар (том 1, а.с.214-217);

- довідку з переліком отриманих податкових накладних від ПП «Леон і Компані» у квітні вересні 2012 (том 1, а.с.218);

- податкові накладні від 30.04.2012 №59 на загальну суму 7497,66грн., від 31.05.2012 №57 на загальну суму 7985,34грн., від 30.06.2012 №80 на загальну суму 8069,94грн., від 31.07.2012 №73 на загальну суму 6928,62грн., №60 від 31.08.2012 на загальну суму 2312,21грн., №12028 від 26.04.2012 на загальну суму 2077,96грн. (том 1, а.с. 219-220, 222-223, 225-226, 228-229, 233-234, 236);

- розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної № 2 від 30.04.2012, №3 від 31.05.2012, № 19 від 30.06.2012, №3 від 31.07.2012, №2 від 31.007.2012, №1 від 31.07.2012, №2 від 31.08.2012 (том 1, а.с. 221, 224, 227, 230-232, 235).

Щодо фінансово - господарських відносин між ПАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» та ПП «Терра - Прайм», суд встановив наступне.

Між позивачем (замовник) і ПП «Терра - Прайм» (підрядник) укладено договір підряду №25-05/12 від 25.05.2012. Відповідно до умов вказаного договору підрядник власними засобами, силами виконує всі роботи в обсяг та строки здає роботи замовнику за актом приймання виконаних робіт, а останній зобовязується прийняти та оплатити кінцеві роботи (том 1, а.с.237-223).

Між позивачем (покупець) і ПП «Терра - Прайм» (постачальник) укладено договір поставки №ТО927/11 від 01.01.2012. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію (том 2, а.с.5-10).

Договори підписані сторонами та скріплені печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

На підтвердження виконання вказаних договорів позивач надав:

-кошторис №2-1-1 на ремонт асфальтобетонного покриття (том 1, а.с. 239-240);

-підсумкові відомості (том 1, а.с. 241-246);

- рахунки-фактури №КБ-0000025 від 25.04.2012 на загальну суму 41904,00грн. (том 1, а.с. 247);

- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2012року (том 1, а.с. 248);

- акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012року (том 1, а.с. 249-250);

- комерційну специфікацію на товар до договору поставки № ТО927/11 від 01.01.2012, №ТО927/11 від 01.01.2012 (том 2, а.с. 1, 11);

- довідки з переліком отриманих податкових накладних від ПП «Терра - Прайм» у квітні вересні 2012 року (том 2, а.с. 2, 12);

- податкові накладні від 30.04.2012 №1277 на загальну суму 41904,00грн., від 30.04.2012 №1277 на загальну суму 41904,00грн., № 1363 від 31.05.2012 на загальну суму 5546,03грн., №318 від 30.06.2012 на загальну суму 7098,11грн., №736 від 31.07.2012 на загальну суму 8954,91грн., №568 від 31.08.2012 на загальну суму 891267,22грн., №11748 від 24.04.2012 на загальну суму 447,60грн. та 53,64грн., (том 2, а.с. 3,13,15,18, 2, 22, 24-25);

- розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної №14 від 30.04.2012, № 25 від 31.05.2012, №44 від 30.06.2012, №28 від 31.07.2012, №22 від 31.08.2012 (том 2, а.с. 14, 17, 19, 21);

- графік поставок товару від 01.01.2012 (том 5, а.с.101);

-додаткову угоду про особливі умови поставки товару до договору поставки №ТО927/11 від 01.01.2012(том 5, а.с. 102).

Щодо фінансово - господарських відносин між ПАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» та ТзОВ «Логістика Дистрибюція Сервіс», суд встановив наступне.

Між позивачем (покупець) і ТзОВ «Логістика Дистрибюція Сервіс» (постачальник) укладено договір поставки №ТО309/11 від 10.02.2011. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію (том 2, а.с.26-32).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав:

- додаткові угоди до договору поставки ТО309/11 від 10.02.2011(том 2, а.с. 32-33);

- довідку з переліком отриманих податкових накладних від ТОВ «Логістика Дистрибюція Сервіс» у квітні серпні 2012року (том 2, а.с. 34-35):

- податкові накладні №14 від 03.04.2012, №13 від 03.04.2012, №16 від 03.04.2012, №№12, 17, 18, 11, 15 від 03.04.2012, №№100, 95, 98, 99, 93, 97, 96,94 від 10.04.2012, №№152, 150, 151, 147, 149, 148 від 13.04.2012, №№172, 164, 169, 168, 167, 166, 174, 173, 165, 170 від 17.04.2012, № 186 від 19.04.2012, №№224, 221, 222, 223, 226 від 24.04.2012, №№13,10, 12, 11, 9 від 01.05.2012, №№71, 69, 75, 70, 82, 78, 72, 62, 63, 76, 74, 73 від 08.05.2012, №№146, 148,152, 153, 154, 149 від 15.05.2012, №179 від 17.05.2012, №№229, 233, 232, 234, 236, 232, 230 від 22.05.2012, №№ 296, 302, 297, 303, 299, 298, від 29.05.2012, №№336, 337, 300, 301, від 31.05.2012, №№44, 42, 43, 41, 39, 38 від 05.06.2012, №№ 105, 107, 108, 103, 104, 106, 111, 140, 110 від 12.06.2012, №№ 183,189,188, 190, 184, 217, 185 від 19.06.2012, №№255, 256, 268, 257, 253, 259 від 26.06.2012, №77 від 08.05.2012, №№8, 12,17, 18, 14, 13,19 від 03.07.2012, №№107, 103, 104, 99, 102,100, 105,106 від 10.07.2012, №№186, 185, 192, 190, 188, 187, 184 від 17.07.2012, №№259, 263, 262, 261, 265, 266 від 24.07.2012, №№297, 260, 264 від 24.07.2012, №№330,334, 331,333, 335, 336, 332, 338 від 31.07.2012, №№75, 78, 81, 79, 77, 76від 07.08.2012(том 2, а.с.36-200);

- акт звіряння розрахунків станом на 31.07.2012/платіжні доручення (том 2, а.с. 201-202);

- видаткову накладну № 839 від 19.06.2012 (том 2, а.с. 203);

- свідоцтво про якість пластівців та сертифікати відповідності (том2, а.с. 204- 209);

- комерційну специфікацію на товар до договору поставки №ТО309/11 від 10.02.2011(том 5, а.с.103-104);

- графік поставки товару до договору поставки №ТО309/11 від 10.02.2011(том 5, а.с. 105-106).

Щодо фінансово - господарських відносин між ПАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» та ТзОВ «Смачне здоровя», суд встановив наступне.

Між позивачем (покупець) і ТзОВ «Смачне здоровя» (постачальник) укладено договір поставки №ТО400/12 від 25.07.2012. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію (том 2, а.с.210-221).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав:

- комерційну специфікацію на товар до договору поставки ТС 400/12 від 25.07.2012 (том 2, а.с. 222 223);

- видаткові накладні №СЗ-889 від 09.08.2012, №СЗ-0001020 від 12.07.2012 (том 2, а.с. 224-225);

- перелік отриманих від ТОВ «Смачне здоровя» податкових накладних у травні вересні 2012 року (том2, а.с. 226);

- податкові накладні №1022 від 12.07.2012, №1236 від 09.08.2012 (том 2, а.с. 227-230, том 4, а.с. 166- 170);

- графік поставок товару до договору №ТО400/12 від 25.07.2012(том 5, а.с. 107-109).

Щодо фінансово - господарських відносин між ПАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» та ТзОВ «Мірель Компані», суд встановив наступне.

Між позивачем (покупець) і ТзОВ «Мірель Компані» (постачальник) укладено договір поставки №ТО329/12 від 24.07.2012. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію (том 2, а.с.231-237).

Між позивачем (покупець) і ТзОВ «Мірель Компані» (постачальник) укладено договір поставки №ТО048/12 (бакалія і продовольчі товари) від 31.12.2012. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію (том 2, а.с.243-248).

Договори підписані сторонами та скріплені печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав:

- додаткові угоди про особливі умови поставки і повернення товару до Договору поставки (том 2, а.с. 231 238, 249);

- комерційну специфікацію та логістичну специфікацію на товар (том 2, а.с. 239);

- замовлення на товар, акти про встановлення розбіжностей при прийманні товарно матеріальних цінностей (том 2, а.с. 240-242);

- перелік отриманих податкових накладних у квітні травні 2012 року (том 2, а.с. 250);

- податкові накладні №№185, 181, 184, 196, 197, 195, 180, 194, 198, 193 від 14.04.2012, №№ 284, 264, 315, 316, 314, 293 від 26.04.2012, № 375, 294, 373, 374, 365, 378, 377 від 27.04.2012, №№70, 69,63, 62, 64, 68, 67 від 09.05.2012, №№ 123,122, 136 від 15.05.2012, №№202, 201, 189, 187, 186 від 17.05.2012, №№290, 292, 291, 296, 297, 277, 276, 279, 278, 275, 274 від 23.05.2012, №№396, 372, 371 від 31.05.2012 (том 3, а.с. 1 55);

- видаткові накладні №3496 від 15.03.2012, №4518 від 05.04.2012 (том 3, а.с. 56- 57);

- акт звіряння взаємних розрахунків/платіжні доручення (том 3, а.с. 58, т.8 а.с.43-49);

- висновки державної санітарно епідеміологічної експертизи (том3, а.с. 59-62);

- якісне посвідчення (том 3, а.с. 63);

- висновок державної санітарно епідеміологічної експертизи (том 3. а.с. 64).

Щодо фінансово - господарських відносин між ПАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» та ТзОВ «Міжнародна компанія «Софі», суд встановив наступне.

Між позивачем (покупець) і ТзОВ «Міжнародна компанія «Софі» (постачальник) укладено договір поставки №ТО837/10 від 30.12.2012. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію (том 3, а.с.65-70).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав:

-комерційну специфікація на товар (том 3, а.с. 71-72);

- графіки поставки товару до договору поставки № ТО837/10 від 30.12.2010 (том 3, а.с. 73);

- акт про встановлення розбіжностей при прийманні товарно матеріальних цінностей ( том 3, а.с. 74);

- довіреність та комерційну специфікацію (том 3, а.с 75- 79);

- перелік отриманих податкових накладних у квітні серпні 2012 року (том 3, а.с. 80);

- податкові накладні №0000212 від 24.04.2012, №252 від 14.05.2012, №0000264 від 18.05.2012, №0000265 від 18.05.2012, №00000281 від 21.05.2012, №0000405 від 22.06.2012, №350 від 11.06.2012, №349 від 11.06.2012, №454 від 12.07.2012, №510 від 25.07.2012, №563 від 06.08.2012 (том 3. а.с. 81- 91);

- видаткові накладні №РН-000188 від 13.04.2012, №РН-00265 від 18.05.2012, №РН-0000405 від 22.06.2012, №РН-0000454 від 12.07.2012, №РН-000264 від 18.05.2012, №РН-000212 від 24.04.2012, №РН-000252 від 14.05.2012, №РН-000350 від 11.06.2012, №РН-0000563 від 06.08.2012(том 3, а.с 92- 95; том 4, а.с. 171-176).

Щодо фінансово - господарських відносин між ПАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» та ТОВ «Николаев Шампиньйон», суд встановив наступне.

Між позивачем (покупець) і ТОВ «Николаев Шампиньйон» (постачальник) укладено договір поставки овочів №ТО412/11 від 01.01.2011. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію (том 3, а.с.96-100).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав:

- перелік отриманих податкових накладних за квітень серпень 2012 року (том 3, а.с. 101);

- податкові накладні №505 від 02.04.2012, №655 від 25.04.2012, № 643 від 23.04.2012, №644 від 23.04.2012, № 569 від 11.04.2012, №656 від 25.04.2012, №506 від 02.04.2012, №548 від 09.04.2012, № 682 від 30.04.2012, № 683 від 30.04.2012, № 685 від 30.04.2012, №724 від 07.05.2012, №768 від 14.05.2012, №767 від 14.05.2012, №747 від 10.05.2012, №751 від 10.05.2012, №750 від 10.05.2012, №723 від 07.05.2012, №725 від 07.05.2012, №730 від 07.05.2012, №703 від 03.05.2012, № 792 від 17.05.2012, №768 від 14.05.2012, №837 від 21.05.2012 від 21.05.20120 №879 від 28.05.2012, №878 від 28.05.2012,№1047 від 18.06.2012, №927 від 04.06.2012, №1048 від 18.06.2012, №1049 від 18.06.2012, №2 від 04.06.2012, №950 від 07.06.2012, №951 від 07.06.2016, №1024 від 13.06.2012, №1033 від 14.06.2012, №1104 від 28.06.2012, №1085 від 25.06.2012, №1086 від 25.06.2012 , №973 від 11.06.2012, №974 від 11.06.2012,(том 3, а.с. 102 112, 116-127,129, 132-136, 142-143, 149-162, 171-185;том 5, а.с. 16-17);

- розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (том 3, а.с. 113 114, 128, 130-131, 134, 137-141, 144-148, 163-170, 186,188; том 4, а.с. 250);

- видаткові накладні (том 3, а.с.187, 189; том 4 а.с. 176- 248; том 5, а.с. 1-14);

- акт звірки/платіжні доручення (том 3 , а.с.190-191; том 5, а.с. 15).

Щодо фінансово - господарських відносин між ПАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» та ТОВ «Текстоніка», суд встановив наступне.

На підтвердження виконання господарських операцій з ТОВ «Текстоніка» позивачем подано:

- перелік податкових накладних, отриманих від ТОВ «Текстоніка» за квітень серпень 2012 року (том 3, а.с. 192);

- податкові накладні №№8, 6, 10, 9 від 02.04.2012, №№54, 52, 50, 48, 56, 51 від 11.04.2012, №153 від 25.04.2012, № 40 від 09.04.2012, №34 від 07.06.2012, № 8 06.06.2012, №130 від 19.06.2012, №154 від 22.06.2012, №№33, 34 від 07.07.2012, №№56, 57,63 від 17.07.2012, №№4, 3 від 01.08.2012(том 3, а.с. 193 215);

- видаткові накладні (том 3, а.с.216-221).

Щодо фінансово - господарських відносин між ПАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» та ПП «ОСОБА_6 Плюс», суд встановив наступне.

Між позивачем (покупець) і ПП «ОСОБА_6 Плюс» (постачальник) укладено договір поставки №ТО570/10 від 01.12.2010. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію (том 3, а.с.222-233).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав:

- логістичну та комерційну специфікацію на товар (том3, а.с. 234 237);

- додаткову угоду до договору поставки № ТО570/10 від 01.12.2010 (том3, а.с. 238);

- перелік отриманих податкових накладних від ПП «ОСОБА_6 Плюс» за травень червень 2012 року (том 3, а.с. 239);

- податкові накладні №50 від 17.05.2012, №54 від 25.05.2012, №53 від 25.05.2012, №57 від 05.06.2012, №56 від 05.05.2012, №58 від 08.06.2012, №89 від 26.06.2012, №90 від 26.06.2012 (том 3, а.с. 240 247);

- розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (том 3, а.с. 248-249); видаткові накладні (том 3, а.с. 250; том 4, а.с. 1; том 5, а.с. 18, 20); акт про встановлення розбіжностей (том 4, а.с. 2; том 5, а.с. 19, 21);

- графік поставок товару до договору №ТО570/10 від 01.12.2010 (том 5, а.с. 110-112).

Щодо фінансово - господарських відносин між ПАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» та ТзОВ «КПІ -Трейдінг», суд встановив наступне.

Між позивачем (покупець) і ТзОВ «КПІ -Трейдінг» (постачальник) укладено договір поставки №15 від 25.01.2010. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію (том 4, а.с.3-5).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав:

- перелік отриманих податкових накладних від ТОВ «КПІ Трейдінг» у червні 2012 року (том 4, а.с. 5);

- податкову накладну №1581 від 22.06.2012 (том 4, а.с. 6);

- рахунок фактура № ТСФ 2206/044 від 22.06.2012 (том 4, а.с. 7);

- видаткову накладну №РН-0011557 від 22.06.2012 (том 4, а.с. 8).

Щодо фінансово - господарських відносин між ПАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» та ПП ОСОБА_3 , суд встановив наступне.

Між позивачем (покупець) і ПП ОСОБА_3 (постачальник) укладено договір поставки №ТО784/08 від 27.10.2008. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію (том 4, а.с.3-5).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав:

- додаткові угоди до договору поставки (том 4, а.с. 9 - 15);

- перелік отриманих податкових накладних від ФО-П ОСОБА_3 у травні 2012 року (том 4, а.с.16);

- податкові накладні № 28 від 14.05.20123, №50 від 15.05.2012, № 48 від 17.05.2012, №49 від 17.05.2012, №47 від 18.05.2012, № 55 від 19.05.2012, №37 від 20.05.2012, №32 від 21.05.2012, №№46,33 34, 41 від 22.05.2012, №42 від 25.05.2012, №43 від 29.05.2012 (том 4, а.с. 17- 30);

- видаткові накладні №ББ-0000027 від 28.04.2012, №ББ-0129 від 26.07.2012 (том 4, а.с. 31- 32).

- графік поставок товару до договору від 27.10.2008(том 5, а.с. 113-118).

Щодо фінансово - господарських відносин між ПАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» та ФО-П ОСОБА_4, суд встановив наступне.

Між позивачем (покупець) і ФО-П ОСОБА_4 (постачальник) укладено договір поставки №ТО170/12 від 10.04.2012. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію (том 4, а.с.33-38).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав:

- додаткову угоду до договору поставки № ТО 170/12 від 10.04.2012 (том 4, а.с. 39-41);

- перелік отриманих податкових накладних від ФО П ОСОБА_4 у червні серпні 2012 року (том 4, а.с. 42);

- податкові накладні №№32, 33 від 28.04.2012, №№14, 13, 12, 8, 9, 72, 71 від 31.07.2012, №№3, 2, від 10.08.2012 (том 4, а.с. 43- 60);

- акт взаємних розрахунків станом на 31.07.2012 (том 4, а.с. 61);

- видаткові накладні (том 4, а.с. 62- 63; том 5, а.с. 2-27; том 5, а.с. 29; том 5, а.с. 31; том 5, а.с. 34-35; том 5, а.с. 37-39; том 5 а.с. 42-43; том 5 а.с. 46-53; том 5 а.с.54-63);

- товарно транспортні накладні (том 5, а.с. 22; том 5, а.с. 30; том 5, а.с.32; том 5, а.с. 41; том 5, а.с.44; том 5 а.с. 54-63);

- акти взаєморозрахунків (том 5, а.с. 33; том 5, а.с.36; том5 , а.с. 40);

- графік поставок товару до договору від 10.04.2012(том 5, а.с. 119-121).

Щодо фінансово - господарських відносин між ПАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» та ПП «Компанія Епізод», суд встановив наступне.

Між позивачем (покупець) і ПП «Компанія Епізод» (постачальник) укладено договір поставки №ТО365/12 від 25.07.2012. Відповідно до умов вказаного договору постачальник приймає на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію (том 4, а.с.64-70).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав:

- комерційну специфікацію на товар до договору поставки ТО365/12 від 25.07.2012 (том 4, а.с. 71- 72);

- перелік отриманих податкових накладних від ПП «Компанія Епізод» у квітні 2012року (том 4, а.с. 73);

- податкові накладні (том 4, а.с.74-77);

- видаткову накладну № КЄ000000036 від 02.04.2012 (том 4, а.с. 78);

- графік поставок товару до договору №ТО365/12 від 25.07.2012 (том 5, а.с. 122-125).

Щодо фінансово - господарських відносин між ПАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» та з ПП «Торговий дім «Джерела», суд встановив наступне.

Між позивачем (покупець) і ПП «Торговий дім «Джерела» (постачальник) укладено договір поставки №1011Д10 (бакалія і продовольчі товари) від 31.12.2010. Відповідно до умов вказаного договору постачальник бере на себе зобовязання поставляти і передавати у власність покупцю (позивачу) товар, а останній зобовязується прийняти та оплатити продукцію (том 4, а.с.64-70).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками, відповідно до вимог ст.ст.203, 204, 207, 208, 655, 656 Цивільного кодексу України з дотриманням усіх істотних умов.

На підтвердження виконання вказаного договору позивач надав:

- протокол узгодження розбіжностей до договору поставки № 1011Д10 від 10.11.2010 (том 4, а.с.91-92);

- додаткову угоду про особливі умови поставки товару до договору поставки №1011Д10 від 31.12.2010 (том 4, а.с.93);

- перелік отриманих податкових накладних від ПП «Торговий дім «Джерела» у квітні червні 2012 року (том 4, а.с. 94);

- податкові накладні №№110, 6, 137, 208, 1 від 30.06.2012, №17280 від 26.04.2012, (том 4, а.с. 95 - 103; том 5, а.с. 64-65);

- акт № МО13-НП40471 від 26.04.2012 (том 4, а.с. 104);

- комерційну специфікацію на товар до договору поставки №1011Д10 від 31.12.2012(том 5, а.с.125-127).

Також, позивачем надано графіки поставок товару, свідоцтва про державну реєстрацію власних транспортних засобів позивача, якими здійснювалося перевезення частини товарів та договори суборенди, акти надання послуг, товарно - транспортні накладні, витяги із штатного розпису про наявність у позивача відповідного персоналу для здійснення господарської діяльності.

Оцінивши в сукупності подані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що такі повністю спростовують позицію відповідача про те, що укладені між позивачем і контрагентами правочини не мали реального характеру, а використовувались виключно для зменшення податкових зобов'язань позивача.

Крім цього, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження тієї обставини щодо обізнаності позивача про неправомірну, на думку податкового органу, діяльності його контрагентів, та доказів про пряму чи опосередковану причетність до такої діяльності з метою отримання податкової вигоди. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланок постачання товарів не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності вчиненої між конкретними контрагентами. В разі наявності у податкового органу інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватись саме до цієї особи.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що надані позивачем докази в повній мірі підтверджують факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарською діяльністю в розумінні п. 14.1.36. ст. 14 ОСОБА_5 кодексу України є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ОСОБА_5 кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, інших витрат.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 ОСОБА_5 кодексу України встановлено, що витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ОСОБА_5 кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II вказаного Кодексу.

Пунктом 139.1 статті 139 ОСОБА_5 кодексу України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ОСОБА_5 кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ОСОБА_5 кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ОСОБА_5 кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ОСОБА_5 кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 вказаного Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 вказаного Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 вказаного Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 вказаного Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 вказаного Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до вказаного Кодексу.

Відповідно до ст. 201 ОСОБА_5 кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II ОСОБА_5 кодексу України.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 вказаного Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписами пункту 198.6 статті 198 ОСОБА_5 кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтвердженими митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 вказаного Кодексу).

Перевіркою не встановлено, що здійснені позивачем господарські операції з вказаними у акті перевірки контрагентами суперечать (є нетиповими) видам діяльності Товариства або є збитковими.

Суд встановив, що на час здійснення господарських операцій контрагенти позивача перебували на обліку в органах ДФС та були зареєстрованим у встановленому законом порядку платниками податку на додану вартість. Відповідачем не надано жодних доказів на спростування вказаних обставин.

З огляду на викладене, суд вважає, що позивач належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами (складання яких передбачено умовами відповідних договорів), податковими накладними, складеними з дотриманням вимог податкового законодавства, документами, що свідчать про фактичне понесення витрат на придбання товару, підтвердив, що господарські операції позивача з його контрагентами обумовлені діловою метою, мали реальний характер і фактично виконані, в звязку з чим позивач правомірно включив до складу витрат операційної діяльності вартість (собівартість придбаних товарів (робіт, послуг)) та до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаєморозрахунках із контрагентом.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про невиконання укладених між позивачем та контрагентами договорів через відсутність за юридичною адресою, як доказ неможливості самостійно здійснювати фінансово-господарську діяльність, оскільки суб'єктами господарювання не заборонено залучати до здійснення фінансово-господарської діяльності інші підприємства чи підприємців на договірних засадах без їх прийняття на роботу, орендувати майно та транспортні засоби. В свою чергу, відповідачем під час проведення перевірки, вказана обставина не досліджувалась та не відображена в акті перевірки.

В разі наявності в органу державної податкової служби інформації щодо порушення окремим платником податків податкового законодавства, негативні наслідки повинні застосовуватися саме щодо цієї особи.

Суд зазначає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

ОСОБА_5 кодексу України не містять вимог про необхідність коригування платником податку правомірно визначеного податкового кредиту з ПДВ у зв'язку з тим, що підприємства, з якими мав правові відносини контрагент такого платника податку, порушують вимоги податкового законодавства.

Згідно ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції» ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, Україна визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковим для правозастосування органами правосуддя.

У п. 38 рішення Європейського суду з прав людини від 9 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» (заява №803/02, INTERSPLAV проти України) зазначено, що на думку суду, коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань.

Також суду не надано доказів наявності обвинувального вироку щодо посадових (службових) осіб ТОВ «Нектар», ТОВ «Стек-компютер», ПП «Верона», ПП «Олді-Н», ПП «Лон і Компані», ПП «Тера Прайм», ТОВ «Логістика дистрибуція сервіс», ТОВ «Смачне здоровя», ТОВ «Мірель Компані», ТОВ «Міжнародна компанія «Софі», ТОВ «Николаев Шампиньон», ТОВ «Текстоніка», ПП «Стофія Тойс-Плюс», ТОВ «КПІ-ТРЕЙДІНГ», ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ПП «Компанія Епізод» та ПП «Торговий дім «Джерела» та наявності рішення суду про визнання угод недійсними.

Суд враховує те, що відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст.19 Конституції України).

Суд також звертає увагу і на те, що платник податків, який через покладений на нього законами обов'язок щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом. Також, необхідно враховувати і те, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, то це тягне за собою відповідну відповідальність та інші негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податків права на віднесення відповідних витрат до валових та сплачених ним у ціні товару відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені умови щодо нього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Крім того, на думку суду, платник податку не повинен нести відповідальність за невиконання постачальником його зобов'язань зі спати податку і в результаті чого сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги стають надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином, із урахуванням встановлених обставин у справі та доказів якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому, позивачем не допущені порушення податкового законодавства в межах спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000602202/6396 від 07.05.2015 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України з Залізничної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 487,20грн.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області №0000602202/6396 від 07.05.2015.

Стягнути з Залізничної обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства «Ритейлінгова компанія «Євротек» судовий збір в сумі 487 (чотириста вісімдесять сім) грн. 20коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений і підписаний 03 жовтня 2016 року.

Суддя А.Г. Гулик