Ухвала суду № 61783218, 30.09.2016, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"30" вересня 2016 р. Справа № 903/630/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Айс тім

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 16 940,38грн.

Суддя Філатова С.Т.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, дов. від 21.12.2015р. №654

від відповідача: н/в

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України розяснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України розяснено процесуальні права та обовязки учасників судового процесу.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю Айс тім звернулось з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 20 540,38грн., в тому числі 13 596,77грн. заборгованості за поставлений товар на підставі договору №62 від 04.04.2012р., 3 398,27грн. пені за прострочення платежу за період з 26.06.2015р. по 12.04.2016р. на підставі п. 6.2 договору, 2 018,24грн. штрафу за прострочення платежу понад 21 день за період з 22.07.2015р. по 14.09.2015р. на підставі п. 6.3 договору, 1 256,02грн. інфляційних втрат за період з вересня 2015р. по квітень 2016р. та 271,08грн. річних за період з 26.06.2015р. по 01.05.2016р. на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України.

В обґрунтування позовних вимог посилається на невиконання відповідачем зобовязань по оплаті поставленого по договору №62 від 04.04.2012р. товару.

Клопотанням від 20.09.2016р. на виконання вимог ухвали суду представник позивача долучив до матеріалів справи розрахунок боргу із зазначенням платіжних документів на суму 17 534,50грн., в т.ч. 9 996,77грн. основної заборгованості, 4 070,85грн. пені за період з 05.04.2015р. по 28.03.2016р., 2 020,23грн. штрафу станом на 20.09.2016р., 1 001,85грн. інфляційних втрат за період з вересня 2015р. по серпень 2016р., 444,80грн. річних за період 05.04.2015р. по 20.09.2016р., та докази надіслання розрахунку відповідачу (поштова квитанція від 20.09.2016р. №8542), надав пояснення по суті спору.

Ухвалою суду від 20.09.2016р. розгляд справи згідно ст.77 ГПК України відкладався у звязку з неподанням витребуваних документів відповідачем. Зобовязано відповідача подати суду пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог, розглянути розрахунок позивача від 20.09.2016р., у випадку заперечень щодо розрахунку надати контррозрахунок.

У судовому засіданні 30.09.2016р. представник позивача в межах повноважень, наданих довіреністю від 21.12.2015р. №654 (а.с. 53), подав заяву про зменшення розміру позовних вимог та просив стягнути з відповідача 9 996,77грн. основного боргу, 3 398,27грн. пені, 2 018,24грн. штрафу, 1 256,02грн. інфляційних втрат, 271,08грн. річних, всього 16 940,38грн.

Заява обґрунтована помилками при здійсненні розрахунку.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів відповідача, судом приймається заява представника позивача про зменшення розміру позовних вимог, нова ціна позову - 16 940,38грн.

Водночас, розрахунок інфляційних втрат та річних, наданий представником позивача, не відповідає вимогам ст.ст. 253, 254 ЦК України та п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» (розрахунок річних здійснено без врахування вихідних днів, в розрахунок інфляційних втрат не включено періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці).

Відповідач у судові засідання не зявився, витребуваних доказів не подав, ухвали суду від 05.09.2016р., 20.09.2016р. повернуті органами поштового звязку з відмітками «за зазначеною адресою не проживає», «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 55-57, 88-90).

У пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 АДРЕСА_1, куди і направлялась ухвала суду (а.с. 58-59, 88-90).

З метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, виходячи з принципу диспозитивності сторін, зважаючи на неподання витребуваних документів відповідачем, господарський суд, керуючись п 2 ст. 77 ГПК України, вважає за необхідне відкласти розгляд справи.

Господарський суд, керуючись п. 2 ст.77, ст.86 ГПК України, -

ухвалив:

1. Розгляд справи відкласти на 15.11.2016р. на 10:00 год.

2. Представити суду:

2.1. Позивачу: обґрунтований розрахунок річних та інфляційних втрат у відповідності до вимог ст.ст. 253, 254 ЦК України та п. 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду від 17.12.2013р. №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань». Розрахунок до 07.10.2016р. надіслати відповідачу, докази надіслання подати суду (поштову квитанцію, опис вкладень).

2.2.Відповідачу: пояснення (обґрунтовані доводи та заперечення) по суті позовних вимог, розглянути розрахунок позивача, у випадку заперечень щодо розрахунку надати контррозрахунок.

Представник позивача про наступне судове засідання повідомлений під розписку у судовому засіданні.

Відповідачу надіслати ухвалу рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд попереджає сторони, що у разі невиконання вимог суду, господарським судом буде вирішене питання про адмінвідповідальність за злісне ухилення від виконання вимог суду та в силу ст. 4-5 ГПК України, ст.ст. 185-3, 221-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено штраф у розмірі до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (1 700грн.).

Суд повідомляє, що згідно зі ст. 221-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова суду, прийнята за результатами розгляду такої справи, є остаточною і оскарженню не підлягає.

У разі неподання витребуваних судом доказів спір буде розглянуто за наявними в справі матеріалами згідно ст.75 ГПК України.

Суддя С.Т. Філатова