Ухвала суду № 61784443, 26.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"26" вересня 2016 р. Справа №910/12170/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Чорної Л.В.

Дідиченко М.А.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016

у справі № 910/12170/16 (суддя С.М. Морозов)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Селвис"

до Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик"

про стягнення 22 743,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 у справі №910/12170/16 позовні вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Селвис" задоволено повністю.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Селвис" суму основного боргу в розмірі 22 743,00 грн. та судовий збір в розмірі 1 378,00 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Науково-виробниче підприємство "Більшовик", звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 у справі №910/12170/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, суд встановив, що вона не може бути прийнята до розгляду з огляду на те, що скаржником не дотримано вимог ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Згідно з пунктом 4 абзацу 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування розділу XI Господарського процесуального кодексу України" від 17.05.2011 №7 розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії апеляційної скарги і доданих до неї документів. Доданий до апеляційної скарги реєстр поштових відправлень, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії, також може вважатися належним доказом надсилання іншій стороні копії скарги; таким доказом може бути і засвідчений належним чином витяг з відповідного реєстру.

Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, скаржником до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів надсилання її копії Товаристві з обмеженою відповідальністю "Селвис".

За вимогами ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України від 22.05.2015 №484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" (далі - Закон № 484) цей Закон набирає чинності з 1вересня 2015.

До апеляційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, в редакції Закону № 484, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі; ставки судового збору встановлюються, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати; за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Проте, докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі відсутні.

В апеляційній скарзі апелянт просив суд відстрочити сплату судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що клопотання заявника задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно з п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Відтак, у розумінні приписів норм закону, відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та є правом суду, а не обов'язком.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

На підтвердження свого майнового стану та неможливість сплати апелянтом судового збору за подання скарги у встановленому порядку і розмірі останній не надає жодних доказів.

Крім того, у клопотанні про відстрочення сплати судового збору не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище скаржника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Допущені скаржником порушення є підставою для повернення апеляційної скарги.

Згідно з ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" може бути подана повторно.

У зв'язку з викладеним, слід дійти висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Керуючись ст. 86, п. 2,3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Науково-виробниче підприємство "Більшовик" у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 у справі № 910/12170/16.

2. Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 26.07.2016 у справі № 910/12170/16 з доданими до неї документами повернути Публічному акціонерному товариству "Науково-виробниче підприємство "Більшовик"

3. Матеріали справи №910/12170/16 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді Л.В. Чорна

М.А. Дідиченко