Рішення № 61799235, 29.09.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/1558/15-ц Головуючий у І інстанції Унятицький Д. Є.Провадження № 22-ц/780/3726/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 29.09.2016

РІШЕННЯ

Іменем України

29 вересня 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді Мельника Я.С.,

суддів: Волохова Л.А., Матвієнко Ю.О.,

та секретаря Бобка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 11 грудня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» звернулося до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 07 квітня 2006 року між ним та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №16, за яким відповідачка отримала кредит у розмірі 25000,00 доларів США на строк до 07 квітня 2026 року зі сплатою відсотків за користування коштами. Вказує, що відповідачка умови кредитного договору належним чином не виконує і станом на 06 липня 2015 року вона має заборгованість в сумі 23 456, 64 доларів США та 54 872,02 грн. пені, які він просить суд стягнути з відповідачки на його користь.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 11 грудня 2015 року позов було задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» заборгованість за кредитним договором у розмірі 548 066, 79 грн.

Не погоджуючись із цим рішенням, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права та неповне зясування судом усіх обставин справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у цих сторін виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 214 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливаютьіз встановлених обставин; 4) якаправова нормапідлягає застосуванню до цих правовідносин. При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 355 цього Кодексу.

Однак зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення у повній мірі не відповідає.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_2 належним чином не виконувала взятих на себе зобовязань із повернення кредитних коштів, внаслідок чого за нею утворилася заборгованість у розмірі 23456, 63 дол. США та пеня у розмірі 54872, 02 грн., то з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню 548066, 79 грн. боргу.

Проте, колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 квітня 2006 року між ВАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» (правонаступником якого є ПАТ «ВіЕйБі Банк») та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №16, за яким відповідачка отримала кредит у розмірі 25000,00 доларів США на строк до 07 квітня 2026 року зі сплатою відсотків за користування коштами (Т.1, а. с. 6-31).Однак, відповідачка своїх зобовязань щодо повернення коштів не виконала, тому станом на 06 липня 2015 року за нею рахується кредитний борг у розмірі 23 456, 64 доларів США та 54 872,02 грн. пені (Т.1, а. с. 32-33).

За ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

В ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову у звязку із порушенням ОСОБА_2 своїх зобовязань із повернення кредитних коштів, однак, на думку колегії, місцевий суд, правильно визначивши у мотивувальній частині рішення загальну суму боргу та його складові, безпідставно стягнув всю суму заборгованості у національній валюті гривні, оскільки позивачем заявлялася вимога щодо стягнення боргу саме в іноземній валюті.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що з відповідачки ОСОБА_2 на користь ПАТ «ВіЕйБі Банк» підлягає стягненню сума основного боргу у розмірі 23456, 64 дол. США (з яких 16576 дол. США заборгованість за кредитом, 6880, 64 дол. США простроченої заборгованості по процентам) та 54872, 02 грн. пені.

Разом з тим, доводи апелянта про невірність наданих позивачем розрахунку заборгованості колегія суддів вважає необґрунтованими та формальними, оскільки відповідачкою не було надано свого розрахунку у противагу розрахунку позивача, а підстав вважати останній таким, що складений помилково, у апеляційного суду немає.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати на підставі ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 209, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 11 грудня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» заборгованість за кредитним договором № 16 від 07 квітня 2006 року у розмірі 23456 (двадцять три тисячі чотириста пятдесят шість) дол. США 64 центів, з яких 16576 дол. США заборгованість за кредитом, 6880, 64 дол. США простроченої заборгованості по процентам, та 54872 грн. 02 коп. пені, та судові витрати у розмірі 6028 грн. 74 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: