Ухвала суду № 61789183, 29.09.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/158/15 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

29 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Федотов І.В.,Коротких А.Ю.,

при секретарі Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві на постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2016 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства «Техмашремонт» про стягнення заборгованості.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 р., позов задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2016 р. постанову Київського окружного адміністративного суду від 31 березня 2015 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2015 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У названій ухвалі суд касаційної інстанції зазначив, що судами першої та апеляційної інстанції залишилось не з'ясованим чи відповідач є правонаступником підприємств, де набули пільговий стаж особи, по яким позивач пред'явив відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Техмашремонт" на користь Управління Пенсійного фонду у м. Білій Церкві 543 (п'ятсот сорок три) грн 17 коп. фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_2.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.

Представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є юридичною особою, як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку у позивача.

Відповідно до статуту, відповідач є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно рішення № 401 Білоцерківської ради народних депутатів від 27 листопада 1990 р.

Позивачем було сформовано розрахунки фактичних витрати на виплату та доставку пенсій з грудня 2014 р. на загальну суму 14 710 грн 43 коп. та 4671 грн 03 коп., до яких включено: ОСОБА_3, ОСОБА_18, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 (т. 1 а.с. 5).

Названі розрахунки були вручені відповідачу 08 грудня 2014 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 5 на звороті).

У відповідача утворилась заборгованість перед позивачем з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком № 1 на загальну суму 19 381 грн 46 коп., а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Згідно з вимогами ч. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що призначені особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004).

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Коло осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, визначено ст. 13 Закону № 1788-XII.

Тобто, пенсійне законодавство України встановлює обов'язок щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підприємствами та організаціями, які мають у своїх виробничих підрозділах робочі місця із шкідливими умовами праці.

Відповідно до п. 10 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637.

Відповідно до вимог п. 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Згідно з вимогами п. 2.14 даної Інструкції, у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства. Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу. У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво із зазначенням їх конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".

Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначена в Інструкції.

Як убачається з п. 6.2. Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього п.п. 1 п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з вимогами п. 6.3. Інструкції, у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем було надано суду належним чином засвідчені копії документів стосовно осіб, які внесені у розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій з грудня 2014 р., зокрема: копії протоколів про призначення пенсій, копії трудових книжок, копії довідок про підтвердження пільгового стажу.

З копій трудових книжок, особам, які зазначені у списку, окрім ОСОБА_2, вбачається, що вони працювали на робочих місцях в підготовчих та цехах вулканізації шинних заводів № 1 та № 2, заводу азбесто-технічних виробів, заводу гумово-технічних виробів Білоцерківського виробничого комбінату шин та гумово-азбестових виробів, який було перейменовано в Білоцерківське виробниче об'єднання "Білоцерківшина".

Відповідно до довідки Білоцерківської міської ради Київської області від 4 липня 2016 р. № 73, правонаступником Білоцерківського виробничого об'єднання "Білоцерківшина" є ВАТ «Росава» (т. 5 а.с. 1).

При цьому, як вже зазначалося, відповідач є правонаступником Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, створеного та зареєстрованого згідно із рішенням виконкому Білоцерківської міської ради № 401 від 27 листопада 1990 р.

При цьому Білоцерківське орендне ремонтне підприємство не є правонаступником жодної із юридичних осіб.

Колегією суддів врахована та обставина, що позивач не є правонаступником Білоцерківського виробничого об'єднання шин і гумо-азбестових виробів, що досліджувалось в постанові Київського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2011 р. в адміністративній справі № 2а-4443/10/1070, яка залишена без змін, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2011 р., в постанові Київського окружного адміністративного суду у справі № 2а-3116/12/1070, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2013 р., в постанові Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2012 р., яка в цій частині залишена без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 р.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не є правонаступником підприємств, на якому працювали особи, які внесені у список.

Крім того, колегія суддів не приймає до уваги твердження позивача про те, що відповідач видаючи довідки про підтвердження пільгового характеру роботи осіб вказаних в розрахунку, визнав факт роботи вказаних осіб на його підприємстві або на підприємстві, правонаступником якого є відповідач, оскільки пенсійне законодавство не пов'язує обов'язок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пільгових пенсій з фактом надання уточнюючих довідок.

Колегія суддів критично ставиться до посилань позивача, що відповідачем видавались довідки про стаж роботи зазначеним у списку особам на підставі рішень Білоцерківського міськрайонного суд від 29 березня 2010 р. у справі № 2-251, а отже, він має відшкодовувати витрати. Зокрема, з копії названого судового рішення вбачається, що суд не пов'язує обов'язок підприємства видати довідку з наявністю трудових відносин, так як, не зважаючи на те, що відповідач створений у 1990 р., суд зобов'язав підприємство видати довідку на підставі трудової книжки та інших наявних первинних документів за період з 1 червня 1988 р. по 20 березня 1998 р., в тому числі і про роботу осіб на інших підприємствах (т. 5 а.с. 5-8).

Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача відсутній обов'язок щодо відшкодування пільгових пенсій, оскільки відповідач не є правонаступником підприємств, на яких працювали особи, які внесені у список на загальну суму 18 838 грн. 29 коп. (окрім ОСОБА_2), а тому позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Крім того, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 543 грн 17 коп. (по ОСОБА_2) підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що ОСОБА_2 набув пільговий стаж саме у відповідача, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Як вбачається з заперечень відповідача, останній добровільно сплатив 543 грн. 17 коп., проте, жодного документа на підтвердження сплати названої суми не надав.

А тому, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: А.Ю. Коротких

І.В. Федотов

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.