Ухвала суду № 61794379, 05.10.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/6337/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1748/2016

Єдиний унікальний номер 243/6337/16-ц Головуючий у 1 інстанції Мірошниченко Л.Є.

Номер провадження 22-ц/775/1748/2016 Доповідач Корчиста О.І.

Категорія 57

У Х В А Л А

Іменем України

05 жовтня 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Будулуци М.С., Дундар І.О.

за участі секретаря Чуряєва В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на ухвалу судді Словянського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2016 року по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії, стягнення грошової суми, відшкодування моральної шкоди,

встановив:

Ухвалою судді Словянського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2016 року відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ПАТ «КБ «Приватбанк» про визнання дій неправомірними, зобовязання вчинити певні дії, стягнення грошової суми, відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ПАТ «КБ «Приватбанк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу та повернути справу до суду першої інстанції для вирішення питання про передачу справи до належного суду.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що вирішуючи питання про відкриття провадження поза увагою судді першої інстанції залишились норми ст. 109 ЦПК України, що призвело до відкриття провадження у справі із порушенням правил підсудності.

В судове засідання апеляційного суду сторони не зявились, повідомлялись належним чином про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ПАТ «КБ «Приватбанк» не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по зазначеній цивільній справі, суддя першої інстанції виходив з того, що позовна заява підсудна місцевому суду, відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 ЦПК України.

Такі висновки судді першої інстанції відповідають вимогам процесуального закону за наступних підстав.

Вбачається, що між сторонами виник спір з приводу правовідносин, які випливають із надання банківських послуг.

В преамбулі Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року наголошується, що Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Частиною 1 статті 5 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що держава забезпечує споживачам захист їх прав, а згідно з частиною 1 статті 22 цього Закону захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» від 12 квітня 1996 року № 5 розяснено, що Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року №1023-ХІІ поширюється на відносини, що виникають із договорів про надання фінансово кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття і ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг).

Характер фінансово-кредитних відносин, стороною в яких є фізична особа, та використані у Законі України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року та в Законі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12 липня 2001 терміни «споживчий кредит», «фінансова установа», «фінансова послуга» дають підстави вважати, що правовідносини, які виникають із кредитних договорів, договорів банківського вкладу, договорів страхування, підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що позивач, як споживач послуг, які надає банк, має право за власним вибором подати позовну заяву за зареєстрованим місцем проживання чи перебування, що й передбачено ч. 5 ст. 110 ЦПК України, оскільки позови про захист прав споживачів можуть також предявлятися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не обґрунтовані та не дають підстави стверджувати, що суддею першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження, було порушено норми процесуального права, які є підставою для скасування ухвали суду, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а ухвалу судді першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 315 ЦПК України, Апеляційний суд Донецької області,

ухвалив:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Ухвалу судді Словянського міськрайонного суду Донецької області від 10 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на неї може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді: