Рішення № 61774855, 15.09.2016, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3422/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2016 року року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Лялюк Є.Д.

при секретарі Станкевич Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Ідея Банк» про відшкодування збитків та шкоди,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «Ідея Банк» про відшкодування збитків та шкоди. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що заочним рішенням Галицького районного суду м. Львова від 13 червня 2014 року задоволено позов ОСОБА_1 до Банку про визнання Договору поруки недійсним. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 15 квітня 2015 року апеляційне провадження у вищезгаданій справі було закрите, таким чином, заочне рішення суду набрало законної сили. Позивач покликається на те, що у процесі розгляду справи поніс витрати на переїзд до м. Львова, а також витрати на пересилання поштової кореспонденції на загальну суму 1276 грн. 09 коп. Крім того, незважаючи на те, що остаточне рішення у згаданій справі було постановлене у квітні 2015 року Банк продовжує телефонувати йому з погрозами (у т.ч., рано вранці та пізно ввечері, а також у вихідні дні) та надсилати листи із вимогами про погашення заборгованості за Кредитним договором, за яким він нібито виступив Поручителем, вносячи цим психологічний дискомфорт у його життя, внаслідок чого йому було заподіяно моральних страждань, ж він оцінює у розмірі 48723 грн. 91 коп. Просить стягнути з відповідача на його користь завдані матеріальні збитки у розмірі 1276 грн. 09 коп., а також завдану моральну шкоду у розмірі 48723 грн. 91 коп.

Позивач в судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позову заперечив згідно поданих письмових заперечень.

Відповідно до ст.169 ЦПК України суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін, від яких надійшли відповідні заяви, на підставі наявних у справі доказів, які вважає достатніми.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності з вимогами ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається ж на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Таким чином, позивач, вимагаючи відшкодування Банком завданих йому збитків, повинен подати належні докази.

Згідно ч.1 ст.58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Враховуючи те, що позивач вимагає відшкодування йому витрат на проїзд та надсилання поштової кореспонденції, він повинен підтвердити свої вимоги, відповідно, проїзними документами та квитанціями, які свідчать про оплату ним поштового відправлення.

Незважаючи на те, що у мотивувальній частині позовної заяви ОСОБА_1 зазначає, що вищезгадані докази долучено, у додатку вони не відображені та до копії позовної заяви, не долучені.

Наведене свідчить про те, позивачем не подано належних доказів на підтвердження вимог про відшкодування йому матеріальної шкоди - витрат, понесених ним у зв'язку із розглядом судом справи про визнання недійсним договору поруки, а відтак у суду відсутні підстави для задоволення позову у цій частині.

Що стосується вимоги позивача про відшкодування йому завданої моральної шкоди, слід зазначити наступне.

Всупереч вимог п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» позивачем не доведено наявність заподіяної йому Банком шкоди, протиправність діяння її заподіювана (Банку), а також причиновий зв'язок між шкодою і протиправними діями заподіювана. Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження заподіяння Позивачу моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, а також незрозуміло, з чого він виходить, оцінюючи заподіяну йому моральну шкоду у зазначеному розмірі.

Як вбачається з п.9 вищезгаданої Постанови Пленуму, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

За наведених обставин слід зазначити, що Позивачем не подано належних доказів на підтвердження вищезазначених обставин, а відтак не доведено, що з вини Відповідача йому було завдано психологічних страждань такого рівня, що він оцінює їх саме у 48723 грн. 91 коп.

Таким чином, приходжу до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 31, 60, 128 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Лялюк Є.Д.