Постанова № 61784517, 29.09.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2016 р. Справа № 917/492/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В., суддя Плахов О.В.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1 на підставі довіреності від 15.03.2016р. ;

відповідача ОСОБА_2 - підставі довіреності від 20.09.2016р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства Дослідне господарство Нектар Національного наукового центру Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича, с.Вирішальне, Гадяцький район, Полтавська область, (вх.№1589 П/2) на рішення господарського суду Полтавської області від 12.05.2016р. у справі №917/492/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора Трейд", м. Житомир,

до відповідача: Державного підприємства Дослідне господарство Нектар Національного наукового центру Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича, с.Вирішальне, Гадяцький район, Полтавська область,

про стягнення штрафу, пені, 3% річних, інфляційних, попередньої оплати

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.05.2016р. у справі №917/492/16 (суддя Сірош Д.М.) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Дослідне господарство "Нектар" інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора Трейд" 1 375 696,29грн. пені, 1 085 865,00грн. штрафу, 20 000,00грн. попередньої оплати та судовий збір у сумі 37 223,42грн.; в решті позовних вимог відмовлено.

Рішення суду з посиланням на положення статей 525, 526, 538, 610, 611, 625, 665, 712 Цивільного кодексу України, статей 230, 231 Господарського кодексу України, мотивовано тим, що відповідачем було порушено умови договору в частині обємів та термінів поставки товару та не було поставлено товар після попередньої оплати перерахованої позивачем згідно платіжного доручення від 30.12.2015р. №1397; проте, оскільки нарахування 3 річних та інфляційних за прострочення поставки товару не передбачено нормами чинного законодавства, господарським судом Полтавської області було відмовлено в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 12.05.2016р. у справі №917/492/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт зазначає що після укладення між ДП Дослідне господарство Нектар Національного наукового центру Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича (кредитор) ,ТОВ Флора Трейд (позивач, первісний боржник) та СФГ Доля договору про переведення боргу (заміни боржника у зобовязанні) від 30.12.2015р. №Н-Ф-Д/1/12-2015, позивач втратив своє право вимагати від відповідача сплати будь яких штрафних санкцій та є неналежним позивачем. Крім того, вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не було досліджено умов договору, а саме пункт 3.1.1., яким сторони погодили умови поставки відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010р. на умовах EXW, відповідно до яких саме позивач був зобовязаний вжити всіх необхідних заходів щодо отримання, завантаження товару, а отже у діях апелянта відсутня наявність вини щодо несвоєчасної поставки товару та відповідно відсутні підстави для стягнення штрафних санкції; відповідальність у вигляді пені не було передбачено договором поставки; позивачем та судом було визначено розмір пені, який встановлено законодавством виключно для грошових зобовязань; було неправомірно стягнуто штраф за порушення обємів поставки товару, оскільки після укладення договору про переведення боргу, апелянт вже не міг поставити залишок товару позивачу, оскільки останній вже фактично не був покупцем, окрім того, позивачем було нараховану суму штрафу виходячи від вартості всього товару, а не від вартості недопоставленого товару. Крім того, зазначає, що господарським судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було стягнуто з апелянта 20 000,00грн. попередньої оплати, разом з тим, вказані кошти є фактичною оплатою за поставлений товар по договору поставки від 09.06.2015р. №9/06, оскільки умовами вказаного договору не було передбачено передоплати за поставлений товар.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.06.2016р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до розгляду на 18.07.2016р.

У звязку з відпусткою судді Шутенко І.А., автоматизованою системою документообігу суду 15.07.2016р. для розгляду даної справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Здоровко Л.М., судді Лакізи В.В., судді Плахова О.В.

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про судове рішення від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку.

Колегія суддів у новому складі розпочала розгляд апеляційної скарги спочатку.

18.07.2016р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх.№7104).

18.07.2016р. позивачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№7106), в якому просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити, рішення господарського суду Полтавської області від 12.05.2016р. у справі 917/492/16 залишити без змін.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016р. у справі №917/492/16 відкладено розгляд справи на 01.08.2016р.; зобов'язано апелянта надати належним чином засвідчену копію статуту Державного підприємства "Дослідне господарство" "Нектар" інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича", письмові пояснення щодо повного (скороченого) найменування підприємства, письмові пояснення щодо наявності (відсутності) сільськогосподарської продукції зазначеної у специфікаціях №1 та №2 до договору від 09.06.2015р. №09/06 станом на дату поставки, письмові пояснення щодо причин непоставки товару у встановлені договором від 09.06.2015р. №09/06 строки; зобов'язано ТОВ "Флора Трейд" надати письмові пояснення щодо нарахування штрафних санкцій на підставі пунктів 7.3, 7.4 договору від 09.06.2015р. №09/06.

01.08.2016р. позивачем на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016р. подано до апеляційного господарського суду пояснення (вх.№7559) щодо нарахування штрафних санкцій на підставі пунктів 7.3., 7.4 договору від 09.06.2015р. №09/06.

01.08.2016р. апелянтом на виконання вимог ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2016р. подано до апеляційного господарського суду додаткові пояснення до апеляційної скарги (вх. № 7536), в яких зазначає, що причиною ненадання товару у повному обсязі в узгоджений специфікаціями №1 та №2 до основного договору термін була відсутність товару на складі, оскільки Селянським (фермерським) господарством "Доля" на виконання умов договору про надання сільськогосподарських послуг та збиранню врожаю від 03.12.2014р. укладеного між відповідачем та Селянським (фермерським) господарством "Доля", останнім було передано зібраний врожай 2015року не в повному обсязі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2016р. у справі №917/492/16 відкладено розгляд справи на 05.09.2016р.; встановлено, що повним правильним найменуванням відповідача є Державне підприємство Дослідне господарство Нектар Національного наукового центру Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича .

05.09.2016р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про відкладення розгляду справи, у звязку з хворобою його представника (вх.№8633).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.09.2016р. у справі №917/492/16 відкладено розгляд справи на 14.09.2016р.

13.09.2016р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду клопотання про продовження строку розгляду апеляційної скарги та відкладення розгляду справи, у звязку з хворобою його представника (вх.№9025).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.2016р. у справі №917/492/16 задоволено клопотання апелянта про продовження строку розгляду апеляційної скарги; продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів; відкладено розгляд справи на 22.09.2016р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2016р. у справі №917/492/15 виправлено описку допущену в пункті 3 резолютивної частини ухвали від 14.09.2016р.; викладено пункт 3 резолютивної частини ухвали від 14.09.2016р. в наступній редакції: "Розгляд справи призначити на "29" вересня 2016р. о 14:30 годині; засідання відбудеться у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, каб. № 105.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 29.09.2016р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд рішення господарського суду Полтавської області від 12.05.2016р. у справі №917/492/16 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора Трейд" відмовити у повному обсязі.

Представник позивача заперечив проти вимог апеляційної скарги та просив рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, що представники сторін у судове засідання зявились і надали пояснення у справі в обґрунтування своїх вимог і заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2015р. між відповідачем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Флора Трейд (покупець) було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №9/06 (надалі основний договір) (т.1 а.с.10-13).

Відповідно до пункту 1.1. основного договору, постачальник зобовязується у зумовлені строки поставити та передати у власність покупця сільського господарську продукцію власного виробництва, а покупець - у порядку та на умовах, передбачених договором, зобовязується прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно з пунктом 1.1.1. основного договору, товаром що поставляється за договором, є сільськогосподарська продукція, визначена у специфікаціях до договору, які є його невід'ємними додатками.

Пунктом 3.1. основного договору передбачено, що постачальник зобов'язується поставити покупцю товар у строк або термін, що погоджується сторонами у специфікаціях на поставку товару.

Пунктом 3.1.1. основного договору визначено, умови поставки товару згідно правил Інкотермс у редакції 2010року: ЕХW, с.Вирішальне, Гадяцький район, Полтавська область.

Отже, сторонами було визначено поставку товару за умовами EXW Інкотермс 2010 Франко-завод, за умовами якого продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Відповідно до пункту 3.2. основного договору, постачальник зобовязався поставити товар відповідної якості та кількості відповідно до умов договору за адресою, зазначеною в пункті 3.1.1. основного договору у строк, що визначається сторонами у специфікації.

Згідно з пункту 4.2. основного договору, ціна за одиницю товару, загальна вартість товару вказуються у специфікаціях до договору.

Відповідно до умов специфікації №1 від 09.06.2015р. яка є додатком №1 до основного договору (т.1 а.с.14), відповідач (постачальник) здійснює поставку ТОВ Флора Трейд (покупець), до 20.09.2015р., 858 тон соняшника, урожаю 2015 року по ціні 6 650,00грн. за 1 тону, на загальну суму 5 705 700,00грн.

Відповідно до умов специфікації №2 від 09.06.2015р. яка є додатком №1 до основного договору (т.1 а.с.15), відповідач (постачальник) здійснює поставку ТОВ Флора Трейд (покупець), до 20.10.2015р., 1 666,50 тон зерна кукурудзи, урожаю 2015 року, по ціні 2 200,00грн. за 1 тону, на загальну суму 3 666 300,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.06.2015р. між відповідачем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Флора Трейд (покупець) було укладено додаткову угоду №1 до договору від 09.06.2015р. №09/06, (надалі додаткова угода №1) (т.1 а.с.16-18).

Відповідно до пункту 1.1. додаткової угоди №1, сторони дійшли згоди щодо внесення змін до додатку 1 до договору та викладення його в наступні редакції:

Відповідно до додаткової угоди №1 від 03.08.2015р. до договору поставки №9/06 від 09.06.2015р. (Специфікація №1) ДП Дослідне господарство Нектар Національного наукового центру Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича (постачальник), здійснює поставку ТОВ Флора Трейд (покупець), до 20.09.2015р., 858 тон соняшника, урожаю 2015 року, по ціні 7 800,00грн за 1 тону, на загальну суму 6 692 400,00 грн.

Згідно пункту 1.2. додаткової угоди №1, сторони дійшли згоди щодо внесення змін до додатку 1 до договору та викладення його в наступні редакції:

Відповідно до додаткової угоди №1 від 03.08.2015р. до договору поставки №9/06 від 09.06.2015р. (Специфікація №2) ДП Дослідне господарство Нектар Національного наукового центру Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича (постачальник), здійснює поставку ТОВ Флора Трейд (покупець), до 20.10.2015 здійснює поставку 1 666,50 тон зерна кукурудзи, урожаю 2015 року, по ціні 2500,00грн. за 1 тону, на загальну суму 4 166 250,00 грн.

Пунктом 6.1 основного договору сторонами було погоджено порядок розрахунку за поставлений товар, відповідно до якого покупець здійснює оплату за товар в українській гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника відповідно виставленого рахунку фактури, або шляхом внесення готівкових коштів до каси постачальника, або будь-яким іншим способом, передбаченим чинним законодавством (включаючи, але не виключно, зарахуванням зустрічних однорідних вимог, переведення боргу, відступлення права вимоги та інше). У призначенні платежу має бути вказаний вказаний договір і відповідний рахунок- фактура.

Пунктом 7.3. основного договору сторони погодили, що за порушення термінів та поставки товару постачальник, за вимогою покупця, зобовязаний сплатити штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого товару за кожний день допущення несвоєчасної поставки.

Відповідно до пункту 7.4. основного договору, за порушення обємів поставки товару постачальник, за вимогою покупця, зобовязаний сплатити штраф у розмірі 10% від вартості недопоставленого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було здійснено часткову поставку товару визначеного специфікацією №1, що підтверджується копією видаткової накладної від 01.10.2015р. №16 (т. а.с.19), згідно якої було поставлено соняшник в кількості 342,43 тони, загальною вартістю 2 670 954,00грн., у тому числі ПДВ 45 159,00грн.

Крім того, відповідачем було поставлено кукурудзу в кількості 577,00тон, загальною вартістю 1 447 975,73грн., у тому числі ПДВ 241 329,29грн. (копія видаткової накладної від 25.12.2015р. №25 (а.с.20) та 634,24тон кукурудзи, загальною вартістю 1 591 621,46грн., у тому числі ПДВ 265 270,24грн. (копія видаткової накладної від 25.12.2015р. №21 (а.с.21), усього 1 211,24тон на загальну суму 3 039 597,19грн.

У додаткових пояснення до апеляційної скарги (т.1 а.с.104-106) та у судових засіданнях Харківського апеляційного господарського суду представник відповідача неодноразово наголошував на тому, що причиною ненадання товару у повному обсязі в узгоджений специфікаціями №1 та №2 до основного договору термін була відсутність товару на складі, оскільки Селянським (фермерським) господарством "Доля" на виконання умов договору про надання сільськогосподарських послуг та збиранню врожаю (т. 1 а.с.121-125) від 03.12.2014р. укладеного між ДП "Дослідне господарство" "Нектар" Національного наукового центру "Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича" та Селянським (фермерським) господарством "Доля", останнім було передано зібраний врожай 2015року не в повному обсязі.

Також апелянт зазначає, що у звязку з тим, що Селянським (фермерським) господарством «Доля» було порушено його право власності на зібраний врожай встановлене статтею 95 Земельного кодексу України, яка встановлює право власності землекористувачів на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію, апелянтом було подано до Миргородської місцевої прокуратури заяву про вчинення злочину (т.1 а.с. 85-88) та на даний час порушено кримінальне провадження №42016171260000056, яке розслідується Гадяцьким відділом поліції Головного управління Національної поліції України у Полтавській області, що підтверджується копією витягу з кримінального провадження (т.1 а.с.89).

Як вбачається з матеріалів справи, платіжним дорученням від 30.12.2015р. №1397 позивачем було сплачено лише 20 000,00грн. за отриману сільськогосподарську продукцію за договором поставки від 09.06.2015р. №09/06 (т.1 а.с.36).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 30.12.2015р. між відповідачем (кредитор), ТОВ Флора Трейд (позивач, первісний боржник) та СФГ Доля було укладено договір про переведення боргу (заміни боржника у зобов'язанні) №Н-Ф-Д/1/12-2015 (надалі договір про переведення боргу ) (т. а.с.22-24).

Відповідно до пункту 1.1 договору про переведення боргу сторони погодили, що в порядку та на умовах визначених цим договором, первісний боржник переводить на нового свій борг (обовязки) за наступними договорами, укладеними між первісним боржником та кредитором:

1.1.1Договір поставки №9/06 від 09.06.2015р. (надалі - основний договір №1).

Відповідно до пункту 1.2 договору про переведення боргу, сума визнаного первісним боржником та підтвердженого кредитором боргу первісного боржника за основним договором №1, який переводиться на нового боржника, складає 5 710 551,19грн., в тому числі ПДВ 951 758,53грн.

Пунктом 1.3 договору про переведення боргу, сторони погодили, що новий боржник замінює первісного боржника у зобов'язаннях, що виникають, зокрема з основного договору №1, і приймає на себе обов'язки первісного боржника за основним договором №1.

За умовами пункту 1.4. договору про переведення боргу, з моменту підписання цього договору сторонами, зобовязання первісного боржника перед кредитором за основним договором №1 вважаються виконаними лише щодо зобовязання сплатити суму коштів у розмірі 5 710 551,19грн., в тому числі ПДВ 951 758,53грн. за поставлений згідно основного договору товар, а саме:

1.4.1. кукурудзу, у кількості 1 211,24т. по ціні 2 509,49грн/т з ПДВ на суму 3039597,19 з ПДВ (видаткові накладні №20 від 25.12.2015р. та №21 від 25.12.2015р.)

1.4.2. соняшник у кількості 342,43т по ціні 7 800,00грн/т з ПДВ, на суму 2670 954,00грн. з ПДВ (видаткова накладна №16 від 01.10.2015р.).

Крім того, пунктом 4.1 договору про переведення боргу сторони погодили, що новий боржник зобовязується виконати обовязки первісного божника перед кредитором на умовах основного договору.

Як вбачається з матеріалів справи, у звязку з частковою поставкою товару (соняшника та кукурудзи) з порушенням строків визначених умовами договору та специфікаціями до нього,23.03.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю Флора Трейд звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою (т.1 а.с.2-28) (з урахуванням уточненої заяви (т.1 а.с.31-39) про стягнення з відповідача:

- пені у розмірі 89 843,17грн., 3% річних у сумі 5 501,00грн., інфляційних у розмірі 153 927,20грн. за період з 20.09.2015р. по 30.09.2015р., пені у розмірі 838 664,31грн., 3% річних у розмірі 57 182,00грн., інфляційних у розмірі 144 772,05грн. за період з 01.10.2015р. по 22.03.2015р. та штрафу у розмірі 669 240,00грн. за поставку соняшника;

- пені у розмірі 120 737,44грн., 3% річних у сумі 8 232,00грн., інфляційних у розмірі 18 210,04грн. за період з 20.10.2015р. по 24.12.2015р. та штрафу у розмірі 416 625,00грн. за поставку кукурудзи;

- 20 000,00грн. суми передоплати.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 12.05.2016р. у справі №917/492/16 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з Державного підприємства "Дослідне господарство "Нектар" інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флора Трейд" 1 375 696,29грн. пені, 1 085 865,00грн. штрафу, 20 000,00грн. попередньої оплати та судовий збір у сумі 37 223,42грн.; в решті позовних вимог відмовлено.

Досліджуючи матеріали справи у їх сукупності, та надаючи оцінку правомірності винесення оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів частини 1 статті 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Отже, заміна боржника в зобовязанні (переведення боргу) передбачає перехід від первісного боржника до нового боржника зобовязань (обовязків, що складають його зміст) та відповідальність за його виконання .

Статтею 521 Цивільного кодексу України встановлено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодекс, відповідно до якої правочин було вчинено у письмовій формі.

Відповідно до статті 522 Цивільного кодексу України, новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на те, що після укладення між відповідачем, ТОВ Флора Трейд та СФГ Доля договору про переведення боргу (заміни боржника у зобовязанні) від 30.12.2015р. №Н-Ф-Д/1/12-2015, позивач втратив своє право вимагати від відповідача сплати будь-яких штрафних санкцій за неналежне виконання умов договору поставки сільськогосподарської продукції №9/06 від 09.06.2015р.

Колегія суддів, дослідивши умови укладеного між відповідачем, ТОВ Флора Трейд та СФГ Доля договору про переведення боргу, встановила, що за його умовами сторони погодили, що в порядку та на умовах визначених цим договором, первісний боржник (ТОВ Флора Трейд) переводить на нового боржника (СФГ Доля) свій борг (обовязки) за договором поставки від 09.06.2015р. №9/06 (надалі - основний договір №1) .

Разом з тим, з пункту 1.3 договору про переведення боргу вбачається, що сторони погодили, що новий боржник замінює первісного боржника у зобов'язаннях, що виникають, зокрема з основного договору №1, і приймає на себе обов'язки первісного боржника за основним договором №1.

Пунктом 4.1 договору про переведення боргу сторони погодили, що новий боржник зобовязується виконати обовязки первісного божника перед кредитором на умовах основного договору.

Відповідно до пункту 1.1 основного договору від 09.06.2016р. №9/06, постачальник зобовязується у зумовлені строки поставити та передати у власність покупця сільського господарську продукцію власного виробництва, а покупець - у порядку та на умовах, передбачених договором, зобовязується прийняти товар та оплатити його вартість.

Отже, з умов пунктів 1.3, 4.1 договору про переведення боргу випливає, що після його укладення (30.12.2015р.) СФГ Доля (новий боржник) прийняв на себе обовязки покупця (за основним договором) визначені пунктом 1.1. основного договору щодо прийняття товару та його оплати.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що у відповідності до умов вищевказаних договорів відповідач мав обов'язок поставити та передати товар у власність СФГ Доля (новому боржнику), оскільки з моменту укладення договору про переведення боргу (30.12.2015р.) до СФГ Доля (нового божника) перейшли обовязки покупця (позивача - Флора Трейд) за основним договором щодо прийняття товару та його оплати.

Враховуючи вищевикладене, що з моменту укладення договору про переведення боргу, права та обовязки покупця - ТОВ Флора Трейд за основним договором щодо прийняття товару, його оплати та відповідно нарахування штрафних санкції, у разі неналежного виконання умов договору перейшли до нового боржника - СФГ Доля", позовні вимоги ТОВ Флора Трейд не ґрунтуються на умовах договору, а отже позивач втратив право на звернення до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій, а відповідач вже не мав обов'язку поставити продукцію позивачу.

Колегія суддів також погоджується з доводами апелянта про відсутність підстав для нарахування 1 085 865,00грн. суми штрафу за порушення обємів поставки товару, оскільки пунктом 7.4. основного договору сторони погодили, що за порушення обємів поставки товару постачальник, за вимогою покупця, зобовязаний сплатити штраф у розмірі 10% від вартості недопоставленого товару.

Однак, при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не було досліджено розрахунок наданий позивачем та задоволено позовні вимоги з урахуванням вартості всього товару.

Також, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про відсутність підстав для стягнення пені у розмірі 1 375 696,29грн. за порушення термінів та поставки товару з посиланням на пункт 7.3 основного договору від 09.06.2015р. №9/06, яким було передбачено зобовязання сплатити штраф у розмірі 10% від вартості непоставленого товару за кожний день допущення несвоєчасної поставки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає поняття штрафу на пені. Господарський кодекс України називає неустойку, штраф і пеню різновидами штрафних санкцій, але не визначає ні один із цих різновидів.

Частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України особливістю пені визнає те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, з умов договору вбачається, що сторони погодили можливість стягнення штрафних санкцій у вигляді неустойки за неналежне виконання зобов'язань щодо поставки товару, що не суперечить вимогам чинного законодавства, проте стягнення такого виду штрафних санкцій не є пенею у розумінні статті 549 Цивільного кодексу України.

З огляду на вищевикладене, що умовами основного договору, а саме пунктом 7.3 договору, стягнення пені за порушення термінів та поставки товару передбачено не було, позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Однак судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення, було визначено розмір пені, який встановлено законодавством виключно для грошових зобовязань та стягнуто пеню, яка не була передбачена умовами основного договору.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що умовами основного договору від 09.06.2015р. №9/06, а саме пунктом 6.1., не було встановлено обовязку внесення попередньої оплати товару встановленої частиною 1 статті 693 Цивільного кодексу України, а отже відсутні підстави для стягнення грошових коштів у розмірі 20 000,00грн. перерахованих позивачем згідно платіжного доручення від 30.12.2016р. №1397 (т.1 а.с.16), за поставлений товар.

Судова колегія також зазначає, що Загальні правила, види і стандарти розрахунків юридичних і фізичних осіб та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, яка затверджена постановою правління Національного банку України від 21.01.2004р. №22 (надалі- Інструкція ).

Нормами зазначеної Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Так, відповідно до пункту 2.1 Інструкції, розрахункові документи складаються на бланках, форми яких наведені в додатках до цієї Інструкції. Реквізити розрахункових документів за цими формами заповнюються згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції та відповідних її глав.

При цьому, згідно пункту 2.3 Інструкції, відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку.

Зокрема, згідно пункту 3.1 Інструкції, платіжне доручення, одним із реквізитів якого є графа призначення платежу, оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції.

В силу пункту 3.8 Інструкції, реквізит "призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. При цьому, платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "призначення платежу".

Отже, належним та допустимим доказом призначення грошових коштів, що перераховуються, є відповідний платіжний документ з даними щодо призначення платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 30.12.2015р. відповідачем було передано позивачу сільськогосподарську продукцію на загальну суму 5 710 551,19грн., з наданого позивачем платіжного доручення №1397 від 30.12.2015р. (т.1 а.с.36) вбачається, що у графі "призначення платежу" зазначено "за с/г продукцію згідно договору поставки №9/06 від 09.06.2015р. В т.ч. ПДВ 20%= 3 333,33грн.".

При цьому позивачем не доведено, що сплата відбулась не до укладення договору про переведення боргу, а після.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що платіжним дорученням №1397 від 30.12.2016р. позивачем було частково сплачено за поставлену продукцію на суму 20 000,00грн.

Однак судом першої інстанції вказаних обставин також досліджено не було, крім того, колегія суддів зазначає, що в мотивувальній частині рішення зазначено інший номер платіжного доручення "від 11.04.2016р. №1752", замість номеру платіжного доручення відповідно до якого позивач просив стягнути попередню оплату у розмірі 20 000,00грн. "від 30.12.2016р. №1397 " (т.1 а.с.36).

Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правомірно відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 93 173,05грн. та інфляційних у розмірі 429 396,04грн., оскільки стягнення передбачене частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України можливо лише у разі прострочення боржником грошового зобов'язання.

Оскільки місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження усіх фактичних обставин, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державного підприємства Дослідне господарство Нектар Національного наукового центру Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Полтавської області від 12.05.2016р. у справі №917/492/16 підлягає скасуванню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд апеляційної інстанції керується положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України та покладає судовий збір на позивача.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 3 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства Дослідне господарство Нектар Національного наукового центру Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 12.05.2016р. у справі №917/492/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Флора Трейд (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 36249788) на користь Державного підприємства Дослідне господарство Нектар Національного наукового центру Інститут бджільництва ім. П.І. Прокоповича (Полтавська область, Гадяцький район, с. Вирішальне, код ЄДРПОУ 00729557) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 49 568,16 грн.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідний судовий наказ.

Повний текст постанови складено 03 "жовтня" 2016р. (1,2 "жовтня" 2016р. вихідні дні).

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Лакіза В.В.

Суддя Плахов О.В.