Рішення № 61786437, 28.09.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5710/16 Справа № 200/11136/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 30

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2016 року м. Дніпро 28 вересня 2016 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого Куценко Т.Р.

суддів Демченко Е.Л., Городнича В.С.

при секретарі Синенко Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою

Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Дніпро»,

на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Дніпро» до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИЛА :

У червні 2015 року ПАТ «ОСОБА_2 Дніпро» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди завданої підприємству. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 15.01.2015 року ОСОБА_3, працюючи касиром Південного відділення ПАТ «ОСОБА_2 Дніпро» порушила покладені на неї трудові обовязки, чим спричинила підприємству шкоду в сумі 15 620 грн., відшкодувати шкоду у добровільному поряду відповідач відмовляється.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.05.2016 року ПАТ «ОСОБА_2 Дніпро» у задоволенні позовних вимог було відмовлено у повному обсязі /т.2 а.с. 38-42/.

З рішенням суду не погодився ПАТ «ОСОБА_2 Дніпро» і звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати це рішення та ухвалити нове, яким задовольнити їх позовні вимоги /т.2 а.с. 50-54/.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, відповідно до ст. 309 ЦПК України, з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом № 934-ок від 07.11.2012 року ОСОБА_3 прийнята на роботу на посаду касира 1 категорії Південного відділення ПАТ «ОСОБА_2 Дніпро» з 07.11.2012 року з укладенням договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність /т.1 а.с. 10/.

Наказом № 605 вк від 01.09.2014 року ОСОБА_3 переведена на посаду касира операціоніста Південного відділення ПАТ «ОСОБА_2 Дніпро», що підтверджується записом у трудовій книжці /а.с. 95/.

01.09.2014 року з ОСОБА_3 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність № 147/2014, також вона ознайомлена з посадовою інструкцією касира-операціоніста /т.1 а.с. 12-18, 19-20/.

15.01.2015 року у Південне відділення м. Дніпропетровська із заявою про отримання грошового переказу на суму 20000 руб. РФ, звернулася ОСОБА_4

ОСОБА_3, займаючи посаду касира-операціоніста, виконуючи свої трудові обовязки здійснила операцію по заявці на видачу готівки, на підставі видаткового касового документу № 38-7, який вручну зробила працівник ПАТ «ОСОБА_2 Дніпро», спеціаліст з обслуговування клієнтів ОСОБА_5, яка вказала валюту виплати гривні замість рублів /т.1 а.с. 76, 77/.

У своїй пояснювальній записці ОСОБА_5 вказала, що касова проводка помилково була створена у гривні, а касир при виплаті переказу не завернула увагу на заяву клієнта /т.1 а.с. 78/.

Через це виникла недостача коштів у розмірі 15620 грн., про що 15.01.2015 року складено акт недостачі в касі /Т.1 а.с. 21/.

Комісією позивача було проведено службове розслідування за фактом недостачі про що 18 травня 2015 року було складено акт /т.1 а.с.7-9/.

Наказом № 342 вк від 22.04.2015 року ОСОБА_3 було звільнено за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України /т.1 а.с. 11/.

У червні 2015 року представник позивача завернувся до суду, та посилаючись на ч.1 ст. 130 КЗпП України, ч. 1 ст. 134 КЗпП України просить стягнути з ОСОБА_3 на їх користь 15620 грн., які були нею надмірно виплачені.

Відповідач позов не визнала, посилаючись на те, що її вини в цьому нема, а вина спеціаліста обслуговування клієнтів ОСОБА_5, яка вказала у касовому документі на видачу готівки валюту, яку вона повинна видати клієнту, що вона і зробила на підставі видаткового касового документу № 38-7, де сума вказана у гривнях.

Постановляючи рішення та відмовляючи ПАТ «ОСОБА_2 Дніпро» у задоволені позовних вимог суд першої інстанції послався на те, що в ході розгляду справи не встановлено вини відповідача, а доводи позивача про завдання товариству матеріальної шкоди в сумі 15620 грн. з вини відповідача є безпідставними.

Але з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 134 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до ст. 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.

Відповідно до Положення «Про ведення касових операцій в ПАТ «ОСОБА_2 Дніпро», затвердженому 26.12.2011 року, відповідальний працівник відділу бухгалтерського обліку касових операцій бухгалтерії або відповідальний працівник відділення, посадовими обовязками якого визначені приймання видаткових касових документів від клієнтів або їх оформлення, здійснює присвоєння номера касовому документу та його реєстрації у касовому журналі з видатків за допомогою програмних засобів. Відповідальний працівник контролер перевіряє повноту заповнення реквізитів на документі згідно додатку № 11, підписує документ, забезпечує наявність підпису клієнта та наявність підписів відповідальних працівників (виконавців), що контролюють операцію та передає оформлений касовий документ касовому працівникові для виконання.

Згідно з п. 4.3.3 касовий працівник, який одержав касовий документ (заяву на видачу готівки, видатковий касовий ордер) для виконання, перевіряє: наявність і тотожність підписів відповідальних працівників банку із зразками підписів; наявність даних про предявлення паспорта або документа, що засвідчує особу отримувача; рівність суми, проставленої на документі цифрами та суми зазначеної словами; наявність підпису клієнта, а у разі видачі готівки за довіреністю тотожність підпису отримувача у довіреності та у касовому документі; у разі отримання клієнтом готівки за грошовим переказом тотожність суми та валюти в касовому документі сумі та валюті, вказаній у заяві клієнта на видачу з відповідної платіжної системи (бланк заповнюється клієнтом від руки).

Після перевірки зазначених даних та інформації касовий працівник видає отримувачу готівку та касовий документ з підписом касира, датою сплати та печаткою з номером касира.

Положення знаходиться в матеріалах справи /т.1 а.с. 105-187/.

Відповідно до п.1.6 Посадової інструкції касира-операціоніста Відділення регіонального центру, касир операціоніст при виконанні своїх посадових обов'язків повинен керуватися також Положенням «Про ведення касових операцій в ПАТ «ОСОБА_2 Дніпро», а відповідно до п.1.7 несе повну матеріальну відповідальність за ввірені йому майно, товарні та грошові цінності /а.с. 12-17/.

З цією інструкцією ОСОБА_6 ознайомлена під підпис 01.09.2014 року /а.с. 18/.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що вина ОСОБА_7 у заподіянні шкоди підприємству не знайшла свого підтвердження у судовому засіданні, та спростовується матеріалами справи.

Щодо посилань відповідача ОСОБА_3 на те, що в її діях відсутня будь-яка вина, що помилка при складанні фінансового документу була допущена спеціалістом з обслуговування клієнтів ОСОБА_5, а в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про звернення позивача з позовом до ОСОБА_4, яка безпосередньо отримала ці кошти, то з ними погодитися не можна.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_3 видаючи кошти ОСОБА_4 порушила Положення «Про ведення касових операцій в ПАТ «ОСОБА_2 Дніпро», не перевірила валюту в якій необхідно було видати готівку.

Відповідно до ч.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі які від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України суд не вправі за своєю ініціативою і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів. Суд зобовязаний вирішити справу за тим позовом, що предявлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року № 6 передбачено, що потерпіла сторона сама визначає, до кого предявити позов: до всіх боржників або до одного з боржників.

Таким чином, позивач, звертаючись до суду з вищезазначеним позовом, скористався своїм правом вказавши відповідачем ОСОБА_3

Відповідно до ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обовязок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.05.2016 року підлягає скасуванню, а позовні вимоги ПАТ «ОСОБА_2 Дніпро» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Дніпро» - задовольнити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 травня 2016 року скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Дніпро» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_2 Дніпро» шкоду заподіяну підприємству в сумі 15620 грн. та судові витрати в сумі 511 грн. 56 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий: Куценко Т.Р.

Судді: Демченко Е.Л.

ОСОБА_8