Ухвала суду № 61789982, 28.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 вересня 2016 року м. Київ К/800/24291/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Олексієнко М.М., вирішуючи питання про прийняття касаційної скарги представника Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі – ДПІ) на судові рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року, Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року у справі за позовом Хмельницької спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 до ДПІ про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У вересні представник ДПІ звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року, якими позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення №0009591301/653 від 12 травня 2016 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2016 року касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано усунути недоліки.

Вказані недоліки відповідачем усунуті, проте у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до положень, передбачених пунктом 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга є необґрунтованою, якщо викладені в ній доводи не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права або такі посилання є безпідставними.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, є необґрунтовані.

З матеріалів, доданих до касаційної скарги, убачається, що 12 травня 2016 року ДПІ прийнято рішення №0009591301/653 про застосування штрафних санкцій в сумі 11228,26 грн. та нарахування пені в розмірі 261,43 грн. з яких: 7090,50 грн. (штрафні санкції) та 180,55 грн. (пеня) за порушення позивачем передбачених статтею 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» термінів оскарження рішення №0064451704/4456 від 11 грудня 2015 року про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; 4137,69 грн. (штрафні санкції) та 80,95 грн. (пеня) за наявність у позивача заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску.

Вирішуючи справу суди правильно вказали на протиправність рішення відповідача в частині застосування штрафної санкції та нарахування пені за порушення термінів оскарження рішення, оскільки рішення №0064451704/4456 від 11 грудня 2015 року скасовано постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2016 року по адміністративній справі №822/116/16.

Щодо нарахування штрафних санкцій в розмірі 4137,69 грн. та пені у сумі 80,95 грн. слід зазначити наступне.

Судами встановлено, що за період квітень 2015 року, червень-липень 2015 року позивач здійснював сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у встановлені законодавством строки, але на помилковий рахунок.

Частиною 11 статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, при цьому законодавцем не визначено випадки застосування до платника фінансових санкцій, за сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування вчасно, але на помилковий рахунок, що мало місце в даних правовідносинах.

Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов’язання до державного бюджету в строк, встановлений законодавством, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов’язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів.

Вирішуючи справу, суди дійшли правильного висновку про те, що позивач вчасно та в повному обсязі виконав вимоги законодавства щодо сплати єдиного внеску, а при виявленні помилкового направлення коштів на інший рахунок вжив всіх залежних від нього заходів для перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, тому накладення штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасне перерахування сум єдиного внеску є протиправним.

Саме до такого висновку зводиться правова позиція, викладена Верховним Судом України в постанові від 16 червня 2015 року (справа № 21-377а15).

З урахуванням зазначеного, керуючись статями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області на судові рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2016 року, Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2016 року у справі за позовом Хмельницької спеціалізованої середньої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Олексієнко