Ухвала суду № 61783827, 28.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

28.09.2016

Справа № 910/14526/16

За позовом

Українського консорціуму «Екосорб»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест»

про

розірвання договору

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники: не з’явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Український консорціум «Екосорб» звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест» про розірвання договору про зміну замовника будівництва (передачу прав та функцій замовника будівництва) від 23.08.2013, а також додаткових договорів №1 та №2 до договору від 23.08.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 розгляд справи було відкладено на 28.09.2016.

08.09.2016 через канцелярію суду від позивача надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.

27.09.2016 через канцелярію суду від Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» надійшло клопотання про залучення його до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

В судове засідання, призначене на 28.09.2016, представники сторін не з’явилися.

Розглянувши подане позивачем клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, суд відзначає таке.

Клопотання мотивовано тим, що Господарським судом міста Києва було порушено провадження у справі про банкрутство Українського консорціуму «Екосорб», а тому з огляду на положення ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» даний спір має розглядатися у межах провадження у справі про банкрутство. Відтак, за твердженням позивача, позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Як зазначено в п. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI)», частина четверта статті 10 Закону відносить до підвідомчості господарських судів усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника. Винятком є спори, пов'язані із визначенням та сплатою (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК та застосовується незалежно від суб'єктного складу сторін. Слід мати на увазі, що спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, розглядаються господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство незалежно від того, заявлені такі вимоги з підстав невідповідності правочинів спеціальним нормам (стаття 20 Закону) чи загальним, встановленим цивільним законодавством. Крім названих у зазначеній статті Закону справ у спорах, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, слід відносити також спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника.

Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (частина дев'ята статті 16 ГПК). Такі майнові спори, за винятком спорів боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника (абзац четвертий частини восьмої статті 23 Закону), розглядаються та вирішуються господарським судом за правилами позовного провадження, передбаченими ГПК, з урахуванням особливостей, встановлених Законом, у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ. За наслідком розгляду зазначених майнових спорів по суті господарський суд виносить ухвалу (задоволення заяви, відмова у задоволенні заяви (повністю або частково).

З наведеного вбачається, що у межах провадження у справі про банкрутство без порушення нових справ розглядаються майнові спори саме з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником.

В свою чергу, в рамках даної справи позивачем заявлено вимоги про розірвання договору про зміну замовника будівництва (передачу прав та функцій замовника будівництва) від 23.08.2013 та додаткових договорів №1 та №2 до нього.

Тобто, спір у даній справі не є майновим спором, спором про визнання недійсним правочину, укладеного боржником, а вимоги у справі пред’явлені не до боржника (як визначено в ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), а власне боржником до його контрагента за спірним договором.

Наведене спростовує доводи позивача стосовно того, що даний спір підлягає вирішенню у межах провадження у справі про банкрутство.

Статтею 81 Господарського процесуального кодексу України визначено виключний перелік підстав, за яких господарський суд залишає позов без розгляду, а саме: позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк; позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору; громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.

Оскільки існування обставин, які у відповідності до ст. 81 Господарського процесуального кодексу України є підставами для залишення позову без розгляду, позивачем не доведено, клопотання позивача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про залучення його до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, суд відзначає таке.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

За умовами договору про зміну замовника будівництва (передачу прав та функцій замовника будівництва) від 23.08.2013 та додаткових угод до нього, розірвання яких є предметом спору у даній справі, позивач передав відповідачу права замовника, які належали йому як замовнику будівництва об’єкта містобудування, що знаходиться за адресою: вул. Коцюбинського, 9 (будівельний №36) с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область.

В обґрунтування клопотання про залучення до участі у справі третьої особи заявник вказує, що 31.12.2013 між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПГ Інвест» (відповідачем) було укладено договір кредитної лінії №778/31/6 про фінансування проекту викупу та добудови об’єкту незавершеного будівництва І-ї черги Житлового комплексу «Західний», розташованого за адресою: вул. Коцюбинського, будинок 9 (будівельний №36), с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київської області. В забезпечення виконання зобов’язань за вказаним кредитним договором на підставі іпотечного договору від 24.02.2014 та іпотечного договору від 31.01.2014 майнові права на вказаний об’єкт незавершеного будівництва були передані в іпотеку Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України».

Таким чином, оскільки АТ «Ощадбанк» є іпотекодержателем майнових прав на об’єкт незавершеного будівництва (І-ї черги Житлового комплексу «Західний», розташований за адресою: вул. Коцюбинського, будинок 9 (будівельний №36), с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київської області), права замовника будівництва щодо якого набуто відповідачем (іпотекодавцем) на підставі спірного договору, рішення у даній справі може вплинути на права та обов’язки Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» щодо однієї із сторін.

Враховуючи викладене, клопотання Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про залучення його до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів, необхідності витребування нових доказів.

У зв’язку із залученням до участі у справі третьої особи, неявкою в судове засідання представників сторін, неподанням відповідачем витребуваних судом документів, спір не може бути розглянутий у даному судовому засіданні, а тому розгляд справи підлягає відкладенню.

Керуючись ст.ст. 27, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Залучити до участі у справі Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (01001, м.Київ, вулиця Госпітальна, будинок 12-Г, ідентифікаційний код 00032129) третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

2. Відкласти розгляд справи на 11.10.16 о 12:00. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: 01030, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 44-Б, зал судових засідань №16 (корпус «Б»).

3. Викликати для участі у засіданні повноважних представників сторін та третьої особи. Явку повноважних представників визнати обов’язковою.

4. Зобов’язати позивача направити на адресу третьої особи копію позовної заяви та доданих до неї документів; докази направлення надати суду.

5. Зобов’язати відповідача надати суду:

- письмовий відзив на позов із зазначенням доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини, та нормативно-правового обґрунтування своїх заперечень; забезпечити надіслання позивачу копії відзиву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України;

- документи, що підтверджують заперечення проти позову (оригінали для огляду, належним чином засвідчені копії – до матеріалів справи).

6. Зобов’язати третю особу надати суду письмові пояснення по справі.

7. Звернути увагу, що згідно зі ст. ст. 45, 115 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду є обов’язковою для виконання.

Суддя Ю.М. Смирнова