Ухвала суду № 61785740, 05.10.2016, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

05 жовтня 2016 року

Справа № 187/574/16-к

1-кп/0203/410/2016

У Х В А Л А

05 жовтня 2016 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

Головуючої судді - Овчаренко Н.Г.,

за участю секретаря - Борушок Б.В.,

прокурора - Сироткіна С.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42015000000002323, які надійшли з обвинувальним актом стосовно ОСОБА_1, обвинуваченого за ч.3 ст.368 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

В провадження Кіровського районного суду м. Дніпропетровська надійшли матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42015000000002323, які надійшли з обвинувальним актом стосовно ОСОБА_1, обвинуваченого за ч.3 ст.368 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_2, заявлено скаргу на постанову слідчого від 15.04.2016 про визнання речовими доказами та приєднання до кримінального провадження грошових коштів та на постанову слідчого від 15.04.2016 про визнання речовими доказами та приєднання до кримінального провадження мобільного телефона. Водночас захисник ОСОБА_2 просить зобов'язати прокурора повернути зазначені матеріальні цінності, а також документи та інші речі, вилучені в ході обшуків у кримінальному провадженні, щодо яких не прийнято рішень. Свою скаргу захисник ОСОБА_2 мотивує тим, що всі зазначені речі вилучені під час обшуків у кримінальному провадженні за відсутності прямої вказівки в ухвалах суду на їх вилучення. У подальшому клопотання про арешт цього майна не подавались. Майно не має жодного відношення до кримінального провадження. Також зазначає, що ухвалами слідчого судді, що набрали законної сили, зобов'язано уповноважену посадову особу повернути зазначене майно. Подану скаргу підтримав та просив суд її задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав скаргу захисника та просив її задовольнити із зазначених у ній мотивів.

Прокурор проти задоволення скарги заперечував, вважає її подання передчасним до дослідження судом матеріалів кримінального провадження.

Розглянувши доводи та заперечення сторін кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч.2 ст.315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд: 1) визначає дату та місце проведення судового розгляду; 2) з'ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; 3) з'ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; 4) розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; 5) вчиняє інші дії, необхідні для підготовки до судового розгляду.

Згідно ч.2 ст.303 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які не розглядаються під час досудового розслідування, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді.

Подання скарг на інших стадіях розгляду кримінального провадження у суді чинним КПК України не передбачено.

Отже твердження прокурора про передчасність скарги є необґрунтованим. Вирішення заявленої скарги суд вважає необхідним для належної підготовки до судового розгляду.

16 лютого 2016 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Писанець В.А. розглянув та задовольнив скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого Генеральної прокуратури України Шаповаленка А.В., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42015000000002323 від 22.10.2015 за ч. 3 ст. 368 КК України.

Генеральною прокуратурою України зазначену ухвалу слідчого судді не виконано з мотивів звільнення слідчого, вказаного в резолютивній частині ухвали.

В результаті цього, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.05.2016 у справі № 757/49214/15-к роз'яснено, що ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2016 у справі № 757/4924/15-к про зобов'язання слідчого Генеральної прокуратури України Шаповаленка А.В. негайно повернути ОСОБА_3 та ОСОБА_4 тимчасово вилучене майно, речі, документи, дорогоцінності, грошові кошти у готівковій формі, має бути негайно виконана слідчим (посадовою особою) у кримінальному провадженні №42015000000002323 від 22.10.2015 у спосіб, зазначений у резолютивній частині відповідної ухвали.

Сторони кримінального провадження не оспорюють того факту, що слідчим ГПУ Киричуком М.Ю. частково виконано вимоги вищевказаної ухвали слідчого судді та станом на теперішній час ОСОБА_3 не повернуті такі матеріальні цінності із визначеного ухвалою переліку: грошові кошти у розмірі 8 200,00 доларів США (долари США номіналом 100 доларів у кількості 82 купюри, що складають загальну суму в розмірі 8 200 доларів США); грошові кошти у розмірі 26 600,00 грн. (двадцять шість тисяч шістсот) гривень; договір оренди земельної ділянки площею близько 70,943 га, кадастровий номер НОМЕР_2, який укладено між Дніпропетровською РДА та ОСОБА_7 - 1 шт.; договір суборенди земельної ділянки площею близько 70,943 га, кадастровий номер НОМЕР_2, який укладено між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - 1 шт.; витяги із Державного земельного кадастру на земельну ділянку близько 70,943 га, кадастровий номер НОМЕР_2 - 2 шт.; витяги із Державного реєстру речових прав про реєстрацію договорів оренди земельної ділянки та суборенди земельної ділянки - 2 шт.; правовстановлюючі документи на право постійного користування землею ОСОБА_9 (державний акт на постійне користування, паспорт, ідентифікаційний код та 300 грн., які надавались ОСОБА_3 на реєстрацію); документи ОСОБА_10 (позовна заява, ухвала Індустріального районного суду про затвердження мирової угоди); мобільний телефону марки SAMSUNG Galaxy A3 - 1 шт., мобільний телефону марки NOMI - 1шт., мобільний телефон марки SAMSUNG Е1200І - 1 шт.

Сторони кримінального провадження не заперечують, що всі зазначені матеріальні цінності вилучені при проведенні обшуків у кримінальному провадженні №42015000000002323 від 22.10.2015 щодо ОСОБА_1

Згідно ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. При цьому згідно ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Стороною обвинувачення не надано суду доказів того, що вилучення таких речей було санкціоновано судом (слідчим суддею). Не надано і рішень слідчого судді про арешт такого майна, прийнятих на підставі відповідних клопотань слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна.

Слідчий ГПУ Киричук М.Ю. 15.04.2016 виніс постанови про визнання частини вищевказаного тимчасово вилученого у ОСОБА_3 майна речовими доказами у кримінальному провадженні №42015000000002323 від 22.10.2015р., а саме ним визнано речовими доказами грошові кошти у розмірі 8 200,00 доларів США (долари США номіналом 100 доларів у кількості 82 купюри, що складають загальну суму в розмірі 8 200 доларів США), грошові кошти у розмірі 26 600,00 грн. (двадцять шість тисяч шістсот) гривень та мобільний телефон марки SAMSUNG Galaxy A3.

Інше майно, незважаючи на відсутність щодо нього будь-якого рішення про приєднання до матеріалів провадження, також не повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Відповідно до Постанови Європейського Суду від 09.06.2005 по справі «Бакланов проти Російської Федерації», Постанови Європейського Суду від 24 березня 2005 року по справі «Фрізен проти Російської Федерації», Судом наголошується на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання публічної влади у право на повагу до власності має бути законним, держави уповноважені здійснювати контроль за використанням власності шляхом виконання законів. Більше того, верховенство права, одна з засад демократичної держави, втілюється у статтях Конвенції. Питання у тому, чи було досягнуто справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу та захисту фундаментальних прав особи, має значення для справи лише за умови, що спірне втручання відповідало вимогам законності і не було свавільним.

З огляду на викладене і те, що в ході судового розгляду даної скарги суду не було надано доказів на спростування доводів сторони захисту про те, що вказане майно не може бути використане у даному кримінальному провадженні для доказування обставин, визначених у ч. 1 ст. 91 КПК України, та з урахуванням загальних засад кримінального провадження, таких як, верховенство права, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення скарги.

Керуючись ст.ст. 167, 168, 169, 171, 173, 303,314,315, 372, 376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу захисника ОСОБА_2 на постанови від 15.04.2016 про визнання речовими доказами та приєднання до кримінального провадження речових доказів у кримінальному провадженні №42015000000002323 від 22.10.2015 за ч.3 ст.368 КК України - задовольнити.

Скасувати постанову старшого слідчого в ОВС відділу з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури, управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційної безпеки Генеральної прокуратури України Киричука М.Ю. від 15.04.2016 про визнання речовими доказами грошових коштів у розмірі 8 200,00 доларів США (долари США номіналом 100 доларів у кількості 82 купюри, що складають загальну суму в розмірі 8 200 доларів США) та грошових коштів у розмірі 26 600,00 грн. (двадцять шість тисяч шістсот) гривень.

Скасувати постанову старшого слідчого в ОВС відділу з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури, управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційної безпеки Генеральної прокуратури України Киричука М.Ю. від 15.04.2016 про визнання речовим доказом мобільного телефону марки SAMSUNG Galaxy A3.

Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні №42015000000002323 від 22.10.2015 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, негайно повернути ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків НОМЕР_1, тимчасово вилучене майно, а саме:

- грошові кошти у розмірі 8 200,00 доларів США (долари США номіналом 100 доларів у кількості 82 купюри, що складають загальну суму в розмірі 8 200 доларів США);

- грошові кошти у розмірі 26 600,00 грн. (двадцять шість тисяч шістсот) гривень;

- договір оренди земельної ділянки площею близько 70,943 га, кадастровий номер НОМЕР_2, який укладено між Дніпропетровською РДА та ОСОБА_7-1 шт.;

- договір суборенди земельної ділянки площею близько 70,943 га, кадастровий номер НОМЕР_2, який укладено між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 -1 шт.;

- витяги із державного земельного кадастру на земельну ділянку близько 70,943 га, кадастровий номер НОМЕР_2 -2 шт.;

- витяги із Державного реєстру речових прав про реєстрацію договорів оренди земельної ділянки та суборенди земельної ділянки - 2 шт.;

- правовстановлюючі документи на право постійного користування землею ОСОБА_9 (державний акт на постійне користування, паспорт, ідентифікаційний код та 300 грн., які надавались ОСОБА_3 на реєстрацію);

- документи ОСОБА_10 (позовна заява, ухвала Індустріального районного суду про затвердження мирової угоди);

- мобільний телефону марки SAMSUNG Galaxy A3 - 1 шт.,

- мобільний телефону марки NOMI - 1шт.,

- мобільний телефон марки SAMSUNG Е1200І - 1 шт., які були вилучені у ОСОБА_3 під час обшуку.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили і підлягає безумовному виконанню з моменту її оголошення.

Суддя Н.Г. Овчаренко