Ухвала суду № 61782083, 23.09.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

23 вересня 2016 р. справа № 804/6143/16

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування обмежень на проведення реєстраційних дій, -

в с т а н о в и в:

20 вересня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати обмеження на проведення реєстраційних операцій стосовно автомобіля марки Dodge Ram 1500, номерний знак НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2, винесені на підставі повідомлення приватного нотаріуса Дячук О.А. від 04.12.2007 р. та постанов про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а саме: від 19.01.2009 р. ВДВС Яворівського РУЮ у Львівській області (ВП 10852032), від 25.11.2009 р. ВДВС Яворівського РУЮ у Львівській області (ВП 16157695), від 07.12.2011 р. ВДВС Яворівського РУЮ у Львівській області (ВП 30049722).

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує: чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, чи відповідає позовна заява вимогам ст. 106 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі, доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.

Позовну заяву подано від імені ОСОБА_1 адвокатом Бестаєвим І.Л.

Разом з тим, документів на підтвердження здатності ОСОБА_1 особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі, доручати ведення справи представникові (копії паспорту), до матеріалів позовної заяви не долучено.

Суд також зазначає, що обов'язковим є надання копії сторінки паспорту позивача з місцем його реєстрації (на підтвердження реєстрації в Дніпропетровській області), оскільки з огляду на визначеного відповідача по даній справі з місцем знаходження у м. Львів, а також з огляду місце реєстрації транспортного засобу (Львівська область), у суду виникають обґрунтовані сумніви щодо територіальної підсудності даної справи Дніпропетровському окружному адміністративному суду.

Крім того, згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Зазначені вимоги закону позивачем не виконано. Так, з тексту позовної заяви неможливо встановити, яким чином в порядку адміністративного судочинства необхідно захистити права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин. Викладені позивачем позовні вимоги до Головного територіального управління юстиції у Львівській області як відповідача у справі не відповідають вимогам адміністративного судочинства, оскільки їх зміст не дозволяє суду встановити, які конкретно дії, рішення чи бездіяльність відповідача оскаржуються заявником.

Так само, із заявлених вимог не вбачається додержання позивачем строку звернення до адміністративного суду (вимоги стосуються дій за 2007, 2009 роки).

Крім того, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3 КАС України, позивачем у справах адміністративної юрисдикції виступає особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Натомість, з тексту позовної заяви та наданих до неї документів неможливо встановити, які саме інтереси позивача ОСОБА_1 порушено відповідачем, оскільки жодних доказів, які б підтверджували його повноваження розпоряджатись зазначеним у позовній заяві транспортним засобом, про зняття арешту з якого йдеться у заяві, до матеріалів позову не долучено.

У зв'язку з викладеним, позивачу, шляхом складання нової позовної заяви необхідно належним чином, відповідно до вимог КАС України навести зміст своїх позовних вимог щодо конкретного відповідача, викласти обставини, якими позивач обґрунтовує заявлені до відповідача вимоги, та надати докази на підтвердження обставин, якими вони обґрунтовуються, зокрема, докази на підтвердження повноважень ОСОБА_1 розпоряджатися зазначеним у позовній заяві транспортним засобом.

Крім того, частиною 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

На порушення зазначеної норми закону, позивачем судовий збір за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру не сплачений, передбачених законом підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, не наведено.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р., які набрали чинності з 01 вересня 2015 року), судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, а майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. № 928-VIII, мінімальна заробітна плата з 1 січня 2016 року встановлена на рівні 1 378 гривень.

Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 р. № 3674-VI (із змінами, внесеними Законом № 484-VIIІ від 22.05.2015 р.) визначено, що у разі, коли у позовній заяві об'єднано дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується окремо за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, позивачу необхідно сплатити на реквізити суду (одержувач - УДКСУ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код ОКПО 37989253, розрахунковий рахунок 31210206784008, МФО 805012, код класифікації доходів бюджету - 22030001) судовий збір у розмірі 551,20 грн. за кожну позовну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення цих недоліків.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без руху.

Позивачу надати строк до 20 жовтня 2016 р. для усунення вказаних недоліків позовної заяви, а саме: надання документів на підтвердження адміністративно-процесуальної дієздатності позивача (копії паспорту ОСОБА_1, із сторінкою на підтвердження його місця реєстрації у Дніпропетровській області); шляхом складання тексту нової позовної заяви, конкретизувати заявлені позовні вимоги, сформулювавши, які саме правовідносини є предметом оскарження по даній справі, та яким чином в порядку адміністративного судочинства необхідно захистити його інтереси у сфері публічно-правових відносин; надати оригінал документа про сплату судового збору із заявлених позивачем вимог (за кількістю вимог у новій позовній заяві) на реквізити суду, зазначені в ухвалі; долучити до позовної заяви докази у справі, в тому числі документи, зазначені в ухвалі.

Роз'яснити позивачу, що у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, в разі невиконання вимог ухвали суду і неусунення недоліків до вказаного строку, позовна заява буде вважатися неподаною, і повертається особі, яка її подала.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В. В. Чорна