Ухвала суду № 61777544, 04.10.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

04.10.2016 Справа №607/9625/16-ц

м. Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Н.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 Мелєєвни до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно, виділ майна в натурі, припинення права спільної часткової власності, анулювання державного акту,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву до ОСОБА_2 про визнання обєкта незавершеного будівництва житлового будинку по вулиці Б.Хмельницького, 60 в селі Лучка Тернопільського району Тернопільської області, що знаходиться на земельній ділянці площею 0,1500 га, спільною сумісною власністю подружжя, визнання земельної ділянки площею 0,1500 га, яка розташована в селі Лучка Тернопільського району Тернопільської області, цільове призначення для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, спільною сумісною власністю подружжя, виділення в натурі ОСОБА_1 ? частки обєкта незавершеного будівництва житлового будинку по вулиці Б.Хмельницького, 60 в селі Лучка Тернопільського району Тернопільської області, виділення в натурі ОСОБА_1 ? частки земельної ділянки площею 0,1500 га, яка розташована в селі Лучка Тернопільського району Тернопільської області, припинення права спільної часткової власності на обєкт незавершеного будівництва житлового будинку по вулиці Б.Хмельницького, 60 в селі Лучка Тернопільського району Тернопільської області, та на земельну ділянку площею 0,1500 га, яка розташована в селі Лучка Тернопільського району Тернопільської області, анулювання державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №754676 від 08 травня 2012 року, виданого ОСОБА_2

Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява має містити відомості, передбачені пунктами 1 7 частини другої зазначеної статті, та відповідати іншим вимогам, встановленим законом. До позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Зазначена позовна заява не відповідає вказаним вимогам, оскільки:

Позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру:

1)виділення в натурі позивачу ? частки обєкта незавершеного будівництва житлового будинку;

2)виділення в натурі позивачу ? частки земельної ділянки;

та пять вимог немайнового характеру:

1)визнання обєкта незавершеного будівництва житлового будинку спільною сумісною власністю подружжя;

2)визнання земельної ділянки спільною сумісною власністю подружжя;

3)припинення права спільної часткової власності на обєкт незавершеного будівництва житлового будинку;

4)припинення права спільної часткової власності на земельну ділянку;

5)анулювання державного акту на право власності на земельну ділянку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 80 ЦПК України в позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна та згідно з п. 9 ч. 1 ст. 80 ЦПК України в позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 80 ЦПК України у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог ціна позову визначається загальною сумою всіх вимог.

Дійсної вартості спірного нерухомого майна, зокрема: земельної ділянки та обєкта незавершеного будівництва житлового будинку, ? частину яких позивач просить відлити в натурі, та відповідних доказів на підтвердження їх розміру в позовній заяві не зазначено.

При цьому суд звертає увагу на те, що інвентаризаційна вартість, зазначена у технічному паспорті на майно, а також нормативно-грошова оцінка земельної ділянки, не є їх дійсною вартістю.

Таким чином зазначена ціна позову позивачами у розмірі 112500 гривень є не обґрунтованою.

Відповідно до розяснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна. При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом статті 80, пункту 4 частини другої статті 119 ЦПК такий обов'язок покладається на позивача.

Відповідно до п.п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлюються в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 гривень) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6890 гривень).

Згідно з п.п. 4 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюється в розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551 гривня 20 копійок).

Однак при пред'явленні зазначеного позову позивачем сплачено лише 1125 гривень судового збору.

З цих підстав ухвалою судді від 05 вересня 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 Мелєєвни до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно, виділ майна в натурі, припинення права спільної часткової власності, анулювання державного акту залишено без руху і надано позивачу строк для усунення виявлених недоліків. Строк для усунення недоліків судом визначено терміном пять днів із дня отримання копії ухвали.

Копію ухвали судді від 05 вересня 2016 року про залишення позовної заяви без руху позивач ОСОБА_1 отримала 15 вересня 2016 року, що підтверджується письмовою розпискою наявною в матеріалах справи.

Крім цього, зазначену копію ухвали судді від 05 вересня 2016 рокунадіслано ОСОБА_1 поштовим відправлення за адресою вказаною нею у позовній заяві. Як слідує з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, позивач ОСОБА_1 отримала його особисто 21 вересня 2016 року.

Однак у зазначений в ухвалі строк недоліки позивачем усунені не були.

Відповідно до ч. 2 ст. 121 ЦПК України у випадку невиконання вимог ухвали про усунення недоліків заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З цих підстав, беручи до уваги, що недоліки, про необхідність усунення яких зазначено в ухвалі від 05 вересня 2016 року про залишення позовної заяви ОСОБА_1 Мелєєвни до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно, виділ майна в натурі, припинення права спільної часткової власності, анулювання державного акту без руху, позивачем не виправлені, позовна заява відповідно до ч.ч. 2, 5 ст.121 ЦПК України підлягає поверненню позивачу з правом її повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи наведене та керуючись ч.ч. 2, 4, 5 ст.121, ст. 210, п. 3 ч. 1 ст. 293, ч. 2 ст. 294, ст. 296 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 Мелєєвни до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання права власності на майно, виділ майна в натурі, припинення права спільної часткової власності, анулювання державного акту вважати неподаною та повернути позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя