Рішення № 61798985, 03.10.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/103/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.10.2016 Справа № 908/2439/16

За позовом: Спеціалізованої державної експертної організації-Центральна служба Української державної будівельної експертизи в особі філії ДП Укрдержбудекспертиза в Запорізькій області (юридична адреса: 69006 м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 3; фактична адреса: 69001 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 42)

до відповідача: Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70452 Запорізька область, Запорізький район, с. Григорівка, вул. Леніна, 44)

про стягнення 122 грн. 46 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 53-16 від 01.03.2016р.

від відповідача: не зявився

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Спеціалізованої державної експертної організації-Центральна служба Української державної будівельної експертизи в особі філії ДП Укрдержбудекспертиза в Запорізькій області до Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області 122 грн. 46 коп. заборгованості за договором № 08-1402-13 від 13.09.2013р.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2016р., справу № 908/2439/16 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 19.09.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2439/16, присвоєно справі номер провадження 27/103/16 та призначено судове засідання на 03.10.2016р.

До початку розгляду справи представник позивача заявив клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 03.10.2016р. позивач підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві та надав витребувані ухвалою суду документи.

Просить суд стягнути з відповідача 122 грн. 46 коп. заборгованості за договором № 08-1402-13 від 13.09.2013р.

Відповідач у судове засідання 03.10.2016р. не зявився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Письмового відзиву до суду не надіслав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування ГПК України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно розяснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть зявитися в судове засідання та представляти інтереси Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, згідно статті 28 ГПК України.

В матеріалах справи міститься поштове повідомлення, з якого вбачається, що ухвалу про порушення провадження у справі від 19.09.2016р. отримано представником відповідача ОСОБА_2- 22 вересня 2016р. Таким чином відповідач, знав про судове засідання та проігнорував вимоги ухвали суду.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обовязковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного субєктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріальноправова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Господарським судом встановлено, що 13.09.2013р. між Спеціалізованою державною експертною організацією-Центральна служба Української державної будівельної експертизи в особі філії ДП Укрдержбудекспертиза в Запорізькій області (виконавець) та Григорівською сільською радою Запорізького району Запорізької області (замовник) укладений договір на виконання повторно експертизи кошторисної документації проекту будівництва № 08-1402-13.

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає виконавцю виконати повторно експертизу кошторисної документації проекту будівництва. Назва проекту будівництва: РП Капітальний ремонт дороги по вул. Першотравневій в селі Веселянка Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області.

Згідно п. 2.2 договору вартість проведення експертизи складає 102 грн. 05 коп., крім того ПДВ: 20 грн. 41 коп. Всього до сплати 122 грн. 46 коп.

Відповідно до п. 2.4 договору замовник у строк не більше 5-ти банківських днів з дня підписання акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) зобов'язується у відповідності з цим актом та виставленим рахунком здійснити на користь виконавця оплату у розмірі 100% вартості робіт за договором.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до 31.12.2013р., а у частині розрахунків - до повного виконання сторонами передбачених договором зобов'язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки.

Обов'язок виконавця щодо проведення експертизи виконано в повному обсязі, про що свідчать підписаний сторонами акт здачі-приймання виконаних робіт № 08-1402-13 від 22.10.2013р.

Порушивши умови пункту 2.4 договору відповідач не здійснив оплату отриманих послуг у розмірі 122 грн. 46 коп., в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем склала 122 грн. 46 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обовязки.

Статтею 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результатів замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідачем не надано доказів, в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання у повному обсязі.

За таких обставин, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з відповідача 122 грн. 46 коп. заборгованості.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33 ГПК України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобовязання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобовязань. Якщо учасники зобовязання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобовязання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обовязки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обовязків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобовязання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобовязання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобовязання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

На підставі статті 85 ГПК України 03.10.2016року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Спеціалізованої державної експертної організації-Центральна служба Української державної будівельної експертизи в особі філії ДП Укрдержбудекспертиза в Запорізькій області, 69006 м. Запоріжжя до Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, с. Григорівка, Запорізький район, Запорізька область задовольнити.

Стягнути з Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (70452 Запорізька область, Запорізький район, с. Григорівка, вул. Леніна, 44, код ЄДРПОУ 25218533) на користь Спеціалізованої державної експертної організації-Центральна служба Української державної будівельної експертизи в особі філії ДП Укрдержбудекспертиза в Запорізькій області (юридична адреса: 69006 м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 3; фактична адреса: 69001 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 42, код ЄДРПОУ 35922286) 122 (сто двадцять дві) грн. 46 коп. заборгованості, 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 05.10.2016р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.