Ухвала суду № 61773701, 12.05.2016, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/16359/16-к

Провадження № 1-кс/761/10229/2016

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2016 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

Слідчого судді: Юзькової О.Л.,

при секретарі: Голопич Н.Р.,

розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 про скасування арешту майна , -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про скасування арешту, накладеного на нерухоме майно, яке перебуває у володінні Товариства, а саме квартиру542, що знаходяться в будинку за адресою: АДРЕСА_1, що належать заявникові на праві власності. Зазначає, що Слідчим управлінням Головного управління НП України в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110000001229 (згідно Постанови про об'єднання матеріалів досудових розслідувань від 19.02.2014 р. старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №12013110060001229, №42013110050000643, №42013110050000647 та №12013110040018922 було об'єднано в одне провадження № 12013110000001229) за фактом заволодіння шляхом шахрайства майном ТОВ «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» в особливо великих розмірах за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, відповідно до ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва Пасинок В.С. у справі № 752/8592/14-К (провадження №1-кс/752/2028/14) від 05 червня 2014 року, з метою забезпечення кримінального провадження накладено арешт на квартири №№ 542, 551, 559, що знаходяться в будинку за адресою: АДРЕСА_1, та права на які були придбані Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-Логістичний комплекс «Арктика» (код за ЄДРПОУ 37075024). Майнові права на зазначені квартири були придбані ТОВ «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» відповідно до інвестиційних договорів №№ 241/F, 248F та 250F від 16.11.2005р. та договорів №№ 241/F-B, 250/F-B, 248/F-B від 15.06.2007р. про відступлення прав вимоги. В той же час майнові права на вказані квартири були відчужені Приватним акціонерним товариством «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Пост Преміум». Товариством з обмеженою відповідальністю «Пост Преміум» в подальшому зазначені квартири були відчужені: квартира №542 в будинку АДРЕСА_1, яка зареєстрована за ОСОБА_1, реєстраційний номер: НОМЕР_1. На даний час вказане кримінальне провадження перебуває на досудовому слідстві у провадженні старшого слідчого Слідчого управління ГУ НП України в м. Києві Лозінської Наталії Володимирівни (за адресою: 01601, м.Київ вул.Володимирська, 15). Вважає, що арешт на майно накладено необґрунтовано. На даний час вказані квартири не являються предметом вчиненого злочину, у власності підозрюваних, обвинувачених, фізичних та юридичних осіб, щодо яких здійснюється кримінальне провадження не перебувають. ОСОБА_1, не являється підозрюваним, обвинуваченим або особою, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи. Дана особа також не є особою, щодо якої здійснюються провадження, особою, щодо якої можуть бути застосовано заходи кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна. Метою застосування арешту майна є забезпечення можливості конфіскації майна або цивільного позову. При цьому сторона кримінального провадження, яка подає клопотання про арешт майна зобов'язана навести підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна (правову кваліфікацію правопорушення, яке передбачає покарання у вигляді конфіскації майна, докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди). У свою чергу, слідчий суддя, задовольняючи клопотання про накладення арешту на майно, зобов'язаний навести ці підстави у рішенні. В ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/8592/14-к від 05 червня 2014 року відсутнє обґрунтування необхідності накладення арешту на майно ОСОБА_1 Товариство з обмеженою відповідальністю «Пост Преміум» повідомило заявника, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика», Приватним акціонерним товариством «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Пост Преміум» досягнуто домовленості щодо позасудового врегулювання спорів та припинення кримінального провадження шляхом звернення ТОВ «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» до слідчих органів із заявою про відсутність майнової або будь-якої іншої шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, що свого часу стало підставою для звернення ТОВ «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» з повідомленням про злочин. При цьому отримання правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна Товариством з обмеженою відповідальністю «Пост Преміум», а не Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгово-логістичний комплекс «Арктика», і стало свого часу приводом для звернення ТОВ «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» з відповідною заявою до правоохоронних органів. Наведені обставини підтверджуються копією меморандума від 01.09.2015р., укладеного між ТОВ «Торгово-логістичний комплекс «Арктика», ПрАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», ТОВ «Пост Преміум», ТОВ «Фінансова компанія «Мітех», предметом якого є врегулювання спірної ситуації щодо поділу майнових прав на квартири № 559, 556, 551, 550, 548, 546, 545, 543, 542, 541, 540, 531, 530, 528, 529, 549, 650, що знаходяться в будинку за адресою: АДРЕСА_1, та копією заяви ТОВ «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» від 01.12.2015р. про відмову від обвинувачення у кримінальному провадженні та його закриття в цій частині. Із заяви ТОВ «Торгово-логістичний комплекс «Арктика» про відмову від обвинувачення у кримінальному провадженні від 01.12.2015р. вбачається, що відсутня майнова шкода або будь-яка інша шкода, спричинена кримінальним правопорушенням, а відповідно до вимог ч.4 ст.26 КПК України відмова потерпілого або його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. За таких обставин заявник просить скасувати арешт, що накладений на квартиру № 542, яка знаходяться в будинку за адресою: АДРЕСА_1, на підставі ст. 174 КПК України, у зв'язку з тим, що необхідність у його застосуванні відпала, та необґрунтованості накладеного арешту.

В судовому засіданні представники заявника підтримали клопотання, просили задовольнити.

Слідчий Слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві Лозінської Наталія Володимирівна поклалась на розсуд слідчого судді при вирішенні клопотання про арешт майна.

Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.

Вислухавши пояснення представників заявника, потерпілого, думку слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку щодо задоволення клопотання, виходячи з наступного.

Кримінальне провадження за № 12013110000001229 порушено за фактом заволодіння шахрайським шляхом квартирами у будинку АДРЕСА_1 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України і на даний час перебуває у провадженні СУ ГУМВС України в м. Києві.

05.06.2014 р. слідчим суддею Голосіївського районного суду м. Києва накладено арешт на квартири, які є речовими доказами, в буд. АДРЕСА_1, в тому числі і на квартиру № 542 на підставі положень ч. 2 ст. 170 КПК України, в редакції яка діяла на час постановлення ухвали, у зв»язку із тим, що майно відповідає критеріям визначеним у ст.. 167 КПК України.

За приписами ст. 170 УПК України Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

В свою чергу положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 174 КПК України встановлено, Статтею 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Вбачається, що під час вирішення питання про застосування арешту майна, в рамках проведення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слідчий як сторона кримінального провадження, на яку покладено обов'язок виконати таке завдання кримінального судочинства, як недопущення необґрунтованого процесуального примусу, зобов'язаний подати слідчому судді або суду докази обставин, на які він посилається.

При цьому, арешт майна допускається, якщо буде доведено обґрунтованість підозри у вчинені кримінального правопорушення, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підприємства і в такий спосіб може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий звертається з клопотанням.

Арешт нерухомого майна було застосовано, зважаючи на те, квартири є предметами кримінального правопорушення та відповідали критеріям ч. 2 ст. 167 КПК України.

Як свідчать матеріали клопотання, квартира № 542 в буд. АДРЕСА_1 не є власністю підозрюваної, обвинуваченої особи.

Довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності свідчить про те, квартира з якою вимагається зняти арешт належить ОСОБА_1

Також як свідчать матеріали клопотання, на день розгляду останньогоміж ТОВ «Торгово-логістичний комплекс «Арктика», ПрАТ «Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс», ТОВ «Пост Преміум», ТОВ «Фінансова компанія «Мітех», врегульовано спірну щодо поділу майнових прав на квартири № 559, 556, 551, 550, 548, 546, 545, 543, 542, 541, 540, 531, 530, 528, що знаходяться в будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином на день розгляду клопотання відсутні підстави для розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації тощо.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

З огляду на викладене вбачається, що в застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна відпала потреба, а тому клопотання представника ОСОБА_1 про скасування арешту є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 131,132,170,174 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт на квартиру № 542 в будинку за адресою: АДРЕСА_1, що належать на праві власності ОСОБА_1, який накладено відповідно до ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 05.06.2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: