Рішення № 61784093, 27.09.2016, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.09.2016 Справа № 920/780/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-

виробниче об'єднання», м. Суми

до відповідача Комунального підприємства «Сумижитло» Сумської міської ради,

м. Суми,

про стягнення 93 788 грн. 10 коп.

Суддя С. В. Заєць

За участю представників сторін:

від позивача: Тищенко А.В. (довіреність від 28.12.15 № 18-49/1641);

від відповідачів: не з'явились

при секретарі судового засідання Сугоняко Н. В.

Суть спору: позивач у позовній заяві б/н від 02.06.2016 просить суд стягнути з відповідача на свою користь 60 311 грн. 04 коп. - боргу, 30 396 грн. 20 коп. - пені, 504 грн. 09 коп. - 3% річних, 2 576 грн. 77 коп. - інфляційних втрат, відповідно до договору від 01.10.2011 № ПР161-6/38, а також судовий збір.

27.09.2016 відповідач надав клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, а саме витягу з ЄДРПОУ відносно КП «Сумижитло».

Зазначені документи були оглянуті судом в судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання 27.09.2016 явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, відповідач вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи.

Господарським судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення відповідача про час та місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідач не скористався своїм правом подання відзиву на позовну заяву та надання доказів в порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

01.10.2011 між Публічним акціонерним товариством «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе» (позивач - виконавець) ( відповідно до рішення позачергових загальних зборів акціонерів № 29 від 24.07.2015 змінено найменування на Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання») та Комунальним підприємством «Сумижитло» (відповідач - споживач) було укладено Договір про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої види № ПР161-6/38 (надалі Договір).

Відповідно до п. 1 Договору позивач зобов'язався надавати вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строк і на умовах передбачених договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з жовтня 2015 по квітень 2016 позивач передав, а відповідач прийняв у власність теплову енергію на загальну вартість 60 311 грн. 04 коп.

Відповідно до п. 8 Додатку № 2 до Договору для підтвердження кількості фактично спожитих послуг, щомісячно з 4 по 6 число місяця, наступного за розрахунковим сторони складають та підписують визначений п. 11 Договору акт прийому-передачі послуг. Споживач (відповідач) протягом 2-х днів з дня отримання від виконавця (позивача) акту прийому-передачі послуг, зобов'язаний направити виконавцю (відповідачеві) підписаний зі свого боку Акт прийому-передачі послуг або вмотивовану відповідь від його підписання.

Відповідно до п. 9 Додатку № 2 до Договору, якщо споживач (позивач) протягом строку вказаного в п. 8 Даного Додатку не підпише зі свого боку вищевказаний акт та не надасть вмотивовану відповідь щодо причин його непідписання, вважається що Акт прийому-передачі Послуг є підписаним без заперечень, а послуги (теплова енергія) вважаються наданими в повному обсязі, вказаному в акті.

Факт передання позивачем та отримання відповідачем теплової енергії на суму 60311 грн. 04 коп. підтверджується матеріалами справи, а саме актами прийому-передачі теплової енергії, зокрема:

- акт прийому-передачі теплової енергії у жовтня 2015 на суму - 2478,06 грн.;

- акт прийому-передачі теплової енергії у листопаді 2015 на суму - 7126,88 грн.;

- акт прийому-передачі теплової енергії у грудні 2015 на суму - 9834,99 грн.;

- акт прийому-передачі теплової енергії у січні 2016 на суму - 14765,52 грн.;

- акт прийому-передачі теплової енергії у лютому 2016 на суму - 10785,78 грн.;

- акт прийому-передачі теплової енергії у березні 2016 на суму - 10723,03 грн.;

- акт прийому-передачі теплової енергії у квітні 2016 на суму - 4596,78 грн.

Зазначені акти підписані та скріплені печатками обох сторін.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність заперечень чи зауважень з боку Відповідача щодо умов та порядку надання послуг.

Відповідно до п. 10 Договору відповідач взяв на себе зобов'язання до 10-го числа поточного місяця сплачувати позивачу вартість спожитої теплової енергії за розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо розрахунків на початок місяця).

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що ними зобов'язання були виконані в повному обсязі, однак відповідач в порушення умов укладеного договору не оплатив вартість отриманої теплової енергії за період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року, в зв'язку з чим має заборгованість перед позивачем в сумі 60311 грн. 04 коп.

Відповідно ст. 193 Господарського Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Кодексу, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Проте, в порушення умов укладеного договору, та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач не розрахувався за надані послуги, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно з положеннями статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Факт надання послуг з поставки теплової енергії за період з жовтня 2015 року по квітень 2016 року на суму 60311 грн. 04 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін актами прийому-передачі теплової енергії, при цьому відповідач не розрахувався за надані послуги, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань стосовно оплати наданих послуг, суд вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 60311 грн. 04 коп. заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних позивач зазначає, що відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Згідно з поданим розрахунком позивачем відповідачеві нараховано інфляційних втрат в сумі 2576 грн. 77 коп., 3 % річних - 504 грн. 09 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо стягнення пені позивач зазначає, що пунктом 15 договору, сторони погодили, що за несвоєчасне внесення плати споживач сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,5% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до вимог ч. 3 статті 1 Закону України № 686 - XIV від 20.05.1999 «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб'єктів підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з поданим розрахунком відповідачеві нарахована пеня в сумі 30 396 грн. 20 коп. з розрахунку 0,5 % від суми несвоєчасно виконано грошового зобов'язання за кожен день прострочки виконання.

Відповідач контррозрахунку пені, 3% річних та інфляційних нарахувань суду не надав.

З огляду на викладене, оскільки право позивача щодо стягнення пені передбачене діючим законодавством України та умовами договору, інфляційні втрати та 3% річних чинним законодавством України, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 30396 грн. 20 коп., інфляційних втрат в сумі 2576 грн. 77 коп., 3% річних - 504 грн. 09 коп., є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1406 грн. 82 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Сумижитло» Сумської міської ради (40000, м. Суми, вул. Горького, 21, код 37654796) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання» (40004, м. Суми, вул. Горького,58, код 05747991) 60311 грн. 04 коп. заборгованості, 30396 грн. 20 коп. пені, 504 грн. 09 коп. - 3% річних, 2576 грн. 77 коп. інфляційних нарахувань, 1406 грн. 82 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03 жовтня 2016.

Суддя С.В. Заєць