Ухвала суду № 61803002, 29.09.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/9175/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Кихтюк Р.М. Провадження № 22-ц/773/1335/16 Категорія: 27 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі :

головуючого судді Киці С.І.,

суддів Грушицького А.І., Свистун О.В.,

при секретарі Черняк О.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ПАТ «Брокбізнесбанк» ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім» про зобовязання провести зарахування зустрічних однорідних вимог, визнання договорів припиненими і звільнення майна з-під обтяжень та позовними вимогами публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім» про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

В квітні 2015 року ПАТ«Брокбізнесбанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 фірма «Панхім» про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи його тим, що 24.04.2013 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4 фірма «Панхім» укладений кредитний договір за №1/В/13/Ю в розмірі - 2000000,00 грн. зі сплатою під 19,5 % річних з кінцевим терміном повернення 23.04.2015 року.

З метою забезпечення зобов'язань за вказаним кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір поруки №3/В/13/Ю від 24.04.2013 року.

Відповідач ОСОБА_4 фірма «Панхім» належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання і станом на 20.02.2015 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 2529753,69грн. Просив суд, стягнути солідарно з відповідачів в користь позивача 2529753,69грн. заборгованість за кредитним договором.

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 15 липня 2016 року в позові ПАТ «Брокбізнесбанк» до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім» про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Брокбізнесбанк» просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції, покликаючись на його незаконність та необґрунтованість та ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково з таких підстав.

Ухвалюючи рішення у справі, відмовляючи у стягненні кредитної заборгованості із солідарних боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фірма «Панхім» суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 фірма «Панхім» є солідарними боржниками, ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4 фірма «Панхім» мали зустрічні однорідні грошові зобовязання, які підлягають зарахуванню, і в звязку з цим кредитний договір визнається припиненим.

Проте погодитись з таким висновком не можна.

Відповідно до ст.15 ч.1 п.п.1, 3; ст.16 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст.ст. 1; 12 ч.1 п.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Господарським судам підвідомчі: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Оскільки статтею 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства. Разом із тим суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ПАТ «Брокбізнесбанк» як і відповідач ОСОБА_4 фірма «Панхім» на час укладення кредитного договору були і на даний час є юридичними особами. Між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4 фірма «Панхім» укладено 24.04.2013р. кредитний договір №1/В/13/ю. 25.04.2013р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до зазначеного кредитного договору про видачу траншу 2000000грн. Згідно розділу 1 кредитного договору банк відкрив позичальнику ОСОБА_4 фірма «Панхім» відновлювальну кредитну лінію в розмірі 2000000грн. зі строком користування до 23.04.2015р. зі сплатою 19,5% річних. Між банком та ОСОБА_4 фірма «Панхім» виник спір щодо сплати кредиту.

24.04.2014 року між кредитором ПАТ «Брокбізнесбанк» і поручителем відповідачем ОСОБА_3 укладено договір поруки, за умовами якого поручитель поручився перед кредитором за виконання боржником ОСОБА_4 фірма «Панхім» зобовязань за кредитним договором від 24.04.2014 року. Відповідно до п.1.6 даного договору поруки у разі порушення боржником зобовязань передбачених кредитним договором, поручитель та боржник відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Відповідно до ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь кого з них окремо.

Отже, кредитор вправі звернутися до поручителя з вимогою про виконання зобовязання, забезпеченого порукою, незалежно від предявлення такої вимоги до боржника.

Оскільки спір про стягнення боргу за договором кредиту виник безпосередньо між юридичними особами ПАТ «Брокбізнесбанк» та ОСОБА_4 фірма «Панхім», то виходячи з положень ст.ст.15, 16 ЦПК України та ст.ст.1, 12 ГПК України він підлягає розгляду в господарському суді і не може розглядатися в порядку цивільного судочинства в одному провадженні зі спором за договором поруки між ПАТ «Брокбізнесбанк» та поручителем ОСОБА_3

Відповідно до ст.360-7 ЦПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Верховний Суд України, у постанові від 18.11.2015 у справі N 6-1737цс13, предметом позову у якій були вимоги про солідарне стягнення заборгованості до боржника і поручителів, в тому числі і юридичних осіб, висловив правову позицію у якій зазначив, що відповідно до статті 16 ЦПК України не допускається обєднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом. Оскільки не допускається обєднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, розгляд яких проводиться за правилами іншого виду судочинства. Вирішуючи позовні вимоги банку та зустрічні позовні вимоги товариства, які виникли з окремих договорів кредиту, поруки й іпотеки та можуть бути самостійними й окремими предметами позову, суди зазначених вимог закону не врахували, безпідставно прийняли до провадження спір, що виник між юридичними особами і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, розглянули його разом із вимогами, які вирішуються в порядку цивільного судочинства.

У справі, що розглядається, предметом позову є вимоги до юридичної особи (боржника) та поручителя фізичної особи і можуть бути самостійними і окремими предметами позову, а тому суд безпідставно відкрив провадження і розглянув спір, що виник між юридичними особами і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, розглянув його разом із вимогами, які підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ураховуючи, що вищенаведена правова позиція Верховного Суду України відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обовязковою до застосування, у звязку з порушенням судом вимог ст.16 ЦПК України, згідно з якими не допускається обєднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, оскаржене рішення в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором із ОСОБА_4 фірма «Панхім» підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі згідно з п.1 ст.205 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 310 ч.1, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу позивача ПАТ «Брокбізнесбанк» задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 липня 2016 року в частині солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором із Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім» скасувати.

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Панхім» про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді