Ухвала суду № 61789224, 04.10.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/11079/16 Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 жовтня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

При секретарі: Закревській І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2016 року у справі за поданням Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" про зупинення видаткових операцій на рахунках, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2016 року у задоволенні подання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" про зупинення видаткових операцій на рахунках - відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким подання задовольнити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 30 червня 2016 року начальником Головного управління ДФС у м. Києві видано наказ № 3989 "Про проведення фактичних перевірок", яким відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" наказано провести фактичну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів. В графі "Період діяльності, що перевіряється" в зазначеному наказі вказано «згідно статті 102 Податкового кодексу України».

14 липня 2016 року В.о. начальника Головного управління ДФС у м. Києві видано направлення на перевірку №3070/26-15-14-04-07 та №3069/26-15-14-04-07.

18 липня 2016 року ГДРІ ОСОБА_1 та ГДРІ ОСОБА_2 складено акт про відмову від підпису в направленні на перевірку в якому зазначено про те, що після ознайомлення з направленням на фактичну перевірку №3070/26-15-14-04-07 від 14 липня 2016 року та №3069/26-15-14-04-07 від 14 червня 2016 року директор ТОВ "Світоч" на підставу пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України відмовився від підписання направлення на перевірку та акт про відмову допуску до фактичної перевірки № 3/26-15-14-04-06/21630478 після ознайомлення з направленням на фактичну перевірку №3070/26-15-14-04-07 від 14 липня 2016 року та №3069/26-15-14-04-07 від 14 червня 2016 року директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Світоч" на підставу пункту 81.1 81 Податкового кодексу України працівникам ГУ ДФС у м. Києві відмовив у допуску до фактичної перевірки, обстеженні виробничих приміщень та наданні документів у господарській одиниці кафе "Колиба", м. Київ, вул. Шумського,3.

ОСОБА_2 управлінням ДФС у м. Києві на адресу Державної податкової інспекції Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві було направлено лист №21157/7/26-15-14-04-06-19 від 19 липня 2016 року "Для вжиття заходів", в якому на підставі статті 94 Податкового кодексу України викладено прохання застосувати повний адміністративний арешт майна ТОВ "Світоч" та коштів на рахунках платника.

Отже, податкова інспекція звернулася з даним поданням до суду, обґрунтовуючи його тим, що товариством було недопущено співробітників податкового органу до перевірки за наявності підстав для її проведення та відмовлено у її проведенні.

Відмовляючи у задоволенні даного подання суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не визначено конкретний період діяльності щодо якого буде проводитись перевірка, отже наказ № 3989 ви 30 червня 2016 року не містив даних щодо конкретного періоду діяльності відносно якого буде проведено перевірку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. п. 19-1.1.21 статті 19 ПК України - контролюючі органи виконують такі функції, зокрема: організовують роботу та здійснюють контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку.

Згідно до п. п. 20.1.31 статті 20 ПК України - контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень.

Підпунктом 20.1.32 статті 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Підпунктом 80.2.5 статті 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Згідно з пунктом 80.5 статті 80 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно з пунктами 81.1 та 81.2 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції") від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції") у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Таким чином, фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом за наявності обставин, зокрема, передбачених пунктом 82.2.5 статті 82 ПК України, яким передбачено дві самостійні підстави для призначення фактичної перевірки, при цьому наказ про проведення перевірки, має містити дату видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється, мету, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дату початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися, а оформлення його оформлення з порушенням зазначених вимог є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції, в додатку № 137 до наказу № 3989 від 30 червня 2016 року зазначено про те, що перевірку відповідача призначено на підставу пункту 80.2.5 статті 80 ПК України, однак, не зазначено, як фактичних обставин, які стали підставами для призначення перевірки, і не визначено, яка з двох обставин передбачених вказаною нормою стала підставою для призначення фактичної перевірки позивача. Крім того, в наказі не визначено конкретний період діяльності, щодо якого буде проводитись перевірка.

Враховуючи, що статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано строки давності та їх застосування, а наказ № 3989 ви 30 червня 2016 року не містить даних щодо конкретного періоду діяльності щодо якого буде проведено перевірку, то такий наказ вбачається винесеним з порушенням норм права.

Згідно пункту 94.4 та пункту 94.2.3 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, зокрема, у випадку, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Пунктом 94.6 ПК України встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Відтак, враховуючи, що наказ № 3989 від 30 червня 2016 року оформлено з порушенням вимог пункту 81.1 статті 81 ПК України, а також недотримання принципу пропорційності у випадку застосування арешту коштів, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про відсутність підстав для накладення арешту на кошти відповідача.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного подання податкового органу.

Отже при винесенні постанови судом було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя

СуддіГоловуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.