Рішення № 61794444, 04.10.2016, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/1603/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого Фейір О. О., при секретарі Кузьма Т. В., з участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування,

встановив:

ОСОБА_1 звернвося в Берегівський районний суд Закарпатської області із позовом до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування за законом після смерті батьків ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Позовні вимоги позивачем мотивовано тим, що подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на випадок своєї смерті склали заповіт подружжя від 10.04.2012 року, яким належну їм на праві спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_1 вони заповіли по 1/2 частині ОСОБА_5 та позивачу ОСОБА_1. Крім того, ОСОБА_4 склав заповіт, згідно якого належне йому на праві власності майно, а саме будинок № 67 в с. В. Ремети по вул. Центральній, Берегівського району, заповів по 1/2 частині ОСОБА_5 та позивачу ОСОБА_1. Так як відповідач, син спадкодавців, є непрацездатним, то згідно ч. 1 ст. 1241 ЦК України має право на обовязкову частку у спадщині. Однак, оскільки в спадкодавців були неприязні відносини з відповідачем, останній не піклувався про своїх батьків, нехтував обовязком їх утримувати та забезпечувати, зловживав алкогольними напоями, постійно вчиняв дрібні крадіжки від спадкодавців, не цікавився їх життям і здоровям, позивач просить усунути ОСОБА_2 від права на спадкування а померлими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Також позивач вказує на те, що саме він поніс похоронні витрати обох спадкодавців, оплачував ремонтні роботи по утриманню квартири в м. Берегово та будинку в с. В. Ремети, оплачував комунальні послуги, купляв харчові продукти та ліки для спадкодавців. А ОСОБА_5 відмовилася від своєї частки в спадщини на користь позивача. Про що склала відповідну нотаріально посвідчену заяву.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позові. Та просив їх задоволити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, подав до суду заперечення проти позову, в якому зазначив, що так як по закону має обовязкову частку на спадщину після смерті батьків, вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити в їх задоволенні (а. с. 88).

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Спадкодавець ОСОБА_4 помер 18 грудня 2015 року у віці 86 років, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ФМ № 203188 від 18.12.2015 року (а. с. 24). Спадкодавець ОСОБА_3 померла 17 березня 2014 року у віці 83 роки, що стверджується свідоцтвом про смерть серії І-ФМ № 169623 від 17.03.2014 року (а. с. 25).

Подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 склали спільний заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу 10.04.2012 року, згідно якого заповіли належну їм на праві спільної сумісної власності квартиру АДРЕСА_2 позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 по 1/2 частки кожному (а. с. 5).

Крім того, спадкодавець ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу 10.04.2012 року, згідно якого заповів належний йому будинок № 67 по вул. Центральній а с. В. Ремети Берегівського району Закарпатської області позивачу ОСОБА_1 та ОСОБА_5 по 1/2 частки кожному (а. с. 4).

Як вбачається з заяви ОСОБА_5, наданій приватному нотаріусу Берегівського районного нотаріального округу від 09.06.2016 року, спадкоємець ОСОБА_5 відмовилася від прийняття спадщини, не прийняла спадщину та відмовилася від своєї частки у спадковому майні на користь позивача ОСОБА_1 (а. с. 50).

Судом зясовано, що відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є повнолітнім непрацездатним (так як є пенсіонером) сином померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Частиною 1 ст. 1241 ЦК України передбачено, що, зокрема, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця спадкують незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обовязкова частка).

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_6 пояснила, що вона була сусідкою померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зазначила, що останні були людьми похилого віку, часто хворіли і через свій вік не могли належним чином доглядати за собою. Пояснила, що тільки позивач завжди приходив навідувати діда з бабою, приносив їм продукти харчування, ліки, оплачував комунальні послуги та у всьому їм допомагав. При цьому, відповідач ОСОБА_2 поводив себе некоректно по відношенню до своїх батьків, часто перебував у стані алкогольного спяніння та навіть вчиняв крадіжки з будинку батьків, жодним чином не допомагав їм ні матеріально, ні по господарству, не цікавився їх життям та здоровям.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 дали аналогічні пояснення про неналежну поведінку відповідача ОСОБА_2 по відношенню до своїх батьків похилого віку.

Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК України, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані. Положення даної норми, згідно ч. 6 цієї статті, поширюється на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обовязкову частку у спадщині.

Також п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» (далі Постанова) передбачено, що правило ч. 5 ст. 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобовязані утримувати спадкодавця. При цьому, відповідач ОСОБА_2, відповідно до ст. 202 СК України, зобовязаний був як повнолітній син утримувати своїх батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Безпорадним, згідно п. 6 Постанови, слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Як вбачається з показів свідків, відповідач ОСОБА_2 не надавав ніякої допомоги своїм непрацездатним батькам, не цікавився їх життям, тоді як спадкодавці через свій похилий вік та хвороби були у безпорадному стані.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги позивача ОСОБА_1 підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ч. 5 ст. 1124 ЦК України, п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», ст. ст. 57-60, 207, 208, 292, 294 ЦПК України,

рішив:

Позов задоволити.

Усунути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, від права на спадкування за законом після смерті батьків ОСОБА_3, яка померла 17 березня 2014 року, та ОСОБА_4, який помер 18 грудня 2015 року.

З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитись 07 жовтня 2016 року.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії, до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.

Суддя ОСОБА_11.