Ухвала суду № 61793022, 05.10.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/9413/16-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2016 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді САВЛУК Т.В.,

при секретарі Костів Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва клопотання про прийняття заяви про зміну предмету позову, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грація Плюс», Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності правочину,

в с т а н о в и в:

В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грація Плюс», Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності правочину.

03 жовтня 2016 року (вх.№56624) представник позивача ОСОБА_2 подав через канцелярію суду заяву про зміну позовних вимог, відповідно до предмету позову позивач просить суд :«Визнати Договір про надання послуг №ПМ2109 від 15.09.2015 р., підписаний між ОСОБА_1 та ТОВ «Грація Плюс» - недійсним правочином. Визнати Заяву Позичальника за №АВНОRG154330134 від 15.09.2015 р., підписана у між ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк» - недійним правочином. Застосувати правові наслідки недійсності правочину до Договору про надання послуг №ПМ2109 від 15.09.2015 р., підписаний між ОСОБА_1 та ТОВ «Грація Плюс». Застосувати наслідки недійсності правочину до Заяву Позичальника за №АВНОRG154330134 від 15.09.2015 р., підписана у між ОСОБА_1 та ПАТ «Акцент-Банк»

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні просив прийняти заяву про зміну предмету позову.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Грація Плюс» ОСОБА_4, в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача - Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк», в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали заяви про зміну предмету позову, з урахуванням положень ст.119 Цивільного процесуального кодексу України, суд приходить до наступного.

Як передбачено ч.2 ст.31 Цивільного процесуального кодексу України, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову, а також до початку розгляду судом справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується.

Як передбачено частиною п'ятою статті 119 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, сплачується судовий збір в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6890,00 грн.).

Згідно положень ч.2 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

Пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Як роз'яснено у п. 31 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року за №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору. У справах про застосування наслідків недійсного (нікчемного) правочину судовий збір сплачується залежно від вартості відшукуваного майна, щодо якого заявляються вимоги.

Разом з тим, при зверненні до суду із заявою про зміну предмету позову, позивачем окремо заявлено вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, без визначення способу застосування наслідків недійсності правочину, з урахуванням положень ст.216 Цивільного кодексу України, та до заяви не долучено докази, які мали підтвердити сплату судового збору, в розмірі, визначеному ст.4 Закону України «Про судовий збір», який розраховується виходячи з ціни позову, яка не визначена позивачем у позовній заяві всупереч вимог п.1 ч.1 ст.80 Цивільного процесуального кодексу України.

При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №31216206700005, МФО №820019, відкритий в ГУ ДКСУ в м. Києва, отримувач УДКСУ у Дніпровському районі м. Києва.

Як роз'яснено у п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року за №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», порядок звернення до суду за судовим захистом урегульовано ЦПК. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов. Зокрема, частиною п'ятою статі 119 ЦПК передбачено, що до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору. Отже, якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору (частина п'ята статі 119 ЦПК), не буде поданий у строк, установлений судом, визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 121 ЦПК) або залишення заяви без розгляду (пункт 8 частини першої статі 207 ЦПК).

За нормами ст.121 Цивільного процесуального кодексу України, передбачено наслідки подання позовної заяви, що не відповідає вимогам ст.ст. 119, 120 Цивільного процесуального кодексу України, в тому числі, якщо не сплачено судовий збір.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 121, 209-210 Цивільного процесуального кодексу України,

у х в а л и в :

Заяву представника позивача ОСОБА_2 про зміну предмету позову, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грація Плюс», Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» про визнання недійсними договорів та застосування наслідків недійсності правочину, залишити без руху, та надати позивачу строк для виправлення вказаних недоліків до 12 жовтня 2016 року.

Роз'яснюю, що у разі невиконання ухвали суду про усунення недоліків у строк визначений судом, заява про збільшення позовних вимог буде залишена без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.207 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до положень ч.2 ст.293 Цивільного процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарги на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд першої інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

С у д д я :