Постанова № 61778370, 30.09.2016, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/7369/16-П

Номер провадження 3/359/2372/2016

Номер протоколу 0545/125120101/16

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2016 р. суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Туманова К.Л., розглянувши за участю представників митниці ОСОБА_1, адміністративний матеріал, який надійшов від Київської митниці ДФС, про порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, відносно громадянки України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Україна, м. Херсон, непрацюючої, проживаючої за адресою: Україна, АДРЕСА_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон EН321296, виданий 17.09.2010 року, орган, що видав: 6511, персональний номер: НОМЕР_1, -

в с т а н о в и в :

28.08.2016 р. о 09 год. 40 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу "Відліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" громадянка України ОСОБА_2, яка відлітала з України до м. Анкари через м. Стамбул, Туреччина, літаком авіакомпанії "Turkish Airlines", рейсом № ТК 0458, своїми діями обрала канал позначений символами зеленого кольору "зелений коридор", тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний коридор України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України та засвідчила про факти, що мають юридичне значення.

Після перетину пасажиркою "білої лінії", яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю "зелений коридор" митниці, на підставі ч. 4 ст. 336 та ст. 342 МК України, пасажирці було задано запитання щодо наявності в неї готівкових коштів, на що вона відповіла, що має при собі більше 14 000 доларів США. Перерахунок валюти було здійснено у залі "Відліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль", де нею була видана готівка у розмірі 14 300 доларів США та 1 200 гривень, які знаходились у гаманці, що лежав в одному із відділень сумки пасажирки (ручна поклажа). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянки України ОСОБА_2 вся готівка належить їй особисто.

Пасажирка обрала проходження митного контролю "зеленим коридором", де передбачено наявність у громадян готівки у сумі, що не перевищує 10 000 євро (чи еквівалент цієї суми в іншійвалюті).

З виявленої суми громадянці України ОСОБА_2 було пропущено 11 250 доларів США та 1 013 гривень (еквівалент 9 994 євро, станом на 28.08.2016 р.). За протоколом про порушення митних правил вилучено 3 050 доларів США та 187 гривень.

На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації та документів на право переміщення готівки понад 10 000 євро пасажирка не надала, з приводу декларування даної валюти до моменту перетину нею "білої лінії" до інспекторів митниці не зверталася.

Таким чином, своїми діями громадянка України ОСОБА_2 під час проходження митного контролю в залі "Відліт" терміналу "D" ДП МА "Бориспіль" порушила встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянкою України ОСОБА_2, яка формою проходження митного контролю обрала проходження через "зелений коридор", готівкових коштів в обсязі, що підлягає обовязковому письмовому декларуванню у повному обсязі та з поданням дозвільних документів на суму готівки, що перевищує 10 000 євро, передбаченому відповідно до Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою Постанови Правління НБУ № 148 від 27.05.2008 р. зі змінами внесеними Постановою Правління НБУ № 312 від 25.07.2012 р., та мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У звязку з чим працівниками митниці 28.08.2016 р. складений протокол про порушення митних правил № 0545/125120101/16.

На підставі ст. 511 МК України за протоколом № 0545/125120101/16 вилучено:

- долари США, за курсом НБУ на 28.08.2016 р., за 100 доларів США 2532-9215 грн., кількістю 3 050 доларів США, вартістю 77 254 грн. 11 коп.;

- гривні кількістю 187 грн.

Підстав для перенесення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки судом не встановлено.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 пояснила, що 28.08.2016 р. вона відлітала з України до Туреччини, м. Анкара, та при собі мала близько 14 000 доларів США. Так, її син ОСОБА_3 з 2015 р. навчається в Туреччини, в університеті ОСОБА_4, на контрактній основі. Курс навчання складає 3 роки. Дані грошові кошти вона ввезла саме для того, щоб оплати навчання та проживання її сина на території Туреччини. Враховуючи, що навчання за кордоном коштує дороги, вона продала в м. Херсон, належну їй квартиру, щоб мати змогу оплатити сину навчання. Таким чином, ці грошові кошти є її особистою власністю та мають офіційне походження. При цьому, будь-якого іншого житла на даний момент вона не має, та проживає на орендованій квартирі. Правопорушниця зазначила, що її син є студентом, та навчається на контрактній основі, ніде не працює, та перебуває на повному її утриманні. Грошові кошти у сумі 3 000 доларів США є для неї та для її сина значною сумою коштів, яка їй необхідна для оплати навчання сина в Туреччині та для забезпечення там його повсякденного життя. Конфіскація цих коштів позбавить можливості продовжити навчання її сину. Дане порушення вона вчинила випадково, у звязку тим, що не була знайома з митними правилами України. Також, додала, що під час проходження митного контролю України вона мала при собі договір купівлі-продажу квартири, і вважала, що цього достатньо для переміщення коштів. Про те, що необхідно було здійснювати декларування, наявної в неї валюти вона не знала, оскільки таку суму перевозила вперше. Вину у вчиненому правопорушенні вона визнала в повному обсязі, щиро розкаялась у вчиненому. Наміру порушувати митні правила України вона не мала, і на запитання митників відразу повідомила, яку суму валюти має при собі. Враховуючи все вищевикладене, особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 просила суд, застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу, а вилучені у неї кошти повернути, оскільки це для неї значна сума коштів, і конфіскація цих коштів позбавить її сина можливості продовжити навчання за кордоном.

Представник митниці протокол підтримав, та зазначив, що громадянка України ОСОБА_2 скоїла порушення митних правил, яке передбачене ст. 471 МК України, у звязку з чим просив застосувати до правопорушниці адміністративне стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти.

Суддя, заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, представника митниці, дослідивши матеріали справи приходить до висновку про доведеність вини громадянки України ОСОБА_2 у вчиненні нею правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, зважаючи на наступне. Згідно протоколу про порушення митних правил 0545/125120101/16 від 28.08.2016 р. громадянка України ОСОБА_2 обрала вид митного оформлення зону спрощеного митного оформлення "зелений коридор", а тому відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України.

Відповідно до п. 2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року № 148, фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10 000 євро.

Диспозицією ст. 471 МК України встановлено, що правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю "зеленим" коридором, - з моменту перетину останнім "білої лінії", що позначає закінчення "зеленого" коридору.

Як вбачається з протоколу про порушення митних правил громадянка України ОСОБА_2 перетнула "білу лінію", що позначає закінчення зони спрощеного митного оформлення "зелений коридор", таким чином перемістила через митний кордон України валюту, яка обмежена законодавством України, а саме в розмірі що перевищує 10 000 євро.

Таким чином, вина правопорушниці доведена і підтверджується письмовими доказами: даними протоколу про порушення митних правил № 0545/125120101/16 від 28.08.2016 р. (а.с.2-5), даними протоколу опитування в справі про порушення митних правил № 0545/125120101/16 від 28.08.2016 р. (а.с.6-8), даними доповідної записки державного інспектора ВМО № 1 м/п "Бориспіль" Київської митниці ДФС ОСОБА_5 від 28.08.2016 р. (а.с.9-10), копією переліку купюр, затриманих по протоколом про ПМП № 0545/125120101/16 (а.с.12), описом предметів (а.с.13, 14), розрахунком еквіваленту 10 000 євро, щодо доларів США станом на 28.08.2016 р. до протоколу про ПМП № 0545/125120101/16 від 28.08.2016 р. (а.с.16) та встановлена судом.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Крім того, згідно з ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 ЗУ "Про міжнародні договори" від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною ОСОБА_1 України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію "Про захист прав людини і основоположних свобод", а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Згідно з Статтею 1 Протоколу N 1 до даної Конвенції, кожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Перша і найбільш важлива вимога зазначеної правової норми полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на повагу до власності має бути законним. Також передбачається, що держава уповноважена здійснювати контроль за використанням власності шляхом забезпечення виконання законів. З аналізу застосування зазначеної норми випливає, що положення даної статті містять три окремі правила. Перше правило має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном, друге стосується позбавлення майна і визначає певні умови для визнання втручання у власність правомірним, а третє визнає за державами право контролювати використання майна за наявності певних умов для цього.

Згадані правила не застосовуються окремо, тлумачаться в контексті загального принципу першого правила, але друге та третє стосуються найважливіших суверенних повноважень держави: права вилучати власність у суспільних (громадських) інтересах; права регулювати використання власності; права встановлювати систему оподаткування.

Згідно до практики ЄСПЛ, на підставі висновків у його рішеннях, для встановлення відповідності певного заходу принципу правомірності позбавлення володіння слід проаналізувати три критерії: 1) чи є такий захід правомірним (передбачається національним законодавством); 2) чи має позбавлення власності суспільний (громадський) інтерес; 3) чи є такий захід пропорційним поставленій меті (забезпечує справедливу рівновагу між інтересами суспільства та необхідністю додержання фундаментальних прав окремої людини). Якщо хоча б одного із зазначених критеріїв не буде дотримано, то ЄСПЛ констатує порушення державою ст. 1 Протоколу до Конвенції.

Правопорушення, яке вчинила громадянка України ОСОБА_2 полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 3 050 доларів США та 187 гривень, що підлягає обов'язковому декларуванню.

Слід зауважити, що діючим законодавством України вивезення готівкової іноземної валюти в Україну, в принципі не обмежена, обмежена лише сума (10 000 євро), яка може бути вивезена без письмового декларування.

Об'єктивна сторона правопорушення, яке вичинила громадянка України ОСОБА_2 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в "зеленому коридорі", тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно з ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

Таким чином, з огляду на вищевказані критерії правомірності позбавлення володіння згідно зі ст. 1 Протоколу до Конвенції, не викликають сумнівів щодо застосування адміністративного стягнення конфіскації товарів, та відповідає першим двом критеріям. Втручання є правомірним, адже конфіскація прямо встановлена і передбачена законом, а саме санкцією ст. 471 МК України. Конфіскація здійснюється для задоволення наявного суспільного інтересу, адже таким інтересом є додержання встановленого законами України порядку переміщення товарів через митний кордон нашої держави.

Проте відповідність третьому критерію справедливій рівновазі між суспільним та приватним інтересам є не очевидною. Він є оціночним і стосується кожної конкретної справи, а тому встановлюється окремо щодо кожного порушника митних правил на підставі безпосереднього з'ясування обставин і фактів.

ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обовязково повинне відповідати принципу пропорційності. "Справедливий баланс" має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе "індивідуальний надмірний тягар" (рішення у справі від 02.11.2004 р. "Трегубенко проти України").

З матеріалів справи не вбачається, що громадянка України ОСОБА_2 раніше судима, або притягується до кримінальної чи адміністративної відповідальності. Жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Вивезення даної суми за межі України резидентами допускається, за умови її письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинила громадянка України ОСОБА_2 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянка України ОСОБА_2 підлягає адміністративному стягнення у виді штрафу. При цьому представник митниці, у судовому засіданні, не довів і навіть не стверджував, що одного такого адміністративного стягнення не достатньо для досягнення бажаного стримуючого і карного впливу і запобігання порушень вимог про декларування. Пояснення представника митниці щодо застосування конфіскації обґрунтовуються виключно тим, що таке додаткове адміністративне стягнення передбачене ст. 471 МК України, як обов'язкове.

Шкода, яку громадянка України ОСОБА_2 потенційно могла завдати державі, була б незначною: вона не ухилялася від сплати мита та інших зборів і не завдала державі іншої шкоди, якби вона вивезла гроші не задекларувавши їх, органи влади лише не отримали б інформацію про те, що ці кошти опинилися за межами території держави. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації. Крім того, застосування конфіскації в даному випадку є не компенсаційною, а стримуючою та карною мірою.

На підставі статті ст. 33 КУпАП України при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Так, у судовому засіданні встановлено, що син правопорушниці ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.29, 30) з червня 2015 р. є студентом ОСОБА_4, що знаходиться у Туреччині. ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання, на контрактній основі. Термін навчання складає 3 роки. Як вбачається з договору про навчання іноземного студента, а саме ОСОБА_3 (а.с.31-38) вартість його навчання становить: за кожен семестр 2015/2016 р. 3850 доларів США; за кожен семестр 2016/2017 р. 3850 доларів США; за кожен семестр 2017/2018 р. 4280 доларів США. При цьому студент повинен оплатити навчання таким чином, як це узгоджено в даному договорі у вигляді передплати. Платіж повинен бути здійснений відповідно до рахунок-фактури, але не пізніше першого робочого понеділка жовтня, для того, щоб отримати доступ до навчального процесу. Ці обставини свідчать про те, що син правопорушниці ОСОБА_3 ніде не працює, не отримує стипендії, тобто не має будь-якого доходу, та повністю перебуває на утриманні своїх батьків.

Таким чином, кошти, які мала при собі ОСОБА_2 під час перетину митного кордону України, яка відлітала з України до м. Анкари через м. Стамбул, Туреччина, були необхідні їй для оплати навчання свого сина в університеті ОСОБА_4, який на даний момент там навчається. Також дані кошти необхідні ще для забезпечення повсякденного проживання її сина на території Туреччини, а саме для оплати оренди житла, комунальних послуг, харчування, забезпечення навчання тощо. Отже, дані кошти є фактично єдиним джерелом для навчання та існування сина правопорушниці на території Туреччини.

При цьому, як вбачається з наданих правопорушницею в судовому засіданні документів, а саме договору купівлі-продажу (а.с.39) 28 липня 2016 р. вона продала належну їй на праві приватної власності однокімнатну квартиру, загальною площею 30,2 кв.м., яка розташована: АДРЕСА_2.

Таким чином, грошові кошти, які мала при собі громадянка України ОСОБА_2 при перетині митного кордону України 28 серпня 2016 р. є її приватною власністю, які вона отримала від продажу своєї нерухомості в м. Херсон. Тобто дані грошові кошти належать їй особисто, та вони мають законне походження, оскільки отримані нею за результатами укладення договору купівлі-продажу її квартири.

Крім того, у звязку з вище викладеним, на даний момент громадянка ОСОБА_2 не має будь-якого житла, та вимушене орендувати собі житло, що підтверджується договором оренди житлового приміщення від 26.07.2016 р. (а.с.40-43).

З огляду на це, суддя приходить до висновку, що вилучені у громадянки ОСОБА_2 грошові кошти є для нею значною сумою коштів.

Таким чином, з вищевказаних документів, вбачається, що син правопорушниці ОСОБА_3 потребує постійної матеріальної допомоги, враховуючи те, що він навчається на платній основі за кордоном, у звязку з чим останній перебуває на повному утриманні своєї матері ОСОБА_2, що вказує на те, що грошові кошти у сумі 3 050 доларів США є для них надзвичайно важливою, необхідною та великою сумою.

Встановлено, що грошові кошти, які мала при собі ОСОБА_2 при перетині державного кордону України, є її приватною власністю, які мають легальне походження, оскільки вона їх отримала від продажу квартири. Дані грошові кошти ОСОБА_2 вивозила за межі України лише з єдиною метою, щоб мати змогу оплатити навчання свого сина в університеті ОСОБА_4, та для забезпечення його повсякденного проживання в Туреччині. Отже, ці кошти є фактично єдиним джерелом для існування сини правопорушниці, оскільки будь-яких доходів він не має. Конфіскації цих коштів, на які розраховувала ОСОБА_2 та її син-студент, який не має жодного відношення до порушення митних правил, ставить її в скрутне матеріальне становище, що в свою чергу позбавить можливості продовжити навчання її сину та отримати освіту, і взагалі поставить під загрозу його подальше життя.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено. При прийнятті рішення суддя враховує наявність у громадянки України ОСОБА_2 підтверджуючих походження валюти документів, її розмір та призначення, її матеріальне та сімейне становище, а також указані нею обставини, щодо виїзду за межі території України, те, що вона перевозила таку суму коштів вперше, та те, що правопорушення вчинено нею з необережності, у зв'язку з тим, що вона не знала митних правил України. Крім того, у матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про незаконність походження вказаних коштів, а навпаки є відомості, які свідчать про легальне походження валюти. При цьому, дані документи вона також мала і при проходженні митного контролю.

З огляду на наведене, застосування конфіскації, предметів порушення митних правил, в даному випадку є порушенням положень ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції, а саме втручання в право громадянки України ОСОБА_2 на повагу власності, так як є не пропорційним, оскільки покладає на неї "індивідуальний надмірний тягар".

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища громадянки України ОСОБА_2 і її родини, та може поставити під загрозу подальше навчання та існування її сина, а ніяк не сприятиме її вихованню та попередженню вчиненню нею нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП України адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, запобіганню вчинення нових правопорушень.

Враховуючи характер скоєного, виходячи із смислу ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом обставини, думку представника митниці, зазначені норми закону, суддя дійшов висновку, що на правопорушницю має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянки України ОСОБА_2 в подальшому.

Відповідно до ч. 1 ст. 520 МК України витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення. Витрати на оплату послуг перекладача відшкодовуються з державного бюджету.

Таким чином, з правопорушниці громадянки України ОСОБА_2 на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені Київською митницею ДФС на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил від 28.08.2016 р. № 0545/16 до місця зберігання 30.08.2016 р. у розмірі 10 грн. 55 коп. (а.с.20).

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" слід стягнути з правопорушника, на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 275,60 грн.

Керуючись ст.ст. 366, 462, 471, 520 МК України, ст.ст. 23, 33, 40-1 КУпАП України,

п о с т а н о в и в :

Визнати винною громадянку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон EН321296, виданий 17.09.2010 року, орган, що видав: 6511, персональний номер: НОМЕР_1, у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 (одну тисячу сімсот) грн. 00 коп. на користь держави (Отримувач: Державний бюджет України, Код ЄДРПОУ: 38007070, Код банку: 821018, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл., р/р № 31117106705004, Код КДБ: 21081100, Код виду надходжень бюджету: 050).

Вилучену валюту згідно протоколу про порушення митних правил № 0545/125120101/16, а саме:

- долари США, за курсом НБУ на 28.08.2016 р., за 100 доларів США 2532-9215 грн., кількістю 3 050 доларів США, вартістю 77 254 грн. 11 коп.;

- гривні кількістю 187 грн., повернути громадянці України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон EН321296, виданий 17.09.2010 року, орган, що видав: 6511, персональний номер: НОМЕР_1.

Стягнути з громадянки України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон EН321296, виданий 17.09.2010 року, орган, що видав: 6511, персональний номер: НОМЕР_1, на користь Київської митниці ДФС понесені витирати на транспортування предметів правопорушення до місця зберігання в справі про порушення митних правил № 0545/16 у розмірі 10 грн. 55 коп. (Код ЄДРПОУ: 39470947, банк: Держказначейська служба України м. Київ, код банку:820172, р/р: 35213060089083).

Стягнути з громадянки України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт громадянки України для виїзду за кордон EН321296, виданий 17.09.2010 року, орган, що видав: 6511, персональний номер: НОМЕР_1, в дохід держави (Отримувач коштів: Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38007070, Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, код отримувача (МФО): 821018, рахунок отримувача: 31216206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001, призначення платежу: судовий збір, код ЄДРПОУ 26539653 Бориспільського міськрайонного суду) судові витрати в розмірі 275 (двісті сімдесят пять) грн. 60 коп.

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи або органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути предявлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова суду набрала законної сили ____

Суддя: К.Л. Туманова