Постанова № 61789453, 04.10.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2016 року Справа № 876/5110/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Улицького В.З.

суддів: Гулида Р.М., Кузьмича С.М.

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

за участі представника відповідача: Чабан О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування вимог,-

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною та скасування вимогу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про сплату боргу №Ф-3271-17 від 08.09.2015 року, визнання протиправною та скасування вимогу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про сплату боргу №Ф-1004-23 від 12.11.2015 року.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що він являється пенсіонером за віком у зв'язку з чим в силу закону є звільнений від сплати єдиного соціального внеску. Проте, не зважаючи на даний факт, податковий орган виставив йому до сплати вимоги про сплату начебто наявного боргу. Просив позов задоволити.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано вимогу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про сплату боргу №Ф-3271-17 від 08.09.2015 року. Визнано протиправною та скасовано вимогу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про сплату боргу №Ф-1004-23 від 12.11.2015 року.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив виключно з того, що оскільки відповідачем невірно обраховано період обов'язку позивача в сплаті єдиного соціального внеску щодо себе та найманої праці, так як такий обов'язок сплати щодо самого позивача припинивсь з моменту, коли останній став пенсіонером за віком, чого не врахував відповідач, а в оскаржувані рішення включав суми недоїмок, які позивач не зобов'язаний платити в силу статусу пенсіонера за віком, поруч з тим туди включались суми недоїмок, які позивач мав обов'язок сплатити за використання ним найманої праці, ці суми неможливо виокремити в оскаржуваних рішеннях.

Однак, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується, покликаючись на наступне.

Судовою колегією апеляційного суду встановлено, що позивач 15.07.2015 року внаслідок вибуття з обліку в ДПІ у Артемівському районі м. Луганська ГУ ДФС у Луганській області, позивача взято на облік ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області.

08.09.2015 року відповідачем виставлено вимогу про сплату боргу №Ф-3271-17 на суму 27361,57 грн.

12.11.2015 року відповідачем виставлено позивачу вимогу про сплату боргу №Ф-1004-23 на суму 37138,32 грн.

Як вбачається із матеріалів справи згідно картки особового рахунку платника по єдиному соціальному внеску (платіж - 71010000) борг становив 27361.57 грн. (заборгованість виникла з 21.05.2012 року по 22.04.2013 року), який передано управління Пенсійного фонду України.

Згідно картки особового рахунку платника по єдиному соціальному внеску (платіж - 71040000) борг становив 9776,75 грн. (4010,30 грн. звіт поданий 19.03.2012, 4572.42 грн. звіт поданий 08.02.2013, 1194,03 грн. - уточнений звіт поданий 15.09.2014 року), який передано управління Пенсійного фонду України.

Заборгованість згідно картки особового рахунку платника по єдиному соціальному внеску (платіж - 71010000) складається із самостійно задекларованих зобов'язань за період 2011-2013 років за найманих працівників, які перебувають у трудових відносинах із позивачем протягом даного періоду.

Заборгованість згідно картки особового рахунку платника по єдиному соціальному внеску (платіж - 71040000) складається із самостійно задекларованих зобов'язань за період 2012-2013 років за фізичну особи-підприємця який обрав спрощену систему оподаткування.

Відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначаються правові та організаційні забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору. укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Так, відповідно до зазначених норм позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця (п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені даним Законом є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно з пунктом 6.4. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міндоходів України від 09.09.2013 № 455, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за № 1622/24154, вимога про сплату боргу формується на підставі даних з карток особових рахунків платників.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області являються підставними і обґрунтованими.

Судові витрати слід вирішити у відповідності до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року у справі №813/5710/15 - скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області сплачений ними судовий збір в сумі 1071,84 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: Р. Гулид

С. Кузьмич

Повний текст постанови виготовлено та підписано 05.10.2016 року