Ухвала суду № 61783640, 03.10.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

03.10.2016

Справа № 910/17832/16

Суддя Гумега О.В., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" (ТРК "Студія 1+1")

про захист ділової репутації

ВСТАНОВИВ:

Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява № б/н від 28.09.2016 (вх. № 17832/16 від 14.09.2016) і додані до неї документи підлягають поверненню позивачеві без розгляду з таких підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога; доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини; обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми; законодавство, на підставі якого подається позов.

Згідно з пунктом 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов.

З наведеного випливає, що чинним законодавством України на позивача покладено обов’язок доказування наявності обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та подання суду відповідних доказів, необхідних для всебічного розгляду справи.

Згідно вимог п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії.

Позивач звернувся з даним позовом до суду з вимогами про:

1 Визнати недостовірною інформацію відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Техенерго», ЄДРПОУ 30979830, поширену Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "СТУДІЯ 1+1" (TOB "ТРК "СТУДІЯ 1+1") (код ЄДРПОУ 23729809, 04080, м. Київ, вул. КИРИЛІВСЬКА, будинок 23) у вечірньому ефірі національного телеканалу « 1 + 1» 12 вересня 2016 року, о 22:00 год., в телепрограмі «ГРОШІ» в сюжеті «Будівельна афера століття та казкова історія Поліни».

2. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "СТУДІЯ 1+1" (ТОВ "ТРК "СТУДІЯ 1+1") (код ЄДРПОУ 23729809, 04080, м. Київ, вул. КИРИЛІВСЬКА, будинок 23) спростувати недостовірну інформацію, що була поширена у вечірньому ефірі національного телеканалу « 1 + 1» 12 вересня 2016 року, о 22:00 год., в телепрограмі «ГРОШІ» в сюжеті «Будівельна афера століття та казкова історія Поліни», тим же способом як було поширено недостовірну інформацію - в ефірі вечірньої телепрограми «ГРОШІ» на національному телеканалі « 1+1» о 22:00 год. в місячний строк з дня набрання рішенням законної сили.

При цьому у позовній заяві позивач сверджує, що спірна інформація була поширена Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "СТУДІЯ 1+1", у зв'язку з чим визначає вказане товариство в якості відповідача.

Проте, суд звертає увагу, що позовна заява не містить зазначення жодних доказів на підтвердження факту поширення спірної інформації саме Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "СТУДІЯ 1+1", яке визначено в якості відповідача, а рівно жодні відповідні докази не додані до позовної заяви. Саме лише посилання у позовній заяві на поширення спірної інформації в "ефірі національного телеканалу "1+1" не підтверджує, що трансляцію на вказаному каналі здійснює саме визначений у позовній заяві відповідач.

Також, у позовній заяві позивач стверджує, що спірна інформація є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, оскільки "ТОВ «Техенерго» користується земельними ділянками в межах і спосіб визначений законодавством та на підставі документів, які надають право на користування земельними ділянками". Наведений висновок міститься на стор. 5 позовної заяви, проте жодні докази на його підтвердження, в тому числі і ті, на які позивач посилається у позовній заяві (рішення Київської міської ради від 26.07.2007 № 97/1931, акт приймання-передачі земельних ділянок від 16.11.2007, договір оренди від 15.11.2007), - фактично до позовної заяви не додані.

Крім того, на стор. 5 позовної заяви позивач стверджує, що "товариство здійснює будівництво на підставі документа, який надавав право на виконання таких робіт", проте жодний такий "документ" до позовної заяви не доданий, рівно як не додані до позовної заяви і документи, на які наявні посилання на стор. 5 позовної заяви (декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про прийняття Держархбудінспекцією об'єкта в експлуатацію, вихідні дані, проектна документація щодо об'єкта будівництва тощо).

Отже, як свідчить перелік "Додатків" до позовної заяви, окрім роздруківки спірної інформації з сайту в мережі Інтернет (до того ж, достовірність тексту якої належним чином не підтверджена), позивачем не додані жодні документи, які мають підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (належні і допустимі докази в розумінні ст. 34 ГПК України).

При цьому суд звертає увагу позивача, що ч. 3 ст. 277 Цивільного кодексу України, яка містила норму про те , що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного, - виключена на підставі Закону України № 1170-VІІ від 27.03.2014.

Зважаючи на наведене, твердження позивача з приводу того, що позивач повинен довести лише факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено особисті немайнові права позивача , є безпідставними.

Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. А отже, окрім обов‘язку доказування факту поширення спірної інформації відповідачем, а також того, що внаслідок поширення спірної інформації було порушено особисті немайнові права позивача, на позивача також покладено процесуальний обов‘язок доведення всіх обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, в тому числі обставин стосовно того, що спірна інформація є недостовірною та такою, що не відповідає дійсності.

За таких обставин, позивач не дотримався приписів п. 5 ч. 2 ст. 54, п. 4 ч. 1 ст. 57 ГПК УКраїни, що є підставою для повернення позову без розгляду відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

А тому позовна заява № б/н від 28.09.2016 не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню позивачеві.

Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя О.В.Гумега