Ухвала суду № 61790148, 04.10.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

04 жовтня 2016 року м. Київ К/800/25827/16

Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Стрелець Т.Г., перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2

на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 22 вересня 2016 року

у справі №817/484/16

за позовом ОСОБА_2

до Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

За правилами частини 5 статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», у редакції з 01.09.2015, за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

У порушення наведених вимог, до касаційної скарги не додано документ про судового збору у розмірі, відповідно до Закону України «Про судовий збір» та копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

При цьому, ОСОБА_2 у касаційній скарзі просить звільнити його від сплати судового збору на підставі ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів".

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України «Про судовий збір».

Так, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до преамбули Закону України "Про захист прав споживачів" цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним, що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору, споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків, а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Пунктом 22 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Згідно з ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні (частини 1, 2 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків Фонд здійснює через призначену виконавчою дирекцією уповноважену особу Фонду.

Враховуючи викладене, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не надає послуги у розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Враховуючи викладене, дія положення ч. 3 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" на позивача у даній справі не поширюється.

Отже, клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає, оскільки наведені в клопотанні доводи про звільнення від сплати судового збору не можуть бути підставами для задоволення клопотання

Крім того, у порушення наведених вимог, до касаційної скарги не додано копію рішення суду апеляційної інстанції.

Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам частини п'ятої статті 213 Кодексу адміністративного судочинство України.

Частиною третьою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Виходячи з наведеного, суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення встановлених недоліків - шляхом подання документу про сплату судового збору у розмірі, відповідно до Закону України «Про судовий збір», копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 108, 210-214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні клопотання пор звільнення його від сплати судового збору.

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без руху.

Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги до 24 жовтня 2016 року.

Роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Вищого адміністративного суду України Т.Г. Стрелець