Ухвала суду № 61794616, 21.09.2016, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9786/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.09.2016 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши позовну заяву керівника Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 про скасування рішень Ужгородської міської ради, скасування рішень про державну реєстрацію права власності,-

встановив:

Позивач керівник Ужгородської місцевої прокуратури звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 про скасування рішень Ужгородської міської ради, скасування рішень про державну реєстрацію права власності. Крім того просив відстрочити сплату судових витрат на строк до ухвалення рішення у справі.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: заява повинна містити найменування суду, до якого подається заява; ім'я (найменування) позивача і відповідача, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; перелік документів, що додаються до заяви.

Так, згідно ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Частиною 1ст. 82 ЦПК України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судового збору, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення суб'єкта владних повноважень від такої сплати.

Крім того, згідно з пунктом 2 Перехідних положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 1 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Наведені в клопотанні позивача доводи не свідчать про такий майновий стан прокуратури за якого дана установа не позбавлена можливості сплатити судовий збір.

Відповідно дост. 4 Закону України « Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана:юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана: юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір мінімальної заробітної плати;фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати; за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана: юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір мінімальної заробітної плати; фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно дост. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідачів про визнання незаконним та скасування п.2.48 рішення Ужгородської міської ради від 12.09.2014 р. за №1430 та про визнання незаконним та скасування п.1.39 рішення Ужгородської міської ради від 09.11.2015 р. за №1882, та з позовною вимогою про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ст.ст.4,6 Закону України «Про судовий збір», позивачем повинно бути сплачено судовий збір за позовні вимоги майнового характеру у розмірі 4728,465 гривень, враховуючи наявну в матеріалах доданих до позовної заяви грошову оцінку спірного нерухомого майна в розмірі 315231,00 грн., та за дві вимоги немайнового характеру у розмірі 2756,00 гривень.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів Ужгородське УДКСУ Закарпатської області, МФО 812016, код ЄДРПОУ 38015610, банк отримувача ГУДКСУ в Закарпатській області, р/р №31216206700002, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ38015610 (суду, де розглядається справа).

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду з врахуванням вимог ст. 119 ЦПК України.

Згідно ст. 121 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву (заяву, скаргу) подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника, скаржника) і надає йому строк для усунення недоліків.

Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху.

Зважаючи на характер та обсяг виявлених недоліків позовної заяви, строк на їх усунення доцільно визначити в один день з дня отримання ним ухвали.

Керуючись ст.ст. 119-121 ЦПК України,суддя-

ухвалив:

У задоволені клопотання Ужгородської місцевої прокуратури про відстрочення або звільнення від сплати судового збору- відмовити.

Позовну заяву керівника Ужгородської місцевої прокуратури до Ужгородської міської ради, ОСОБА_1 про скасування рішень Ужгородської міської ради, скасування рішень про державну реєстрацію права власності - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків до 06 жовтня 2016 року, але не більше одного дня з дня отримання ним ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_2