Ухвала суду № 61789065, 27.09.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

27 вересня 2016 рокусправа № 808/335/16 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропроінвест 08»

до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в :

ТОВ «Агропроінвест 08» у січня 2016 року звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області № 0000042200, № 0000012200, № 0000032200, № 0000022200, винесені 13 січня 2016 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Вільнянською ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області у період з 28.09.2015 по 23.11.2015 було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Агропроінвест 08» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2014 та правильності нарахування, утримання та перерахування до бюджету єдиного соціального внеску за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено Акт № 795/08-06-22/35834331 від 30.11.2015.

На підставі висновків акту відповідачем 13 січня 2016 року прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0000042200, яким ТОВ «Агропроінвест 08» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем у розмірі 1356235,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 678117,50 грн.; № 0000012200, яким ТОВ «Агропроінвест 08» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 141634,24 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 70817,12 грн.; № 000032200, яким ТОВ «Агропроінвест 08» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за основним платежем у розмірі 794010,23 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкціями у розмірі 397005,12 грн.; № 0000022200, яким ТОВ «Агропроінвест 08» зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за листопад 2014 року у розмірі 47746,00 грн., за грудень 2014 року у розмірі 1831664,69 грн.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими угоди, укладені ТОВ «Агропроінвест 08» з ТОВ «Проектстройсервіс», ТОВ «Запоріж-буд-монтаж», ТОВ «НПК Інженер», ТОВ «Укрпромвентиляція», ТОВ «ЛТД Белпі», ТОВ «Руна Інжиніринг», ТОВ «Діамант-Буд», не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Також за висновками перевірки ТОВ «Агропроінвест 08» безоплатно надано ТОВ «МПК ЛТД» готову продукцію на загальну суму 5092501,32 грн. та не отримано від контрагента компенсації вартості продукції на загальну суму 1231126,36 грн., чим занижено податок на прибуток за 2014 рік.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пунктом 135.2 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг (п.137.1 ст. 137 ПК України).

Як вбачається з висновків податкового органу, викладених в акті перевірки, ТОВ «Агропроінвест 08» безоплатно надано замовнику 1306,467 т готової продукції та сировини на суму 5092501,32 грн., що свідчить про заниження доходів за 2014 рік на вказану суму.

Також перевіркою встановлено перевищення фактичних втрат сировини в процесі виробництва над розрахунковими втратами відповідно до ДСТУ, що свідчить про недопостачання замовником 410,403 т соняшника за передану готову продукцію та відходів, а тому, оскільки відповідно до актів звірки по руху сировини та продукції заборгованість ТОВ «МПК ЛТД» перед ТОВ «Агропроінвест 08» відсутня, некомпенсована замовником вартість переданої сировини становить 1231126,36 грн.

Такі висновки зроблено за результатами складання балансу перерахунку сировини та виробленої продукції і відходів згідно з ДСТУ з врахуванням втрат сировини із втратою вологи в процесі виробництва.

Проте суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості вказаних висновків, адже, як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Агропроінвест 08» та ТОВ «МПК ЛТД» було укладено договір на переробку давальницької сировини № М529 від 01.08.2014, за умовами якого позивач на замовлення ТОВ «МПК ЛТД» переробляє насіння соняшника та боби сої в олію соняшникову нерафіновану, макуху соняшникову, шрот соняшниковий, олію соєву, шрот соєвий.

Згідно з п. 1.5 договору сировина, що поставляється замовником, з якої повинна виготовлятися продукція, підлягає сушінню та очищенню для закладки в елеватор і переробці давальницької сировини.

Пунктом 2.2 передбачено, що якість сировини повинна відповідати ДСТУ 4694:2006 «Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови», ДСТУ - 4964 «Соя. Технічні умови».

Відповідно до п. 5.3 ДСТУ 4694:2006 «Соняшник. Олійна сировина. Технічні умови», затверджених наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики «Про затвердження національних стандартів, змін до національного та міждержавного стандартів та скасування нормативних документів» № 319 від 07.11.2006, обмежувальні норми для соняшнику, який постачають встановлені на рівні: вологість не менше ніж 6% та не більше ніж 8 %.

Пунктом 5.1 ДСТУ 4964:2008 «Соя. Технічні умови», затверджених наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики «Про затвердження національного стандарту, зміни до національного стандарту та внесення змін до деяких наказів Держспоживстандарту» № 496 від 30.12.2009, встановлено вимоги до постачального насіння сої, вологість якого не повинна перевищувати 12 %.

Судом першої інстанції встановлено, представником відповідача в судовому засіданні підтверджено, що розрахунок обсягів продукції та відходів, що були отриманні в результаті переробки давальницької сировини, здійснювався податковим органом з урахуванням максимального відсоткового показника вологості сировини та відходів передбаченого ДСТУ, що не відповідає реальним обставинам господарської діяльності підприємства, адже згідно з виробничо-технічними звітами з переробки насіння соняшника, актів на очищення, сушіння зерна, насіння олійних культур і трав вологість сировини коливалась від 5,9% до 7,7 %, а сої - 9,4 % - 10,8%.

Податковий орган, в свою чергу, не надав суду жодного належного доказу обґрунтованості здійснення такого розрахунку з урахуванням максимальних показників ДСТУ.

Крім того, підприємством під час перевірки було надано первинну бухгалтерську документацію, що підтверджує показники поставленої та виробленої продукції за договором з ТОВ «МПК ЛТД», що відображені в податковій звітності.

Доводи податкового органу про передання ТОВ «Агропроінвест 08» виробленої продукції більше, ніж можливо переробити з поставленої замовником сировини, також не знаходять свого підтвердження, адже контролюючим органом не доведено, що позивачем у періоді, що перевірявся, здійснювалися господарські операції щодо придбання сировини для використання у власній дійсності чи з метою реалізації.

Спростовуючи висновки податкового органу про нереальність здійснення господарських операції позивача з ТОВ «Проектстройсервіс», ТОВ «Запоріж-буд-монтаж», ТОВ «НПК Інженер», ТОВ «Укрпромвентиляція», ТОВ «ЛТД Белпі», ТОВ «Руна Інжиніринг», ТОВ «Діамант-Буд», суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів (послуг), на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Агропроінвест 08» з ТОВ «НПК Інженер» було укладено договори підряду щодо виконання робіт по ремонту та реконструкції заводу під переробку олійних культур; з ТОВ «Проектстройсервіс» договори генерального підряду та підряду щодо виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт; з ТОВ «Запоріж-буд-монтаж» договори підряду на виконання ремонтних робіт КПП, цехів, будівельно-монтажних робіт, ремонту колодязів, ремонту пилоосадних камер, кладки стін та інших ремонтних і будівельних робіт; з ТОВ «ЛТД Белпі» договір підряду щодо виконання робіт по теплоізоляції трубопроводів та обладнання на об'єкті «Реконструкція діючого заводу ТОВ «Агропроінвест 08»; з ТОВ «Діамант-Буд» було укладено договір підряду, за умовами якого виконувалися роботи по алмазній різці сталевих конструкцій; з ТОВ «Руна Інжиніринг» договір поставки обладнання; з ТОВ «Укрпромвентиляція» договори підряду щодо виконання робіт на об'єкті «Реконструкція діючого заводу ТОВ «Агропроінвест 08», ремонту системи вентиляції приміщень блоку матеріального складу, виробничому цеху ТОВ «Агропроінвест 08» та договір поставки будівельних матеріалів, вентиляційного обладнання, комплектуючих.

На виконання вказаних договорів були виписані податкові та видаткові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати КБ-3, ТТН, а також проведено оплату виконаних робіт та поставленого товару, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких мітяться в матеріалах справи.

При цьому колегія суддів встановила, що вказані первинні документи складені відповідно до вимог чинного законодавства, що також не спростовується апелянтом.

Вищезазначені договори не були визнані недійсними в судовому порядку.

Фактичне виконання умов договорів також підтверджується повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, деклараціями про початок будівельних робіт, наказами про введення в експлуатацію основних засобів, про списання основних засобів, актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, актами приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів,

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що факт здійснення господарських операцій ТОВ «Агропроінвест 08» з ТОВ «Проектстройсервіс», ТОВ «Запоріж-буд-монтаж», ТОВ «НПК Інженер», ТОВ «Укрпромвентиляція», ТОВ «ЛТД Белпі», ТОВ «Руна Інжиніринг», ТОВ «Діамант-Буд» підтверджується належними та достатніми первинними документами бухгалтерського обліку, що є підставою для віднесення сум ПДВ, сплачених в ціні послуг (товару) до податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Доводи апелянта, що в ході перевірки позивачем було надано журнал обліку та реєстрації працівників будівельно-монтажних організацій, працюючих на території ТОВ «Агропроінвест 08», проте зазначені в журналі особи не виконували жодних будівельних робіт, оскільки не перебували у трудових відносинах з підприємствами-підрядниками, що підтверджується, зокрема, письмовими поясненнями вказаних осіб, суд апеляційної інстанції також не вважає обгрунтованими, адже журнал обліку та реєстрації працівників не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджує факт здійснення господарських операцій та не використовується у бухгалтерському чи податковому обліку. Крім того, факт надання відповідних пояснень працівників не підтверджено відповідачем належними та допустимими доказами, що ставить під сумнів їх наявність.

Крім того, на платника податків не покладається обов'язок здійснювати перевірку перебування працівників у трудових відносинах з контрагентом-підрядником та дотримання останнім вимог трудового законодавства.

Натомість, в судовому засіданні суду першої інстанції посадовими особами відповідача було підтверджено, що будівельні роботи на території ТОВ «Агропроінвест 08» фактично виконані.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові повідомлення-рішення Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області № 0000042200, № 0000012200, № 0000032200, № 0000022200 від 13 січня 2016 року є такими, що суперечать закону та підлягають скасуванню.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року в адміністративній справі № 808/335/16 - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 30 вересня 2016 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова