Ухвала суду № 61783689, 03.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

03.10.2016Справа № 910/23812/15

Господарський суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Комарової О.С., суддів Лиськова М.О, Сівакової В.В, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопродінвест" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 року № 910/23812/15

у справі № 910/23812/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А, м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопродінвест", м. Київ

про стягнення кредитної заборгованості в сумі 319 353 249,19 грн.

Представники сторін:

від позивача не з'явились

від відповідача Чугунов М.В. (представник за довіреністю)

Войцехівський О.В. (представник за довіреністю)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А., 04 вересня 2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 11/2-27811 від 31.08.2015 року до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопродінвест" про стягнення кредитної заборгованості в сумі 319 353 249,19 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський Акціонерний Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Славкіної М.А до Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопродінвест" про стягнення кредитної заборгованості в сумі 319 353 249,19 грн. задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопродінвест" на користь Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" грошові кошти: заборгованості за кредитом - 150 000 000,00 грн., заборгованості за процентами - 44 849 315,11 грн., пені за несвоєчасне погашення кредиту - 43 668 493,15 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів по кредиту - 9 767 826,40 грн., заборгованості по 3% річних - 3 567 907,32 грн., інфляційних збитків за несвоєчасне погашення кредиту - 54 656 336,34 грн. та інфляційних збитків за несвоєчасну сплату процентів - 12 843 370,87 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2016 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопродінвест" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 року - без змін.

Після повернення матеріалів справи № 910/23812/15 з Київського апеляційного господарського суду до Господарського суду міста Києва на виконання рішення та постанови, Господарським судом міста Києва від 25.05.2016 року було видано відповідний наказ.

Через відділ діловодства суду 23.09.2016 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопродінвест" надійшла заява б/н від 22.09.2016 року про відстрочку виконання рішення, в якій заявник просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 року у справі № 910/23812/15 на 1 рік та 6 місяців.

Заява обґрунтована тим, що заявник перебуває у складному фінансовому становищі, що значно утруднює виконання рішення суду, на підприємстві відсутні кошти та майно для виконання рішення суду в повному об'ємі. Заявник вказує, що при примусовому виконанні рішення над товариством нависне загроза банкрутства, оскільки в останнього відсутні кошти на банківських рахунках і майно, в обсязі визначеному рішенням суду, на яке можливо було б звернути стягнення, тоді як при належній організації бізнес-процесу заявник зможе протягом декількох виробничих років відновити та наростити темп виробництва для отримання прибутку, достатнього для погашення заборгованості в повному обсязі.На підтвердження складного фінансового становища заявник надав звіт ТОВ «Аудиторської фірми «аудит-Стандарт» про фактичні результати виконання завдання з узгоджених процедур, щодо аналізу фінансової звітності ТОВ «М'ясопродінвест» станом на 30.06.2016 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 23.09.2016 року зазначену заяву передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючого судді Комарової О.С., суддів Лиськова М.О. та Сівакової В.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2016 року прийнято до провадження колегії суддів у складі:головуючий суддя: Комарова О.С., судді: Лиськов М.О., Сівакова В.В. справу № 910/23812/15 та призначено розгляд заяви на 03.10.2016 року.

В судовому засіданні 03.10.2016 року представник відповідача (заявника) підтримав доводи заяви та дав пояснення по суті заяви, а також подав заяву про відмову від фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Вказану заяву судом задоволено.

Отже, розгляд заяви здійснювався без застосування звукозаписувального технічного засобу.

Представник позивача в судове засідання 03.10.2016 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши відповідну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про відмову в задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопродінвест" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 року № 910/23812/15, виходячи з наступного.

Приписами ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Тобто, підставами задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду можуть бути обставини, якими його виконання ускладнюється чи видається неможливим.

В обгрунтування поданої до суду заяви, заявник посилається на складне фінансове становище, що значно утруднює виконання рішення суду, на підприємстві відсутні кошти та майно для виконання рішення суду в повному об'ємі. Заявник вказує, що при примусовому виконанні рішення над товариством нависне загроза банкрутства, оскільки в останнього відсутні кошти на банківських рахунках і майно, в обсязі визначеному рішенням суду, на яке можливо було б звернути стягнення, тоді як при належній організації бізнес-процесу заявник зможе протягом декількох виробничих років відновити та наростити темп виробництва для отримання прибутку, достатнього для погашення заборгованості в повному обсязі. На підтвердження складного фінансового становища заявник надав звіт ТОВ «Аудиторської фірми «аудит-Стандарт» про фактичні результати виконання завдання з узгоджених процедур, щодо аналізу фінансової звітності ТОВ «М'ясопродінвест» станом на 30.06.2016 року.

Частиною 5 статі 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

В силу вимог ст. 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Отже, з правових конструкцій вказаних статей випливає, що судові рішення можуть прийматися у формі: рішень, ухвал, постанов та є обов'язковими до виконання на всій території України.

Пунктом 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

За змістом п. 7.1.1. вищезазначеної постанови Пленуму Вищого господарського суду України, відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Відповідно до п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Як вбачається з матеріалів справи № 910/23812/15, спір між сторонами виник у зв'язку з наявністю заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопродінвест" перед Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" за порушення умов кредитного договору № 3-2014 від 08.01.2014 року в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом у строки, які визначені умовами укладеного між сторонами правочину, внаслідок чого позивачем була нарахована пеня.

Укладення заявником кредитного договору № 3-2014 від 08.01.2014 року вважається здійсненням останнім підприємницької діяльності як суб'єкта господарювання. Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Положеннями ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України визначено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 року у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

У відповідності з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши подані матеріали та докази в їх сукупності та враховуючи, посилання заявника на обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність існування конкретних обставин, які ускладнюють та роблять неможливим виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 року у справі №910/23812/15, з урахуванням принципів розумності та справедливості.

Крім того, оцінюючи в сукупності доводи заявника, наведені ним у заяві про відстрочку виконання рішення суду, враховуючи при цьому роз'яснення постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9, згідно яких господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, суд дійшов висновку про те, що при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення суду у справі № 910/23812/15, необхідно врахувати не тільки матеріальні інтереси та фінансовий стан заявника, а й матеріальні інтереси та фінансовий стан стягувача, слід також враховувати наявність інфляційних процесів у економіці держави з огляду на значний розмір сум до стягнення.

Суд також звертає увагу на те, що заявником (боржником) ані у тексті заяви про відстрочку виконання рішення суду, ані у судовому засіданні 03.10.2016 року не вказано та не подано суду певних доказів того, що через 1 рік та 6 місяців закінчиться дія обставин, на які він посилається у заяві про відстрочку виконання рішення суду, а рівно, що через 1 рік та 6 місяців він буде мати змогу виконати рішення суду у справі № 910/23812/15.

Крім того, суд зазначає, що наведені в заяві обставини, які на думку заявника свідчать про наявність підстав для відстрочки виконання рішення, є звичайними обставинами при веденні господарської діяльності, яку заявник здійснює на власний ризик. Позивач та відповідач знаходяться в рівних економічних умовах при здійсненні своєї господарської діяльності, тому відстрочка виконання рішення суду призведе до надання переваг заявнику (відповідачу) в порівнянні з позивачем за відсутності для цього підстав.

Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопродінвест" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 року № 910/23812/15 задоволенню не підлягає.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "М'ясопродінвест" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 01.02.2016 року № 910/23812/15 - відмовити.

2. Копію ухвали направити позивачу у справі № 910/23812/15.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.С. Комарова

Судді М.О. Лиськов

В.В. Сівакова