Ухвала суду № 61778568, 30.09.2016, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 1007/591/11-ц

провадження № 4-с/361/31/16

30.09.2016

У Х В А Л А

30 вересня 2016 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

судді - Сердинського В.С.

при секретарі - Латенко Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 про зобовязання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

В травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області зі скаргою на дії старшого державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 про зобовязання вчинити певні дії.

Скарга обґрунтована тим, що 14 березня 2016 року старший державний виконавець Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 при примусовому виконанні виконавчого документа у виконавчому провадженні № 31196230 винесла постанову про його виконання шляхом відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії чи інших доходів боржника ОСОБА_1.

З такими діями старшого державного виконавця та, як наслідок, з її постановою заявник не згоден та вважає їх незаконними.

11 лютого 2012 року було відкрию виконавче провадження № 31196230 та накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_3 за її життя (а.с.144, цивільна справа № 2-591/2011).

22 лютого 2013 року Відділ ДВС Броварського МРУЮ звернувся до суду з поданням про визначення частки майна боржника ОСОБА_3 у майні, яким вона володіє спільно з іншими особами. Дії ДВС були спрямовані на визначення частки майна боржника ОСОБА_3 за її життя для реалізації її майна з метою виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 01 лютого 2012 року про стягнення з останньої на користь ОСОБА_4 суми боргу в розмірі 201 999,53 грн. (а.с.141-142, справа №361/1746/2013р., провадження №6/361/124/2013р.).

На підставі заяви представника ДВС Броварського МРУЮ, ухвалою суду від 04 червня 2013 року подання було залишено без розгляду (а.с.192).

01 січня 2014 року мати заявника ОСОБА_3 померла. За життя боржника ОСОБА_3 в період часу з 11 лютого 2012 року по 01 січня 2014 року відділ ДВС Броварського МРУЮ ніяких стягнень з ОСОБА_3 за виконавчим листом на користь ОСОБА_5 на підставі ч 2 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не здійснював.

08 квітня 2015 року ухвалою суду боржника ОСОБА_3, яка померла 01 січня 2014 року, у виконавчому провадженні було замінено на заявника ОСОБА_1, як на її спадкоємця.

Заявник як інвалід другої групи, має єдиний дохід у вигляді пенсії розміром 1170 грн., основну частину якої витрачає на лікування хвороби, завдяки якій тривалий час був прикутий до ліжка і яка є невиліковною, що підтверджується медичними документами.

Крім того, є майно спадкодавця ОСОБА_3, яка померла 01 січня 2014 року, яке за заявою стягувана ОСОБА_4 перебуває під арештом і якого достатньо для забезпечення виконання рішення суду на користь стягувача ОСОБА_4

Однак, старший державний виконавець, знаючи про все, вдалася до стягнення суми боргу з єдиного доходу заявника - з пенсії, чим поставила під загрозу його стан здоровя, примусово обмеживши його у фінансовому забезпеченні не лише для його елементарної життєдіяльності, а й для придбання ліків та медичного обслуговування.

Старший державний виконавець застосувала подвійну санкцію: стягнення на майно боржника через його арешт за статтями 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок чого заявник позбавлений права отримати свідоцтво про право на спадщину для виконання рішення суду з метою погашення боргу перед ОСОБА_4 та стягненням суми боргу з його єдиного доходу.

Крім того, в матеріалах виконавчого провадження відсутня заява стягувача ОСОБА_6 із зазначенням банківських реквізитів, на які б вона просила здійснювати відрахування з доходів заявника.

Тобто, дії старшого державного виконавця у вигляді винесення постанови щодо відрахування вчинені за її власної ініціативи, з грубим порушенням норми частини 1 статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» та з відрахуванням коштів не на рахунок стягувача, а на депозитний рахунок ДВС.

Також, ні в постанові, ні в супровідному листі дв-11/11№5625 від 14 березня 2016 року боржнику ОСОБА_1 старший державний виконавець не вказав, право на оскарження не розяснив. Він, як особа юридично необізнана, про це дізнався лише 15 травня 2016 року. Отже, старший державний виконавець в резолютивній частині оскаржуваної постанови не зазначив строк і порядок її оскарження, чим не виконав вимоги норми, викладеної в абзаці в) підпункту 1.5.1. пункту 1.5. Розділу 1 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції Укреши 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за № 489/20802.

За таких обставин, старшим державним виконавцем було грубо порушено право заявника на оскарження постанови від 14 березня 2016 року з метою недопущення такого оскарження шляхом доведення до пропущення строку на оскарження.

Посилаючись на викладене, заявник просив суд поновити строк на звернення до суду зі скаргою та зобовязати старшого державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 скасувати, винесену нею 14 березня 2016 року постанову про відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії чи інших доходів боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №31196230.

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представники ОСОБА_7 і ОСОБА_8 вимоги скарги підтримали та просили про їх задоволення в повному обсязі.

В судовому засіданні старший державний виконавець Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 заявлені вимоги не визнала, заперечувала проти задоволення скарги в повному обсязі.

Судом встановлено, що 01 лютого 2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області видано виконавчий лист №2-591/2011 на підставі рішення суду від 21 червня 2011 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 суми в розмірі 199329,53 грн. та витрат по сплаті судового збору в розмірі 2670 грн. (а.с.28).

10 лютого 2012 року ОСОБА_9, який на підставі довіреності діяв в інтересах стягувача ОСОБА_4, звернувся до ВДВС Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області із заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-591/2011 від 01 лютого 2012 року (а.с.27).

11 лютого 2012 року державним виконавцем Хуторним В.Ю. органу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №31196230 по примусове виконання виконавчого листа №2-591/2011 від 01 лютого 2012 року, та накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_3 (а.с.30).

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 08 квітня 2015 року замінено сторону у виконавчому провадженні №31196230: з боржника ОСОБА_3 на боржника ОСОБА_1 у межах вартості одержаного ним майна у спадщині ОСОБА_3, яка померла 01 січня 2014 року (а.с.31).

08 вересня 2015 року старшим державним виконавцем Федяніною Ю.В. було винесено постанови про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення виконавчого провадження №31196230 (а.с.32,33 зворотна сторона).

Вищевказані постанови старшого державного виконавця від 08 вересня 2015 року представник стягувача ОСОБА_9 отримав 09 вересня 2015 року, а боржнику ОСОБА_1 постанови були направлені поштою, які отримав син боржника ОСОБА_1 15 вересня 2015 року (а.с.32,33,34).

Боржник ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, отримує пенсію по інвалідності, 2 група загальне захворювання (а.с.4-6,8). Розмір пенсії становить 1174 грн. (а.с.35).

14 березня 2016 року старшим державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 при примусовому виконанні виконавчого листа №2-591/2011, виданого 01 лютого 2012 року Броварським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 боргу в розмірі 201999,53 грн., у виконавчому провадженні №31196230, було винесено постанову про відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії чи інших доходів боржника ОСОБА_1 (а.с.7).

16 березня 2016 року представник стягувача ОСОБА_9 звернувся до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою про перерахунок стягнутих коштів із боржника ОСОБА_1 на її (ОСОБА_4П.) особистий картковий рахунок (а.с.42).

30 березня 2016 року представник стягувача ОСОБА_9 звернувся до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області із заявою про стягнення боргу з боржника ОСОБА_1 шляхом звернення стягнення на заробітну плату та/або пенсію боржника (а.с.43).

11 квітня 2016 року до Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області звернувся представник заявника ОСОБА_8 з заявою про ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження №31196230 (а.с.44).

11 травня 2016 року з Броварського обєднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області до Відділу повернувся виконавчий документ №2-591/2011 від 01 лютого 2012 року в звязку з виплатою боргу в розмірі 50,00 грн. в повному обсязі (а.с.45).

Главою 4 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений загальний порядок звернення стягнення на майно боржника.

Статтею 52 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

У виконавчому провадженні ВП № 31196230 відкритому 11 лютого 2012 року, державним виконавцем було накладено арешт на все майно боржника ОСОБА_3, яка померла 01 січня 2014 року, за її життя.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Крім того, статтею 1282 ЦК України встановлено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Скаржник ОСОБА_1 в спадщину вступив, однак, із-за арешту спадкового майна, задовольнити вимоги стягувача ОСОБА_4 за рішенням суду не може, так як до зняття арешту Свідоцтво про право на спадщину нотаріус не видає.

Отже, наведеними нормами законів встановлений чіткий порядок погашення боргу на виконання рішення суду саме майном спадкодавця, а не спадкоємця.

Відповідно до ч.1 ст.68 ЗУ «Про виконавче провадження», стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника дня покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальний розмінів заробітної плати.

Всупереч закону старший державний виконавець Ю.В.Федяніна вдалася до виконання виконавчого листа № 2-591/2011р. не за рахунок майна спадкодавця, на яке було накладено арешт, та яке перебуває під арештом і яке є в наявності для того щоб забезпечити ним виконання рішення суду, а за рахунок особистого майна ОСОБА_1, тобто, його пенсії, яка складає 1174 грн. в місяць.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум.

Суми прожиткового мінімуму на 2016 рік встановлено Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015р. №928-VIII.

Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я та іншого, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.99 р. №966-ХІV).

Розмір прожиткового мінімуму особи, яка втратила працездатність в розрахунку на місяць на 2016 рік становить 1130 грн.

З огляду на викладене, старший державний виконавець, маючи в наявності арештоване майно спадкодавця ОСОБА_3 для забезпечення виконання виконавчого листа, щомісяця, через стягнення з пенсії ОСОБА_1 шляхом застосування оскаржуваної постанови, постійно зменшує розмір його прожиткового мінімуму, як пенсіонера та інваліда, чим постійно погіршує його соціальний стан з метою виконання рішення суду за рахунок майна ОСОБА_1

За таких обставин, суд вважає, що постанова старшого державного виконавця Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 від 14 березня 2016 року про відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії чи інших доходів боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні №31196230 винесена з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що представник скаржника ОСОБА_8 ознайомився із матеріалами виконавчого провадження №31196230 11 квітня 2016 року. Інших доказів того, що заявнику ОСОБА_1 було відомо про постанову старшого державного виконавця Федяніної Ю.В. від 14 березня 2016 року, в матеріалах справи не міститься.

Таким чином, суд приходить до правильного висновку, що заявником ОСОБА_1 строк звернення до суду було пропущено з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.

За таких обставин, суд приходить до обґрунтованого висновку, що скарга підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.388 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Керуючись ст.ст. 57, 68, 383-388 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Скаргу задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Скасувати постанову, винесену старшим державним виконавцем Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_2 14 березня 2016 року про відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії чи інших доходів боржника ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, у виконавчому провадженні №31196230.

Стягнути з Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області на користь Держави судовий збір в розмірі 551,20 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Київської області. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.С.Сердинський