Ухвала суду № 61801562, 03.10.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/9883/16-ц

Провадження № 4-с/161/106/16

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі : головуючого судді - Кирилюк В.Ф.

при секретарі - Турук І.Р.

з участю представника скаржника ОСОБА_1

субєкта оскарження ОСОБА_2

представників заінтересованої особи ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку скаргу ОСОБА_5 на неправомірні дії державних виконавців Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_6 та ОСОБА_2, заінтересована особа ОСОБА_7,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 звернувся в суд із скаргою на неправомірні дії державних виконавців Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_6 та ОСОБА_2 по винесенню постанов про відкриття виконавчого провадження №46469423 від 10.02.2015 року та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.06.2016 року.

В обґрунтування скарги вказує, що Луцьким міськрайонним судом був виданий виконавчий лист №161/5209/14-ц від 25.06.2014 року про стягнення з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_7 боргу в сумі 34365 доларів США та понесених витрат по оплаті судового збору в розмірі 3654 грн..

На підставі зазначеного виконавчого листа державним виконавцем Першого ВДВС Луцького міського управління юстиції ОСОБА_6 10.02.2015 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, яка в порушення вимог ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» йому надіслана не була, що позбавило його права виконати рішення суду добровільно в строк до 17.02.2015 року, зазначений в постанові, що в свою чергу тягне за собою сплату ним незаконно виконавчого збору.

Вважає також, що незаконними є дії державного виконавця Першого відділу ДВС Луцького МУЮ ОСОБА_2, який 23.06.2016 року виніс постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Вказує, що дана постанова винесена у виконавчому провадженні, яке відкрито на підставі незаконної постанови про відкриття провадження, крім того, при її винесенні державний виконавець не пересвідчився, чи надсилалась боржнику постанова про відкриття виконавчого провадження, не викликав його для надання пояснень, не провів опису майна та не встановив його вартості.

Покликаючись на викладені обставини, просить суд визнати неправомірними дії державного виконавця Першого відділу ДВС Луцького МУЮ ОСОБА_6 по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження №46469423 від 10.02.2015 року та дії державного виконавця Першого відділу ДВС Луцького МУЮ ОСОБА_2 по винесенню постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.06.2016 року у зазначеному виконавчому провадженні.

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав з підстав, в ній наведених. Просить скаргу задовольнити.

Державний виконавець Першого відділу ДВС Луцького МУЮ ОСОБА_2 в судовому засіданні скаргу не визнав. Суду пояснив, що виконавчий лист, виданий Луцьким міськрайонним судом та предявлений до виконання стягувачем ОСОБА_7, відповідав вимогам Закону України «Про виконавче провадження», підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, були відсутні. Дії державних виконавців по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у виконавчому провадженні ВП №46469413 є законними, вказані постанови були винесенні за наявності підстав для цього, передбачених Законом України «Про виконавче провадження». В задоволенні скарги просить відмовити.

Представники стягувача у виконавчому провадженні ВП №46469413 ОСОБА_7 проти задоволення скарги заперечили. Вважають, що обставини, зазначені боржником у скарзі на дії державних виконавців не є підставою для визнання таких дій протиправними. У задоволенні скарги просять відмовити. Дії ОСОБА_5 розцінюють як намагання уникнути виконання рішення суду та сплати боргу стягувачу.

Заслухавши пояснення сторін, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

З пояснень сторін, матеріалів справи, матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що Луцьким міськрайонним судом 25.06.2014 року був виданий виконавчий лист №161/5209/14-ц про стягнення з ОСОБА_5 в користь ОСОБА_7 боргу в сумі 34365 доларів США та 3654 грн. судового збору.

На виконання вимог ст.ст.18,19 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі зазначеного виконавчого листа, за заявою стягувача ОСОБА_7, державним виконавцем Першого ВДВС Луцького МУЮ ОСОБА_6 10.02.2015 року винесена постанова про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення,зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно ст.25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Отже, на основі встановлених обставин суд приходить до висновку, що підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження ВП №46469413, передбачених ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» не було, дії державного виконавця Першого відділу ДВС Луцького МУЮ ОСОБА_6 при винесенні 10.02.2015 року постанови про відкриття зазначеного виконавчого провадження були правомірними, відповідно відсутні підстави для визнання таких дій неправомірними.

Крім того, судом встановлено, що державним виконавцем Кобзар К.В. , постанова про відкриття зазначеного виконавчого провадження від 10.02.2015 року була надіслана боржнику простою кореспонденцією, що є порушенням ст.31 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до вимог якої така постанова надсилається сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Разом з тим, скаржник та його представник у судовому засіданні, вказуючи, що такі дії державного виконавця є неправомірними та посилаючись на дану обставину, як на підставу визнання неправомірними дій по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження, не просили суд визнати неправомірними саме такі дії ОСОБА_6 у виконавчому провадженні ВП №46469413.

В судовому засіданні встановлено також, що державному виконавцю Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_2 виконавче провадження ВП №46469413 було передано для виконання у листопаді 2015 року.

У строк, встановлений у постанові про відкриття виконавчого провадження для самостійного виконання, рішення суду виконано не було, тому 23.06.2016 року в порядку ст.ст. 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем Ніколайчуком Т.В. було винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та розпочато примусове виконання рішення суду.

На 27.07.2016 року боржник був запрошений за місцем знаходження його арештованого майна для проведення виконавчих дій , зокрема, опису частини торгового комплексу.

26.07.2016 року до відділу ДВС надійшла заява боржника щодо ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження та 27.07.2016 року ОСОБА_5 звернувся із заявою про відкладення проведення виконавчих дій.

28.07.2016 року державним виконавцем Ніколайчуком Т.В. винесена постанова про відкладення провадження виконавчих дій на 10 робочих днів до 10.08.2016 року, тим самим надано боржнику можливість реалізувати своє право на виконання рішення суду в добровільному порядку. Однак, як встановлено в судовому засіданні, станом на час розгляду справи рішення суду боржником добровільно не виконано.

Згідно ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Не виконуючи рішення суду ОСОБА_5 порушує ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», згідно якої боржник зобов'язаний утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення та зобов'язаний сумлінно користуватися усіма наданими йому правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

На основі викладеного суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги ОСОБА_5М на неправомірні дії державних виконавців Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_6 та ОСОБА_2 по винесенню постанов про відкриття виконавчого провадження №46469423 від 10.02.2015 року та про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 23.06.2016 року, слід відмовити за безпідставністю.

На підставі ст. ст. 6, 11, 12,17-19, 25, 26, 31, 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження», керуючись ст.ст. 210, 383-389 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_5 на неправомірні дії державних виконавців Першого відділу державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції ОСОБА_6 та ОСОБА_2, заінтересована особа ОСОБА_7 відмовити.

Ухвала може бути оскарженадо апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний судшляхом поданняапеляційної скарги протягом пятиднів з дня проголошення.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.Ф.Кирилюк