Постанова № 61798367, 04.10.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.10.2016р. справа №908/1768/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівРадіонової О.О. Зубченко І.В., Колядко Т.М.секретаря Бреславець Л.М.від позивача:не з»явивсявід відповідача:не з»явився розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водоканал» м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від19.08.2016 рокуу справі№908/1768/16 (суддя А.О.Науменко)за позовомКомунального підприємства «Водоканал», м. Запоріжжядо відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 м.Запоріжжяпростягнення заборгованості у сумі 4 426,07грн. ВСТАНОВИВ:

02.07.2016р. до господарського суду Запорізької області звернулось Комунальне підприємство "Водоканал" м.Запоріжжя з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 м.Запоріжжя заборгованості у розмірі 4 426,07грн. (а.с. 3-6).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.08.2016 року по справі №908/1768/16 у задоволені позовних вимог відмовлено (а.с.38-40).

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку позивач доказів самовільного приєднання відповідача до системи водопостачання або самовільного водокористування не довів, тому позивач безпідставно нарахував відповідачу суму у розмірі 4 426,07грн. за безоблікове водокористування.

Позивач, Комунальне підприємство «Водоканал» м.Запоріжжя звернувся із апеляційною скаргою, в якій зазначив, що з прийнятим рішенням не згоден з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 19.08.2016р. по справі №908/1768/16 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення 4 426,07грн. у повному обсязі (а.с.99-100).

Зокрема, скаржник вказує на те, що аналізуючи норми ст.ст.11, 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та пункти 5.1, 5.4 і 5.14 Правил №190, законодавець передбачив відповідальність за користування приладом обліку саме з порушенням міжповіркових інтервалів, тобто приладів обліку, строк державної повірки яких сплинув, оскільки відповідальність за тривалість строку, протягом якого здійснюється повірка приладу обліку, суперечить нормам зазначеного Закону та не узгоджується з Правилами.

Апелянт вказує на те, що за змістом п.5.1.1, 5.4.2, 5.4.4 ДСТУ 2708:2006 та п.3.2.2 договору № 5922/1 від 24.10.2011р., відповідач зобов»язаний був звернутись із письмовим зверненням до КП «Водоканал» для надання згоди на зняття приладу обліку для його подальшої повірки та не здійснювати споживання води за не повіреним належним чином водо лічильником.

Розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду №1306 від 30.09.2016р., на виконання службової записки головуючого судді по справі Радіонової О.О., у зв»язку з неможливістю продовження розгляду справи суддею-членом колегії Попковим Д.О. через перебування у відпустці на дату слухання справи 04.10.2016р., відповідно до пункту 2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №908/1768/16.

За результатами протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів, сформовано наступний склад колегії: головуючий суддя - Радіонова О.О., судді Зубченко І.В., Колядко Т.М.

Сторони у судове засідання не з»явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, своїм правом на участь у суді апеляційної інстанції не скористались.

Враховуючи те, що явка сторін не була визнана обов»язковою у судове засідання, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила наступне.

Позивач, Комунальне підприємство «Водоканал» є юридичною особою (ідентифікаційний код 03327121).

Відповідач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що підтверджено спеціальним витягом з ЄДР ( а.с.22-23).

24.10.2011 року між Комунальним підприємством "Водоканал" (за договором -водоканал, далі - позивач) і Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (за договором-абонент, далі - відповідач) укладено договір про надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації №5922/1 (а.с. 30-33).

Відповідно до п. 1.1 водоканал забезпечує абоненту подачу води на господарсько-питні, побутові та технічні потреби, а також приймання стічних вод по майданчикам ФОП ОСОБА_5 (АДРЕСА_1).

При цьому, сторони керуються Законом України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10 січня 2002р. №2918-111, діючими „Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України", затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу від 27.06.2008р., Правилами приймання стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затверджених наказом Держбуду України від 19 лютого 2002р. №37, „Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скидання промислових та інших стічних вод в системи каналізації населених пунктів", зареєстрованого Міністерством юстиції України 26 квітня 2002р. №402/6690, „Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізування м.Запоріжжя", затверджених рішенням виконавчого комітету міської ради № 167 від 29.05.03р., „Правилами експлуатації та технічними вимогами до приладів обліку питної, технічної води, промислових та госпфекальних стоків" від 20.12.1993р., ДОСТом на воду питну 2874-82, ДБН 360-92, СНіП 2.04.02-84,"Правилами технічної експлуатації систем комунального водопостачання і каналізації населених пунктів України "КДП 204-12 Укр. 242-95.

Договір укладається з 24.10.2011р. по 31.12.2014р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії, про його припинення не було письмово заявлено однією із сторін. Відносини сторін до укладення договору регулюються даним договором. У разі, якщо абонент не виконує свої обов'язки за договором, водоканал має право припинити дію договору, письмово попередивши абонента за 30 календарних днів (розділ 2 договору)

Розділом 3 договору сторони визначили обов'язки сторін.

Пунктом 3.1.1 договору позивач зобов'язався забезпечити відповідачу подачу питної води з напором в точці підключення вводу відповідача до мереж позивача і якістю у відповідності з «ДСанПІН 2.2.4-171.-10 в точці підключення вводу Абонента до мереж Водоканалу згідно розподілу зон обслуговування та балансової належності, а також приймання стоків в кількості, вказаній в цьому договорі, з забрудненнями, не перевищуючими допустимі концентрації.

Згідно з п. 3.2.1 договору відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, прилади і пристрої на них у встановленому порядку у відповідності з цим договором та нормативно-правовими актами, вказаними в п. 1.1 договору.

Відповідно до п. 3.2.2. договору для обліку спожитої питної та технічної води Абонент зобов'язаний своїми силами та коштами в термін до 01.11.2011р. обладнати водолічильний вузол, а також встановити обліковий прилад ГВП ЛК 15 Г; ХВП КВ 1,5, який фіксує в повному обсязі витрати води. Абонент зобов'язаний надати можливість представнику Водоканалу для перевірки технічного стану, пломбування та реєстрації засобів обліку. Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які зміни їх частин або зміни положенні на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держстандарту або представниками Водоканалу, Абонент має право тільки після отримання письмового дозволу Водоканалу.

Згідно п.3.2.3 договору при відсутності або не встановленні облікового прибору в установлений водоканалом строк, розміщення абонентом водомірних вузлів або їх експлуатації з порушенням Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селах України, Правил експлуатації та технічних вимог та водовідведення у містах та селах України, Правил експлуатації технічних вимог до приладів обліку питної, технічної води, промислових та господарських фекальних стоків, водопостачання абонента вважається без обліковим, витрачання води та об»єм стоків в даному випадку визначається розрахунковим шляхом згідно з п.3.3 та 3.4 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селах України, починаючи від дня виписки останнього акту до дня приймання в експлуатацію облікового приладу або водомірного вузла. Розрахунковий період при без обліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку без облікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Відповідно п. 3.2.6а договору при виявлені представником водоканалу в процесі контрольних перевірок порушень «Правил користування…», за виключенням вказаних у п.3.2.5 Договору, абонент на протязі 5 календарних днів зобов'язаний усунути всі порушення, зафіксовані у відповідному акті, встановити резервний технічно придатний держперевірений обліковий прилад, про що повідомити водоканал у письмовому вигляді (рекомендованим листом з повідомленням чи посильним) не пізніше однієї доби після усунення зауважень або установки водолічильника.

При виявлені представником водоканалу, в процесі повторної перевірки невиконаних зауважень за попереднім актом, витрати питної води і об»єм стічних вод визначається розрахунковим шляхом у відповідності з пунктами 3.3 та 3.4 «Правил користування…», з дня складання акту, в якому зафіксовані порушення. При відмові відповідальної за водопостачання особи підписати акт, він підписується представником водоканалу з зазначенням прізвища та посади представника Абонента, який відмовився підписувати акт. Відповідальність за організацію обліку витрат питної води субабонентами покладається на Абонента.

Розділом 5 Договору сторони визначили порядок розрахунків.

Згідно з п. 5.1 договору основним документом на оплату є акт-рахунок. Акти за воду та водовідведення виписуються абоненту представником водоканалу, при наявності особистого посвідчення 8-10 числа кожного місяця. Протягом 2-х робочих днів на підставі даних, зазначених у акті, Абоненту виписується акт-рахунок. Абонент зобов'язаний на протязі трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати кошти на розрахунковий рахунок водоканалу у сумі, вказаній в акті. Якщо абонент відмовляється підписати акт, він підписується представником водоканалу, а в акті робиться відповідний запис про таку відмову. Такий акт пересилається абоненту поштою. Оформлений таким чином акт є обов'язковим для виконання у вказаний у ньому термін, а також є підставою для розрахунків за питне водопостачання та приймання стічних вод.

Відповідно до п. 5.2.1 по водоспоживанню нарахованого у відповідності з п.п. 3.3, 3.4 «Правил користування…» та ін.. абонент на підставі актів про порушення перераховує кошти на розрахунковий рахунок водоканалу в банк на протязі 3 банківських днів з дня складання актів-рахунків.

Сторони несуть відповідальність за невиконання зобов'язань у відповідності з чинним законодавством та вказаним в цьому договорі нормативними документами (п.6.1).

Абонент сплачує об»єм витрат питної води в мережах Абонента внаслідок їх пошкодження, нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини абонента відповідно з п.3.3 «Правил приймання…» за пропускною спроможністю вводу водопроводу (п.6.4 договору).

Пунктом 9.1 договору сторони встановили, що межа розподілу водопроводу та каналізації визначається згідно схеми водопостачання та водовідведення, доданих до Договору.

Як вбачається з матеріалів справи та умов договору, 09.04.2009р. працівниками КП "Водоканал" було проведено технічне обстеження водопроводу у приміщенні за адресою: м. Запоріжжя, вул.Трегубенка,12, яким користується ФОП ОСОБА_5 За результатами обстеження складено Акт №113 від 09.04.2009р., в якому зазначено: "у Абонента на вводі, після держповірки, встановлено обліковий прилад типу ЛК 151х; № 4124580, державна повірка ІІ квартал 2009р. Держповірка водоміру дійсна по ІІ квартал 2012 року.

Акт від 09.04.2009 р. підписаний представниками сторін без зауважень (а.с.10).

З матеріалів справи вбачається, 08.10.2013р. відповідач звернувся до Водоканалу з заявою про направлення представника інспекції для дачі припису на державну перевірку лічильника води (а.с.11).

24.10.2013р. представниками КП "Водоканал" проведено обстеження водопроводу та сантехнічного обладнання абонента. За результатами обстеження складено відповідний Акт. Із акту технічного обстеження водопроводу від 24.10.2013р., вбачається, що водоспоживання забезпечується від мережі житлового дому по водопровідному вводу d=15 мм. Для потреб холодного водоспоживання, на вводі встановлено прилад обліку марки ЛК-15х № 4124580; державна повірка ІІ квартал 2009р. Покази засобу обліку становлять - 00961 м-3. Засіб обліку раніше припломбовано до трубопроводу свинцевою пломбою - пломба збережена. Строк держповірки приладу сплинув. Видано припис щодо встановлення резервного робочого держповіреного приладу обліку (а.с.12).

В той же день, був складений Акт №131.

В акті № 131 від 24.10.2013р. вказано, що до установки та здачі в експлуатацію резервного технічно справного держповіреного приладу обліку, водоспоживання Абонента вважається безобліковим. Об'єм витрат води позивачем визначено на підставі п.п. 3.3, 5.14 "Правил користування системи центрального комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" та п. 3.2.4. договору, за період: з з 24.09.2013р. по 07.10.2013р. - 427,392 м.куб. Акт має відмітку про відмову відповідача від його підписання (а.с.13)

Вказаний Акт містить розрахунок об'єму води та стоків, проведений розрахунковим шляхом згідно з п. 5.14 Правил користування за період з 24.09.2013р. по 07.10.2013р., витрати холодної води - 30,528 куб. м. за добу (за пропускною спроможністю труби вводу діаметром 15 мм, при швидкості руху води в ній 2 м/сек та дії її повним перерізом протягом 24 годин в добу), період - 14 діб; об'єм води - 30,528 м.куб. х 14 діб = 427,392 м. куб. Аналогічний розрахунок виконано і по гарячому водоспоживанню. У відповідності з п. 3.14 Правил користування об'єм стоків дорівнює об'єму спожитої води за 14 діб.

На підставі зазначеного Акту технічного обстеження від 24.10.2013р. відповідачу виписано Акт-рахунок №5922/1 від 24.10.2013р. за період з 24.09.2013р. по 07.10.2013р. на загальну суму 4426,07 грн. (а.с.14).

Позивач направив акт технічного обстеження водопроводу №131 від 24.10.2013 року разом з актом-рахунком №5922/1 від 24.10.2013р. на адресу відповідача поштою із супровідним листом №18333 від 11.11.2013р., що підтверджується описом вкладення від 11.11.2013р., копія якого міститься в матеріалах справи. У вказаному листі позивач з посиланням на п. 5.1 договору зазначив, що акт-рахунок є обов'язковим до оплати протягом 3-х банківських днів та просив вжити заходів щодо сплати вказаної в акті суми.

Однак, відповідач оплату за вказаним вище Актом-рахунком не здійснив, внаслідок чого, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості за безоблікове водокористування за період з 24.09.2013р. по 07.10.2013р. у загальному розмірі 4 426,07грн.

Суть спірних правовідносин полягає у вирішенні питання щодо правомірності нарахування та стягнення суми боргу за безоблікове водокористування.

Спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України „Про питну воду та питне водопостачання" від 10.01.2002р. № 2918-Ш (далі - Закон України № 2918), Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р., зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за № 936/15627 (далі по тексту -Правила користування).

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 19 Закону України №2918 послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення.

Відповідно до вимог ст.23 Закону України №2918 підприємства питного водопостачання мають право, зокрема, сприяти впровадженню засобів обліку та регулюванню споживання питної води.

На час укладання договору його умовами зобов'язано абонента у визначений строк встановити засіб обліку води та передбачена відповідальність за недотримання абонентом прийнятих на себе зобов'язань, на підставі тих нормативно-правових актів, які діяли в той час.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час проведення представниками КП "Водоканал" технічного обстеження водопроводу та сантехнічного обладнання приміщення відповідача у 2013 році, порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення визначається та регулюється Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, які затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, пунктом 1.1 яких, встановлено, що ці Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України і є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

З огляду на зазначене, Правила №190 є обов'язковими для застосування та виконання, як учасниками правочину, так і судом під час розгляду спору, оскільки положення попередніх Правил 1994 року втратили чинність та не регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до п. 2.1 Правил № 190 договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України "Про питну воду та питне водопостачання" та "Про житлово-комунальні послуги".

Розрахунок за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюється на основі показів засобів обліку (п. 3.1 Привал № 190).

Кабінет Міністрів України Постановою від 27.11.1995р. за № 947 затвердив програму поетапного оснащення наявного житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і теплової енергії на 1996 - 2007 роки. Цією програмою визначено найбільш ефективний шлях зменшення затрат на впровадження засобів обліку.

Отже, приймаючи до уваги зазначене, наявність у споживача засобу обліку води є обов'язковим.

Разом з тим, колегія суддів вважає посилання позивача на пункти 3.3 та 3.4 Правил № 190 в даному випадку необґрунтованими, виходячи з наступного:

Пунктами 3.3, 3.4 Правил № 190 передбачено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними (пункт 3.2. Правил № 190).

Самовільне водоспоживання це користування питною водою з міського водопроводу без дозволу Виконавця та/або без оформлення необхідних документів (в т.ч. без реєстрації у Виконавця в якості Споживача, ухилення чи відмова від укладення договору на надання послуг з водопостачання тощо).

Самовільне приєднання до систем водопостачання - приєднання до мереж централізованого комунального водопостачання, здійснене без письмового дозволу Виконавця.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що чинним законодавством не передбачено норми, відповідно до якої виробник, у разі не проведення споживачем вчасно повірки засобу обліку води, має проводити розрахунок витрат води згідно п.3.3 Правил, оскільки розрахунок витрат води згідно із зазначеним пунктом Правил проводиться виробником у випадку, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними, судова колегія вважає правильним.

Матеріалами справи доведено наявність між сторонами спору господарських правовідносин щодо надання послуг з питного водопостачання та приймання стічних вод у системи каналізації, що оформлені договором №5922/1 від 24.10.2011року.

Вважаючи, що викладений у договорі порядок визначення безоблікового споживання води породжує у споживача зобов»язання, а у постачальника право на визначення обсягів споживання води розрахунковим шляхом відповідно до п.3.4 Правил, колегія суддів вважає за необхідне зазначити на таке.

Частиною 2 ст. 28 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" унормовано, що засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці через межповірочні інтервали, порядок встановлення яких визначається нормативно-правовим актом ЦОВМ.

Підприємства, організації та фізичні особи зобов"язані своєчасно (з урахуванням міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

Відповідно до п. 5.14 Правил №190, усі засоби обліку в обумовлені законодавством строки підлягають періодичній повірці. Задовільні результати повірки підтверджують свідоцтвом про повірку або записом з відбитком повірочного тавра у відповідному розділі експлуатаційної документації. Засоби обліку опломбовуються з нанесенням відбитка повірочного тавра в місцях, що передбачені експлуатаційною документацією. У випадку тривалості повірки понад місяць об'єм води визначається відповідно до п. 3.3 цих Правил до дня установки повіреного засобу обліку.

Тобто положеннями вказаного пункту законодавець передбачив відповідальність підприємств, установ, організацій та фізичних осіб саме за перевищення тривалості повірки приладу обліку, а не за порушення строків подачі ними засобів вимірювальної техніки на повірку, що має місце в даному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах ВГСУ від 13.05.2015р. у справі №908/5707/14, від 28.05.2015р. у справі №908/5606/14 та від 23.12.2015р. у справі № 908/3025/14.

Відповідно до п.п. 3.3., 3.4. Правил № 190, у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Пунктом 9.2.11 Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України, які затверджено наказом Держжилкомунгоспу України № 30 від 05.07.1995р. із змінами від 27.06.2008р. встановлено, що контроль за наявністю і станом обладнання засобів вимірювальної техніки для обліку відпущеної води, а також за дотриманням термінів їх періодичної повірки здійснюється працівниками абонентського відділу виробника.

Відповідно до п.3.2.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з центрального водопостачання та водовідведення, погоджених головою Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємства, головою Антимонопольного комітету України, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 31.08.2012р. за №1468/21780, суб"єкти господарювання, які провадять (мають намір провадити) господарську діяльність з центрального водопостачання та/або водовідведення, повинні здійснювати своєчасне забезпечення контроль-вимірювальних інструментів і приладів, а також відповідних приладів обліку, повірки або державної метрології атестації засобів вимірювальної техніки, на які поширюється державний метрологічний нагляд.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що жодним нормативним актом не визначений/встановлений обов"язок споживача/абонента контролювати термін повірки та вчиняти дії щодо періодичної повірки засобу обліку води. Натомість, такий обов"язок покладено на суб"єктів господарювання, які провадять (мають намір провадити) господарську діяльність з центрального водопостачання та/або водовідведення, тобто на позивача. На підприємства, організації та фізичних осіб покладений обов"язок своєчасно (з урахуванням установлених міжповірочних інтервалів) подавати засоби вимірювальної техніки на повірку.

За таких обставин, посилання позивача на наявність порушень з боку відповідача під час виконання зобов"язань за договором №5922/1 від 24.10.2011 року, які полягають у простроченні терміну повірки засобу обліку води, є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що чинним законодавством не передбачено норми, відповідно до якої виробник послуги, у разі не проведення споживачем вчасно повірки засобу обліку води, має проводити розрахунок витрат води згідно п.3.3 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, оскільки випадки, за яких розрахунок водоспоживання здійснюється відповідно до п.п. 3.3, 3.4 Правил, є вичерпними та перелічені у пунктах 3.2, 3.3 та розділі 5 Правил №190.

Таким чином, з боку відповідача умови договору, а саме п.3.2.3, порушені не були, а відтак заявлені вимоги позивача щодо стягнення боргу за безоблікове водокористування є безпідставними.

З огляду на вищенаведене та враховуючи фактичні обставини в даній справі, колегія суддів вважає висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволені позову правомірним та таким, що відповідає обставинам справи.

Доводи апелянта колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують висновок місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, твердження заявника апеляційної скарги про недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим Донецький апеляційний господарський суд не вбачає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Водоканал» м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 19.08.2016р. у справі №908/1768/16 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 19.08.2016р. у справі №908/1768/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.О.Радіонова

Судді І.В.Зубченко

Т.М.Колядко

Надр.5 прим:1 -у справу; 1 -позивачу;1 -відповідачу;1 - ДАГС;1-ГС Запорізької обл.