Постанова № 61792645, 03.10.2016, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/482/16-а

провадження № 2-а/691/14/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2016 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області у складі: головуючого судді Подороги Л.В., при секретарі Кочетовій І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Городищенського районного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про визнання рішення пенсійного фонду протиправним від 26.04.2016 року, щодо перерахунку пенсії та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 року, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії УПФ України в Городищенському районі щодо відмови у перерахунку пенсії згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції від 17.01.2002 року та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії, призначеної йому відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в розмірі 90% від суми середньої заробітної плати, на підставі довідки виданої прокуратурою Черкаської області № 18/32 вих.16 від 11.04.2016 року, починаючи з 01.01.2016 року; стягнути з відповідача понесені ним судові витрати у розмірі 551 грн. 20 коп..

У судовому засіданні, позивач позовні вимоги збільшив та просив визнати незаконною відмову УПФ України в Городищенському районі, щодо відмови йому у перерахунку пенсії на підставі п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року за № 213; зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за вислугу років, згідно з довідкою прокуратури Черкаської області № 18/32 вих.-16 від 11.04.2016 року про заробітну плату, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (зі змінами, внесеними згідно з ЗУ від 05.10.1995 року № 358/95-ВР, у редакції ЗУ від 12.07.2001 року № 2663-111), що діяла станом на дату призначення пенсії з розрахунку 90%, починаючи з 01.01.2016 року без обмеження граничного віку розміру пенсії; зобов'язати УПФ України в Городищенському районі виплатити йому різницю між фактично отриманою та належною до сплати суму пенсії за період з 01.01.2016 року до моменту здійснення перерахунку пенсії і переказати на його особистий рахунок; стягнути з відповідача понесені ним судові витрати у розмірі 551 грн. 20 коп..

Збільшені позовні вимоги, позивач підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача УПФ України в Городищенському районі - ОСОБА_2, позов не визнав, подав суду письмові заперечення та зазначив, що вимоги позивача щодо зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до норм ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», в редакції від 17.01.2002 року є безпідставними та необґрунтованими. Крім того, зазначив, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року за № 213, з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до ЗУ «Про прокуратуру» та на законодавчому рівні не визначено порядок проведення перерахунку пенсії.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Так, ОСОБА_1 з 01.05.2002 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області та отримує пенсію за вислугу років, як працівник прокуратури, призначену відповідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (у редакції Закону України від 12.07.2001 року № 2663-111), у розмірі 90% суми її заробітної плати.

22.04.2016 року, позивач звернувся до УПФ України в Городищенському районі з заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії, відповідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», надавши довідку про заробітну плату прокуратури Черкаської області від 11.04.2016 року № 18/32 вих.16.

Листом від 26.04.2016 року № 6/к-10, УПФУ в Городищенському районі відмовило йому в перерахунку пенсії та роз'яснено, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року за № 213-VІІ, у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 12.07.2001 року № 2663-111, в редакції що діяла на час призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80% від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержувані перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 %від суми місячного (чинного) заробітку.

Згідно з частиною 13 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, держава взяла на себе обов'язок забезпечити не лише нарахування але й перерахунок пенсії працівникам прокуратури виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за перерахунком.

Частиною 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ визначено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Однак, в подальшому, законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось. Так, Законом України від 28.12.2014 року № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання таким, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та частину 18 викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

15.07.2015 року набув чинності Закону України «Про прокуратуру» згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закону України «Про прокуратуру» (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 53, ст. 793, N 50, ст. 474; 1995 р., N 11, ст. 71, N 34, ст. 268; 2001 р., N 9, ст. 38, N 44, ст. 233; 2002 р., N 17, ст. 117, ст. 125; 2003 р., N 29, ст. 233, N 30, ст. 247; 2004 р., N 8, ст. 66; 2005 р., N 2, ст. 32, N 6, ст. 132, N 11, ст. 198; 2006 р., N 1, ст. 18, N 19 - 20, ст. 156; 2007 р., N 7 - 8, ст. 66, N 33, ст. 442; 2008 р., NN 5 - 8, ст. 78, N 48, ст. 357; 2010 р., N 37, ст. 497, NN 41 - 45, ст. 529; 2011 р., N 23, ст. 160, N 30, ст. 279; 2012 р., N 12 - 13, ст. 82; 2013 р., N 14, ст. 89, N 21, ст. 208, N 37, ст. 490, N 39, ст. 517; 2014 р., N 11, ст. 132, N 17, ст. 593, N 20 - 21, ст. 745, N 22, ст. 816; із змінами, внесеними Законом України від 14.08.2014 року № 1642-VІІ), крім п. 8 ч. 1 ст. 15, ч. 4 ст. 16, абзацу першого ч. 2 ст. 46-2, ст. 47, частини першої ст. 49, ч. 5 ст. 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої ст. 50-1, частини третьої ст. 51-2, ст. 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, ст. 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також ст. 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Вказаний Закон України від 28.12.2014 року № 76-VІІІ є чинним і підлягає до виконання, оскільки Конституційним судом України в установленому порядку неконституційним не визнавався.

На час звернення ОСОБА_1 до УПФ України в Городищенському районі з заявою про перерахунок пенсії 22.04.2016 року, частини 13 та 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» втратили чинність. Згідно ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (чинної на час виникнення спірних відносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» при призначені пенсії, проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України. На час звернення позивача за перерахунком пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.

Постановою КМУ України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», на яку посилається позивач, регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено ані можливості, ані механізму перерахунку пенсії державного службовця у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати.

Таким чином, з 15.12.2015 року діючим законодавством України не визначено суб'єктивного права, як і не передбачено підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру» . На час звернення позивача до управління Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не було прийнято.

Оскільки діючим законодавством України (Закон України від 28.12.2014 року № 76-VІІІ) скасовано право на перерахунок призначених пенсій прокурорів у зв'язку з підвищенням окладів з 01.01.2015 року, а Кабінетом Міністрів України не визначено умови та порядок проведення такого перерахунку, жодних підстав для визнання протиправними дій (бездіяльності) управління Пенсійного фонду та проведення перерахунку призначеної пенсії, не вбачається.

Таким чином, суд вважає, у відповідача, на момент звернення позивача з заявою про перерахунок його пенсії на підставі довідки про заробітну плату, не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі поданої ним довідки, при цьому, відмова відповідача у такому перерахунку пенсії позивача не призвела до зменшення розміру пенсії працівника прокуратури, яку він отримував до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі «Кйартан Асмундсон проти Ісландії» від 12 жовтня 2004 року. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

При розв'язанні спірних правовідносин, суд також враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в ухвалі «Великода проти України» від 03.06.2014 року, в якому Суд зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у зазначеному рішенні Європейський суд став на бік держави України та, між іншим, наголосив на складній економічній ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Конституційний Суд України у п. 2.1 рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011 року зазначив, що зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У 2.2. вказаного рішення зазначено, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту (пункти 2, 3 статті 116) ( 254к/96-ВР ). У Рішенні від 2 березня 1999 року N 2-рп/99 ( v002p710-99 ) у справі про комунальні послуги Конституційний Суд України вказав, що здійснення в цілому політики соціального захисту не належить до виключних повноважень Верховної Ради України; політика соціального захисту є складовою частиною внутрішньої соціальної політики держави, забезпечення її проведення, відповідно до пункту 3 статті 116 Конституції України (254к/96-ВР), здійснюється Кабінетом Міністрів України. Кабінет Міністрів України як вищий орган у системі органів виконавчої влади наділений конституційними повноваженнями спрямовувати і координувати діяльність міністерств, інших органів виконавчої влади, до яких належить і Пенсійний фонд України. Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України (384/2011) бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України. Таким чином, Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Як зазначив Конституційний Суд України в своєму рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), за загально визначеним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

З огляду на те, що Закон України від 28.12.2014 року № 76-VІІІ (яким скасовано саме право на перерахунок пенсій) є чинним і підлягає до виконання, Конституційним судом України в установленому порядку неконституційним такий не визнавався, беручи до уваги позицію Конституційного Суду України викладену у рішенні № 20-рп/2011 від 26.12.2011 року та рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, позиції Європейського суду з прав людини у рішенні від 9 жовтня 1979 року у справі «Ейрі проти Ірландії» та в ухвалі «Великода проти України» від 03.06.2014р., посилання позивача на звуження його прав та соціальних гарантій з посиланням на положення статті 22 Конституції України, є помилковим.

Згідно із ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, у спірних правовідносинах пенсійний орган здійснював свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законами України, так як у останнього відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу з урахуванням того, що Законом України від 28.12.2014 року № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання таким, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» скасовано норми, відповідно до яких позивач просить здійснити перерахунок.

Крім того, слід зазначити, що Верховний Суд України у своїй постанові від 12 липня 2016 року у справі № 21-1726а16 висловив правову позицію, відповідно до якої відсутність постанови Кабінету Міністрів України яка чітко визначає розмір заробітної плати (чи пенсії) не є підставою для застосування вже недіючих норм Законів України для проведення перерахунку заробітної плати (пенсії).

Таким чином, з огляду на вище зазначене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись Законом України від 28.12.2014 року № 76-VІІІ «Про внесення змін та визнання таким, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» , п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року за № 213, Постановою КМУ України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», ст.ст. 2, 6-11, 69, 71, 159 - 161, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Городищенському районі Черкаської області про визнання рішення пенсійного фонду протиправним від 26.04.2016 року, щодо перерахунку пенсії та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 року - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів, з дня її проголошення.

Повну постанову складено 03.10.2016 року.

Суддя Л. В. Подорога