Ухвала суду № 61789261, 29.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2311/16 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

29 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Епель О.В.,

при секретарі: Вітковській К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними дій та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Індустріальні та дистрибуційні системи» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та просило:

- визнати протиправними дії відповідача з коригування митної вартості товару відповідно до вантажної;

- митної декларації від 13 жовтня 2015 року №100250002/2015/059897;

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 13 жовтня 2015 року №100250002/2015/000121/2, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 16 жовтня 2015 року №100250002/2015/00162. прийняті відділом митного оформлення м/п "Західний" Київської міської митниці ДФС.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2016 року позов задоволено частково: скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 13 жовтня 2015 року №100250002/2015/000121/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації від 16 жовтня 2015 року №100250002/2015/00162. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності, які унеможливлюють перевірку числового значення митної вартості, а тому адміністративний позов ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» вважає необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Сторони в судове засідання не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні необов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін. Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача. вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції. 13 січня 2015 року між IDS Borjomi Georgia LLC (Грузія) (продавець) та ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (Україна) (покупець) було укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №СТ20-001/1501, згідно з умовами якого продавець продає, а покупець - придбає мінеральну воду «Боржомі» окремими партіями на умовах СІР Одеса Західна, згідне ІНКОТЕРМС 2010.

02 Березня 2015 року між покупцем та продавцем було укладено Додаткову угоду №1 де Контракту, згідно якої ціну товару за вказаним контрактом було змінено (знижено), з урахуванням різних економічних чинників.

13 Жовтня 2015 року позивачем через свого митного брокера в порядку електронного декларуванні було подано до ВМО м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС митну декларацію №100250002/2015/059897 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію Україні товару, за контрактом № СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року, а саме: вода природна мінеральні лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі», сильно газована, виготовлена 02 жовтня 2015 року,

розфасована по 12 скляних пляшок ємкістю 0,5л. у поліетиленових упаковках - 2166Метиленових упаковок: 25 992 скляних пляшок. Термін придатності 24 місяці. Всього: 12 996 л.

Одночасно, з вказаною вище МД декларантом було подано до органу доходів і зборів перелік документів, що підтверджує заявлену митну вартість товарів, а саме: міжнародну автомобільну накладну (СМК) № 071126 від 08 жовтня 2015 року; інвойс №GЕ20150296 від 05 жовтня 2015 року; пакувальний лист б/н від 05 жовтня 2015 року; додаток № 1 від 02 березня 2015 року до контракту №СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року; додаток №2 від 10 червня 2015 року до контракту № СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року; додаток № 3 від 12 червня 2015 року до контракту № СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року;зовнішньоекономічний договір (контракт) № СТ20-001/1501 від 13 січня 2015 року; договір про надання послуг митного брокера № Т822/15 від 25 червня 2015 року; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного та радіологічного контролю товару № 2730 від 08 жовтня 2015 року; сертифікат про походження товару форми СТ-1 № СЕ02015 01/003316 від 06 жовтня 2015 року: копію митної декларації країни відправлення № С2287 від 08 жовтня 2015 року.

За результатами опрацювання наданих декларантом документів Київська міська митниця ДФС України дійшла висновку, що вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв'язку з чим запропонувала надати декларанту позивача шляхом надсилання електронного повідомлення основні та додаткові документи згідно положень статті 53 МК України, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Листом від 13 жовтня 2015 року №13-002 декларант додатково надав: прайс-лист. видаткові накладні, виписку з бухгалтерських та банківських документів, довіреності, експертизу Держзовнішінформ, платіжні доручення, лист страхового поліса, свифти, вартісну довідку, калькуляцію від виробника. ISD-лист, роliсу.

Однак, за наслідками опрацювання додатково наданих ПрАТ «Індустріальні та дистрибуцій ні системи» митний орган дійшов висновку про відсутність у них відомостей відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, зокрема, у зв'язку із тим, що наданий декларантом прайс- лист виданий на умовах поставки СІР Одеса Західна вказує на суб'єктивну спрямованість та свідчить про надання спеціальних цін ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи», що підтверджується пунктом 1 додаткової угоди від 02 березня 2015 року № 1 до контракту. У зв'язку з чим Київською міською митницею ДФС було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250002/2015/00162 від 16 жовтня 2015 року та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/000121/2 від 13 жовтня 2015 року.

Так, відповідно до рішення № 100250002/2015/000121/2 митна вартість визначена на рівні 1, 0200 USD за одиницю із застосуванням резервного методу.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування, не були спростовані правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також не доведена об'єктивна неможливість застосування першого методу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Таким чином, перегляду в апеляційному порядку підлягає лише та частина позовних вимог, які були задоволені судом першої інстанції та стали підставою до звернення апелянта зі скаргою.

Відповідно до ст. ст. 49-50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частини 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються у оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню: якщо здійснювалося страхування. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі неправильно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч.7 ст.54 Митного кодексу України).

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що право митного органу на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах, і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, неподання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно з частиною третьою статті 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» від 24.05.2012 № 598 в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідне до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі 33.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Підставою сумніву щодо заявленої декларантом позивача митної вартості товару митним органом у гр. 33 зазначено, що у митного органу наявна інформація щодо числових значень складової митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/000121/2 від 13 жовтня 2015 року митну вартість товарів визначено із застосуванням резервного методу.

Підставою для прийняття вказаного рішення відсутність на митній декларації країни відправлення печаток і штампів митних органів.

Також, відповідно до умов поставки СІР за контрактом від 13 січня 2015 року № СТ20-001/1501. до вартості товару включено вартість страхування, проте декларантом надані страхові документи, які неможливо обрахувати.

Окрім цього, митний орган дійшов до висновку про те, що покупець товару ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (Україна) є ексклюзивним дистриб'ютором товару мінеральної води «Боржомі», а також законним користувачем товарного (колективного) знаку «Боржомі» та відповідно до положень додаткової угоди № 1 до контракту від 13 січня 2015 року №СТ20-001/1501, в якому ціна товарів і. як наслідок, митна вартість товару була зменшена, існуючий взаємозв'язок між продавцем вказаного товару IDS BORGOMI GEORGIA LLC (Грузія) та покупцем, вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, в ході судового розгляду справи було встановлено, що декларування імпортованого товару за ВМД №100250002/2015/059897 від 13 жовтня 2015 року відбувалось в режимі електронного декларування, при цьому копії документів з необхідними печатками та штампами, у тому числі і митна декларація країни відправлення буди надані відповідачу.

Крім того, діючими нормативно-правовими актами з питань митної справи, зокрема. МК України та Положенням про митні декларації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 року N 450. не встановлено обмежень щодо подання митному органу електронної митної декларації.

Також митниці було надано лист № ГТ32-591/1503 від 27 березня 2015 року, в якому детально розписано, яким чином відбувалось страхування вантажу, розмір страхування та кінцевого бенефіціара по страховому полісу.

Так, відповідно до умов поставки СІР Інкотермс 2010 обов'язок щодо оплати витрат з перевезення до визначеного місця призначення та обов'язок по забезпеченню страхових ризиків та витрат несе продавець.

Відповідно до умов відкритого полісу страхування вантажу № 00837 від 28.01.2015 р. та Угоди №100/А0 15/026+1 від 04.03.2015 стосовно внесення змін до відкритого полісу страхування вантажу №00837 зі страхування вантажу, виданого на підставі Договору між сторонами № ІОО/АО 15/026 від28.01.2015 стосовно співробітництва у сфері страхування, весь товар який поставлявся позивачу застраховано на страхову суму 5 000 000 (п'ять мільйонів) дол. США.

Числове значення розміру страхових витрат та порядок їх розрахунку, також визначено страховим полісом.

Зазначені документи були надані декларантом митному органу під час здійснення митного оформлення ввезеного товару.

Таким чином, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, - свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості товарів.

При цьому сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви щодо спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі №21 -91а12 та від 31 березня 2015 року у справі №21-127а15.

Щодо доводів митного органу про пов'язаність позивача та продавця товару, то колегія суддів звертає увагу, що під час винесення рішення про коригування митної вартості даний факт митницею не перевірявся, та ці доводи не були підставою до відмови декларування товарів за заявленою вартістю.

Щодо доводів митного органу про пов'язаність позивача та продавця товару, то колегія суддів звертає увагу, що під час винесення рішення про коригування митної вартості даний факт митницею не перевірявся, та ці доводи не були підставою до відмови декларування товарів за заявленою вартістю.

Колегія суддів звертає увагу, що право змінювати вартість поставленого товару з урахуванням різних економічних чинників є базовим правом суб'єкта господарювання задля здійснення ефективної підприємницької діяльності.

При цьому, зниження продавцем товару його вартості не перебуває в причинному зв'язку з коригуванням митної вартості доти, доки митний орган не доведе, що ціна продажу товару фактично, всупереч зміненим умовам контракту, залишилась незмінною.

Митним органом вказаний факт не доведено.

Також, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що позивач с ексклюзивним дистриб'ютором товару мінеральної води «Боржомі», законним користувачем товарною (колективного) знаку «Боржомі» та саме цей взаємозв'язок між продавцем та покупцем вказаного товар) вплинув на заявлену декларантом митну вартість, оскільки відповідач не надав суду жодних документальних доказів, що засвідчують відповідність ПрАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»:критеріям, встановленим ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Той факт, що позивач є офіційним дистриб'ютором виробника товару-експортера силу положень ч. 4 ст. 15 зазначеної Угоди не дає підстави до визнання сторін контракту пов'язаними між собою особами.

При цьому, згідно положень ч. 12-13 статті 58 МК України, встановлення факту, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, саме по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

Матеріалами справи документально не підтверджено факту надання митницею письмових обґрунтувань того, що взаємозв'язок між покупцем та продавцем будь-яким чином вплинув на заявлену митну вартість задекларованого товару.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те. що жодну з наведених вище обставин, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, не зазначено в графі 33 оскаржуваного рішення як підстав коригування митної вартості товару.

Інших обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено. Так само й інших юридичних фактів, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Отже, у спірних правовідносинах у митниці були відсутні підстави для витребування додаткових документів та в результаті їх ненадання визначення митної вартості за іншим, ніж основний, методом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №100250002/2015/000121/2 від 13 жовтня 2015 року не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Оскільки на час прийняття картки відмови в прийняття митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250002/2015/00162 від 16 жовтня 2015 року були відсутні підстави, передбачені ч. 6 статті 54 МК України, зазначене рішення суб'єкта владних повноважень також є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість прийняття митним органом оскаржуваного рішення та, відповідно, коригування митної вартості товару позивача за резервним методом.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які і призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, а підстав для скасуванні оскаржуваної постанови суду. - немає.

Керуючись ст.ст.41, 160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Київської міської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 31 травня 2016 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 04 жовтня 2016 року.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Епель О.В.

Мамчур Я.С