Ухвала суду № 61794922, 05.10.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.10.2016

Справа № 320/906/14-к

1-о/320/8/16

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«05» жовтня 2016 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - суддіСметаніної А.В.,

судді Фоміна В.А.,

присяжного ОСОБА_1,

присяжного ОСОБА_2,

присяжного ОСОБА_3,

при секретарі судового засідання Горбань Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі в приміщенні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області заяву ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 про перегляд вироку Мелітопольського міськрайонного суду від 20 травня 2014 року за нововиявленими обставинами,

за участю прокурора Гончара Д.С.

представника потерпілої ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6

захисника засудженого ОСОБА_7,

засудженого ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В:

Вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 травня 2014 року ОСОБА_4 засуджений за ч.1 ст.187, ч.2 ст.15п.9 ч.2 ст.115, ч.1 ст.70 КК Українидо 11 років позбавлення волі.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 30 липня 2014 року вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області залишено без змін.

04 вересня 2014 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшла заява засудженого ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, яка ухвалою судді Мелітопольського міськрайонного суду Сметаніної А.В. від 23 червня 2016 року була залишена без руху, надано заявнику строк для усунення недоліків заяви терміном 10 днів з дня отримання копії вказаної ухвали.

В установлений в ухвалі строк ОСОБА_4 були усунені недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, про що 06 липня 2016 року ним була подана відповідна заява, яка зареєстрована адміністрацією Запорізького слідчого ізолятора 07 липня 2016 року, а надійшла до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області 13 липня 2016 року.

Ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14 липня 2016 року заява ОСОБА_4 призначена до судового розгляду колегіально у складі двох професійних суддів та трьох присяжних.

Як вбачається з вказаної заяви, ОСОБА_4. О.С. просить відкрити провадження з розгляду його заяви, за результатами її розгляду змінити вирок Мелітопольського міськрайонного суду від 20 травня 2014 року, правильно кваліфікував його дії за статтями КК України.

Заява ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами обґрунтовується тим, що при розгляді відносно нього вказаного кримінального провадження, суду не були відомі деякі обставин, які він вважає нововиявленими та під час ухвалення вироку вказані обставини не були взяті до уваги. Так, підставами для перегляду вироку за нововиявленими обставинами ОСОБА_4 вважає:

1) не вірне встановлення судом послідовності його дій під час вчинення злочину, зокрема судом було встановлено, що спочатку він наніс тілесні пошкодження ОСОБА_5, тобто його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст. 15, п.9 ч.2 ст. 115 КК України, а потім була спроба вирвати сумку у потерпілої ОСОБА_8, вданому випадку його дії тут слід кваліфікувати за ч.1 ст. 187 КК України, а у вироку суду вказано навпаки. Дана обставина підпадає під дію п.5 ч.2 ст. 459 КПК України;

2) відсутність у потерпілої ОСОБА_8 будь-яких тілесних ушкоджень, що підтверджується висновком експерта №828 від 18 листопада 2013 року та довідкою травматологічного пункту від 17 листопада 2013 року, згідно якої їй було поставлено діагноз: ЗЧМТ, СГМ, пошкодження мяких тканин правої тімяної області голови, який при консультації ОСОБА_8 з лікарем-невропатологом обєктивної неврологічною симптоматикою не підтверджувався, а тому в даному випадку не враховується. Вказана хвороба є субєктивним відчуттям ОСОБА_8 та не є обєктивним показанням, а тому вказана хвороба не є тілесним ушкодженням. Тому, кваліфікація його дій за ч.1 ст. 187 КК України невірна, його дії можна кваліфікувати в даному випадку лише за ч.1 ст. 186 КК України. Дана обставина підпадає під дію п.5 ч.2 ст. 459 КПК України;

3) протиріччя у показах експерта ОСОБА_9, який був допитаний в судовому засіданні та показав, що в нього не викликає сумніву та обставина, що ОСОБА_8 були нанесені тілесні ушкодження, з висновками експертизи №828 від 18.11.2013 року, в якій зазначено про відсутність у потерпілої ОСОБА_8 будь-яких тілесних ушкоджень. Таким чином, експерт ОСОБА_10 знаючи, що у ОСОБА_8 немає жодних травм небезпечних для життя та здоровя дає зовсім інші показання. Дана обставина підпадає під дію п.1 ч.2 ст. 459 КПК України

В судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_7 наполягали на доводах, зазначених в заяві, просили її задовольнити та переглянути вирок Мелітопольського міськрайонного суду від 20 травня 2014 року.

Потерпіла ОСОБА_8 в судове засідання не зявилась, від неї надійшла заява про розгляд заяви ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за її відсутності, в звязку з виїздом за межі м. Мелітополі. Просить суд відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, а вирок суду від 20.05.2014 року залишити в силі.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не зявилась, від неї надійшла заява про розгляд заяви ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами за її відсутності, в звязку зі знаходженням за межами України. Вказану заяву не підтримує та просить відмовити в задоволенні вказаної заяви, а вирок суду залишити без змін.

Відповідно до ч.2 ст. 466 КПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви і перегляду судового рішення.

Представник потерпілої ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просить відмовити в задоволенні вказаної заяви, а вирок суду залишити без змін.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви вважав, що наведені в ній обставини не є нововиявленими.

Суд, вислухавши пояснення засудженого, його захисника, представника потерпілої ОСОБА_5, прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження №12013080140005414 (320/906/14-к), вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід відмовити у звязку з наступним:

Відповідно до ч.2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнаються:

1) штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок;

2) зловживання слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду під час кримінального провадження;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

4) визнання Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом;

5) інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали, що належить переглянути.

Таким чином, нововиявлені обставини це встановлені розслідуванням або вироком суду, що набрав законної сили, і викладені у заяві учасників судового провадження юридичні факти, які знаходяться в органічному звязку з елементами предмета доказування у кримінальній справі і спростовують їх через попередню невідомість та істотність висновків, що містяться у вироку, ухвалі, які такі, що не відповідають обєктивній дійсності.

Нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які:

- обєктивно існували на момент вирішення кримінальної справи;

- не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоч б одній особі, яка брала участь у справі.

Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обовязковою.

Обовязковою умовою розгляду справи за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які наводяться як підстава для поновлення справи, повинні бути абсолютно новими, раніше невідомими слідчим органам і суду, такими, що у матеріалах справи не висвітлені і потребують окремого розслідування.

Проаналізувавши заяву засудженого ОСОБА_4, його доводи та доводи його захисника, надані в судовому засіданні, матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що обставини, викладені ОСОБА_4 в заяві про перегляд судового рішення не є нововиявленими в звязку з наступним.

Так, однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, ОСОБА_4 вказує на невірне встановлення судом послідовності його дій під час вчинення злочину.

Однак, послідовність дій в жодному разі не є нововиявленою обставиною, в розумінні положень ч.2 ст. 459 КПК України.

Другою підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, ОСОБА_4 вказує на відсутність у потерпілої ОСОБА_8 будь-яких тілесних ушкоджень, що підтверджується висновком експерта №828 від 18 листопада 2013 року та довідкою травматологічного пункту від 17 листопада 2013 року, згідно якої їй було поставлено діагноз: ЗЧМТ, СГМ, пошкодження мяких тканин правої тімяної області голови, який при консультації ОСОБА_8 з лікарем-невропатологом обєктивної неврологічною симптоматикою не підтверджувався, а тому в даному випадку не враховується. Вказана хвороба є субєктивним відчуттям ОСОБА_8, а тому не є тілесним ушкодженням. Тому, кваліфікація його дій за ч.1 ст. 187 КК України невірна, його дії можна кваліфікувати в даному випадку лише за ч.1 ст. 186 КК України.

Однак, вказана обставина також не може визнаватись нововиявленою, оскільки під час постановлення вироку суду від 20.05.2014 року вказана обставина була відома не тільки суду, а й всім учасникам судового провадження. З цього приводу в судовому засіданні допитувався експерт ОСОБА_11, який пояснив, що хоча у потерпілої ОСОБА_8 не були виявлені тілесні пошкодження, які б підтверджувались обєктивною клінічною симптоматикою, однак остання висловлювала скарги на біль при пальпації в області колишніх ударів, що безпосередньо свідчить про сам факт нанесення ударів. Також експерт ОСОБА_10 зазначив, що виходячи з обставин кримінального провадження немає підстав сумніватися в нанесенні ОСОБА_8 ударів. Крім того, ОСОБА_8 повідомляла, що в момент нанесення ударів на її голові була шапка та капюшон, що і захистило її від серйозних тілесних ушкоджень. Тому, хоча і обєктивними клінічними даними про наявність у ОСОБА_8 будь-яких тілесних ушкоджень він не володіє, експерт ОСОБА_10 зазначив, що сам по собі удар в голову є насильством, небезпечним для життя чи здоровя особи, яка зазнала нападу, оскільки голова є життєво важливим органом.

Третьою підставою для перегляду вироку за нововиявленими обставинами ОСОБА_4 зазначає протиріччя у показах експерта ОСОБА_9, який був допитаний в судовому засіданні та показав, що в нього не викликає сумніву та обставина, що ОСОБА_8 були нанесені тілесні ушкодження, з висновками експертизи №828 від 18.11.2013 року, в якій зазначено про відсутність у потерпілої ОСОБА_8 будь-яких тілесних ушкоджень. Таким чином, ОСОБА_4 вважає, що експерт ОСОБА_10 знаючи, що у ОСОБА_8 немає жодних травм небезпечних для життя та здоровя дає зовсім інші показання, а отже в даному випадку мова йде про нововиявлені обставини, передбачені п.1 ч.2 ст. 459 КПК України, - неправильність перекладу висновку і пояснень експерта.

Однак, згідно з п.1 ч.2 ст. 459 КПК України нововиявленими обставинами визнано лише неправильність перекладу висновку і пояснень експерта, а також завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок. Висновок і пояснення судового експерта будуть неправильними як у випадку дачі завідомо неправильного висновку або пояснення, так і внаслідок помилки цього спеціаліста при вирішенні питань, що вимагають спеціальних знань. При цьому, факт добросовісної помилки експерта встановлюється матеріалами розслідування, а завідомо неправильний висновок і пояснення судового експерта повинні бути встановлені вироком суду, а при неможливості його постановлення матеріалами розслідування. Поновленню справи за такими новоявленими обставинами обовязково повинно передувати притягнення до кримінальної відповідальності й засудження експерта, винного у завідомо неправильному висновку чи поясненні.

В даному випадку, вирок суду, яким би експерт ОСОБА_10 був визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 384 КК України відсутній, матеріалів розслідування з цього приводу також суду не надано.

Крім того, в судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 підтвердив, що про всі ці обставини йому було відомо під час розгляду справи і в суді першої інстанції, і в суді апеляційної інстанції, в судових розглядах він особисто разом з захисником приймали участь, що свідчить про те, що ОСОБА_4 мав можливість з цього приводу ставити питання учасникам кримінального провадження, в тому числі потерпілим, і експерту.

Однак, як підтвердив в судовому засіданні, сам засуджений, задавати питання він не бажав, оскільки на той час він не був ще «юридично підкованим», а тому не знав про це.

Судом встановлено, що дійсно, обставини, на які посилається ОСОБА_4 в своїй заяві про перегляд судового рішення за новоявленими обставинами, досліджувались як під час постановлення вироку в суді першої інстанції (т.2, а.с. 89-95), так і під час розгляду справи в апеляційній інстанції (т.2, а.с.154-157).

На вказані обставини засуджений ОСОБА_4 також посилався і в своїй апеляційній скарзі, і в доповненні до апеляційної скарги (т.2, а.с.142-144), ці обставини досліджувалась під час розгляду справи апеляційним судом Запорізької області (т.2, а.с.154-157).

Апеляційний суд Запорізької області в своїй ухвалі від 30.07.2014 року встановив, що висновки суду першої інстанції щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 в скоєні злочину при обставинах, які викладені у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, ґрунтується на повному всебічному дослідженні доказів, їх аналізі, відповідає вимогам закону і не викликає сумнівів у своїй правильності (т.2, а.с.154-157). ).

Тому, суд вважає, що заява засудженого ОСОБА_4 містить лише викладення його субєктивного ставлення до доказів, які вже були предметом дослідження під час судового розгляду справи, викладались ним в апеляційній скарзі та доповненні до неї, а також були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції.

На підстави вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ті обставини, про які засуджений ОСОБА_4 зазначив в своїй заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в розумінні положень ч.2 ст. 459 КПК України, не є нововиявленими, а тому, на підставі вимог ч.1 ст. 467 КПК України, його заяву про перегляд вироку Мелітопольського міськрайонного суду від 20 травня 2014 року за нововиявленими обставинами слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 459, 466, 467КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_4 про перегляд вироку Мелітопольського міськрайонного суду від 20 травня 2014 року за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом семи днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя: А.В.Сметаніна

Суддя: В.А.Фомін

Присяжні: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3