Рішення № 61784365, 08.09.2016, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2016 р.Справа № 925/799/16

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Ткаченку А.О., за участю представників сторін: позивача ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача не зявилися, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом дочірнього підприємства «Умань-Агро» до товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіт» про стягнення 213 183 грн. 67 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - дочірнє підприємство «Умань-Агро» звернувся в господарський суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіт» (далі - відповідач) про стягнення, на підставі Договору про надання послуг № 07/10/2015 від 07.10.2015 року, 192 357 грн. боргу, 1 923 грн. 57 коп. штрафу, 14 997 грн. 99 коп. інфляційних втрат, 3 905 грн. 11 коп. 3% річних, що разом складає 213 183 грн. 67 коп. та відшкодування судового збору.

Відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в засідання суду без поважних причин не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими розділом 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20 лютого 2013 року № 28.

Представник позивача в судовому засіданні позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримав і просив суд задовольнити повністю

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 75 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позов задовольняє повністю з наступних підстав.

07.10.2015 року між дочірнім підприємством «Умань-Агро», як виконавцем, та товариством з обмеженою відповідальністю «Агровіт», як замовником, було укладено Договір про надання послуг № 07/10/2015 (далі Договір, а.с. 8-9).

Відповідно до умов Договору виконавець зобовязався за завданням замовника надати послуги сільськогосподарською технікою та/або обладнанням, з особами, що мають право на керування технікою, а замовник зобовязався оплатити виконавцю послуги в порядку та на умовах передбачених цим договором (п.1.1. Договору).

Пунктом 1.2. Договору сторони домовилися, що виконавець надаватиме послуги з посіву озимої пшениці технікою «Fendt 936» та «Horsh Pronto 6 DC» на загальній площі угідь 1000 га за ціною 450 грн. за 1 га.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.4, 2.4.1, 2.4.2 Договору вартість послуг за 1 га визначається у п. 1.2 цього Договору. Вартість наданих послуг визначається із розрахунку вартості послуг за 1 га та обсягу фактично наданих послуг та зазначається у підписаних уповноваженими представниками сторін Актах приймання - передачі наданих послуг; загальна вартість послуг визанчається як сумарна вартість наданих виконавцем послуг, визначається на підставі підписаних уповноваженими представниками сторін Актів приймання передачі наданих послуг; оплата вартості послуг за цим Договором здійснюється замовником на користь виконавця шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця, у такому порядку: попередня оплата в розмірі 10% від загальної вартості послуг складає 45 000 грн.; оплата вартості фактично наданих послуг протягом пяти банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками сторін Акта приймання передачі наданих послуг.

Згідно п. 3.1 Договору приймання та передача наданих виконавце послуг здійснюється шляхом підписання уповноваженими представниками сторін Акта приймання передачі наданих послуг.

Пунктом 5.2 Договору сторони передбачили, що замовник в разі несвоєчасного проведення платежів передбачених цим Договором, сплачує виконавцю, за весь час затримки проведення платежів, неустойку в розмірі 1%, яка обчислюється виходячи із загальної суми несвоєчасно проведених платежів.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та проставлення печаток сторін і діє до 31. грудня 2015 року, а в частині виконання зобовязань до повного виконання сторонами своїх зобовязань (п.8.1 Договору).

Позивачем на виконання зобовязань за Договором були надані, а відповідачем прийняті обумовлені Договором послуги на загальну суму 192 357 грн., що підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленим печатками Актом приймання передачі наданих послуг № 07/10/2015 від 07.10.2016 року (а.с.11).

Відповідач взяті на себе зобов'язання за Договором, у частині оплати послуг, вчасно та в повному обсязі не виконав, у зв'язку з чим, у відповідача, станом на дату подання позову до суду існує непогашена заборгованість в сумі 192 357 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено лист-вимогу № 583 від 12.07.2016 року, у якому вимагав погасити грошову заборгованість з урахуванням штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних на загальну суму 213 183 грн. 67 коп. в строк 7 днів (а.с. 12-13). Однак, відповідач заборгованість не погасив, вмотивованої відповіді на вимогу не надав.

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із Договору про надання послуг № 07/10/2015 від 07.10.2015 року, вимоги позивача витікають із прав і обовязків за цим договором.

Спірні правовідносини сторін за правовою природою віднесені до договірних зобовязань послуг, загальні положення про послуги визначені главою 63, загальні положення про правочини визначені розділом IV книги 1 ЦК України, про зобовязання і договір розділами І і ІІ книги 5 ЦК України, главами 19, 20 ГК України, правові наслідки порушення зобовязання, відповідальність за порушення зобовязання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України, правові наслідки порушення зобовязання, відповідальність за порушення зобовязання - главою 51 ЦК України, розділом V ГК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Статтями 13 і 14 ЦК України встановлено, відповідно, межі здійснення цивільних прав та загальні засади виконання цивільних обовязків. Зокрема, і цивільні права і цивільні обовязки здійснюються (виконуються) в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903, ч. 1 ст. 905 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором; якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором; строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610,ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 ЦК України: порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання; у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свій обов'язок за Договором в повному обсязі, факт надання послуг та їх несплати відповідачем на суму 192 357 грн. матеріалами справи підтверджено, а тому підлягає до стягнення в судовому порядку.

У звязку з простроченням відповідачем грошового зобовязання з оплати наданих послуг, позивач просить стягнути з відповідача 1 923 грн. 57 коп. штрафу на підставі п. 5.2 Договору, 14 997 грн. 99 коп. інфляційних втрат, 3 905 грн. 11 коп. 3% річних в порядку ст. 625 ЦК України за період прострочення з 09.11.2015 року по 12.07.2016 року, нарахованих на суму боргу.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення зазначених сум штрафу, інфляційних втрат і 3% річних відповідає нормам ч. 1 ст. 549, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч.1 ст. 230, ч.4 ст. 231 ГК України, умовам п. 5.2 Договору, розрахунок розміру штрафу, інфляційних втрат і 3% річних судом перевірений і визнаний вірним, тому вимога позивача в цій частині також підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення боргу в розмірі 192 357 грн., 1 923 грн. 57 коп. штрафу, 14 997 грн. 99 коп. інфляційних втрат та 3 905 грн. 11 коп. 3% річних суд вважає обгрунтованими, доказаними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати сплачений судовий збір у розмірі 3 197 грн. 76 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агровіт» код ЄДРПОУ 34334001, місцезнаходження: 20351, Черкаська область, Уманський район, смт. Бабанка, вул. Леніна, 1 на користь дочірнього підприємства «Умань-Агро» код ЄДРПОУ 34571712, місцезнаходження: 20356, Черкаська область, Уманський район, с. Гереженівка, вул. Леніна, 61 - 192 357 грн. боргу, 1 923 грн. 57 коп. штрафу, 14 997 грн. 99 коп. інфляційних втрат, 3 905 грн. 11 коп. 3% річних та 3 197 грн. 76 коп. судових витрат.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.

Повний текст рішення складено і підписано 29.09.2016 року.

Суддя В.М. Грачов