Ухвала суду № 61772109, 16.04.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6664/16-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2016 р. м.Київ

Слідчий суддя Дніпровського районного суду м.Києва Іваніна Ю.В., при секретарі Степаненко І.Б., за участю прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Козія А.А., слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Подоляка А.О., підозрюваного ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Подоляка А.О., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Семененком Б.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12016100040005394 та додані до нього матеріали відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, громадянина України, освіта неповна середня, не працюючого, не військовозобов'язаного, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, останній раз 15.09.2015 року Дніпровським районним судом м.Києва за ч.1 ст.309 КК України до одного року семи місяців позбавлення волі,

В С Т А Н О В И В:

16.04.2016 року слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Подоляк А.О. звернувся до суду із клопотанням про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12016100040005394 відносно ОСОБА_3

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 15 квітня 2016 року, приблизно о 04-00 годині, у ОСОБА_3, перебуваючи біля будинку №19/30 по проспекту Гагаріна в місті Києві, виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна з вищевказаного приміщення, поєднане з проникненням у сховище.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням в сховище, ОСОБА_3 з корисливих спонукань, підійшов до приміщення бібліотеки, що розташована в будинку №19/30 по проспекту Гагаріна в м.Києві, де, впевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, обрав об'єктом свого злочинного посягання майно, що знаходиться в даній бібліотеці, яке належить централізованій бібліотечній системі Дніпровського району міста Києва.

Перебуваючи біля бібліотеки вищезазначеного будинку, ОСОБА_3 розбив скло вікна, яке розташоване на першому поверсі та проник до бібліотеки, що розташована в будинку №19/30 по проспекту Гагаріна в м.Києві, звідки таємно викрав майно, що належить централізованій бібліотечній системі Дніпровського району міста Києва, а саме: монітор «самсунг» вартістю 1303 гривень; ПК DVD -ROM, вартістю 2229 гривень; горшики керамічні в кількості 2 штуки загальною вартістю 10 гривень; принтер Xerox 3117, вартістю 500 гривень; чайник електричний, вартістю 130 гривень.

В подальшому ОСОБА_3, взявши у руки викрадене, намагався покинути приміщення магазину, а викраденим розпорядитись на власний розсуд, але виконавши всі дії, які вважав за необхідне для вчинення викрадення чужого майна, свій злочинний намір до кінця довести не зміг з причин, що не залежали від його волі, тому що безпосередньо на виході з приміщення був затриманий працівниками поліції.

Таким чином, ОСОБА_3, своїми умисними діями скоїв закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжу), поєднане з проникненням у приміщення.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3, інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: рапортом про затримання; протоколами допиту свідків; протоколами огляду місця події; протоколом допиту підозрюваного; іншими матеріалами кримінального провадження.

Беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий, офіційно не працює, а відтак не має постійного джерела доходів, може вчиняти інші кримінальні правопорушення, незаконно впливати на свідків, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, яке відноситься до категорії тяжких злочинів, та за який передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк від 3 до 6 років, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні слідчий у повному обсязі підтримав своє клопотання та послався на обставини, які у ньому були викладені, додавши, що обґрунтованість підозри підтверджується наявними у кримінальному провадженні допустимими доказами.

Прокурор в судовому засіданні стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.

Підозрюваний ОСОБА_3 проти задоволення клопотання заперечував, просив не застосовувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а застосувати інший - домашній арешт.

Захисник також заперечував проти задоволення клопотання слідчого, посилаючись на те, що підозрюваний має постійне місце проживання та тісні соціальні зв'язки. Із урахуванням практики Європейського суду з прав людини просила суд відмовити в задоволенні клопотання слідчого і обрати менш сувору міру запобіжного заходу, не пов'язану з позбавленням волі, зокрема, домашній арешт.

Вислухавши доводи та пояснення слідчого, підозрюваного та його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Судом було встановлено, що 15.04.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань були внесені відомості про скоєння злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України (кримінальне провадження №12016100040005394).

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Семененком Б.В., оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розпис підозрюваного та захисника щодо вручення їм копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а також копій матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15.04.2016 року, ОСОБА_3 був затриманий 15.04.2016 року о 04-30 годині відповідно до ст.208 КПК України без ухвали слідчого судді. Тому, саме вказаний час (04-30 година 15.04.2016 року) є моментом затримання ОСОБА_3 у розумінні вимог ст.209 КПК України.

15.04.2016 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.177 КПК України.

Відповідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_3, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

В судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, наявними у справі допустимими доказами, а саме: рапортом про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину; протоколами допиту свідків; протоколами огляду місця події за адресою; протоколом допиту підозрюваного; іншими матеріалами кримінального провадження.

Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв'язків, а саме той факт, що він законних джерел доходу не має, раніше неодноразово судимий, у тому числі за вчинення тяжких корисливих злочинів, судимість за які не знята та не погашена у встановленому законом порядку.

Крім того, ОСОБА_3 підозрюється у скоєні злочину, який згідно ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання від трьох до шести років позбавлення волі, на розгляді Дніпровського районного суду м.Києва перебуває кримінальне провадження відносно нього за ч.3 ст.185 КК України, вчинив даний злочин, перебуваючи у розшуку, у зв'язку з невиконанням вироку відносно нього, яким його засуджено до позбавлення волі.

Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпечність злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_3, на думку слідчого судді, дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

При цьому наявність характеризуючих даних про особу підозрюваного ОСОБА_3, зокрема те, що останній має дружину, постійне місце проживання, на що посилається захисник, як на підставу для відмови у задоволенні клопотання слідчого, на думку слідчого судді не виключають наявність зазначених вище ризиків.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, тому клопотання слідчого про застосування до ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно задовольнити та застосувати до останнього запобіжний захід - тримання під вартою.

Підстав для обрання відносно підозрюваного інших запобіжних заходів, не пов'язаних з позбавленням волі, слідчий суддя не вбачає.

Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст.182 КПК України, а саме 80 мінімальних розмірів заробітної плати, яка з урахуванням положень п.16 ч.1 ст.3 КПК України становить - 110240 гривень та покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись, ст.ст.3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в місті Києві Подоляка А.О., погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Семененком Б.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12016100040005394 відносно ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням у Київському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України у м.Києві та Київській області.

Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 04-30 години 15.04.2016 року.

ОСОБА_3 або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії ухвали внести заставу у розмірі 110240 (сто десят тисяч двісті сорок гривень 00 копійок) у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м.Києва (одержувач - Дніпровський районний суд м.Києва, код ЄДРПОУ - 02896696, банк одержувач - ГУДКСУ у м.Києві, МФО - 820019, розрахунковий рахунок №37318001003058) .

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_3 покладаються наступні обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, два рази на тиждень у час, визначений вказаним слідчим;

- не відлучатися з м.Києва без дозволу слідчого, який проводе досудове розслідування, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, який проводить досудове розслідування, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

- носити електронний засіб контролю.

Встановити термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, - два місяці з моменту винесення ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Виконання ухвали доручити начальнику Київського слідчого ізолятора Управління Державної пенітенціарної служби України у м.Києві та Київській області.

Копію ухвали вручити підозрюваному та захиснику негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Апеляційного суду м.Києва.

Слідчий суддя Дніпровського районного суду

м. Києва Ю.В. Іваніна