Постанова № 61783027, 27.09.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 вересня 2016 р. № 820/3808/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Делтана", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 07.2016 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 424030, 50 грн., в тому числі за основним платежем - 282687,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 141 343,50 грн.

- скасувати податкове повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області - № НОМЕР_2 від 07.2016 року про визначення суми податкового зобов'язання, з податку на прибуток в розмірі 254 418,00 грн.;

- судові витрати покласти на відповідача по справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15 червня 2016 року Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова ДФС у Харківській області складено акт № 2248/20-30-14-02-10/32235849 "Про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Делтана" (код за ЄДРПОУ 32235849) з питань дотримання вимог податкового законодавства України по фінансово - господарським відносинам з ТОВ "ТК Комівояжер" код ЄДРПОУ 39948072 та ТОВ "Будпрофіт 3" код ЄДРПОУ 39704534 за листопад 2015 року, на підставі якого в липні 2016 року прийняті спірні податкові повідомлення - рішення № НОМЕР_1, № НОМЕР_2. Позивач стверджує, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті перевірки. Викладені в акті судження інспекції є помилковими, не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій. ТОВ"Делтана" виконані всі необхідні вимоги для включення до податкового кредиту сум ПДВ та сплачені податки у вірному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник відповідача - Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, позов не визнав.

У письмових запереченнях на позов (т.1 а.с.70 -171) відповідач вказав, що викладені в акті № 2248/20-30-14-02-10/32235849 від 15.06.2016 р. судження контролюючого органу про вчинення платником податків податкових правопорушень є правильними та вірними. Вказані порушення встановлені цілком об'єктивно. В ході перевірки також була досліджена вся наявна податкова інформація з контрагентами позивача. На думку контролюючого органу, висновків інших податкових органів достатньо для судження про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України. За таких підстав податкові повідомлення-рішення від 07.2016 року № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 є правомірними та обґрунтованими. Посилаючись на викладені вище доводи, відповідач просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні заявлених вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов, просив суд ухвалити рішення про відмову у задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (код ЄДРПОУ 32235849). На обліку як платник податків підприємство перебуває в Центральній об'єднаній державній податковій інспекції м. Харкова з 07.11.2002 за № 346 (правонаступник Західної ОДПІ).

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства не доказуються перед судом.

Центральною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області на підставі п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу від 30.05.2016 № 610 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана", (код за ЄДРПОУ 32235849) з питань дотримання вимог податкового законодавства України по фінансово - господарським відносинам з ТОВ "ТК Комівояжер" код ЄДРПОУ 39948072 та ТОВ "Будпрофіт 3" код ЄДРПОУ 39704534 за листопад 2015 року

Результати перевірки оформлені актом від 15.06.2016 за № 2248/20-30-14-02-10/32235849 (а.с. 19-43).

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем приписів:

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198, п. 200.1 ст. 201 Податкового кодексу України, підприємством помилково віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 282 687 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет у розмірі 282 687 грн.;

- ст. 14.1.27. п.14.1 ст. 14, ст. 138, ст. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України, підприємством ТОВ "Делтана" занижено фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень БО на загальну суму 1 413 435 грн., як наслідок, заниження сум податку на прибуток всього у сумі 254 4 18 грн. у 2015 році (а.с. 42).

З посиланням на висновки вказаного акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 07.2016 року за № НОМЕР_2 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 254418 грн. (а.с. 16) та за № НОМЕР_1 щодо збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 424 030,50 грн., в тому числі за основним платежем - 282 687, 00 грн.

Не погодившись із вищезазначеним податковим повідомленням - рішенням позивач оскаржив їх до адміністративного суду.

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішень, слугувало відображене в акті судження відповідача про те, що в ході перевірки документально не підтверджено реальність здійснення позивачем господарських відносин з підприємствами: ТОВ "ТК Комівояжер" та ТОВ "Будпрофіт 3".

З цих підстав контролюючим органом зроблено висновки про те, що позивач неправомірно задіяв у складі податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість витрати по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами.

На вказані доводи відповідач посилався як у акті перевірки, так і в письмових запереченнях на адміністративний позов, поданих до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені субєктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Правовідносини щодо формування платником податків податкового кредиту з 01 січня 2011 року врегульовано статтею 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI.

Так, в силу пункту 198.3 зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

А відповідно до положень пункту 198.6 статті 198 вказаного вище Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, валові витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, що є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Відтак, надаючи правову оцінку рішенню контролюючого органу про визначення платнику податків грошового зобов'язання, суд досліджує факт здійснення господарської операції (її реальність/товарність), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи слідує, що між ТОВ "Делтана"(покупець) та ТОВ "ТК Комівояжер" (продавець) укладено договір від 12.11.2015 року за № 1112 (а.с. 44-46).

Відповідно п.п.1.1 вищезазначеного договору - продавець зобов'язується передати у власність «Покупця», а «Покупець» прийняти та оплатити хімічну продукцію (далі- "Товар") в асортименті та кількості згідно з «Специфікацією» та/або видатковою накладною до нього Договору, які Є Його невід'ємною частиною.

Положеннями п.п.2.1 вищевказаного договору передбачено, що поставляється оплачується «Покупцем» за цінами і на умовах згідно з "Специфікацією" (видатковою накладною).

Положеннями п.п. 3.1 "покупець" передає "продавцю" запит (далі - «Заявка») на постачання певного асортименту та кількості товару. На основі Заявки «Продавець» складає «Специфікацію» та/або видаткову накладну із зазначенням цієї кількості, графіка, умов поставки кожної партії, графіка оплати Товару.

Доказом передачі партії товару у власність "Покупця" є оформлені належним чином відвантажувальні документи, а також наявність довіреності на отримання партії товару. Датою фактичного відвантаження товару є дата оформлення видаткової накладної. Документи, що додаються до Товару: видаткова накладна, товарно - транспортна накладна, документи перераховані в п. 5.3.

Згідно до ст. 712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи із змісту цієї норми, наслідками за договором постачання товару є перехід права власності на товар від постачальника до покупця за певну грошову суму.

На виконання умов договору ТОВ "Делтана" прийняло товар - плівку у кількості 17039,00 кг, що підтверджується видатковою накладною: № 3011 від 30.11.2015 (а.с.47).

Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено податковою накладною оформленою підприємством ТОВ "ТК Комівояжер" на суму придбаних товарно - матеріальних цінностей, що відповідає вказаним показникам у видатковій накладній № № 3011 від 30.11.2015 , у відповідності до вимог податкового законодавства, а саме: № 6 від 30.11.2015 на загальну суму 978 917,93 грн. в т.ч. сума ПДВ - 163 152,99 грн. (а.с. 49).

Факт сплати вартості отриманих ТМЦ, підтверджується копіями виписок по перерахуванню коштів та платіжними дорученнями від 09.12.2015 № 461 на суму 50 000,00 грн. від 10.12.2015 № 471 на суму 67 470,00 грн., від 16.12.2015 № 2807 на суму 377 000,00 грн., від 25.12.2015 № 525 на суму 50 000,00 грн., від 25.12.2015 № 2888 на суму 71 290,00 грн., від 13.01.2016 № 551 на суму 150 000,00 грн., від 25.01.2016 № 3051 на суму 100 058,00 грн., від 02.02.2016 № 3124 на суму 300 000,00 грн., відповідно до яких позивачем через ПАТ "Банк"Грант", АТ "ОСОБА_3 Аваль", ПАТ "Сбербанк" перераховано кошти у сумі 1 165 818,00 грн. ПДВ 194 302,99 грн.(а.с. 182-190).

Щодо факту транспортування товару суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст.48 Закону України Про автомобільний транспорт встановлено, що документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення, є посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж.

Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Позивачем надано до суду копію товарно-транспортної накладної, з якої вбачається, що товар поставлений постачальником автомобілем МАЗ 216 79 ХА на адресу приміщення позивача - м. Харків, вул. Золочівська, 4А, яке знаходиться у користуванні ТОВ "Делтана" (а.с. 48).

Поряд із цим, з матеріалів справи вбачається, що 03.11.2015 між ТОВ "Будпрофіт 3" (постачальник) та ТОВ "Делтана" укладено договір поставки № 0311 (а.с.50-54).

ТОВ "Будпрофіт 3", код ЄДРПОУ - 39704534, зареєстровано як суб'єкт господарювання, місцезнаходження юридичної особи: 61058, Харківська область, м. Харків, Дзержинський район, вул. Ромен Роллана, буд. 12, основним видом діяльності за КВЕД є 43.29 є інші будівельно - монтажні роботи, що встановлено з витягу з ЄРРПОУ (т. 2 а.с. 25-28 ).

Відповідно до п.п.1.1 вищевказаного договору, постачальник зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити розхідні матеріали для поліграфії (далі - Продукція) в асортименті, кількості та по цінам, узгодженими Сторонами. Під Додатками до цього договору розуміються рахунки та видаткові накладні, що видаються Постачальником (п.п. 1.2).

Ціна на Продукцію встановлюється в національній валюті України - гривнях (з врахуванням податку на додану вартість) та вказується в Додатках до цього договору, які с його невід ємними частинами, а також у податкових накладних (п.п. 5.1).

Відповідно до п.п. 7.1, партія Продукції вважається переданою Постачальником та прийнятою Покупцем:за кількістю - шляхом перевірки та порівняння, відповідно до кількості місць, вказаної в транспортних та супровідних документах на партію Продукції; за якістю - відповідно до сертифікатів якості та/або відповідності Постачальника та/або Виробника.

На виконання умов договору ТОВ "Делтана" прийняло товар - плівку , що підтверджується видатковою накладною № 2311 від 23.11.2015 (а.с.55).

Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено податковою накладною оформленою підприємством на суму придбаних товарно - матеріальних цінностей, що відповідає вказаним показникам у накладній, у відповідності до вимог податкового законодавства, а саме: № 4 від 23.11.2015 на загальну суму 717 206,04 грн. в.т.ч. сума ПДВ - 119534,34 грн. (а.с. 57).

На виконання умов договору ТОВ "Делтана" через ПАТ "Банк"Грант" та АТ "ОСОБА_3 Аваль", АТ "Прокредит Банк" здійснено оплату у суму 609 065, 00 грн. (ПДВ - 101 510,83 грн.), що підтверджується копіями виписок по перерахуванню коштів від 09.12.2015 № 460 на суму 50 000,00 грн., від 10.12.2015 р. №470 на суму 36 065,00 грн., від 16.12.2015 р. №493 на суму 215 000,00 грн., від 16.12.2015 р. №2806 на суму 223 000,00 грн., від 16.12.2015 р. №33 на суму 85 000,00 грн.(а.с. 193-197).

Позивачем надано до суду копію товарно-транспортної накладної, з якої вбачається, що товар поставлений постачальником автомобілем НОМЕР_3 на адресу приміщення позивача - м. Харків, вул. Золочівська, 4А, яке знаходиться у користуванні ТОВ "Делтана" (а.с. 56).

Крім того, факт перевезення придбаної плівки та фарби від ТОВ "Комівояжер" та ТОВ "Будпрофіт 3" до позивача підтверджується копіями договорів на надання транспортно -експедиційних послуг.

Так, 01.04.2014 між ТОВ "Делтана" (замовник) та ТОВ "Полекс-Транс-Логістік" (виконавець) укладено договір з надання транспортно - експедиційних послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом в місцевому та міжнародному з'єднані № 010414 (а.с. 198-201).

05.01.2012 між ТОВ "Делтана" (замовник) та ФОП ОСОБА_4 (виконавець) укладено договір з надання транспортно - експедиційних послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом в місцевому та міжнародному з'єднані № 01-01-12 (а.с. 202-205).

Між тим, придбаний товар у ТОВ "Комівояжер" та ТОВ "Будпрофіт 3" використаний у власному виробництві ТОВ "Делтана" для пакування товару для реалізації її, що підтверджується видатковими накладними № 1035 від 04.12.2015, № 1038 від 07.12.2015, № 1043 від 08.12.2015, 3 1044 від 08.12.2015, № 1049 від 11.12.2015, № 1052 від 11.12.2015, 3 1060 від 17.12.2015, № 1063 від 18.12.2015, №1066 від 21.12.2015, № 1067 від 21.12.2015, № 1068 від 21.12.2015, № 1076 від 24.12.2015 (т. 1 а.с. 239-250) та № 1077 від 25.12.2015, № 1081 від 25.12.2015, № 1083 від 28.12.2015, № 6 від 11.01.2016, № 16 від 15.01.2016, № 21 від 20.01.2016, № 30 від 22.01.2016, № 31 від 22.01.2016, № 34 від 25.01.2016, № 48 від 01.02.2016, № 62 , № 66 від 08.02.2016, № 67 від 09.02.2016, № 81 від 16.02.2016, № 92 від 22.02.2016, № 110 від 02.03.2016, № 152 від 18.03.2016, № 243 від 20.04.2016 (т. 2 а.с. 1-18).

Поряд із цим, на підтвердження перевезення готової продукції від позивача до покупців ТОВ "Делтана" надано суду копії договорів на надання транспортно - експедиційних послуг, а саме:

- договір на надання транспортно - експедиційних послуг № 1411-1 від 14.11.2013 (а.с. 206);

- договір на доставку плівки для упаковки № 09-08с від 05.02.2009 (а.с. 207-213); № 17/02 від 17.02.2014 (а.с.214-217); № 18/01-10 від 18.01.201о (а.с. 218-224); № 16/04-15 від 16.04.2015 (а.с.225 - 229); № 220 від 30.10.2012 (а.с. 230-233); № 22/05-14 від 22.05.2014 (а.с. 234-238).

Посилання відповідача в акті перевірки на підставі податкових інформацій від 10.02.2016 за № 44/20-36-22-05-09 та від 05.01.2016 за № 17/20-30-22-03/39704534 щодо нереальності господарських операцій між ТОВ "Делтана" та контрагентами ТОВ "Комівояжер", ТОВ "Будпрофіт 3" у зв'язку з тим, що у ТОВ " ТК Комівояжер" відсутня наявність трудових ресурсів та той факт, що ТОВ "Будпрофіт 3" у звітних періодах реалізувало товари, що не придбалися ним, а тому неможливо встановити походження реалізованих товарів на адресу контрагентів -покупців, суд не бере до уваги, оскільки зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд доходить до висновку, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем і контрагентом підтверджується також фактом подальшого використання придбаного позивачем товару у власній господарській діяльності.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, накладним, платіжним дорученням, товарно-транспортним накладним та іншим первинним документам, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем включено до складу податкового кредиту суми з придбання товару у ТОВ "ТК Комівояжер" та ТОВ "Будпрофіт 3" за відповідний період.

На час укладання та виконання зазначених вище договорів контрагенти позивача, а саме ТОВ"ТК Комівояжер" та ТОВ "Будпрофіт 3" зареєстровані як юридичні особи та є платниками податку на додану вартість, що встановлено в ході розгляду справи.

Посилання податкового органу у письмових запереченнях на ненадання до перевірки сертифікатів якості, які передбачені договором поставки від 12.11.2015 № 1112 суд не приймає, оскільки під час судового розгляду справи встановлено, що товарність господарських операцій між позивачем та його контрагентом підтверджено дослідженими належним чином оформленими первинними документами в їх сукупності. Сертифікати якості - документи, які підтверджують якість товарів, за своїм змістом не можуть доводити або спростовувати факт поставки товарів, оскільки містять виключно інформацію стосовно відповідності товарів стандартам та технічним умовам і не є первинними документами в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Водночас, слід зазначити, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Посилання відповідача на витяги з податкової інспекції - суд не бере до уваги , оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дії або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд зазначає, що ці документи здатні призвести до зміни в структурі і стані активів платника податків сторони правочинну, у зв'язку з цим сприймаються судом як належні та допустимі в розумінні ст. 70 КАС України докази реального вчинення господарської операції із придбання позивачем у контрагента товарно-матеріальних цінностей.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятих ним рішення.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Розподіл удових витрат здійснюється у відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, ст. ст. 11, 70,71,83,94. 160-163, 167, 186 , 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" до Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від липня 2016 року №0000791402 та № НОМЕР_2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Делтана" (місцезнаходження: 61177, м.Харків, вул.Золочівська, буд.4 А, код ЄДРПОУ - 32235849) судовий збір у розмірі 10176 (десять тисяч сто сімдесят шість) грн. 73 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центральної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (місцезнаходження: 61166, м.Харків, пр-т Науки, буд.9, код ЄДРПОУ 39859805).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 03 жовтня 2016 року.

СуддяО.В. Панченко